Справа № 420/7196/23
03 липня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області після перерахунку пенсії (відновлення порушеного права позивача за рішенням суду), на підставі довідки №33/36-5559 від 27 червня 2022 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення станом на 19 листопада 2019 року за №33/36-5559 від 27 червня 2022 року які, полягають у припиненні нарахування та виплати ОСОБА_1 з 01.07.2021 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; i як наслідок виникненні - заборгованості з 01.07.2021 року, яка Головним управлінням ПФУ в Одеській області була викреслена із загальної заборгованості з 01.12.2019 року грошового забезпечення при її перерахунку з 01.12.2019, та відмови в її перерахунку, а також полягають у невиплаті загальної заборгованості з 01 грудня 2019 poкy, однією сумою i, як наслідок, не проведенні індексації заборгованості та не нарахуванні і не виплаті позивачу компенсації за несвоєчасну виплату відповідних сум згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", а також дії які полягають у відмові викладеної у листи-відмові № 7082-6062/P-02/8-1500/23 від 30.03.2023 року на заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 16 березня 2023 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки № довідки №33/36-5559 від 27 червня 2022 року яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення станом на 19 листопада 2019 року з урахуванням щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 (дві тисячі) гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб"; урахуванням заборгованості з 01.07.2021 року яка відповідачем була викреслена із загальної заборгованості з 01.12.2019, з урахуванням індексації заборгованості та компенсацією за несвоєчасну виплату відповідних сум згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати", а також здійснити виплату суми всієї заборгованості разом з виплати цієї щомісячної доплати до пенсії разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату відповідних сум у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а також без використання при такій виплаті будь-яких нормативно-правових правових актів, які надають Головному управлінню Пенсійного фонду України Одеській області можливість для відстрочення чи розстрочення такої виплати;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з дня набрання ним законної сили; допустити до негайного виконання судове рішення в межах суми стягнення за один місяць, зобов'язавши Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії за липень 2021 року в сумі 2000 (дві тисячі) гривень негайно.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , пенсіонер органів внутрішніх справ (міліції) з 2008 року. На пенсію була звільнена згідно наказу Головного управління МВС України в Одеській області від 26.04.2008 року №226 о/c y відповідності до Положення про проходження службі рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у відставку за п.65 «а» (за віком) з 30 квітня 2008 року з посади слідчого в особливо важливих справах слідчої частини відділу розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами Слідчого управління ГУМВС України в Одеській області.
На виконання рішення Одеського окружного суду від 15 грудня 2021 року по справі №420/14265/21 Державна установа «Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» виготовила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області овідку про розмір грошового забезпечення за №33/36-5559 від 27 червня 2022 року на ім?я ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року для здійснення обчислення та перерахунку з 01 грудня 2019 року основного розміру пенсії.
На підставі вказаної довідки рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/11543/22, яке набрало законної сили 28 жовтня 2022 року: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії з 01.12.19 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №33/36-5559 від 27.06.2022, виданої ДУ «Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», а також зобов?язане Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.19 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №33/36-5559 від 27.06.2022, виданої ДУ «Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», та провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.12.19 по день проведення перерахунку.
01.02.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2022 року по справі №420/11543/22, яке набрало законної сили 28 жовтня 2022 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області був проведений з 01.12.19 перерахунок пенсії позивачав розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії №33/36-5559 від 27.06.2022, але перерахунок був здійснений без урахуванням щомісячної доплати, визначеної постановою №713 КМУ, а також відповідач не виплатив заборгованість з 01.12.2019 року.
Як зазначає позивач, відповідач не тільки припинив нарахування та виплату з 01.07.2021 р. щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», а ще й позбавив позивача того, що позивач отримала у період з 01.07.2021 року по 01.02.2023 року, а саме: 38 000 грн. щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., зменшивши цю суму із заборгованості по перерахунку за період з 01.12.2019 року так що, в розрахунку на доплату пенсії вказана заборгованість у сумі 254694.85 грн, а повинна бути 292694.85 грн.
Таким чином, на думку позивача, відповідач виконав рішення суду частково на свій розсуд та перерахунок зробив без виплати:
- загальної заборгованості з 01.12.2019 року та як наслідок протиправності дії чи бездіяльності - заборгованість не була проіндексована та не виплачена компенсація;
- без нарахування та виплати з 01.07.2021 р. щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
З метою відновлення порушеного права позивач неодноразово зверталася до ГУ ПФУ в Одеській області зі зверненнями та запитами надати інформацію щодо здійснення/не здійснення їй щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
ГУ ПФУ в Одеській області, в свою чергу, неодноразово надавало позивачу відповідь (від 27.02.2023 року №3985-3307/Р-02/8-1500/23; від 27.02.2023 року №3916-3190/Р-02/8-1500/23; від 30.03.2023 року №7082-6262/Р-02/8-1500/23, від 30.03.2023 року №7084-6258/Р-02/8-1500/23), зазначивши, що на підставі рішення суду по справі №420/11543/22 позивачу 05.01.2023 року проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 5076,29 грн, а після перерахунку - 12478,79 грн, тому щомісячна доплата згідно з Постановою №713 з 01.02.2023 відсутня. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Такі дії відповідача позивач вважає незаконними, у зв'язку з чим звернулася до суду з даною позовною заявою.
Ухвалою суду від 24.04.2023 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, витребувано з Головного управління ПФУ в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області 17.05.2023 року засобами електронного зв'язку до суду надійшов відзив на позовну заяву, де представник позивача зазначає, що позовні вимоги вважає такими, що не підлягають задоволенню.
Представник відповідача підтверджує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” установлено з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018 щомісячну доплату 2000 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Таким чином, позивачу відповідно до зазначеної Постанови № 713 був проведений перерахунок пенсії з 01.07.2021, розмір якої становив 7076,29 грн.
У разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р, щомісячна доплата, встановлена абзацом першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
На підставі рішення суду по справі №420/11543/22 позивачу 05.01.2023 проведено перерахунок пенсії. Оскільки до перерахунку основний розмір пенсії складав 5076,29 грн, а після перерахунку - 12478,79 грн, тому щомісячна доплата згідно з Постановою № 713 відсутня. Враховуючи те, що загальна різниця в розмірі пенсії після проведення перерахунку перевищує 2000 гривень, відповідно до Постанови №713 відсутні підстави для виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 гривень.
Також представник відповідача зазначає, що оскільки проведений на виконання судового рішення перерахунок пенсії позивача відбувся не для відновлення порушеного права позивача, набутого у 2018 році, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення, вказаний перерахунок є перерахунком пенсії у розумінні Постанови №713.
Як результат, представник відповідача вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, тому підстави для визнання протиправними дій Головного управління відсутні.
Також відповідач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" установлено з 01.03.2022 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, і 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2021 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,14, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством.
Таким чином позивачу з 01.03.2022 нарахована індексація пенсії відповідно до зазначеної постанови в сумі 1747,03 грн.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" з 01.03.2023 позивачу нарахована індексація пенсії в сумі 1500,00 грн.
Додатково відповідач повідомив, що згідно із статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 01.12.2022 становить 2093,00 грн, максимальний розмір пенсії з 01.12.2022 - 20930,00 грн.
Розмір пенсії позивача на 01.03.2023 становить 15725,82 грн, тобто не підлягає обмеженню максимальним розміром. Пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 55 Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Відповідно до статті 2 Закону України від 19.10.2000 №2050 "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати компенсація громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі розуміються грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії. Враховуючи, що поточна пенсія нараховувалась та виплачувалась своєчасно, законні підстави для компенсації втрати таких доходів відсутні.
У відзиві відповідач також зазначив, що не погоджується з позовними вимогами щодо подання звіту про виконання рішення суду у встановлений судом строк та щодо негайного виконання рішення суду.
15.05.2023 року через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначила, що доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, є необґрунтованими та підтримала позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
Станом на дату вирішення справи витребувані судом належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача до суду не надходили.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Відповідач на підставі постанови Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» провів перерахунок пенсії позивача з 01.07.2021 року, включивши до розміру пенсії ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн., передбачену вищезазначеною постановою, розмір пенсії становив 7076,29 грн., що підтверджується сторонами.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року у справі №420/11543/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.19 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії № 33/36-5559 від 27.06.2022, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», та провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.12.19 по день проведення перерахунку.
Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області на виконання вищезазначеного рішення 05.01.2023 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , в результаті чого його розмір його пенсії склав 12478,79 грн. При перерахунку пенсії відповідачем не була включена до розміру пенсії щомісячна доплата, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Позивач листами від 13.02.2023 року, від 15.02.2023 року, від 16.03.2023 року зверталася до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області щодо перерахунку її пенсії, на що отримала відповіді від 27.02.2023 року №3985-3307/Р-02/8-1500/23; від 27.02.2023 року №3916-3190/Р-02/8-1500/23; від 30.03.2023 року №7082-6262/Р-02/8-1500/23, від 30.03.2023 року №7084-6258/Р-02/8-1500/23, відповідно до яких відповідач відмовив у здійсненні перерахунку за заявленими вимогами у зв'язку з тим, що загальна різниця в розмірі пенсії після проведення перерахунку на виконання рішення суду по справі №420/11543/22 перевищує 2000 гривень (до перерахунку основний розмір пенсії складав 5076,29 грн, а після перерахунку - 12478,79 грн), тому щомісячна доплата згідно з Постановою №713 відсутня.
Вважаючи викладені вище дії відповідача протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
По-перше, суд вважає за необхідне зазначити щодо застосування строку звернення до суду, відповідно до зауважень представника відповідача, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що “стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права” (рішення від 4 грудня 1995 року у справі “Беллет проти Франції” (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop.42, пункт 36).
Відповідно до правових висновків, які містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постановах Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, від 23.01.2020 у справі № 809/535/16, від 18.05.2021 року у справі №343/870/17 підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Так, підставою для звернення позивача до суду є відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, що виразилась в листах від 27.02.2023 року №3985-3307/Р-02/8-1500/23; від 27.02.2023 року №3916-3190/Р-02/8-1500/23; від 30.03.2023 року №7082-6262/Р-02/8-1500/23, від 30.03.2023 року №7084-6258/Р-02/8-1500/23.
Таким чином, фактично позивач звернулася до суду після відмови відповідача здійснити перерахунок пенсії, а отже в межах строку звернення.
Суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 р. у справі № 240/12017/19 відступив від висновків викладених у постановах: від 29.10.2020 р. по справі №816/197/18, від 20.10.2020 р. по справі №640/14865/16-а, від 25.02.2021 р. по справі №822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, у першу чергу, з боку держави, а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період.
Разом з тим, правовідносини які були предметом розгляду у справі №240/12017/19 та у даній справі не є тотожними та обумовлені іншими обставинами, врегульовані іншими нормативно - правовими актами, а тому не можуть застосовуватись до спірних правовідносин в даній справі.
Зважаючи на вищевикладене та підстави звернення ОСОБА_1 до суду, позивач звернулася до суду з даним позовом у межах строків, визначених приписами КАС України.
З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб 14 липня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», пунктом 1 якої установив з 01.07.2021 особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 відповідно до Закону № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 01.03.2018, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 01.03.2018, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018 або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 01.07.2021.
Відповідно до пояснювальної записки до проекту Постанови №713 метою її ухвалення зазначено поетапне зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018, які мають місце після перерахунку пенсії.
Прийняття Постанови №713 зумовлено тим, що в червні 2021 року в осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), яким пенсію призначено відповідно до Закону № 2262-ХІІ, завершується період виплати частини коштів компенсації підвищеного розміру пенсії за 2016-2017 роки і підвищення розмірів пенсій з 2016 року для цієї категорії пенсіонерів не відбувалося. Сумарна виплата пенсії з цією доплатою з 01.07.2021 зменшилася до місячного розміру пенсії та середній розмір цієї виплати складає біля 2000 грн. Крім того, після перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям Збройних Сил України у 2018 році, їхні пенсії не індексувалися через відсутність відповідного механізму, а диспропорція у розмірах пенсій в залежності від часу їх призначення складає більше 70 відсотків. Мінімальні пенсійні виплати для військовослужбовців, зокрема складають близько 2000-2700 грн.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мета прийняття Урядом вказаної Постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
Проведений на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року по справі №420/11543/22 перерахунок пенсії позивача відбувся не з метою відновлення порушеного права позивача, а фактично внаслідок зміни правового врегулювання спірних правовідносин після набрання законної сили рішенням суду по справі №826/12704/18 у 2019 році, внаслідок чого змінились складові грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений відповідачем на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 року по справі №420/11543/22 з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якої у нього виникло до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до відповідно до пункту 1 Постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття Постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018.
Вказаний висновок апеляційного суду узгоджується з позицією Верховного Суду, в аналогічній справі, що викладена у постанові від 8 листопада 2022 року у справі №420/2473/22.
Суд зазначає, що позивач просить визнати протиправними дії та зобов'язати здійнити перерахунок пенсії з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», враховуючи довідку №33/36-5559 від 27 червня 2022 року, яка надана Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення станом на 19 листопада 2019 року, з 01.12.2019 року.
Однак з огляду на те, що щомісячна доплата встановлена відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 р. №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» з 01.07.2021 року вимоги позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню шляхом:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, та з урахуванням довідки №33/36-5559 від 27 червня 2022 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, та з урахуванням довідки №33/36-5559 від 27 червня 2022 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо індексації суд зазначає таке.
Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році від 16 лютого 2022 р. № 118» установлено, що з 01 березня 2022 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році” (далі - постанова № 168) установлено з 01.03.2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21, і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31.12.2022 включно, підвищуються на коефіцієнт 1,197, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законодавством, розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 зазначеної постанови, не може перевищувати 1500 грн.
На виконання судового рішення у справі №420/11543/22 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області також проведено перерахунок пенсії позивача, із застосуванням індексації пенсії.
Розмір перерахованої на виконання рішення суду пенсії з врахуванням індексації з 01.02.2023 склав 14225,82 грн, в т.ч. індексація 1747,03, з 01.03.2023 - 15725,82 грн. в т.ч. індексація - 1500 грн.
З розрахунку на доплату вбачається, що пенсія в розмірі 14225,82 грн нарахована саме з березня 2022 року.
Отже, матеріалами пенсійної справи позивача підтверджується факт індексації відповідачем пенсії позивача, починаючи з 01.03.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" та постанови КМУ від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році”.
З матеріалів справи слідує та не є спірним у справі, що перед позивачем існує заборгованість нарахованих пенсійних виплат за рішеннями суду по справі №420/14225,82 грн - 254694,85 грн., з урахуванням чого позивач просив здійснити індексацію такої заборгованості.
Суд зауважує, що відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішеннями, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч.2).
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1).
Відповідно до ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4); виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5).
Згідно з ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналіз вказаної правової норми свідчить про те, що учасник судового процесу - суб'єкт владних повноважень повинен доводити правомірність своїх рішень, дій чи бездіяльності виключно в адміністративних справах про їх оскарження. Водночас, інший учасник судового процесу не позбавлений обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги чи заперечення. Тобто обов'язок доказування в адміністративному процесі не покладено виключно на суб'єкта владних повноважень, а розподілений в залежності від вимог та заперечень.
У даному випадку обов'язок доказування правомірності оспорюваної поведінки належить відповідачу, в той час як позивач зобов'язаний підтвердити належними та допустимими доказами обставини, які стали підставою для звернення до суду з позовом щодо оскарження такої поведінки.
Всупереч викладеному, позовна заява не містить ні викладу обставин, якими позивач обґрунтовує позовну вимогу щодо проведення індексації заборгованості сум пенсії, ні доказів на їх підтвердження, як і правового обґрунтування можливості нарахування індексації на нараховані, але не виплачені суми пенсії на виконання судових рішень.
Відтак, позивач не підтвердив наявність у нього порушеного права рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату компенсації за несвоєчасну виплату відповідних сум згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», а також здійснити виплату суми всієї заборгованості разом з виплати цієї щомісячної доплати до пенсії разом з виплатою компенсації за несвоєчасну виплату відповідних сум у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а також без використання при такій виплаті будь-яких нормативно-правових актів, які надають Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області можливість для відстрочення чи розстрочення такої виплати, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд звертає увагу на те, що відповідачем ще не прийнято рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
За таких обставин, позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягає як передчасні, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому.
Відповідно достатті 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»(далі також -Закон №2050-ІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організаціївсіх форм власності та господарюванняздійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі звинивласникаабоуповноваженогоним органу (особи).
Стаття 2 Закону №2050-IIIвизначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно достатті 3 Закону №2050-ІІІсума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зістаттею 4 цього Законувиплата громадянам суми компенсації провадиться у тому жмісяці, уякомуздійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізаціїЗакону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:
- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);
- соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);
- стипендії;
- заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Враховуючи, що у цій справі судом встановлено, що належні позивачу кошти є невиплаченими, суд дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Одеській області здійснити ОСОБА_1 виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону № 2050-III задоволенню не підлягає.
Зазначений висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 31.05.2022 року у справі № 380/2839/20, від 06.04.2022 року у справі № 643/1808/17, 28.12.2021 у справі №813/3055/17, від 01.04.2021 у справі №120/4555/18-а, від 04.03.2021 у справі №520/34/17 та від 17.09.2020 у справі №300/544/19, від 16.04.2020 у справі №200/11292/19-а та від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо невиплати заборгованості з 01.12.2019 з урахуванням індексації заборгованості та компенсацією за несвоєчасну виплату відповідних сум у найближчий виплатний період однією сумою та без відстрочення такої виплати будь-якими строками, а також без використання при такій виплаті будь-яких нормативно-правових актів, які надають Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області можливість для відстрочення чи розстрочення такої виплати, суд зазначає наступне.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі №420/11543/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести з 01.12.19 перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а також усіх щомісячних додаткових видів грошового забезпечення в розмірах та на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії № 33/36-5559 від 27.06.2022, виданої ДУ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», та провести доплату різниці в пенсії між максимально нарахованими та фактично виплаченими розмірами з 01.12.19 по день проведення перерахунку.
Головним управлінням на підставі рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі № 420/11543/22, яке набрало законної сили 31.10.2022, позивачу 05.01.2023 проведено перерахунок пенсії за вислугу років з 01.12.2019 на підставі складових, визначених у довідці державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» про розмір грошового забезпечення станом на 19.11.2019 №33/36-5559 від 27.06.2022.
Сума доплати за період з 01.12.2019 по 31.01.2023 з урахуванням фактично виплачених сум склала 254694,85 грн.
Суд зауважує, що порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду регламентований у ст. 383 КАС України, відповідно до ч. 1 якої особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, вбачається, що КАС України визначено як порядок виконання судових рішень в адміністративних справах, так і певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Поряд із цим, норми чинного процесуального законодавства не передбачають можливість звернення позивача в порядку здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах з окремим позовом, як в порядку адміністративного, так і іншого виду судочинства.
За вказаних обставин, враховуючи зміст рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2022 у справі № 420/11543/22, а також зміст та обсяг заявлених позивачем у розглядуваному публічно-правовому спорі у вищезазначеній частині позовних вимог підлягає судовому захисту у спосіб, визначений ст. 383 КАС України, тобто шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача у порядку виконання відповідного судового рішення, а не шляхом пред'явлення нового позову в порядку адміністративного судочинства.
Вказані правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення і підставами для їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які пов'язані з невиконанням судового рішення в справі і наявність цих спеціальних правових норм виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову.
Таким чином, позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо зобов?язання Головне управління Пенсійного фонду України у Одеській області подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом тридцяти днів з дня набрання ним законної сили суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо встановлення судового контролю.
Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.07.2018 по справі №235/7638/16-а.
Щодо звернення рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць, суд зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про, присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про:
1) присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць;
2) присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць;
3) поновлення на посаді у відносинах публічної служби;
4) припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності;
5) уточнення списку виборців;
6) усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань;
7) накладення арешту на активи, що пов'язані з фінансуванням тероризму та стосуються фінансових операцій, зупинених відповідно до рішення, прийнятого на підставі резолюцій Ради Безпеки ООН, зняття арешту з таких активів та надання доступу до них.
Негайно також виконуються рішення суду, прийняті в адміністративних справах, визначених пунктами 1, 5 частини першої статті 263, пунктами 1-4 частини першої статті 283 цього Кодексу.
Зі змісту даної норми вбачається, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, негайно виконуються рішення про присудження пенсії у межах суми стягнення за один місяць, тобто умовою для негайного виконання судового рішення є задоволення вимог позивача про стягнення певної конкретної суми пенсії, з якої можна виокремити її місячний розмір.
Однак, в даному випадку суд задовольнив вимоги позивача щодо визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, тобто, зобов'язання вчинити певні дії, а не стягував певні суми з відповідача, а тому немає підстав для негайного виконання цього рішення суду.
За таких обставин суд вважає, що підстави для застосування положень статті 371 КАС України у спірних правовідносинах відсутні.
Відповідно до частини першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною п'ятою статті 19 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів", ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Судом також враховується п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, згідно якого обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Крім того, у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивачем до позову додано квитанція від 13.03.2023 року №78 про сплату судового збору за подання даного позову в сумі 1073,60 грн та квитанція від 14.04.2023 року №32 про сплату судового збору за подання даного позову в сумі 2147,20 грн.
Отже, враховуючи, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню, стягненню з відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає сума судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21,22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, та з урахуванням довідки №33/36-5559 від 27 червня 2022 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 року з урахуванням доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року №713, та з урахуванням довідки №33/36-5559 від 27 червня 2022 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року та виплатити з урахуванням вже виплачених сум.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні шістдесят копійок), сплачені відповідно до квитанцій від 13.03.2023 року №78 та від 14.04.2023 року №32.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385)
Суддя П.П. Марин