Справа № 420/8500/23
03 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВСТ -ОЙЛ” до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВСТ -ОЙЛ” до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Закарпатській області №0001740902, №0001770902 від 12.01.2023.
Ухвалою суду від 24.04.2023 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що не погоджується із прийняттям податкових повідомлень - рішеннь №0001740902, №0001770902 від 12.01.2023 та просить суд їх скасувати. Позивач вказав, що перевірка проведена на підставі наказу Головного управління ДПС в Закарпатській області №342-п від 28.10.2022, який містить лише юридичну підставу проведення перевірки, а саме п.80.2., а фактична підстава для проведення перевірки, з наведенням конкретних обставин - відсутня. Позивач вказав, що відповідно до акту перевірки ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» нібито здійснювало зберігання пального за період з 16.10.2022 по 20.10.2022 на АЗС за адресою: Закарпатська область, м.Мукачеве, вул. Масарика Томаша, буд. 38А без ліцензії. Так, як зазначив представник позивача, ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» 20.10.2022 отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі №07020314202200025 за адресою: Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Масарика Томаша, буд. 38А та відповідно до ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» з 20.10.2022 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» надано право здійснювати господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним за адресою: Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Масарика Томаша, буд. 38А, і отримання ліцензії на зберігання пального за такою адресою не вимагається. Позивач вказав, що затримка в отриманні ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним була зумовлена виключно відсутністю чіткого нормативно визначеного порядку отримання таких ліценцій після втрати чинності декларації про провадження господарської діяльності та невідповідністю і протиріччю підзаконних нормативних актів один одному та законам України, що мають вищу юридичну силу по відношенню до постанов Кабінету Міністрів України. Позивач вважає, що покладення на ТОВ «ВСТ - ОЙЛ» відповідальності за зберігання пального без відповідної ліцензії за період з 16.10.2022 по 20.10.2022, враховуючи те, що законодавець надав можливість отримати таку ліцензію лише 20.10.2022 є неправомірним. Разом з тим, позивач, посилаючись на наявність свідоцтв відповідності, вилучення деяких з експлуатації та ненастанням терміну повірки рівномірів -лічильників та витратомірів -лічильників, вважає висновки ГУ ДПС у Закарпатській області про те, що ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» на акцизному складі №1018798 не обладнано 5 рівномірів -лічильників та 11 витратомірів -лічильників такими, що не відповідають дійсності.
11.05.2023 до суду від Головного управління ДПС у Закарпатській області надійшов відзив на позовну заяву у якому представник відповідача вказав, що не погоджується із позовними вимогами ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» та просить суд відмовити у задоволенні позову. Так, відповідач вказав, що відповідно до Z-звіту №344 від 15.10.2022 РРО з фіскальним номером 3001013960 залишки пального на кінець зміни становили: 1) у резервуарі №1, бензину А-95 - 17 021,21л; 2) у резервуарі №4, ДП - 8080,44л; 5) у резервуарі №5, Газ пропан-Бутан - 2853,68л. ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» за адресою: м. Мукачево, вул. Масарика Томаша, 38А, отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 20.10.2022 №07020314202200025 та строком дії з 20.10.2022 до 20.10.2027. Відповідно до Z-звіту від 21.10.2022 №345 РРО з фіскальним номером 3001013960, залишки пального на початок зміни становили: 1) у резервуарі №1, Бензину А-95 - 17021,21л; 2) у резервуарі №4, Дизельне паливо - 8080,44л; 3) у резервуарі №5, Газ пропан-Бутан - 2853,68л. Відповідач вказав, що до перевірки не надано жодних підтверджуючих документів (ТТН, шляхових листів, акцизних накладних тощо) щодо кількісного руху нафтопродуктів на АЗС в період з 16.10.2022 по 20.10.2022 (дата отримання ліцензії), що свідчить про зберігання пального на АЗС в період з 16.10.2022 по 20.10.2022 у кількості: бензину А-95 - 17021,21л; дизельне паливо - 8080,44л; газ пропан-Бутан - 2853,68л. Відповідач зазначив, що у період з 16.10.2022 по 20.10.2022 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» за адресою: м. Мукачево, вул. Масарика Томаша, 38А, в органах ДПС України не отримувало жодних ліцензій на право оптової/роздрібної торгівлі пальним та/або на право зберігання пального, чим допущено порушення ч. 8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Окрім того, як вказав відповідач, під час фактичної перевірки встановлено, що ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» у порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України на акцизному складі №1018798 не повірено 5 рівнемірів-лічильників (№292089, №282473, №282486, №281550, №ПИ1-3710/ПИ-3709) та не повірено 11 витратомірів-лічильників (№430400523, №430400520, №430400478, №430400522, №430399831, №430399821, №430399825, №430400061, №430400064, №430399822, №702/12), які зазначено у довідці від 16.08.2022 №9160675335 про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри. Відповідач наголосив, що позивач ні під час перевірки, ні під час подання (розгляду) заперечення не надало документи, які б підтверджували позитивні результати повірки (або оцінки відповідності) витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників. У зв'язку з вищенаведеним, ГУ ДПС у Закарпатській області вважає, що відповідачем правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, якими застосовано штрафні (фінансові) санкції до ТОВ «ВСТ-ОЙЛ».
15.05.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив у якій позивач вказав, що не погоджується із відзивом Головного управління ДПС у Закарпатській області. Позивач зазначив, що відповідач, посилаючись на правомірність проведення фактичної перевірки та відповідність наказу вимогам ПК України, не додає до відзиву жодних доказів на підтвердження таких обставин та не зазначає поважних причин їх не надання. Також позивач вважає, що наведений відповідачем правовий висновок Верховного суду, викладений у постанові від 02.03.2018 по справі №820/2762/17 не може бути застосований до цієї справи, оскільки правовідносини у таких справах не є подібними, а саме інший предмет спору та підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також не однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено наступне.
Наказом Головного управлінням ДПС у Закарпатській області №342 - П від 28.10.2022 (а.с. 20) “Про проведення фактичних перевірок», з урахуванням витягу з переліку проведення фактичних перевірок суб'єктів господарювання (а.с.21), з метої належної організації заходів по контролю за дотриманням норм законодавства у сфері обігу та оподаткування підакцизних товарів та відповідно до підпункту 20.1.10 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.3 п.75.1 ст.75, п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України, відповідно до доповідної записки від 27.10.2022 №376/07-16-09-02-10, призначено з 23.11.2022 фактичну перевірку тривалістю 10 днів ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» (адреса місця торгівлі -Закарпатська обл., Мукачівський р-н., м. Мукачево, вул. Масаріка Томаша 38А), із посиланням на пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Так, у період з 23.11.2022 по 02.12.2022 Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено фактичну перевірку з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» (адреса місця торгівлі АЗС -Закарпатська обл., Мукачівський р-н., м. Мукачево, вул. Масаріка Томаша 38А), за результатами якої складено акт перевірки №6403/07/16/09/44882553 від 05.12.2022 (а.с.14-19).
У ході перевірки встановлено наступні порушення ТОВ «ВСТ-ОЙЛ»:- необладння та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів -лічильників та рівнемірів -лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра -лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра -лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі;- зберігання пального без отримання відповідної ліцензії.
Так, у ході перевірки встановлено, що відповідно до Z-звіту №344 від 15.10.2022 РРО з фіскальним номером 3001013960 залишки пального на кінець зміни становили: 1) у резервуарі №1, Бензину А-95 - 17 021,21л; 2) у резервуарі №4, ДП - 8080,44л; 5) у резервуарі №5, Газ пропан-Бутан - 2853,68л. ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» за адресою: м. Мукачево, вул. Масарика Томаша, 38А, отримало ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 20.10.2022 №07020314202200025 та строком дії з 20.10.2022 до 20.10.2027. Відповідно до Z-звіту від 21.10.2022 №345 РРО з фіскальним номером 3001013960, залишки пального на початок зміни становили: 1) у резервуарі №1, Бензину А-95 - 17021,21л; 2) у резервуарі №4, Дизельне паливо - 8080,44л; 3) у резервуарі №5, Газ пропан-Бутан - 2853,68л. До перевірки не надано жодних підтверджуючих документів (ТТН, шляхових листів, акцизних накладних тощо) щодо кількісного руху нафтопродуктів на АЗС в період з 16.10.2022 по 20.10.2022 (дата отримання ліцензії), що свідчить про зберігання пального на АЗС в період з 16.10.2022 по 20.10.2022 в кількості: Бензину А-95 - 17021,21л; Дизельне паливо - 8080,44л; Газ пропан-Бутан - 2853,68л. У період з 16.10.2022 по 20.10.2022рр. ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» за адресою: м. Мукачево, вул. Масарика Томаша, 38А, в органах ДПС України не отримувало жодних ліцензій на право оптової/роздрібної торгівлі пальним та/або на право зберігання пального, чим допущено порушення ч. 8 ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 року №481/95-ВР.
Також, у ході перевірки було встановлено, що у порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України на акцизному складі №1018798 не повірено 5 рівнемірів-лічильників (№292089, №282473, №282486, №281550, №ПИ1-3710/ПИ-3709) та не повірено 11 витратомірів-лічильників (№430400523, №430400520, №430400478, №430400522, №430399831, №430399821, №430399825, №430400061, №430400064, №430399822, №702/12), які зазначено у довідці від 16.08.2022 №9160675335 про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та рівнеміри.
Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, на підставі зазначених висновків, викладених у акті перевірки №6403/07/16/09/44882553 від 05.12.2022, прийнято 12.01.2023 податкові повідомлення -рішення:
-№0001740902, яким за встановлене порушення ст.15 Закону №481/95-ВР застосовано до ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» штрафні санкції у розмірі 500 000,00 грн (а.с.9);
-№0001770902, яким за встановлене порушення п.п.230.1.2, п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України застосовано до ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» штрафні санкції у розмірі 320 000,00 грн (а.с.11).
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Порядок проведення фактичної перевірки визначений ст.80 Податкового кодексу України.
Пунктом 80.1 ст.80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Згідно із п.80.2.5 п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
Тобто, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для проведення фактичної перевірки з підстави, визначеної підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, а саме з метою протидії незаконному обігу пального, впорядкування обліку пального та з питань дотримання вимог Податкового кодексу України, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”, тобто здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.
За таких обставин, суд не приймає до уваги посилання позивача на відсутність підстав для проведення перевірки, з урахуванням відсутності у наказі фактичних підстав для проведення перевірки.
Щодо позовних вимог ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001740902, яким за встановлене порушення ст.15 Закону №481/95-ВР застосовано штрафні санкції у розмірі 500 000,00 грн, судом встановлено наступне.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального на території України, визначає Закон України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР.
Відповідно до положень статті 15 Закону №481/95-ВР оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на всі види діяльності, передбачені цією статтею, видаються за умови обов'язкової реєстрації об'єкта оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Податкового кодексу України. Суб'єкт господарювання (у тому числі іноземний суб'єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю. Річна плата за ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним становить 2000 гривень на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
Ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) терміном на п'ять років.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.
У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в податкових органах.
У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб'єктом господарювання (у тому числі іноземним суб'єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.
В свою чергу, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 “Про введення воєнного стану в Україні, Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 18.03.2022 №314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану”, згідно п.1 ч.1 у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб'єктами господарювання на підставі безоплатного подання до органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2. Органи ліцензування, дозвільні органи та суб'єкти надання публічних (електронних публічних) послуг формують та ведуть переліки поданих декларацій, в яких міститься інформація про суб'єкта господарювання (для юридичної особи - організаційно-правова форма, повне і скорочене найменування (за наявності), для фізичної особи - підприємця - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності); вид господарської діяльності/частина виду господарської діяльності, який провадиться на підставі поданої декларації; місце провадження діяльності (якщо провадження діяльності обмежується територією відповідної адміністративно-територіальної одиниці);
Відповідно до п.3 ч.1 зазначеної постанови від 18.03.2022 №314, суб'єкти господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів (документи дозвільного характеру, ліцензії та/або інші результати надання публічних послуг), невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звертаються до відповідних органів ліцензування, дозвільних органів та суб'єктів надання публічних (електронних публічних) послуг і отримують відповідні дозвільні документи в порядку, строки та на умовах, передбачених законодавством, без зупинення (припинення) їх діяльності.
10 вересня 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1020, відповідно до п.1 якої ухвалено внести у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану”, а саме до переліку видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану: “Діяльність у сфері виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1020, яка набула чинності 15.09.2022, ухвалено установити, що подані до дня набрання чинності цією постановою суб'єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, що включені цією постановою у додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 “Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану”, є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб'єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими було зроблено висновки, що у період з 16.10.2022 по 20.10.2022 ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» за адресою: м. Мукачево, вул. Масарика Томаша, 38А, здійснювало господарську діяльність із зберігання пального без відповідних дозвільних документів, а саме ліцензії на право зберігання пального.
Відповідно до приписів ст.15 Закону №481/95-ВР, оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
При цьому, суд враховує, що відповідно до п.3 ч.1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 №314, було визначено обов'язок суб'єктів господарювання, які набули право на провадження господарської діяльності на підставі декларації, у разі відсутності відповідних дозвільних документів невідкладно, але не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану звернутись та отримати відповідні дозвільні документи.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у позивача були законні очікування саме щодо строку не пізніше трьох місяців після настання події звернутись до відповідного органу та отримати дозвільні документи.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1020, визначено що подані до дня набрання чинності цією постановою суб'єктами господарювання декларації про провадження видів господарської діяльності, є дійсними протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою. Протягом зазначеного строку суб'єкти господарювання для подальшого провадження такої діяльності повинні отримати відповідні ліцензії у порядку, строки та на умовах, що передбачені законодавством.
Суд зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року №1020 набрала чинності 15.09.2022.
В свою чергу, відповідно до приписів ст.15 Закону №481/95-ВР для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Поряд з цим, ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
20.10.2022 позивач отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №07020314202200025 від 20.10.2022 (а.с.68).
Частиною другою статті 6 та частиною першої статті 7 КАС України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.
У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).
Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, пункт 40, «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).
До спірних правовідносин підлягає застосуванню рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2018 року №1-р/2018 (справа № 1-6/2018), яким сформовано правову позицію щодо верховенства права, а саме - основними елементами конституційного принципу верховенства права є справедливість, рівність, правова визначеність. Конституційні та конвенційні принципи, на яких базується гарантія кожному прав і свобод осіб та їх реалізація, передбачають правові гарантії, правову визначеність і пов'язану з ними передбачуваність законодавчої політики, необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005). Принцип правової визначеності вимагає від законодавця чіткості, зрозумілості, однозначності правових норм, їх передбачуваності (прогнозованості) для забезпечення стабільного правового становища.
Наведене узгоджується із сталою практикою ЄСПЛ, яка знайшла своє відображення у справі «Звежинський проти Польщі», в якій Суд підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти конкретно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Враховуючи викладене та те, що держава не створила правового регулювання і фактичних умов, за яких господарська діяльність позивача у спірний період могла б бути законною, з огляду на його законні очікування щодо отримання дозвільних документів у строк не пізніше трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану, суд приходить до висновку, що притягнення до відповідальності за таких умов не може бути визнане таким, що переслідує законну мету і є пропорційним та відповідно податкове повідомлення - рішення від 12.01.2023 №0001740902 є таким, що підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» про визання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001770902 від 12.01.2023, судом встановлене наступне.
Як вбачається з акту перевірки, перевіряючими було встановлено, що у порушення пп.230.1.2 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України на акцизному складі №1018798 не повірено 5 рівнемірів-лічильників (№292089, №282473, №282486, №281550, №ПИ1-3710/ПИ-3709) та не повірено 11 витратомірів-лічильників (№430400523, №430400520, №430400478, №430400522, №430399831, №430399821, №430399825, №430400061, №430400064, №430399822, №702/12).
Відповідно до положень п.п. 230.1.2. п.230.1 ст.230 Податковго кодексу України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників і рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі, передачі облікових даних з них електронними засобами зв'язку до контролюючих органів затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2017 р. № 891.
Згідно із положень п.п.5 п. 5 Порядку №891 електронні документи для наповнення Реєстру, які формуються розпорядниками акцизних складів та надсилаються до Реєстру за кожним місцем розташування акцизного складу, містять, зокрема, дату встановлення, заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування витратоміра, рівнеміра, резервуара, відомості щодо організацій та осіб, які проводили такі роботи.
Згідно із п.6 Порядку електронні документи для наповнення Реєстру, що містять інформацію, зазначену в підпунктах 5 і 6 пункту 5 цього Порядку, формуються та надсилаються розпорядниками акцизних складів щодня (крім днів, у які акцизний склад не працює).
Згідно з п.п.4.1.224. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України розпорядник акцизного складу - суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб'єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу.
Так, згідно довідки про розпорядника акцизного складу пального, акцизні склади пального, розташовані на них резервуари пального, витратоміри та вірнеміри щодо акцизного складу №1018798(а.с.74-75) та врахована під час проведення перевірки - Інформація щодо проведених робіт/послуг із заміни, опломбування, технічного обслуговування, ремонту, повірки, калібрування резервуарів, витратомірів та рівнемірів в довідці та відповідно у Реєстрі, відсутня.
При цьому, Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 № 1747 встановлені міжповірочні інтервали законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями та згідно до п.40 якого міжповірочний інтервал для категорії: лічильники, витратоміри, а також вимірювальні системи для безперервного та динамічного вимірювання кількості рідин (крім води) та газоподібних хімічних речовин складає 4 роки; згідно п.6 якого для рівнемірів (ультразвукових, радіолокаційних, радарних, рефлексних, мікроімпульсних, мікроімпульсних рефлексних, ємнісних, мікрохвильових, гідростатичних, магнітострикційних, сервопривідних, герконових, комплексів технічних засобів обліку нафтопродуктів у резервуарах) - 2 роки.
Водночас, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Вживання податковим органом загального посилання на не вчинення платником податку певних, передбачених діючим законодавством України дій, без конкретизації, не може вважатись обґрунтованим.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Разом з тим, суд зазначає, що контролюючий орган, встановивши, що позивачем не надано докази повірки 5 рівнемірів-лічильників (№292089, №282473, №282486, №281550, №ПИ1-3710/ПИ-3709) та 11 витратомірів-лічильників (№430400523, №430400520, №430400478, №430400522, №430399831, №430399821, №430399825, №430400061, №430400064, №430399822, №702/12), не встановив під час перевірки факт порушення терміну здійснення повірки вказаних рівнемірів-лічильників та витратомірів-лічильників і чи взагалі вказаний термін був порушеним, з урахуванням дати введення в експлуатацію відповідних резервуарів та колонки, загальне посилання на ненадання доказів здійснення повірки не відповідає обґрунтованості та вмотивованості встановленого контролюючим органом порушення.
З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, про необґрунтованість прийняття податкового повідомлення -рішення №0001770902 від 12.01.2023 та наявності підстав для його скасування.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно;розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Закарпатській області №0001740902, №0001770902 від 12.01.2023.
Частиною 1 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд прийшов до висновку задоволення позовної заяви ТОВ «ВСТ-ОЙЛ» , суд вважає, що судовий збір у розмірі 12 300,00 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295,382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ВСТ -ОЙЛ” - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №0001740902, №0001770902 від 12.01.2023.
Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (код ЄДРПОУ 44106694, м.Ужгород, вул. Волошина Августина 52) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВСТ -ОЙЛ” ( код ЄДРПОУ 44882553, вул. Вернидуба, 9-В, с.Усатове, Одеський р-н., Одеська область) судовий збір у розмірі 12300,00 грн. (дванадцять тисяч триста гривень).
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.О. Танцюра