Справа № 420/6178/23
03 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
І. Зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі Відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року та невиплати пенсії в проіндексованому розмірі з застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197 з 01.03.2023 року у повному розмірі згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (ЄДРПОУ 20987385) провести з 01 березня 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року, без обмеження максимальним розміром.
II. Позиція сторін
На обґрунтування вказаних вимог позивач зазначає, що з 2000 року йому призначена пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, як пенсіонеру СБУ ( пенсійна справа № N/А8286-СБУ). Рішеннями Одеського окружного адміністративного суду, які набрали законної сили, у справах № 420/9684/21 та № 420/6996/22 зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром. У березні 2023 року позивач звернувся до управління ПФУ із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.03.2022 відповідно до постанови КМУ від 24.02.2023 р. № 168 з урахуванням індексації без обмеження максимальним розміром., оскільки в результаті перерахунку пенсії в березні 2023 року пенсія виплачена без урахування індексації. Проте, відповідач у відповідь на вказану заяву позивача повідомив, про нарахування індексації пенсії в сумі 1500 грн без виплати в повному розмірі станом на 01.03.2023 в суму 32291,00 грн., посилаючись на рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6996/22, яким було установлено з 01.03.2022 року провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру. Позивач вважає вказані дії Відповідача щодо обмеження розміру його пенсії протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, рішенням суду у вищевказаних справах, які мають преюдицийне значення при вирішення даних спірних правовідносин, оскільки відповідач пов'язує виплату індексації пенсії з максимальним розміром пенсії, у зв'язку з чим звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач не скористався правом подати до суду відзив на позовну заяву, про яке йому було роз'яснено ухвалою суду від 31.03.2023 року про відкриття спрощеного провадження, електронна копія якої разом з позовною заявою та додатками надіслані відповідачу в його електронний кабінет та доставлені 04.04.2023 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
При цьому, відповідач до суду не подав, будь-які докази у спростування позовних вимог. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
III. Процесуальні дії у справі
Ухвалою суду від 31.03.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч.5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ухвалою зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача № N/A8286-СБУ, у т.ч. протокол про перерахунок пенсії/перерахунок пенсії від 01.03.2022 року, інші документи, пов'язані зі спірним питанням.
20.04.2023 р. відповідач листом за № 1500-0902-7/47078 повідомив суд про неможливість надати суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 , оскільки на час військового стану вона знаходиться за межами Одеської області.
Оскільки відсутні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Позивач ОСОБА_1 є пенсіонером СБУ, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років, яка йому призначена відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, що підтверджується перерахунком пенсії позивача з 01.03.2023 року у пенсійній справі № N/A8286-СБУ. ( а.с. 33)
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 року, яке набрало законної сили згідно постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2022 року, у справі № 420/6996/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2022 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.
На виконання вищевказаного рішення суду відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, за результатами якого розмір пенсії склав 30 743,30 грн., що підтверджується листом ГУ ПФУ в Одеській області від 22.03.2023 р. за № 6141-5371/Б-02/8-1500/23 (а.с. 32)
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 р. № 168 ( далі - постанова КМУ № 168) з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт у розмірі 1,197, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
На виконання вказаної постанови КМУ № 168 ГУ ПФУ в Одеській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, за підсумком якого розмір пенсії позивача з надбавками та з урахуванням індексації у розмірі 1500,00 грн склав 32 291,00 грн, однак розмір пенсії обмежено максимальним розміром станом на дату 01.03.2022 року, з якої зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області провести перерахунок пенсії на виконання рішення суду від 27.07.2022 року у справі № 420/6996/22, що становить 30743,30 грн (а.с.33).
09.03.2023 року позивач звернувся до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії з 01.03.2023 року та її виплати з урахуванням індексації та без обмеження максимальним розміром. пенсії в належному розмірі.( а.с. 31).
22.03.2023 р. відповідач листом за № 6141-5371/Б-02/8-1500/23 повідомив позивача, що відповідно постанови КМУ № 168 йому з 01.03.2023 року нарахована індексація пенсії в сумі 1500 грн. Оскільки рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/6996/22 було установлено з 01.03.2022 провести перерахунок пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 30743,30 грн. ( а.с. 32)
Вважаючи, що ГУ ПФУ в Одеській області при перерахунку пенсії з 01 березня 2023 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 168 протиправно обмежило максимальним розміром його пенсію, позивач звернувся до суду з даним позовом.
V. Норми права, які застосував суд
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 01.01.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-ХІІ), чинний на момент виникнення спірних правовідносин, яким передбачено, зокрема, -
- призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України ( стаття 10 Закону № 2262-ХІІ)
- максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. ( частина сьома статті 43 Закону № 2262-ХІІ в редакції Закону № 3668-VI від 08.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016). (Положення частини сьомої статті 43 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-рп/2016 від 20.12.2016)
01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі Закон № 3668-VI), яким передбачено, зокрема, -
- максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України " Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не може перевищувати 10740 гривень. ( частина перша статті 2 Закону № 3668-VI із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016).
- обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. ( пункт 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI)
24.02.2023 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» ( далі - постанова КМУ № 168), якою установлено, що з 1 березня 2023 року:
- перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 “Питання проведення індексації пенсій у 2019 році” проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. ( пункт 1 постанови КМУ № 168);
- розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. ( абзац перший пункту 2 постанови КМУ № 168)
- у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії; розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень. ( пункт 10 постанови КМУ № 168).
VI. Оцінка суду
З огляду на вищевказані нормативно-правові акти, з 1 березня 2023 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Спірність питання у даній справі полягає у правомірності дій відповідача щодо обмеження позивачу з 01 березня 2023 року розміру його пенсії максимальним розміром відповідно до постанови КМУ № 168.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом №3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Цю частину статті 43 Закону № 2262-XII Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 24.12.2015 №911-VIII (чинним з 01.01.2016 по 20.12.2016) доповнено реченням такого змісту: Тимчасово, у період з 01.01.2016 по 31.12.2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців, у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI. Застосування положень Закону України №3668-VI по відношенню до військовослужбовців фактично зводить нанівець наслідки прийняття рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким фактично встановлено, що обмеження пенсії військовослужбовців максимальним розміром не відповідає статті 17 Конституції України.
Водночас, відповідачем у спірних правовідносинах застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI, тобто не застосовано підхід, який був найбільш сприятливим для позивача.
Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 09.02.2021 у справі №640/2500/18, від 16.12.2021 у справі №400/2085/19, по справі № 640/11168/20 від 17 лютого 2022 року та № 240/7087/20 від 27 січня 2022 року.
Суд зауважує, що питання обмеження пенсії позивача максимальним розміром були предметом неодноразових судових розглядів.
Зокрема, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.08.2021 у справі № 420/9684/21, яке набрало законної сили, зобов'язано ГУ ПФУ в Одеській області з 01.12.2019 року перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Мiнiстерства внутрішніх справ України по Одеській області» №33/36-5486 вiд 30.05.2022 року, виданої станом на листопад 2019 року, здійснивши виплату йому різниці між нарахованим та фактично виплаченим розміром пенсії з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку. ( а.с. 11-17)
Як зазначалось вище, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.07.2022 року, яке набрало законної сили, у справі № 420/6996/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.03.2022 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту збільшення у розмірі 1,14 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», без обмеження пенсії максимальним розміром.( а.с. 20-28)
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду у справах № 420/9684/21 та № 420/420/6996/22 є обов'язковим для виконання та врахування пенсійним органом під час обчислення розміру пенсійних виплат позивача відповідно з 01.12.2019 та з 01.03.2022 року.
Щодо позиції відповідача в частині визначення судовими рішеннями нарахування пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру лише станом на дати, з якої судом зобов'язано провести перерахунок пенсії, то суд вважає його помилковим.
Рішення суду передбачає виплату позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру, не лише на якусь дату, а й у надалі, проводячи пенсійні виплати, які в певний момент були обмежені максимальним розміром.
Правова визначеність, як спеціальна складова більш загального принципу верховенства права, передбачає правило остаточності рішень суду та гарантованість їх виконання. Цей принцип був сформульований ще в Стародавньому Римі: "res judicata pro veritate habeture" - "судове рішення має прийматися за істину" (у більш вільному трактуванні формулюється так: "що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Таким чином, остаточне рішення суду є обов'язковим до виконання до моменту зміни умов, за яких його ухвалено.
Стосовно наявності у пункті 2 Постанови №168 положення про підвищення пенсій з 01 березня 2023 року у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд зауважує, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
У спірних відносинах наведене положення Постанови № 168 суперечить приписам Закону № 2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем. Крім того, судом вище наведено про безпідставність надання суб'єктом владних повноважень переваги найменш сприятливому для позивача підходу та застосування положень статті 2 Закону № 3668-VI.
До того ж законодавець не уповноважував територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат.
Суд повторює, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної згідно із Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та відсутність правових підстав для застосування до спірних відносин положень Закону № 3668-VI, суд дійшов висновку про протиправність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсії в проіндексованому розмірі з застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197 з 01.03.2023 року згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року та обмеження пенсії з 01.03.2023 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Щодо вимог позивача про протиправність дій відповідача в частині не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 року, то у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки відповідачем було нараховано спірну індексацію, що підтверджується перерахунком пенсії з 01.03.2023 р. та листом-відповіддю відповідача від 22.03.2023 р.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на встановлені обставини, та обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що відповідач здійснив нарахування пенсії позивача з урахуванням індексації, передбаченої Постановою №168, однак обмежив розмір пенсії максимальним розміром.
Відтак, керуючись частиною другою статті 9 КАС України щодо меж розгляду позовних вимог та можливості виходу за них, для захисту порушеного права позивача похідна позовна вимога підлягає до задоволення шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області здійснити виплату нарахованої позивачу пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
З огляду на вказаний висновок суду позовні вимоги в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Одеській області провести з 01 березня 2023 року індексацію пенсії ОСОБА_1 з урахуванням коефіцієнту збільшення 1,197 та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум, відповідно до вимог ч.2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 64 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року, без обмеження максимальним розміром не підлягає задоволенню, оскільки не відповідає фактичним обставинам справи та ефективному способу захисту порушеного права позивача.
VII. Висновок суду
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. ( ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
VIII. Розподіл судових витрат
Оскільки позивач відповідно до пункту 8 частини 1 статті 5 Закону України « Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області (вул. Канатна, буд.83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати ОСОБА_1 з 01.03.2023 року пенсії в проіндексованому розмірі з застосуванням коефіцієнту збільшення 1,197 з 01.03.2023 року згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 24.02.2023 року та обмеження пенсії з 01.03.2023 максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату нарахованої позивачу пенсії з 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження її максимальним розміром та з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна