про повернення позовної заяви
03 липня 2023 рокум. ПолтаваСправа № 440/7648/23
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
07 червня 2023 року (згідно даних на поштовому конверті) ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо неналежного оформлення довідки №22/6-1477 від 12.04.2021 про грошове забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, станом на 19 листопада 2019 року, для перерахунку пенсії з 01.12.2019, в частині не врахування до неї додаткових видів грошового забезпечення, які бралися до уваги при обчисленні (ст. 43) та наступних перерахунках пенсії (ст. 63) у відповідності до положень Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких Інших осіб" та його Прикінцевих положень від 15.06.2004 №1769-ІV та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити та подати до ГУ ПФУ в Полтавській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою, станом на 19 листопада 2019 року, у відповідності до статей 43, 63 Закону №2262-ХІІ та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988, з повною реальною інформацією, за формою, передбаченою Додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, встановлених законодавством, в тому числі, які бралися до уваги при обчисленні (ст. 43) та наступних перерахунках пенсії (ст. 63), у відповідності до Закону України "Про внесення змін до ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" та його Прикінцевих положень від 15.06.2004 № 1769-ІV та ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а саме: посадовий оклад - 3250.00 грн; оклад за спеціальним званням - 2000.00 грн; процентна надбавка за стаж служби 45% - 2362.50 грн; надбавка за специфічні умови несення служби 74,22% - 5650,00 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 325,00 грн; премія 55,63% - 7558,72 грн; міліцейська надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50% від суми посадового окладу, окладу за спеціальним званням та процентної надбавки за стаж служби - 3806,25 грн; міліцейська премія - 50% від суми посадового окладу, окладу за спеціальним званням та процентної надбавки за стаж служби, надбавки за виконання особливо важливих завдань та надбавки за службу в умовах режимних обмежень - 5871,90 грн; індексація грошового забезпечення в розмірі - 887,09 грн, яка фактично була виплачена поліцейським в грудні 2019 року, загалом - 31711,46 грн, для проведення з 01.12.2019 перерахунку основного розміру пенсії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам статті 122 та частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - упродовж десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску. Роз'яснено позивачу, що у разі неусунення недоліку позовної заяви, вона буде повернута.
26.06.2023 від позивача до суду надійшла заява про поновлення строків звернення до суду, в якій він просить застосувати спеціальне законодавство України та висновки рішень Верховного Суду та рішень Верховної Палати Верховного Суду за даною заявою в прийнятті рішення Полтавським окружним адміністративним судом у справі №440/7648/23 щодо поновлення строків звернення до суду.
При цьому позивач, посилаючись на ухвалу Верховного Суду від 02.04.2019 у справі №510/1286/16-а та постанову Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №520/11178/2020, зазначив, що право позивача щодо перерахунку пенсії є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком у силу вимог частини третьої статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Виходячи з принципу "належного врядування", пенсіонер, який отримує пенсію, виходить з презумпції, що її розмір визначено відповідно до закону. Пенсіонер не має розумних причин сумніватися у добросовісності дій працівників Пенсійного фонду.
Надаючи оцінку заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач оскаржує оформлення відповідачем довідки №22/6-1477 від 12.04.2021 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за відповідною посадою станом на 19 листопада 2019 року для перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року, яка, на його думку, оформлена неналежним чином у зв'язку із незазначенням в ній міліцейської надбавки за виконання особливо важливих завдань 50% та міліцейської премії - 50%, які були зазначені в грошовому атестаті № 59 від 12 листопада 2008 року, а також суми індексації грошового забезпечення, яка виплачена поліцейським в грудні 2019 року.
Тож про порушення своїх прав щодо неналежного оформлення довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №22/6-1477 від 12.04.2021 позивач дізнався або принаймні повинен був дізнатися зі змісту такої довідки у квітні-травні 2021 року після отримання такої довідки, яка була йому надіслана листом Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №Ю-9147/22 від 14.04.2021.
Позивач звернувся до суду з цим позовом засобами поштового зв'язку - 07.06.2023 (згідно відмітки відділення поштового зв'язку на поштовому конверті поштового відправлення АТ "Укрпошта" №3960106007807).
Таким чином, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку доводам позивача, які викладені у заяві про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.
Питання застосування строку звернення до суду було неодноразово предметом розгляду Верховним Судом, зокрема у справах №240/12017/19, №360/3999/20 (постанова від 06.12.2021), №320/1855/21 (постанова від 16.12.2021) та №420/2764/21 (постанова від 11.11.2021), де Верховний Суд зазначив, що "для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом встановленого чинним законодавством строку. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19). Реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом".
Отже, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка звернулася з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не наводить обставин, які б перешкоджали йому звернутися до суду у встановлений кодексом строк, натомість, вважає, що строк звернення до суду ним не порушений, адже частиною третьою статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" встановлено, що перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
На противагу такому аргументу позивача суд зауважує, що вказана норма є нормою матеріального, а не процесуального, права та стосується питання строку здійснення перерахунку пенсії органом пенсійного фонду, а не строку звернення до суду з позовом особою, яка вважає, що її право щодо здійснення перерахунку пенсії порушено.
Більш того, у цій справі спірними є правовідносини щодо неналежного оформлення Міністерством внутрішніх справ України довідки про розмір грошового забезпечення №22/6-1477 від 12.04.2021, а не правовідносини щодо перерахунку пенсії позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області на підставі такої довідки.
Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11.07.2019 у справі №0940/1181/18, від 31.10.2019 у справі №823/1915/18, від 22.01.2020 у справі №826/4464/17, від 16.07.2020 у справі №487/3042/16-а тощо, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Беручи до уваги вказану позицію Верховного Суду, суд відмічає ту обставину, що зацікавленість до своїх прав позивач проявив та активні дії у вигляді звернення до Міністерства внутрішніх справ України із заявою про внесення змін до довідки №22/6-1477 від 12.04.2021 вчинив - лише у березні 2023 року, тобто вже поза межами встановленого кодексом шестимісячного строку звернення до суду з позовом.
Таким чином, отримання позивачем листа Департаменту пенсійних питань та соціального захисту МВС України №Ю-6108/49-7112-2023 від 19.04.2023 у відповідь на його заяву від 18.03.2023 не змінює моменту, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися (мав таку можливість) про порушення своїх прав, а лише свідчить про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і цей час не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
З матеріалів позовної заяви та заяви про поновлення строку звернення до суду не слідує, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість до своїх прав та вчинити активні дії щодо отримання від відповідача відповідної інформації в межах встановленого кодексом строку.
Оскільки позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені позивачем аргументи суд вважає юридично неспроможними для висновку, що строк звернення до суду позивачем дотриманий, суд доходить висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другої статті 123 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 123 згаданого Кодексу якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 123, 169, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави подання позову з пропущенням встановленого строку звернення до суду з позовом визнати неповажними.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя О.В. Гіглава