Справа № 420/3152/23
03 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не здійсненні перерахунку розміру та не здійсненні виплати пенсії ОСОБА_1 , обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
II. Позиція сторін.
На обґрунтування вказаних вимог позивачка зазначає, що вона є особою пенсійного віку та отримує пенсію відповідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у зв'язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 . Враховуючи, що померлий чоловік позивачки під час проходження військової служби був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав внаслідок цього пошкодження здоров'я, набув інвалідність ІІ групи та помер у віці 41 рік від ішемічної хвороби/серця, що виникла в нього внаслідок виконання ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, позивачка вважає, що вона має право на перерахунок розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із застосуванням положення ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 22.01.2023 року, позивачка в черговий раз звернулась до Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про перерахунок розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із застосуванням положення ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та просила при обчисленні розміру її пенсії визначати розмір заробітної плати виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що підтверджується поштовою накладною №6501229424514 від 22.01.2023 року, та поштовим описом вкладення від 22.01.2023 року. Не зважаючи, що з моменту звернення позивачки пройшло більше місяця Головне управління пенсійного фонду України в Одеській області, не здійснило перерахунок розміру її пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із застосуванням положення ч. 3 ст.59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та взагалі залишило вказане вище заяву про перерахунок пенсії без відповіді.
08.02.2023 відповідачем надано до суду відзив на позов, яким заперечує проти його задоволення, вказуючи на те, що позивачем засобами поштового зв'язку направлено до Головного управління заяву довільної форми (копія додається), без дати, про здійснення перерахунку пенсії, яку отримано 01.02.2023. Оскільки заяву подано без дотримання вимог Порядку № 22-1, її розгляд здійснено відповідно до Закону України “Про звернення громадян” та листом від 14.02.2023 № 2998-2204/М-02/8-1500/23 надано відповідь, яка носить інформаційно - роз'яснювальний характер (копія додається). Відповідь надіслано 15.02.2023 на поштову адресу позивача та на електронну пошту. Рішення про відмову в перерахунку пенсії на підставі заяви не виносилось. Відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796 при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, ч. 3 ст. 59 Закону №796 визначено лише одну категорію осіб, які мають право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження військової служби і внаслідок чого стали інвалідами. Оскільки відсутні документи щодо встановлення інвалідності за життя ОСОБА_2 , право позивача на розрахунок пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати померлого годувальника відсутнє. Факт втрати документа, який свідчить про статус встановлення інвалідності померлому постановою Одеського апеляційного суду від 29.04.2021 по справі № 495/639/17 не встановлено. Позивач в позові посилається на лист Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації від 22.10.2021 з приводу уточнення категорії чорнобильця, що була присвоєна її чоловіку, а саме, що ОСОБА_2 мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, 2 категорії, та був визнаний особою з інвалідністю від загального захворювання другої групи. Звертає увагу суду, що інвалідність загального захворювання не дає право на розрахунок пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, оскільки ч. 3 ст. 59 Закону №796 чітко визначено, що інвалідність повинна бути пов'язана з проходження військової служби (військових зборів) осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Враховуючи, що в матеріалах пенсійної справи відсутні документи щодо встановлення інвалідності за життя ОСОБА_2 , право на розрахунок пенсії виходячи із п'ятикратного розміру відсутнє.
III. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 20.02.2023 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до частини 5 статті 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оскільки від сторін не надходило клопотань про розгляд справи в судовому засіданні, суд розглядає дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 відповідно ст.54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 № 796-XII.
01.02.2023 року ГУ ПФУ в Одеській області отримало від позивачки заяву, у якій просила здійснити перерахунок та виплату пенсії обчисленої з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, померлий чоловік заявниці під час проходження військової служби був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримав внаслідок цього пошкодження здоров'я, набув інвалідність II групи, та помер у віці 41 рік. від ішемічної хвороби серця, що виникла в нього внаслідок виконання ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. ( а.с. 35-37)
14.02.2023 року Головне управління ПФУ в Одеській області листом за № 2998-2204/М-028/-1500/23 повідомило позивачку, що по суті порушеного у зверненні питання надавалися роз'яснення листами Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 15.08.2022 № 13008-10848/М- 02/8-1500/22 та від 30.03.2022 № 5098-3247/М-02/8-1500/22. Ще раз інформуємо, що провадити розрахунок пенсії виходячи із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати померлого годувальника підстав не має, оскільки відсутні документи щодо встановлення інвалідності за життя ОСОБА_2 .
Вважаючи протиправною бездіяльністю відповідача у здійсненні перерахунку розміру та виплати пенсії відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Положенням ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 2 Закону №1788-XII визначені види пенсій: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.
Аналогічні положення закріплено і у ст. ст. 9, 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону №1058-IV встановлено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовано Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII (в редакції, чинній на момент призначення позивачці пенсії) ( далі - Закон №796-XII), яким передбачено, зокрема-
- особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; 4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих. ( стаття 9 Закону № 796-XII);
- учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі, проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно з приміткою «*» тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань. ( стаття 10 Закону № 796-XII);
- для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2 ( пункти 1 та 2 статті 14 Закону № 796-XII);
- пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв'язку смерті з Чорнобильською катастрофою. ( частина перша статті 54 Закону № 796-XII);
- Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України. ( частина п'ята статті 54 Закону № 796-XII);
- при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. ( частина третя статті 59 Закону № 796-XII).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затверджено постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1), яким визначено, зокрема, -
- заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) ( абзац перший пункту 1.1 розділу Порядку № 22-1)
- до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу. ( пункт 2.7. розділу ІІ Порядку 22-1)
- заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.( пункт 4.1 розділу IV Порядку 22-1)
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. ( абзац 3 пункту 4.3 розділу ІV Порядку 22-1).
VI. Оцінка суду.
Аналіз норм права, якими врегульовано спірні правовідносини свідчить про те, що Закон № 796-ХІІ визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також сім'ям у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Зокрема, за положеннями статей 54 вказаного Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислюється із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Особливості призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, передбачені у ст. 59 Закону №796-ХІІ. Так, частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ визначено, що при обчисленні пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відтак, на обчислення пенсій із заробітної плати, яка визначається виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, мають право за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, зокрема
1) при обчисленні пенсії по інвалідності - особи із числа військовослужбовців, у тому числі військовозобов'язаних, призваних на військові збори, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт під час проходження військової служби (військових зборів), внаслідок чого стали особами з інвалідністю;
2) при обчисленні пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи - "за осіб, із їх числа", тобто осіб, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи особи, внаслідок чого стали особами з інвалідністю.
Як встановлено судом та заперечується позивачкою, на момент звернення до відповідача з заявою про обчислення пенсії відповідно до ч. 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ вона отримувала пенсію у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством відповідно до ст. 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
При цьому, в обгрунтування наявності права на обчислення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно ч. З ст. 59 цього Закону позивачка вказує на те, що її померлий чоловік під час проходження військової служби був учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, набув інвалідність II групи, та помер у віці 41 рік від ішемічної хвороби серця, що виникла внаслідок виконання ним обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідач в обґрунтування відсутності у позивачки вказаного права на перерахунок її пенсії, вказує, що в матеріалах пенсійної справи відсутні документи щодо встановлення інвалідності за життя ОСОБА_2 .
Відтак, спірність питання у даній справі полягає у правомірності відмови ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок пенсії позивачки у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із застосуванням заробітної плати, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону № 796-XII».
Вирішуючи спір з урахуванням вищевказаних позицій сторін, суд враховує наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, чоловік позивача ОСОБА_2 за життя мав статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ, що підтверджувалось посвідченням чорнобильця ІІ категорії, факт втрати якого підтверджено постановою Одеського апеляційного суду від 29.04.2021 р. по справі № 495/639/17 ( а.с. 16-18).
Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 14 Закону № 796-ХІІ
- до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу.
- до ІІ категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи відносяться учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження у певні періоди.
З огляду на вказані приписи Закону № 796-ХІІ, маючи за життя статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії ІІ, померлий чоловік позивачки - ОСОБА_2 не міг відноситись до особи з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, чим спростовуються твердження позивачки щодо набуття її чоловіком інвалідності ІІ групи, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи.
При цьому, позивачкою не надано будь-яких інших доказів на підтвердження набуття її чоловіком інвалідності ІІ групи з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Крім того, суд приймає до уваги, лист Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації від 22.10.2021 р., адресований позивачці, яким підтверджено визнання її чоловіка ОСОБА_2 саме учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ІІ категорії та особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, що додатково підтверджує відсутність у померлого чоловіка інвалідності з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, у розумінні статті 14 Закону № 796-ХІІ.
Суд зауважує, що не є предметом спору, що чоловік позивачки ОСОБА_2 брав безпосередню участь у ліквідації аварії на ЧАЕС та помер від захворювання, пов'язаного з ліквідацією, що підтверджується отриманням позивачкою пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статті 54 Закону № 796-XII.
З урахуванням вказаних обставин та враховуючи, що померлий чоловік позивачки брав безпосередню участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи особи, проте не був визнаний особою з інвалідністю, з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи внаслідок віднесення його до осіб ІІ категорії, суд дійшов висновку про відсутність у позивачки права на обчислення пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з ч. 3 ст. 59 Закону №796-XII, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.
VII. Висновок суду.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
VІІI. Розподіл судових витрат.
Оскільки позивач відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору, заяв про відшкодування інших витрат не заявляв, тому відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
У задоволені позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд. 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А Дубровна
.