Справа № 420/15026/23
про залишення позову без руху
03 липня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Бойко О.Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до командування військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання направити на лікування та в подальшому проходження ВЛК в Одеському військовому госпіталі АДРЕСА_1 , -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до командування військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність командування військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за січень 2023 року в сумі 116 000 гривень;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на лікування та в подальшому проходження ВЛК в Одеському військовому госпіталі вул. Пігоровська, 2.
Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись із позовною заявою, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також суд встановив, що відповідно до ч.4 ст.46 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Так, в якості відповідача у вказаній справі позивач зазначив командування військової частини НОМЕР_1 , проте в поручення вимог п.2 ч.1 ст.160 КАС України не зазначив ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Крім того, згідно з п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 по справі №826/16958/17.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
При цьому, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод, інтересів фізичної чи юридичної особи.
Дії суб'єкта владних повноважень, натомість, це активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може виражатись, як приклад, у певних рішеннях, актах, листах тощо (тобто мати певне матеріальне вираження), які негативно впливають на права, свободи, інтереси фізичної чи юридичної особи.
Отже, невиконання суб'єктом владних повноважень своїх повноважень, встановлених законодавством становить бездіяльність цього суб'єкта, а дії, вчинені ним під час здійснення управлінських функцій є діями суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.5 КАС України.
Так, суд встановив, що при зверненні до суду із вказаним адміністративним позовом позивач заявив дві самостійні вимоги, які не пов'язані між собою та не випливають одна з одної.
Зокрема, позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення за січень 2023 року в сумі 116 000 грн., проте зобов'язаної частини в межах вказаних вимог позовна заява не містить.
Крім того, позивач просить зобов'язати відповідача направити позивача на лікування та в подальшому проходження ВЛК в Одеському військовому госпіталі вул. Пігоровська, 2, проте у прохальній частині позову не зазначає, що саме є підставою для зобов'язання таких дій, а саме які дії/бездіяльність чи рішення відповідача призвели до порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача та зумовили його звернення до суду.
Підсумовуючи викладене, враховуючи текст позовної заяви суд дійшов до висновку про некоректне складання позивачем своїх позовних вимог, а відтак, позивачу слід уточнити позовні вимоги.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу з розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ “Про судовий збір” ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, належним до сплати розміром судового збору за подання вказаного адміністративного позову є 1073,60 грн., проте доказів сплати судового збору чи підстав для звільнення від його сплати позовна заява не містить.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви з корегуванням прохальної частини позовну та зазначення коду ЄДРПОУ відповідача; оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн. або доказів, які підтверджували б наявність підстав, для звільнення від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.122, 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Адміністративний позов залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана БОЙКО