13 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/10765/22
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Костенко Г.В.,
за участю: секретаря судового засідання - Лазірської Ж.Е.,
представника відповідача - Гизила Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Державне підприємство "Жовтневий спиртовий завод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0030700903 від 15.09.2022, видане на підставі акту про результати камеральної перевірки №3008/16-31-09-03-09/00374829 від 09.08.2022.
В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення вважає прийнятим безпідставно, з порушенням процедури податкової перевірки та невірним застосування закону.
Оскаржуваним рішенням податковий орган збільшив позивачу грошові зобов'язання з акцизного податку внаслідок того, що за наслідками камеральної перевірки позивача прийшов до висновку про безпідставне застосування позивачем пільги з цього податку. Висновок про відсутність у платника права на відповідну пільгу податковий орган зробив тому, що платник застосував нульову ставку з акцизного податку щодо господарської операції з передачі підакцизного товару (спирту етилового) без дотримання умов включення платника до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
Позивач, платник, наполягав на тому, що пільга з акцизного податку була ним застосована правомірно, оскільки хоч ДП "Жовтневий спиртовий завод" і не було включено до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, але передача підакцизного товару як господарська операція платником не вчинялася. Відбувалася передача спирту в межах одного підприємства між виробничими підрозділами.
Крім того позивач стверджував, що при проведення камеральної перевірки податковий орган порушив процедуру її проведення. Зокрема, відповідач вийшов за межі своїх повноважень, оскільки під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" використовував не тільки дані податкових декларацій а й інші документи; при цьому, не перевірив Єдиний реєстр акцизних накладних, Систему електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, Систему автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишку пального показників обсягів обігу спирту етилового.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.12.2022 справу прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідач проти позову заперечував. судом отримано відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечував твердження про вихід за межі предмету камеральної перевірки. Представник вказував, що посилання позивача на положення Наказу ДПА від 07.06.2011 №333 щодо проведення перевірок є безпідставним, оскільки цим Наказом визначено, що до складу податкової звітності з акцизного податку та збору на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства включається декларація акцизного податку, затверджена Наказом №1030, тоді як Наказ №1030 втратив чинність 30.01.2015. У спірних правовідносинах перевірці підлягала декларація акцизного податку, форма якої затверджена Наказом Мінфіну від 23.01.2015 № 14 "Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку". Під час проведення камеральної перевірки ДП "Жовтневий спиртовий завод" виявлено помилку, обумовлену неправомірним застосуванням платником податків пільги зі сплати акцизного податку, чим порушено вимоги п.п. 213.1.2 п. 213.1 статті 213 та п. 214.4 статті 214 Податкового кодексу України, а саме: невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1312487,50 літрів 100 - відсоткового спирту. Невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно - косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє його права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" п.п. 229.1.1 п. 229.1 статті 229 норм Податкового кодексу України.
У зв'язку з неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов'язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов'язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, складає 174 967 708,63 грн. Розмір штрафної санкції, відповідно до пп. 123.4, пп. 123.5 ст. 123 ПК України становить 200 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 97194587,97 грн. Таким чином, загальна сума зобов'язань з акцизного податку, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2022 №0030700903 складає 194389175,94 грн.
Також представник відповідача у кінцевих запереченнях по справі пояснив, що статтею 214 ПК України визначено базу оподаткування, зокрема, пунктом 214.4 статті 214 визначено, що у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.
Актом перевірки встановлено, що позивачем не включено до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 729087,00 літрів 100-відсоткового спирту. Ставка акцизного податку на спирт етиловий денатурований встановлена в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту (пп. 215.3.1 п. 215.3 ст. 215 ПК України в редакції, чинній у спірний період).
У розділі "А" (Податкові зобов'язання із спирту етилового та інших спиртових дистиляторів, алкогольних напоїв, пива та продуктів із вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об'ємних одиниць та більше) Декларації з акцизного податку за червень 2022 року ДП "Жовтневий спиртовий завод" не задекларував податкові зобов'язання з акцизного податку. У додатку 1 до декларації "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації спирту етилового згідно із підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 розділу VI кодексу" в графі "13" (обсяг реалізованого в поточному періоді) ДП "Жовтневий спиртовий завод" самостійно зазначив про реалізацію 729087,0 л 100-відсоткового спирту.
У додатку 4 до декларації "Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або заниженою ставкою, гривень" ДП "Жовтневий спиртовий завод" в графі "10" - сума акцизного податку не сплачена з операцій, що: оподатковуються за нульовою ставкою або за зниженою ставкою (грн) у підсумку зазначено 97194588 грн.
Таким чином, ДП "Жовтневий спиртовий завод" самостійно задекларовано та розраховано суму акцизного податку у розмірі 97194588 грн, проте несплачену, з огляду на позицію щодо правомірності застосування нульової ставки, з якою не погоджується контролюючий орган.
Крім того, в запереченнях представник відповідача стверджувала, що Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", статтю 18 Закону №481 доповнено новою частиною такого змісту: "Тимчасово встановити, що положення статті 71 цього Закону не застосовуються: до 30 квітня 2020 року для виробників дезінфекційних засобів (код згідно з УКТ ЗЕД 3808 94 90 00)".
Отже, на думку представника відповідача, з 30.04.2020 ДП "Жовтневий спиртовий завод" було зобов'язане дотримуватися чіткої норми Закону, яка зобов'язує суб'єктів господарювання - виробників дезінфекційних засобів, що потрапляють до товарної позиції 3808 94 90 00 УКТ ЗЕД, здійснювати відпуск спирту на їх виробництво тільки за умови включення їх до спеціального Електронного реєстру (ст. 71 Закону №481), що підтверджує позицію відповідача та спростовує доводи позивача про необов'язковість включення до нього. Таким чином, лише виконання в повному обсязі вимог, визначених статті 71 Закону №481 та статті 229 ПК України надає право платнику користуватися ставкою акцизного податку 0 гривень за літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до Переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
03.04.2023 до суду надійшли додаткові пояснення ГУ ДПС у Полтавській області, у яких представником відповідача повідомлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000249 від 09.05.2022 (матеріали досудового розслідування виділені з кримінального провадження № 42020000000001701 від 16.09.2020 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 204 КК України. Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022000000000249 встановлено, що відповідно до висновку аналітичного дослідження окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Жовтневий спиртовий завод", проведеного залученими під час досудового розслідування спеціалістами Головного управління ДПС у Полтавській області №26/16-31-08/00374829 від 31.05.2022, встановлено порушення вимог пп.213.1.2 п.213.1 ст. 213 та п.214.4 ст. 214, пп.215.3.1 п. 215.3 ст.215, пп.229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України від 02.12.2020 № 2755-У - за період з 01.01.2020 по 30.04.2022 не включено до об'єкту оподаткування обсяги переданої в межах одного підприємства в межах промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1 333 350, 22 дл. Сума акцизного податку відповідно до обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку у період з 01.01.2020 по 30.04.2022, з порушенням умов оподаткування акцизним податком, може складати1 723 526 088,91 грн., у тому числі зазначені вище 181 781 226,43 грн. (за серпень 2020 року).
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивача не з'явився. Представник відповідача - ГУ ДПС у Полтавській області заперечувала проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
ДП "Жовтневий спиртовий завод" (код ЄДРПОУ 00374829) зареєстровано 29.07.1994, взято на податковий облік 24.04.1997 у Головному управлінні ДПС у Полтавській, Карлівська ДПІ. Основний вид діяльності підприємства 20.14 «Виробництво інших основних органічних хімічних речовин».
20.07.2022 ДП "Жовтневий спиртовий завод" подано за червень 2022 року декларацію акцизного податку за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14 (із змінами): звітна реєстраційний № 9133425798.
Згідно з даними вищезазначеної декларації ДП "Жовтневий спиртовий завод" задекларовано нульове зобов'язання з акцизного податку за червень 2022 року.
09.08.2022 головним державним інспектором відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку податкової декларації з акцизного податку за червень 2022 року ДП "Жовтневий спиртовий завод", за наслідками якої складено акт від 09.08.2022 №3008/16-31-09-03/00374829.
Відповідно до акту камеральної перевірки, проведеної за результатами перевірки даних податкової декларації з акцизного податку за червень 2022 року встановлено порушення ДП "Жовтневий спиртовий завод":
- вимог пп. 213.1.2 п. 213.1 ст. 213 та пп. 214.4 ст. 214 ПК України, в частині невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 729087,0 літрів 100-відсоткового спирту;
- вимог пп. 229.1.1 п. 299.1 ст. 299 ПК України, вимог статті 71 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (із змінами і доповненнями), а саме, здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
У зв'язку з неправомірним застосуванням пільги на сплату податкового зобов'язання з акцизного податку, сума заниження податкових зобов'язань відповідно обсягів спирту етилового денатурованого, переданого на переробку з порушенням умов оподаткування акцизним податком та чинної ставки акцизного податку в розмірі 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту, складає 9794587,97 грн.
Розмір штрафної санкції, відповідно до пп. 123.4, пп. 123.5 ст. 123 ПК України становить 200 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання - 194389175,94 гривень.
Загальна сума зобов'язань з акцизного податку, що визначена податковим повідомленням-рішенням від 15.09.2022 №0030700903, складає 291583763,91 грн.
Позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням - рішенням та звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Перелік та компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначено Податковим кодексом України (надалі - ПК України). Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику /пункт 1.1 статті 1 ПК України/.
Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Нормативне регулювання власне податкових правовідносин, порушення яких інкриміновано платнику в цій справі, було таким.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначає Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі також Закон 481).
Згідно з преамбулою Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" дія цього Закону не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, напоїв медових, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
За визначеннями, наведеними в абзацах другому та тридцять четвертому в статті 1 Закону №481/95-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин):
- спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями;
- спирт етиловий денатурований - спирт етиловий ректифікований денатурований та інші види спирту етилового будь-якої міцності, змішані з іншими речовинами (денатуруючими добавками), які роблять його непридатним для пиття, але не перешкоджають його використанню для промислових цілей. Перелік денатуруючих добавок для денатурації спирту етилового, призначеного для використання на митній території України, затверджується Кабінетом Міністрів України. Денатуруючі добавки для денатурації спирту етилового, призначеного для використання поза межами митної території України, визначаються умовами відповідної угоди на експорт.
Відповідно до статті 2 Закону №481/95-ВР представник (представники) податкового органу здійснює (здійснюють) постійний безпосередній контроль за дотриманням встановленого порядку відпуску спирту етилового та сплати акцизного податку з нього.
Згідно зі статтею 7-1 Закону №481/95-ВР відпуск спирту етилового його виробниками та отримання спирту етилового суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують його для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, здійснюється за умови внесення таких суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр).
Ведення Електронного реєстру здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Для включення до Електронного реєстру суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) подає заяву, до якої додаються: копії документів, що підтверджують наявність власних та/або орендованих приміщень та технологічного обладнання для виробництва продукції з використанням спирту етилового; копії технічної документації (технічні регламенти, стандарти, технічні умови на продукцію, що виробляється з використанням спирту етилового); копії технологічних інструкцій (рецептур) на всю номенклатуру продукції, що виробляється з використанням спирту етилового (із зазначенням норм витрат на одиницю продукції); перелік технологічного обладнання, що забезпечує виробництво продукції з використанням спирту етилового.
Включення суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, до Електронного реєстру здійснюється за рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви, за умови: внесення витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, встановлених на кожному місці отримання та місці відпуску у виробництво спирту етилового неденатурованого, внесення масових витратомірів, встановлених на кожному місці отримання та місці відпуску у виробництво спирту етилового денатурованого, а також внесення масових витратомірів, встановлених відповідно до технологічної схеми на кожному місці відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, до Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; кількості працюючих не менше 10 осіб; відсутності податкового боргу на момент прийняття рішення про включення до Електронного реєстру; внесення місць зберігання спирту до Єдиного реєстру місць зберігання спирту.
До 31.05.2022 року норми щодо діяльності вказаного Електронного реєстру не були включені до змісту Податкового кодексу України, включені відповідно Законом України від 31.05.2022 року, ці зміни набрали чинності 17.06.2022 року.
Порядок справляння акцизного податку урегульовано Розділом VI ПК України.
Згідно з підпунктом 212.1.1 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є, зокрема, особа, постійне представництво, які виробляють підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.
Відповідно до підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 ПК України об'єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу, Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД), виробленої на об'єктах електроенергетики.
Пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів віднесено спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння).
Ставки податку та перелік товарів, з яких справляється податок, визначено пунктом 215.2 статті 215 ПК України.
Датою виникнення податкових зобов'язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, згідно з пунктом 216.1 статті 216 ПК України є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.
Особливості оподаткування спирту етилового унормовані пунктом 229.1 статті 229 ПК України.
Так, пункт 229.1 статті 229 ПК України (в редакції станом на 27.05.2022) передбачав, що податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту із:
а) спирту етилового, який використовується підприємствами первинного та змішаного виноробства для виробництва виноградних, плодово-ягідних, інших виноматеріалів і сусла та вермутів;
б) спирту етилового, який використовується для виробництва лікарських засобів (у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів), крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів;
в) спирту етилового денатурованого (спирту технічного), який реалізується суб'єктам господарювання з метою його використання як сировини для виробництва продуктів органічного синтезу, які не містять у своєму складі більш як 0,1 відсотка залишкового етанолу;
г) біоетанолу, що використовується підприємствами для виробництва бензинів моторних сумішевих із вмістом біоетанолу, етил-трет-бутилового етеру (ЕТБЕ), інших добавок на основі біоетанолу;
ґ) біоетанолу, який використовується для виробництва біопалива;
д) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
е) спирту етилового неденатурованого, який використовується для виробництва оцту з харчової сировини;
є) спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва парфумерно-косметичної продукції;
ж) спирту етилового-сирцю, який використовується в межах одного суб'єкта господарювання для виробництва біоетанолу;
з) спирту етилового, що переміщується між акцизними складами в межах одного суб'єкта господарювання.
Згідно підпункту 229.1.2. пункту 229.1 статті 229 ПК України до отримання з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), біоетанолу, що використовуються для виробництва окремих видів продукції та на які підпунктом 229.1.1 цієї статті встановлено ставку податку 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, видається податковий вексель на суму податку, нарахованого на обсяг спирту, що отримується виходячи із ставки, визначеної у пункті 215.3 статті 215 цього Кодексу.
Строк, на який видається податковий вексель підприємствами-виробниками для виробництва окремих видів продукції, не може перевищувати 90 календарних днів, а підприємствами первинного виноробства, виробниками вермутів та виробниками лікарських засобів - 180 календарних днів (підпункт 229.1.3. пункту 229.1 статті 229 ПК України в редакції станом на 27.05.2022).
17.06.2022 набрав чинності Закон України від 31.05.2022 №2284-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого" (далі - Закон №2284), яким внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481), крім іншого: Законом №2284 передбачено: дозвіл на отримання спирту етилового за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у п. п. "д", "е", "є" п. п. 229.1.1 п. 229.1 ст. 229 Кодексу лише суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеними до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Станом на 01.07.2022 норма підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України викладена в такій редакції: "Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.".
У цій справі аргументи позивача щодо протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення полягали в цілому в наступному:
1) відповідач вийшов за межі своїх повноважень під час проведення камеральної перевірки, чим порушив підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України;
2) підприємством правомірно застосовано пільгу зі сплати акцизного податку у перевіряємому періоді з огляду на те, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" передавало та отримувало спирт на переробку в межах підприємства, внаслідок чого факту відпуску та отримання спирту як окремої господарської операції не було.
Натомість відповідач стверджував, що лише виконання в повному обсязі вимог, визначених статті 71 Закону №481 та статті 229 ПК України надає право платнику користуватися ставкою акцизного податку 0 гривень за літр 100-відсоткового спирту із спирту етилового денатурованого.
Щодо доводу позивача про порушення ГУ ДПС в Полтавській області підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України під час проведення камеральної перевірки та вихід за межі наданих повноважень, суд зазначає таке.
Порядок проведення камеральних перевірок визначений статтею 76 ПК України, зокрема, відповідно до пункту 76.1 статті 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно пункту 76.2 статті 76 ПК України, порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Як зазначено пунктом 76.3 камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв'язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність:
подання податкових декларацій (розрахунків);
реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних;
виправлення помилок у податкових накладних;
сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статтями 77, 78 Податкового кодексу України.
Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №818/828/16.
У свою чергу, достовірність, повнота нарахування та сплати податків є предметом документальної перевірки відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.
Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду від 15.05.2018 у справі №804/6286/17, від 01.10.2018 у справі №821/1648/17, від 29.09.2019 у справі №808/818/15, від 24.06.2020 у справі №640/18801/18.
Водночас за висновками Верховного Суду у постановах від 23.06.2018 у справі №803/552/17 та від 21.06.2018 у справі № 813/448/17, що підтримані і у постанові Верховного Суду від 19.04.2022 у справі №816/687/16 у подібних правовідносинах: метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування арифметичних та/або методологічних помилок, інших відомостей, які призвели до заниження або завищення податкового зобов'язання, або посвідчують інші реєстраційні порушення, які доводять склад податкового правопорушення. Основним завданням камеральної перевірки є перевірка складання податкових декларацій і розрахунків, що включає в себе арифметичний підрахунок сум податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до відповідного бюджету або бюджетному відшкодуванню, перевірка правильності застосування ставок податків, податкових пільг, відображення у податковій звітності показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; виявлення арифметичних або методологічних помилок. Застосовуючи норми підпункту 75.1.1 пункту 75.1.1 статті 75 та підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК, судова палата дійшла висновку, що встановлений нормою підпункту 78.1.4 спосіб реалізації контролюючим органом повноважень щодо здійснення позапланової перевірки не стосується камеральних перевірок. Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, які зазначені у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, Єдиного реєстру акцизних накладних та даних електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних системи обліку даних реєстратора розрахункових операцій. Виявлене за результатами камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) заниження платником податку суми податкового зобов'язання внаслідок застосування ставки податку іншої, ніж встановлено нормою ПК, є достатньою підставою для визначення контролюючим органом відповідно до пункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК суми грошових зобов'язань.
Враховуючи вищенаведене, суд відхиляє аргументи позивача щодо того, що висновки про безпідставне застосування пільги з акцизного податку не мали бути вчинені податковим органом у межах камеральної перевірки - як такі, що не ґрунтуються на законі. Суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин має обов'язок враховувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду - відповідно до ч. 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Надаючи оцінку суті виявленого порушення щодо застосування пільги зі сплати акцизного податку за липень 2022 року, суд прийшов до таких висновків.
Як вже зазначалося судом, камеральною перевіркою податкової декларації з акцизного податку за червень 2022 року ДП "Жовтневий спиртовий завод" встановлено порушення останнім вимог підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 та пункту 214.4 статті 214 Податкового кодексу України в частині невключення до об'єкту оподаткування обсягів передачі в межах одного підприємства з метою промислової переробки підакцизної продукції - спирту етилового денатурованого в обсязі 1312487,50 літрів 100-відсоткового спирту, а також вимог підпункту 229.1.1 пункту 299.1 статті 299 ПК України, статті 7-1 Закону України №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", а саме: здійснення передачі (відпуску та отримання) спирту етилового для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України, без дотримання умови внесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
За твердженням представника відповідача, невнесення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, на думку контролюючого органу, позбавляє позивача права на отримання пільги, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України.
Як зазначалось судом вище, особливості оподаткування спирту етилового визначено пунктом 229.1 статті 229 ПК України.
Зокрема, у силу абзацу "д" підпункту 229.1.1 цієї статті акцизний податок справляється за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту, зокрема, із спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Обов'язки суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції, визначеної у підпунктах "д"-"ж" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 цієї статті, визначені у підпункті 229.1.8 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, згідно з яким суб'єкти господарювання зобов'язані: а) обладнати кожне місце отримання спирту етилового витратомірами-лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; б) обладнати кожне місце відпуску продукції, для виробництва якої використовується отриманий спирт етиловий, витратомірами-лічильниками обсягу виробленої продукції, зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового; в) щоденно формувати та подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, дані про добовий фактичний обсяг отриманого спирту етилового та обсяг продукції, виробленої з його використанням.
До 17.06.2022 положення ПК України не містили умови для платника акцизного податку щодо необхідності внесення його до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, задля виникнення у такого платника права на отримання пільги зі сплати акцизного податку, передбаченої абзацом "д" підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України.
17.06.2022 набрав чинності Закон України від 31.05.2022 №2284-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого" (далі - Закон №2284), яким внесено зміни до Податкового кодексу України та Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №481).
Зазначеним Законом №2284, крім іншого, приведено у відповідність та взаємозв'язок норми статті 71 Закону №481 з нормами підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України в частині обов'язку суб'єктів господарювання бути внесеними до Електронного реєстру для отримання пільги, передбаченої підпунктом 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України.
У розділі 1 "Обґрунтування необхідності прийняття акта" Пояснювальної записки до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання виробництва спирту етилового денатурованого № 2284-ІХ від 31.05.2022 зазначено, що внаслідок неврегульованості ряду питань щодо обліку спирту етилового денатурованого та біоетанолу їх виробництво та реалізація в України протягом останніх двох років практично не здійснювалися.
Розділом 2 "Мета та шляхи її досягнення" цієї Пояснювальної записки визначено, що метою, яка покладена в основу проекту Закону, є забезпечення сприятливих умов для виробництва спирту етилового денатурованого, біоетанолу, продукції хімічного і технічного призначення, у тому числі дезінфікуючих засобів, парфумерно-косметичної продукції, у виробництві яких використовують спирт етиловий денатурований, а також оцту з харчової сировини, який виробляється із спирту етилового неденатурованого, що сприятиме розвитку спиртової галузі та суміжних галузей.
Згідно з розділом 4 "Правові аспекти" Пояснювальної записки нормативно-правову базу у даній сфері суспільних відносин складають Податковий кодекс України, Закон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".
Відповідно до розділу 5 "Фінансове-економічне обґрунтування" Пояснювальної записки у середньостроковій перспективі очікується збільшення надходження податків від українських суб'єктів господарської діяльності галузі за рахунок розвитку сфери виробництва спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення.
Як свідчить зміст Пояснювальної записки, доповнення, що внесені Законом України №2284-ІХ від 31.05.2022, зокрема, до підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 Податкового кодексу України, мають забезпечити сприятливі умови для виробництва та обігу спирту етилового та збільшити надходження податків за рахунок розвитку сфери виробництва спирту етилового денатурованого та продукції хімічного і технічного призначення. Оскільки нульова ставка акцизного податку для виробництва продукції хімічного і технічного призначення була введена Податковим кодексом України ще в 2019 році, то є підстави стверджувати, що сприятливі умови для виробництва та обігу спирту етилового мають бути досягнуті Законом України №2284-ІХ від 31.05.2022 не завдяки ставки 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва затвердженої продукції, а завдяки врегульованості питання щодо особи, яка має право отримувати спирт етиловий для виробництва затвердженої продукції, у Податковому кодексі України, оскільки до 17.06.2022 питання щодо особи, яка вправі отримувати спирт етиловий для виробництва затвердженої КМУ продукції, було врегульовано статтею 7-1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", тоді як Податковий кодекс України відповідне положення не містив, у зв'язку з чим на практиці виникали спірні ситуації.
Таким чином, станом на 01.07.2022 норма підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України викладена в такій редакції: "Спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.".
Отже, з 01 липня 2022 року отримувати спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється лише суб'єктам господарювання, внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини.
При цьому, положеннями статті 71 Закону №481 та підпункту 229.1.1 пункту 229.1 статті 229 ПК України не передбачено виключень, зокрема і тих, на яких наголошує позивач та його представник - передача спирту на переробку в межах підприємства.
Закон не містить конкретних вказівок на господарські операції, внаслідок яких має відбуватися «отримання» спирту в розумінні досліджуваної статті ПК України. А отже, слід трактувати цю норму у сенсі будь-якого «отримання». І отримання спирту від іншого виробничого підрозділу того ж підприємства є так само отриманням спирту для виробництва продукції хімічного призначення яким було б і отримання внаслідок господарської операції з іншим суб'єктом господарювання - контрагентом.
Суд не вбачає в даній нормі нечіткості чи можливості для неоднозначного трактування.
На вимогу суду представником відповідача надано документи, якими супроводжувалася передача спирту між підрозділами в межах ДП «Жовтневий спиртовий завод».
Згідно наданих пояснень та завірених копій документів, передача спирту відбувалася на підставі вимог на відпуск спирту на виробництво, що є додатком форми П-29 до Інструкції з приймання, зберігання, відпуску, транспортування та обліку спирту етилового, що затверджена наказом Міністерства аграрної політики України № 264 від 13.04.2009 року. Відповідно до пункту 2 розділу 1, ця Інструкція встановлює єдині вимоги до обліку, зберігання, відпуску, приймання і транспортування спирту суб'єктами господарювання (далі - підприємство), які здійснюють таку діяльність та які використовують спирт у технологічному процесі. Розділом 1 цієї Інструкції врегульовано порядок відпуску спирту для виробничо-експлуатаційних, лабораторних та інших цілей, зокрема, відпуск спирту для виробничо-експлуатаційних потреб власного виробництва, лабораторних та інших цілей оформляють вимогою на відпуск спирту на виробництво за формою П-29. Відпуск спирту зі спиртосховища для технологічних потреб власного виробництва, експлуатаційних, лабораторних та інших цілей виробництва здійснюють згідно з чинними нормами за виробничою програмою підприємства і номенклатурою продукції та виробів, для виробництва яких передбачено використання спирту.
Отже, момент підписання форми П-29 (вимоги про відпуск спирту на виробництво) керівником виробничого підрозділу, який прийняв відповідні обсяги спирту - є моментом отримання спирту для виробництва відповідної продукції.
За визначенням п. 215.1 ПКУ спирт етиловий належить до підакцизних товарів.
Як вже зазначалося, податковий орган прийшов до висновку про порушення платником вимог підпункту 213.1.2 пункту 213.1 статті 213 та пункту 214.4 статті 214 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.213.1.2 ПКУ, об'єктом оподаткування акцизним податком, з-поміж іншого, є операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу,
Згідно п. 214.4 ПКУ, у разі обчислення податку із застосуванням специфічних ставок з підакцизних товарів (продукції) базою оподаткування є їх величина, визначена в одиницях виміру ваги, об'єму, кількості товару (продукції), об'єму циліндрів двигуна автомобіля або в інших натуральних показниках.
Платник не оспорював того, що переданий для виробництва власної хімічної продукції етиловий спирт є підакцизним товаром і операція з його передачі є об'єктом оподаткування акцизним податком, проте стверджував, що має право на пільгове оподаткування за правилами п.п. «д» п. 229.1.1 ПКУ: за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, який використовується для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, включеної до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Оскільки не відбувалася передача етилового спирту від іншого контрагенту, а був переданий на виробництво спирт етиловий власного виробництва, платник стверджував, що у його випадку на нього не поширюється умова застосування ставки податку 0 грн за 1 літр спирту, передбачена п.п. 229.1.1: спирт етиловий за ставкою 0 гривень за 1 літр 100-відсоткового спирту для виробництва продукції, зазначеної у підпунктах "д", "е", "є" цього підпункту, дозволяється отримувати лише суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва), внесеним до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини (далі - Електронний реєстр), ведення якого здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
З даного приводу суд вказує на таке.
Підпунктом 14.1.212 ПКУ визначено, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу - будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
до акцизного складу;
до акцизного складу пересувного;
для власного споживання чи промислової переробки…;
Поняття "реалізація спирту етилового" застосовується виключно для суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва спирту етилового.
З викладеного слідує, що Податковий кодекс України розуміє будь-яку передачу з акцизного складу (як і відбулося у випадку даного платника) для промислової переробки у т.ч. без переходу права власності - як реалізацію підакцизного товару, що у свою чергу є об'єктом оподаткування за правилом 213.1.2 ПКУ. Оскільки «отримання» є складовою частиною (наслідком) операції фізичної передачі спирту, суд прийшов до висновку, що податковий орган цілком обґрунтовано вважав, що і отримання спирту підрозділом від акцизного складу в межах одного підприємства має обов'язковою умовою внесення цього підприємства до Електронного реєстру задля застосування ставки податку 0 грн за 1 л.
Окремо суд вказує на те, що сам платник вживав залежні від нього дії задля внесення його до Електронного реєстру. Так, матеріалами справи підтверджено, що позивач 17.06.2022 звертався до ДПС України зі заявою про включення ДП "Жовтневий спиртовий завод" до Електронного реєстру, однак ДПС України повернуто заяву позивачу на доопрацювання /том ІІ, а.с. 31-39/. З поведінки платника слідує те, що платник був обізнаний про умову включення до Електронного реєстру задля застосування відповідних податкових пільг та вживав дії задля досягнення умов користування податковою пільгою. Проте не був внесений до Електронного реєстру своєчасно з незалежних від нього причин, але намагався податковою пільгою скористатися.
Підсумовуючи викладене, суд погоджується з правозастосуванням щодо пільгової ставки акцизного податку, яке було застосовано податковим органом у цій справі та вважає, що контраргументи платника не ґрунтуються на законі.
Таким чином, оскільки в липні 2022 року позивач не був внесений до Електронного реєстру суб'єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва продукції хімічного і технічного призначення, то правомірним є висновок перевірки про наявність у позивача обов'язку, встановленого підпунктом 213.1.1 пункту 213.1 статті 213 та пунктом 214.4 статті 214 Податкового кодексу України, включити до об'єкту оподаткування за ставкою - 133,31 грн за 1 літр 100-відсоткового спирту етилового денатурованого, передбаченою підпунктом 215.3.1 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, операцію з передачі в межах одного підприємства підакцизної продукції (спирту етилового денатурованого) з метою його промислової переробки.
Отже суд визнає податкове повідомлення-рішення від 15.09.2022 №0030700903 правомірним, у зв'язку з чим позовна вимога про його скасування не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" (вул. Полтавська 3 м. Карлівка Полтавської області, ЄДРПОУ 00374829) до Головного управління ДПС в Полтавській області (вул. Європейська 4 м. Полтава ЄДРПОУ ВП 44057192).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 26 червня 2023 року.
Головуючий суддя Г.В. Костенко