04 липня 2023 р. № 400/3482/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008,
про:визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя); зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя), провести перерахунок, сплатити різницю та виплачувати з 20.01.2023 р. пенсію за віком з урахуванням зарахованих періодів.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що спірний період роботи не зараховано до її страхового стажу через недоліки в заповненні трудової книжки. Не включення вказаного страхового стажу значно вплинуло на розмір пенсії позивача.
Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що періоди роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. не можуть бути зараховані до страхового стажу, у зв'язку з відсутністю у записі № 9 трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1985 р. дати прийняття на роботу та довідки, що підтверджує трудовий стаж за спірний період. Свої дії відповідач вважає правомірними.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
20.01.2023 р. позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
При призначенні пенсії відповідач не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р.
На звернення позивача щодо причин не зарахування відповідач листом від 20.03.2023 р. повідомив, що періоди роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. не можуть бути зараховані до страхового стажу, у зв'язку з відсутністю у записі № 9 трудової книжки НОМЕР_1 від 02.08.1985 р. дати прийняття на роботу та довідки, що підтверджує трудовий стаж за спірний період.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
З трудової книжки позивача вбачається, що з 03.03.1986 р. до 06.01.1993 р. позивач працювала на одному й тому ж підприємстві, яке проходило регулярний процес реорганізації.
Запис № 9 дійсне не містить дати прийняття на роботу, однак наявні дата і номер наказу.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та КЦСПС від 06.09.1973 р. № 656 "Про трудові книжки робітників та службовців" відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Отже, некоректне заповнення трудової книжки не є виною позивача. Неналежне виконання своїх обов'язків відповідальними особами не може покладати на позивача відповідальність у вигляді відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи та, відповідно, зменшення розміру пенсії.
Суд критично ставиться до твердження відповідача щодо неможливості зарахування відповідного періоду роботи до страхового стажу позивача, оскільки законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, вини позивача в неналежному заповненні її трудової книжки немає, а судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії. Факт роботи позивача на одному й тому ж підприємстві з 03.03.1986 р. до 06.01.1993 р. підтверджується іншими записами у трудовій книжці.
Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. по справі № 754/14898/15-а.
Для позивача неврахований відповідачем період роботи має юридичні наслідки, оскільки впливає на формування індивідуального коефіцієнта для обчислення суми пенсії.
Окрім того, до повноважень пенсійного органу не відноситься обов'язок інспектування та перевірки правильності (з дотриманням вимог Інструкції) заповнення трудових книжок у радянські часи.
Позивачем на підтвердження спірного періоду роботи надано копію трудової книжки та письмові пояснення свідка. Суд вважає, що письмові пояснення свідка ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги як належний та допустимий доказ у розумінні ст. 78 КАС України, оскільки свідок може бути допитаний виключно судом у судовому засіданні до присяги свідка приводить суд. Інший спосіб допиту свідка та/або отримання його пояснень положеннями КАС України не передбачено. Позивач та її представник не подавали суду клопотання про допит свідка ОСОБА_2 .
Враховуючи встановлені у справі обставини, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя).
Водночас, позовні вимоги в частині зобов'язання провести перерахунок, сплатити різницю та виплачувати з 20.01.2023 р. пенсію за віком з урахуванням зарахованих періодів, задоволенню не підлягають, оскільки зобов'язання відповідача зарахувати до стажу спірний період є достатнім способом захисту порушеного права позивача. Зарахування спірного періоду до страхового стажу матиме наслідком перегляд розміру пенсії позивача.
Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Позивач надала квитанції про сплату судового збору в загальній сумі 1717,76 грн, відтак стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 858,88 грн.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправними дій щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя); зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя), провести перерахунок, сплатити різницю та виплачувати з 20.01.2023 р. пенсію за віком з урахуванням зарахованих періодів, - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя).
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 31.12.1988 р. по 06.01.1993 р. у Проектно-пошуковому конструкторсько-технологічному інституті «Криворізький Будпроект» Головкривбасбуд (ПИКТИ Криворожский Стройпроект» Главкривбасстроя).
4. У задоволенні позовної вимоги про зобов'язання провести перерахунок, сплатити різницю та виплачувати з 20.01.2023 р. пенсію за віком з урахуванням зарахованих періодів, - відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) судовий збір у сумі 858,88 грн (вісімсот п'ятдесят вісім грн 88 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 04.07.2023 р.
Суддя Н. В. Лісовська