Справа № 420/5558/23
03 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бжассо Н.В., розглянув в порядку письмового провадження в м. Одесі за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 , за результатом розгляду якого позивач просить суд:
- стягнути з фізичної особи - платника податків ФО-ПП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості: по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 195512,82 гри. на бюджетний рахунок UА828999980314040699000015752, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів УК м.Од.обл./м.Южне/18050400.
В обґрунтування адміністративного позову зазначено, що відповідно до довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника (ІКП), загальна податкова заборгованість ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить - 195 512,82 грн., а саме по єдиному податку. Заборгованість виникла в результаті: Нарахування податкової декларації №1912 від 05.02.2020 на суму 60593,51 грн.; Нарахування податкової декларації №4099 від 27.04.2020 на суму 3920 грн.; Нарахування податкового повідомлення-рішення №0010435406 від 10.02.2020року на суму 46209,23 грн. Нарахування податкової декларації №6200 від 07.08.2020 на суму 30252 грн.; Нарахування податкової декларації №7565 від 27.10.2020 на суму 11 572,50 гри.; Нарахування податкової декларації №696 від 29.01.2021 на суму 3110,00 грн.; Нарахування податкової декларації №2777 від 29.04.2021 на суму 1065 грн. Також платнику податків нарахована пеня 3390,58 грн.
Ухвалою суду від 03.04.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відправлене на поштову адресу відповідача поштове відправлення з ухвалою про відкриття провадження та позовом з додатками повернулось на адресу суду з відміткою про невручення з підстав закінчення терміну зберігання.
У встановлений законом та судом строк, відповідачем, відзив на позовну заяву не надано, про поважність причин не повідомлено. Також, суд повідомив про розгляд справи на офіційному сайти оголошенням.
Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є фізичною особою - платником податків, зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, до контролюючого органу подавались податкові декларації платника єдиного податку за 2019, 2020 та перший квартал 2021 року.
Відповідно до довідки про податкову заборгованість та інтегрованої картки платника загальна податкова заборгованість ФО-ПП ОСОБА_1 перед бюджетом становить 195512,82 грн.
30.01.2019 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято податкову вимогу форми «Ф» №1059-54 відносно відповідача на суму 85458,73 грн.
Вказана вимога направлена на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте не була вручена адресату з підстав закінчення терміну зберігання (а.с.25).
10.02.2020 року Головним управління ДПС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0010435406 відносно відповідача на суму 46209,23 грн. (а.с.59).
Вказане податкове повідомлення-рішення, також, направлено на адресу відповідача засобами поштового зв'язку, проте не було вручене адресату з підстав закінчення терміну зберігання (а.с.60).
Докази погашення відповідачем заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до положень ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України, встановлений обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ст.4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів, шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (абз. 2 ч.1 ст.5 Закону №2464).
До загальнодержавних податків відповідно до підпункту 9.1.3. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України належать податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом.
Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Приписами пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно положень пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи
Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Приписами п.59.1, п.59.3 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Згідно з п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до положень п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 42.5 ст.42 ПК України передбачено, що у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини
Як встановлено судом, податкова вимога та податкове повідомлення-рішення направлялись відповідачеві за адресою реєстрації, проте не вручені адресату і повернуті на зворотною адресу у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Відповідно до п.45.1 ст. 45 ПК України, платник податків фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.
Платник податків фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Отже, платник податків відповідно до норм чинного законодавства зобов'язаний визначити свою податкову адресу, і повідомити податковий орган про зміну свого місцезнаходження.
Даний норма відображена, в постанові Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 120/479/21-а, де колегія суддів касаційної інстанції звертає увагу, що добросовісний платник податків, зобов'язаний забезпечити отримання кореспонденції, у разі невиконання цього обов'язку, платник не вправі посилатись на неотримання ним документів, як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних наслідків.
Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 140/30/20.
З огляду на вищевикладене, грошове зобов'язання відповідачки в сумі 195512,82 грн вважається узгодженим та є податковим боргом.
Пунктом 97.3 ст.97 ПК України визначено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи.
За приписами підпункту 97.4.3 п.97.4 ст.97 ПК України, особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків стосовно фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Згідно з п. 41.4 ст. 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено існування за відповідачкою податкового боргу у розмірі 195512,82 грн., доказів самостійної його сплати відповідачем до суду не надано, відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ГУ ДПС в Одеській області.
Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 11, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 192-228, 243, 245, 246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу.
Стягнути з фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 суму заборгованості: по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 195512,82 гри. на бюджетний рахунок UА828999980314040699000015752, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37607526, КБК 18050400, отримувач коштів УК м.Од.обл./м.Южне/18050400.
Відповідно до ст.255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - Головне управління ДПС в Одеській області (адреса: вул. Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166).
Відповідач - фізична особа - платник податків ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складений та підписаний судом 03.07.2023 року, з урахуванням перебування судді на лікарняному та у відпустці.
Суддя Н.В. Бжассо