30 червня 2023 року м. ПолтаваСправа № 440/4624/23
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, Головного управління Пенсійного фонду України в. м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.01.2023 про відмову в призначенні (перерахунку) ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу", статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу";
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити (перерахувати) та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного у довідках Міністерства економіки України від 16.12.2022 №2121-12/279, від 16.12.2022 № 2121-12/280, відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889- VІІІ "Про державну службу", статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ "Про державну службу", починаючи з 23.01.2023.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі також відповідач-1, ГУ ПФУ в Полтавській області), Головного управління Пенсійного фонду України в. м. Києві (далі також відповідач-2, , ГУ ПФУ в. м. Києві), про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
Аргументи учасників справи
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ГУ ПФУ в Полтавській області протиправно відмовлено у переході з пенсії за віком на пенсію згідно Закону України "Про державну службу". Відповідно до записів у трудовій книжці 08.05.2008 позивач прийняв присягу, а 18.08.2008 йому було присвоєно 11 ранг державного службовця. Проте, до цієї дати він займав посади, які відносяться до посад державної служби, а тому період роботи до 08.05.2008, на думку ОСОБА_1 також має бути зарахований до стажу державної служби, незважаючи на відсутність відповідного запису про присвоєння рангу державного службовця до цієї дати. Позивач наполягав, що станом на 01.05.2016 мав необхідний стаж державної служби 29 років 06 місяців 08 днів, оскільки на його думку, період роботи в Київському державному підприємстві Українського науково-дослідницького інституту електропобутових машин "Веста" зараховується до стажу державної служби.
У відзиві на позовну заяву, що надійшов до суду 12.05.2023, представник ГУПФ в Полтавській області просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що аналізом матеріалів електронної пенсійної справи та наданих до звернення документів встановлено, що ОСОБА_1 з 08.05.2008 по 01.05.2016 працював на посадах державної служби і його стаж державного службовця станом на 01.05.2016 становить 7 років 11 місяців 24 дні. Також встановлено, що до звернення додано скан-копії з копій довідок №2121- 12/279 та №2121-12/280 від 16.12.2022, виданих Міністерством економіки України, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Зазначена довідка №2121-12/279 від 16.12.2022 про складові заробітної плати видана станом на грудень 2022 року, а не на місяць звернення за перерахунком пенсії (січень). Вважав вимоги позивача щодо визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Полтавській області про відмову позивачу в перерахунку пенсії, а саме в переході на пенсію згідно Закону України "Про державну службу” - безпідставними, оскільки відсутні підстави для такого переведення, а рішення ГУПФУ в Полтавській області №262240002072 від 27.01.2023 таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства.
16.05.2023 від відповідача-2 надійшов відзив на позов, аналогічний за змістом та аргументами відзиву відповідача-1.
Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.01.2023 через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві зі заявою №1412 щодо перерахунку пенсії (допризначення), надавши до заяви наступні документи:
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 2121-12/279 від 16.12.2022 станом на грудень 2022 року, видану Міністерством економіки України;
- довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією) № 2121-12/280 від 16.12.2022, видану Міністерством економіки України;
- трудову книжку НОМЕР_1 від 28.08.1976.
За результатом розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи й прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії згідно з Законом України "Про державну службу", що оформлено рішенням від 27.01.2023 №262240002072.
Рішення обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 права на призначення пенсії по Закону України “Про державну службу” не має. Відповідач-1 зазначив, що аналізом матеріалів електронної пенсійної справи та наданих до звернення документів встановлено, що ОСОБА_1 з 08.05.2008 по 01.05.2016 працював на посадах державної служби і його стаж державного службовця станом на 01.05.2016 становить 7 років 11 місяців 24 дні. Також встановлено, що до звернення додано скан-копії з копій довідок №2121-12/279 та №2121-12/280 від 16.12.2022, виданих Міністерством економіки України, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Зазначена довідка №2121-12/279 від 16.12.2022 про складові заробітної плати видана станом на грудень 2022 року, а не на місяць звернення за перерахунком пенсії (січень).
Позивач не погодився з цим рішенням та оскаржив його до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Відповідно до частин першої та другої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 10, частиною третьою статті 45 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" №889-VIII (далі Закон №889-VIII).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу"№3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Висновки щодо правозастосування
Згідно пункту 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як вже зазначено судом, відповідач відмовив позивачу у переведенні на пенсію згідно Закону України "Про державну службу" з двох підстав:
1) період наукової діяльності не відноситься до посад державної служби, як наслідок - відсутність необхідного стажу державної служби;
2) довідка №2121-12/279 від 16.12.2022 про складові заробітної плати видана станом на грудень 2022 року, а не на місяць звернення за перерахунком пенсії (січень).
Надалі суд окремо наводить свої аргументи щодо кожної з підстав для відмови.
Щодо відсутності у позивача необхідного стажу для призначення пенсії згідно Закону України "Про державну службу".
Пунктом 8 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, стаж державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, що діяло раніше, та на тих умовах і в порядку, що були ними передбачені.
Стаж державної служби до набрання чинності Законом №889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283 (далі - Порядок №283), та додатку до нього (діяли до 01.05.2016).
Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283 "Про порядок обчислення стажу державної служби", якою затверджений Порядок обчислення стажу державної служби, визначено, що обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.
Пунктом 1 Порядку №283 передбачено, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.
Відповідно до пункту 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також стаж наукової роботи, набутий в державних установах, організаціях, закладах на посадах, визначених переліком посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".
Підпунктом 1 частини першої статті 35 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність " передбачено, що до стажу наукової роботи зараховується час роботи на посадах наукових працівників, визначених статтею 31 цього Закону.
У свою чергу, частиною першою статті 31 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" передбачено, що основними посадами наукових працівників наукових установ (їхніх філій, інших відокремлених підрозділів), наукових підрозділів юридичних осіб державної та інших форм власності є:
1) керівник (президент, генеральний директор, генеральний конструктор, директор, начальник);
2) заступник керівника (перший віце-президент, віце-президент, заступники генерального директора, генерального конструктора, директора, начальника) з наукової роботи;
3) радник при дирекції наукової установи;
4)член Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук;
5) радник Президії Національної академії наук України або національної галузевої академії наук;
6) академік - секретар відділення (його заступники);
7) головний учений секретар, учений секретар (їх заступники);
8) керівник (завідувач, секретар відповідальний, головний редактор) та заступники керівника (завідувача, секретаря відповідального, головного редактора) наукового підрозділу, наукового видавництва, редакції наукового видання;
9) головний конструктор, головний інженер, головний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу та їх заступники;
10) провідний конструктор, провідний інженер, провідний технолог з основного напряму діяльності наукової установи, організації, закладу;
11) провідний редактор наукового видавництва, періодичного наукового видання;
12) головний науковий співробітник;
13) провідний науковий співробітник;
14) старший науковий співробітник;
15) науковий співробітник;
16) науковий співробітник-консультант;
17) молодший науковий співробітник.
Відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 28.08.1976 стаж наукової роботи є наступним:
з 01.04.1985 по 03.10.1987 - займав посаду молодшого наукового співробітника науково-конструкторського відділу абсорбційних та термоелектричних холодильників;
з 03.10.1987 по 01.10.1989 - займав посаду заступника завідуючого науково-конструкторського відділу абсорбційних та термоелектричних холодильників;
з 01.10.1989 по 14.05.1996 - займав посаду наукового співробітника науково-конструкторського відділу абсорбційних та термоелектричних холодильників;
з 14.05.1996 по 11.10.1999 - займав посаду старшого наукового співробітника науково-конструкторського відділу абсорбційних та термоелектричних холодильників;
з 11.10.1999 по 01.05.2002 - займав посаду начальника наукової дослідно-конструкторської лабораторії абсорбційних холодильників наукового дослідно-конструкторського відділу холодильної техніки;
з 01.05.2002 по 26.01.2005 - займав посаду старшого наукового співробітника наукової дослідно-конструкторської лабораторії наукового дослідно-конструкторського відділу холодильної техніки;
з 27.01.2005 по 01.08.2005 - займав посаду керівника проекту;
з 01.08.2005 по 01.03.2007 - займав посаду начальника конструкторського бюро;
з 01.03.2007 по 07.05.2008 - займав посаду провідного інженера-конструктора.
Втрата чинності Порядком №283 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2016 року №229, не позбавляє права позивача на зарахування зазначеного стажу до стажу державної служби, яке він набув до 25.03.2016, оскільки відповідно до статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 13.12.1991 №1977-ХІІ було визначено, що для осіб, які працюють на посадах, що згідно із законодавством належать до посад державного службовця, попередній стаж наукової роботи, набутий у державних установах, організаціях, закладах, зараховується до стажу державної служби незалежно від наявності перерв у роботі, а для осіб, які працювали (працюють) на посадах наукових (науково-педагогічних) працівників, попередній стаж державної служби зараховується до стажу наукової роботи незалежно від наявності перерв у роботі.
Також, згідно записів у трудовій книжці позивача:
з 08.05.2008 по 24.10.2011 - займав посаду головного спеціаліста відділу науково-технічних програм (18.08.2008 - присвоєно одинадцятий ранг державного службовця; 30.08.2010 - присвоєно десятий ранг державного службовця);
з 25.10.2011 по 01.05.2016 - займав посаду головного спеціаліста відділу науково-технічної політики в промисловості управління розвитку промисловості (01.10.2012-присвоєно дев'ятий ранг державного службовця).
Таким чином, періоди наукової роботи ОСОБА_1 в державних установах, організаціях, закладах зараховуються до стажу державної служби.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач працював науковим працівником, періоди роботи позивача на даних посадах є стажем, прирівняним до стажу державної служби, що у загальному обчисленні стажу державної служби складає відповідно до довідки Міністерства закордонних справ України №210/17-920-166 від 17.12.2020 понад 20 років.
Отже, стаж ОСОБА_1 на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, у своєї сукупності є достатнім для призначення йому пенсії відповідно до положень Закону України "Про державну службу".
Щодо другого аргументу відповідача-1, а саме, довідка №2121-12/279 від 16.12.2022 про складові заробітної плати видана станом на грудень 2022 року, а не на місяць звернення за перерахунком пенсії (січень) суд зазначає таке.
Порядок призначення таких пенсій затверджено постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 14.09.2016 №622, яка застосовується з 01.05.2016 (далі - Порядок № 622).
Згідно пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:
посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби);
розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 1 травня 2016 р., середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 1 травня 2016 р. на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 р., а також для осіб, які не працювали починаючи з 1 травня 2016 р. на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 р. як за повний місяць;
матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п'ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 р., за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Пунктом 5 Порядку №622 встановлено, що форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики.
Так, вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Судом встановлено, що довідка №2121-12/279 від 16.12.2022 про складові заробітної плати видана станом на грудень 2022 року, у той час як ОСОБА_1 звернувся із заявою 23.01.2023.
Отже, подана довідка №2121-12/279 від 16.12.2022 про складові заробітної плати, видана станом на грудень 2022 року, не відповідає вимогам пункту 4 Порядку №622.
Відповідно, навіть за умови врахування наукового стажу ОСОБА_1 до стажу державної служби, відповідач позбавлений можливості обрахувати розмір пенсії позивача за відсутності довідки про складові заробітної плати станом на січень 2023 року.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Полтавській області №262240002072 від 27.01.2023 в частині відмови у зарахуванні наукового стажу ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу", статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З урахуванням викладеного, у даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання відповідача-1 зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 що дає право на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу", статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" періоди роботи з 01.04.1985 по 07.05.2008.
Зобов'язати відповідача -1 призначити ОСОБА_1 пенсії з урахуванням невідповідності довідки про складові заробітної плати встановленим вимогам - суд не має підстав. Тому після зарахування визначеного судом в цьому рішенні стажу позивачу для реалізації свого права на визнаечний вид пенсії слід повторно звернутися до органів Пенсійного фонду України, надавши довідки про складові заробітної плати з актуальними даними, у встановленій формі та порядку.
Позовні вимоги, звернуті до відповідача-2 задоволенню не підлягають, з огляду на те, що ГУ ПФУ в м. Києві не порушувало права позивача спірним рішенням.
У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За таких обставин, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з виходом за межі позовних вимог.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 1073,60 грн, отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 536,80 грн.
Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927), Головного управління Пенсійного фонду України в. м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 22869069) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №262240002072 від 27.01.2023 в частині відмови у зарахуванні наукового стажу ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу", статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 №889-УІІІ "Про державну службу", статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ "Про державну службу" періоди роботи з 01.04.1985 по 07.05.2008.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 536,80 грн 60 коп. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков