04 липня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/8806/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Костенко Г.В., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Офісу Президента України в особі комісії при Президенті України з питань громадянства, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 28.06.2023 через підсистему "Електронний суд" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Офісу Президента України в особі комісії при Президенті України з питань громадянства, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісія при Президентові України з питань громадянства, оформлене протоколом № 5 від 13.04.2023;
- зобов'язати Комісію при Президенті України з питань громадянства внести пропозицію Президентові України щодо задоволення заяви про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 оформлене протоколом № 1 від 13.04.2021 разом із проектом указу Президента України про прийняття до громадянства України ОСОБА_1 .
28.06.2023 07.04.2023 за результатами автоматизованого розподілу позов переданий судді Костенко Г.В.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).
03.07.2023 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив: зупинити дію рішення комісії при Президенті України з питань громадянства від 13.04.2023 оформлене протоколом №5 до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.
Мотивуючи подану заяву позивач стверджував про очевидну протиправність спірного рішення, а також зазначив, що жодним пунктом порядку №215 не передбачено, що комісія при Президентові з питань громадянства після ухвалення рішення про внесення пропозиції щодо задоволення заяви про прийняття до громадянства України та після находження проєкту указу на підпис Президенту може відкликати пропозиції стосовно задоволення заяви та повертати матеріали до Державної міграційної служби України.
Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
За змістом пункту 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням наведеного, суд розглянув заяву про забезпечення позову без виклику учасників справи, у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали позову, суд дійшов таких висновків.
Згідно з частиною першою статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
У силу пунктів 1, 2, 4 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акта або заборони вчиняти певні дії.
Верховний Суд у постанові від 15.12.2021 у справі №640/9218/21 зазначив, що заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, а також застосовані у дозволений законодавством спосіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, дотримання дозволеного законодавством способу забезпечення позову.
Така правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №826/8556/17, від 25.04.2019 у справі №826/10936/18 та ін.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що предметом цього спору є правомірність рішення Комісії при Президентові України з питань громадянства, оформлене протоколом №5 від 13.04.2023.
Щодо твердження позивача про очевидну протиправність спірного рішення, суд виходить з таких міркувань.
У постанові від 07.04.2020 у справі №826/13413/18 Верховний Суд зазначив, що суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.
Твердження про "очевидність" порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.
Так, у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №826/16509/18 щодо "очевидності" ознак протиправності дій та порушення прав позивача зазначено, що попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх "якість": вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваних рішень (дій) поза обґрунтованим сумнівом.
Сама ж лише незгода позивача із діями (рішеннями) суб'єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов'язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.
Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов'язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка звернулась із заявою.
Так, відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Проте позивач наразі не надав суду належних та достовірних доказів, що з достатньою переконливістю свідчили б про очевидну протиправність рішення Комісія при Президентові України з питань громадянства, оформлене протоколом № 5 від 13.04.2023.
Натомість, перевірка правомірності такого рішення потребує витребування від відповідача та дослідження у ході розгляду справи у суді доказів, на підставі яких таке рішення ухвалено
Таким чином, заявником не доведено належними та достатніми доказами, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у цій справі, жодних доказів, у розумінні статей 73-76 КАС України, на підтвердження існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також того, що відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову стане неможливим, суду не надано.
З урахуванням викладеного, у суду наразі відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність визначених законом підстав для забезпечення позову.
А тому, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову належить відмовити.
Керуючись статтями 150, 151, 153, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Офісу Президента України в особі комісії при Президенті України з питань громадянства, третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання, однак може бути оскаржена.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвалу суду не вручено у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Головуючий суддя Г.В. Костенко