21 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/13114/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Баранець О.М., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача за первісним позовом - Шох С.М.,
відповідача за первісним позовом - Гавкалюка В.В., Татаринова О.С., Спички В.О.,
третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 (головуючий суддя - Майданевич А.Г., судді: Ткаченко Б.О., Сулім В.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 (суддя Баранов Д.О.)
та касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 щодо відмови у задоволенні первісного позову в частині стягненні штрафу в розмірі 179 327 200,00 грн,
у справі №910/13114/19
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська",
про стягнення 1 441 971 680, 87 грн,
за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг"
про визнання недійсним договору, розірвання договору,
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" (далі - ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг") звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про стягнення 1 441 917 680,87 грн, з яких 642 535 914,01 грн - вартість фактично поставленого вугілля, 59 377 904,52 грн - вартість доставки вугілля, 19 330 118,18 грн - пені, 3 418 944,16 грн - 3% річних та 717 308 800,00 грн - штрафу.
1.2.Позовні вимоги в частині стягнення вартості вугілля, вартості його доставки, пені та 3% річних обґрунтовані посиланням на обставини неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати поставленого вугілля та оплати вартості його доставки за договором №111/20 від 23.04.2019. Позовні вимоги в частині стягнення штрафу обґрунтовані тим, що відповідач не прийняв увесь обсяг вугілля, що визначений умовами договору поставки, а тому, у відповідності до пункту 8.13 договору, має сплатити штраф у розмірі 50% вартості неприйнятого вугілля.
1.3.ПАТ "Центренерго" звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" про розірвання договору поставки №111/20 від 23.04.2019, вимоги якого обґрунтовані посиланням на обставини несвоєчасної поставки вугілля, а також поставки вугілля неналежної якості.
1.4.Крім того, ПАТ "Центренерго" звернулося із зустрічним позовом до ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" про визнання недійсним договору поставки №111/20 від 23.04.2019, вимоги якого обґрунтовані посиланням на обставини укладення директором ПАТ "Центренерго" зазначеного договору без погодження загальних зборів учасників, тобто з перевищенням своїх повноважень.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.23.04.2019 між ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" (далі - постачальник, позивач) та ПАТ "Центренерго" (далі - покупець, відповідач) укладено договір поставки вугілля №111/20, за умовами якого постачальник поставить (передасть) у власність покупця, а покупець прийме і оплатить вугільну продукцію (далі - вугілля) на зазначених у договорі умовах.
2.2.Відповідно до пункту 1.2 договору кількість, асортимент і строки (терміни) поставки вугілля погоджуються сторонами в межах загальної суми договору і терміну його дії, та разом з назвами виробників, вантажовідправників, відокремлених підрозділів покупця (ТЕС) - вантажоотримувачів, залізничних станцій відправлення, залізничних станцій вантажоотримувачів і їх реквізитами вказуються в специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору.
2.3.Відповідно до пункту 2.1 договору поставка вугілля здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з "Інкотермс 2010. Правила ICC з використанням термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", з урахуванням передбачених договором особливостей.
2.4.Перевезення вугілля здійснює Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в відкритих технічно справних, очищених від залишків попередніх вантажів, залізничних вантажних напіввагонах, якими на праві власності або іншій правовій підставі володіє перевізник або постачальник (пункт 2.4 договору).
2.5.Пунктом 2.5 договору передбачено, що вугілля поставляється виключно при наявності та на підставі відповідних підписаних сторонами специфікацій. Відвантажене вугілля, яке не відповідає умовам відповідних специфікацій, до обсягів поставленого по договору вугілля не зараховується. Право власності на вугілля від постачальника до покупця переходить після підписання сторонами акта приймання-передачі вугілля відповідно до пункту 4.6 договору.
2.6.За умовами підпункту 3.1.1 пункту 3.1 договору постачальник зобов'язаний поставити (передати) покупцеві на умовах договору вугілля у строк (термін), обсягах, асортименті та по реквізитах, вказаних в специфікаціях.
2.7.Підпунктами 3.3.1 та 3.3.2 пункту 3.3 договору закріплено, що покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату вугілля на умовах договору; прийняти вугілля своєчасно та в обсязі, погодженому у відповідних специфікаціях, за актом приймання-передачі вугілля.
2.8.В абзаці першому пункту 4.6 договору сторони погодили, що результати приймання вугілля в місці надходження використовуються для виконання умов договору, відображаються в актах звіряння кількості і якості та актах приймання-передачі вугілля.
2.9.Приписами пункту 6.1 договору визначено, що якість та асортимент вугілля, що поставляється за договором, повинні відповідати наступним вимогам: марка Г (Г2) 0-100 та Г(Г2)СШ 0-13; розмір кусків, не більше 200 мм; зольність на сухий стан (Аd),% базова 23,0, допустимий діапазон 16,0 - 28,0; волога на робочий стан (Wrt),% базова 8,9 допустимий діапазон ?? 12,0; вихід летких речовин на сухий беззольний стан (Vdaf-ф.з.),% (допустимий діапазон) 36,0 - 44,0; плавкість золи (момент рідкого стану Тз), ? 1360.
2.9.Положеннями пункту 3.4.3 договору визначено, що покупець має право не приймати і не оплачувати вугілля, якщо будь-який з його якісних показників виходить за межі встановленого у пункті 6.1 договору допустимого діапазону.
2.10.Пункт 4.7 договору визначає, що партія вугілля покупцем не приймається і не оплачується, якщо по відношенню до цієї партії вугілля виникне хоча б одна з наступних умов:
- виробник або вантажовідправник вугілля, залізнична станція відправлення або призначення, їх реквізити не відповідають встановленим в відповідній специфікації;
- асортимент не відповідає вимогам договору;
- в вагони завантажене вугілля різних марок, класів крупності, категорій якості;
- у вагонах наявні брили або шари породи, каміння, залишки раніше перевезених вантажів, сміття, сторонні домішки;
- вугілля під час транспортування змерзлося і не вивантажується з вагонів після розморожування в розморожуючих пристроях відповідно до їх технологічної карти.
2.11.Відповідно до пунктів 6.2, 6.3 договору для визначення фактичних якісних показників з вугілля відбирають проби, готують їх для лабораторних випробувань та здійснюють випробування за відповідними чинними нормативними документами на методи відбору і підготовки проб до лабораторних випробувань та на методи аналізування. Об'єднані проби готують для кожної партії, яка надійшла до місця надходження в повному обсязі, або для кожної з частин однієї партії, які надійшли до місця надходження окремо одна від одної. Кількість точкових проб, що відбирають в об'єднану пробу, визначаються із розрахунку від фактичної маси вугілля, від якого відбирають пробу. З кожної об'єднаної проби готуються 3 (три) зразки лабораторної проби масою не менше 0,5 кг кожен. Перший (товарний) зразок передається в лабораторію вантажоотримувача для виконання хіманалізу, другий (арбітражний) поміщається для зберігання, а третій (контрольний) зразок передається представнику постачальника негайно за його вимогою. Арбітражні зразки проб зберігаються у вантажоотримувача до моменту підписання актів звіряння кількості та якості партій вугілля, з яких відбирались ці зразки.
2.12.Для виконання умов договору застосовуються отримані за результатами прийняття якісні показники вугілля без врахування похибки випробувань у всіх випадках, крім вказаних в пункті 6.6 договору (пункт 6.5 договору).
2.13.Пунктом 7.6 договору передбачено, що вартість доставки вугілля до залізничної станції призначення вважається транспортно-заготівельними витратами покупця. Вартість оплати перевізнику оплачує постачальник або третя особа за дорученням постачальника. Покупець відшкодовує постачальнику вказану в залізничних накладних вартість доставки виключно по території України.
2.14.Пунктом 7.7 договору сторонами погоджено, що оплата вартості вугілля та відшкодування вартості його доставки здійснюється покупцем на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі вугілля та актів відшкодування вартості доставки в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 40 (сорока) календарних днів з моменту підписання відповідних актів.
2.15.Умовами пункту 8.11 договору сторони погодили, що за недопоставку постачальником вугілля в строки, обумовлені сторонами у відповідній специфікації, постачальний сплачує покупцю штраф у розмірі 50% від вартості недопоставленого вугілля. У разі сплати такого штрафу, постачальник звільняється від зобов'язання поставити відповідний обсяг вугілля, а покупець втрачає право вимагати поставити обсяг вугілля, за недопоставку якого було сплачено штраф. У разі наявності грошової заборгованості покупця за договором, штрафні санкції на постачальника не нараховуються і постачальник має право призупинити до моменту належного виконання покупцем своїх зобов'язань, через невиконання яких виникло право постачальника на призупинення поставки, або відмовитися від виконання своїх зобов'язань.
2.16.Пунктом 8.13 договору встановлено, що у випадку невиконання покупцем зобов'язання щодо приймання вугілля на зазначених у договорі умовах (що спричинене, зокрема, але не тільки, невчасним оформленням покупцем передбачених договором документів), покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 50% вартості неприйнятого вугілля. У разі сплати такого штрафу, покупець звільняється від зобов'язання прийняти відповідний обсяг вугілля, а постачальник втрачає право вимагати прийняти та оплатити обсяг вугілля, за який було сплачено штраф. Неприйняте вугілля, яке прибуло в місця надходження, покупець зобов'язується повернути постачальнику.
2.17.За змістом пунктом 8.14 договору за порушення виконання грошового зобов'язання за договором, постачальник має право стягнути з покупця пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми, з якої допущено прострочення, за кожний день прострочення, крім випадків, передбачених пунктом 9.4.2 договору.
2.18.Пунктом 10.1 передбачено, що договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та отримання сторонами всіх погоджень/затверджень для укладення цього договору і діє до 31.01.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
2.19.За умовами положень специфікації №1 від 23.04.2019 ПАТ "Центренерго" прийняло на себе обов'язок прийняти та сплатити вугілля марки Г (Г2) 0-100 та Г(Г2)СШ 0-13 в обсязі 220,0 (+/-10%) тис. тон, відвантаженої ДП "ВК "Краснолиманська" код 1111 (ст. Родинська, код 492909 у період з 24.04.2019 по 15.06.2019.
2.20.Суди встановили, що постачальником, на виконання вимог специфікації №1, з урахуванням толерансу, відвантажено вугілля в кількості 241 035 тон.
2.21.Згідно з положеннями специфікації №2 від 23.04.2019 ПАТ "Центренерго" прийняло на себе обов'язок прийняти та сплатити вугілля марки Г (Г2) 0-100 та Г(Г2)СШ 0-13 в обсязі 220,0 (+/-10%) тис. тон, відвантаженої ДП "ВК "Краснолиманська" код 1111 (ст. Родинська, код 492909) у період з 01.06.2019 по 15.07.2019.
2.22.Суди встановили, що постачальник, на виконання вимог специфікації №2, відвантажив відповідачу вугілля в кількості 108 224 тон.
2.23.З додатків №1 та №2 до позовної заяви стану взаєморозрахунків між ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" та ПАТ "Центренерго" відповідачем частково були здійснені оплати поставленого вугілля та вартості доставки. Станом на 20.09.2019 загальна сума прострочення грошового зобов'язання за вугільну продукцію складає розмір 642 535 914, 01 грн. Відшкодування вартості доставки до пункту відвантаження вугільної продукції за вищезазначеними актами становить розмір 59 377 904, 52 грн.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 03.07.2020 у справі №910/13114/19 первісний позов ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" задовольнив частково; стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" вартість фактично поставленого вугілля в сумі 642 535 914,01 грн, вартість доставки вугілля в сумі 59 377 904,52 грн, 3% річних в сумі 3 418 944,16 грн, пеню в сумі 19 315 600,93 грн, штраф в сумі 717 308 800,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 672 343,23 грн; в іншій частині первісного позову відмовив; у зустрічному позові ПАТ "Центренерго" до ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" про розірвання договору поставки вугілля №111/20 від 23.04.2019 відмовив; у зустрічному позові ПАТ "Центренерго" до ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" про визнання недійсним договору поставки вугілля №111/20 від 23.04.2019 відмовив.
3.2.Північний апеляційний господарський суд постановою від 16.01.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/13114/19 змінив у частині стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" штрафу за неприйняття вугілля у розмірі 717 308 800,00 грн, виклавши резолютивну частину рішення за первісним позовом у наступній редакції: "Первісний позов задовольнити частково. Стягнути з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" вартість фактично поставленого вугілля у сумі 642 535 914,01 грн, вартість доставки вугілля у сумі 59 377 904,52 грн, 3% річних у сумі 3 418 944,16 грн, пеню у розмірі 19 315 600,93 грн, штраф у сумі 537 981 600, 00 грн та 672 343, 23 грн судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині первісного позову відмовити". В частині зустрічних позовних вимог рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/13114/19 залишено без змін.
3.3.Суди першої та апеляційної інстанції, встановивши обставини неналежного виконання ПАТ "Центренерго" своїх зобов'язань щодо оплати отриманого на підставі договору вугілля та вартості його доставки, а також щодо неприйняття покупцем усього обсягу вугілля, який був визначений специфікаціями до договору поставки, дійшли висновків про обґрунтованість первісних позовних вимог. Разом з тим, встановивши, що позивач неправильно розрахував заявлену до стягнення пеню, суди частково відмовили в цій частині позовних вимог. У частині зустрічних позовних вимог про розірвання договору, суди, встановивши, що ПАТ "Центренерго" не довело обстави поставки вугілля неналежної якості, а також те, що зупинка поставки вугілля ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" була здійснена на підставі пункту 8.11 договору, внаслідок наявності у покупця заборгованості щодо оплати поставленої продукції, дійшли висновку про відсутність підстав для розірвання договору. У частині інших зустрічних позовних вимог, суди, встановивши, що статут ПАТ "Центренерго" не передбачає надання згоди уповноваженими на те органами товариства на вчинення певних правочинів залежно від вартості предмета правочину, дійшли висновку про відсутність підстав для визнання договору поставки недійсним.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.ПАТ "Центренерго" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/13114/19 та направити цю справу до суду першої інстанції на новий розгляд.
4.2.ПАТ "Центренерго" підставою касаційного оскарження визначило пункти 1 та 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи, що:
- при ухваленні оскаржуваних судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 09.12.2019 у справі №826/10083/14, від 19.01.2023 у справі №906/660/21, від 14.12.2022 у справі №920/1190/20, від 13.12.2022 у справі №903/989/21, від 04.10.2022 у справі №914/2476/20, від 27.01.2019 у справі №910/7054/18, від 12.02.2019 у справі №911/1694/18, щодо застосування норм матеріального та процесуального права;
- судами попередніх інстанцій встановлено обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України, що кореспондується з пунктом 4 частини другої статті 287 цього Кодексу).
4.3.ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про те, що постанови Верховного Суду, про неврахування висновків у яких зазначає скаржник у касаційній скарзі, викладені щодо правовідносин, які не є подібними до тих, що склалися між сторонами у справі №910/13114/19. У зв'язку із викладеним ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" просило закрити касаційне провадження, що відкрито з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України. Крім того, посилаючись на безпідставність викладених у касаційній скарзі інших доводів, ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" просило залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4.4.ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 у справі №910/13114/19, у якій просило скасувати зазначене судове рішення у частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 179 327 200,00 грн та залишити в силі у цій частині рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у вказаній справі.
4.5.Підставою касаційного оскарження ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" зазначило про неврахування судом апеляційної інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення висновків, викладених у постановах Верховного Суду України від 14.09.2016 у справі №6-473цс16, Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20, від 23.03.2021 у справі №921/580/19, від 18.03.2020 у справі №902/417/18, від 21.01.2021 у справі №927/704/19, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 04.05.2018 (скаржником вказано від 04.06.2018) у справі №908/1453/14, від 20.10.2021 у справі №910/8396/20, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21 стосовно застосування статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
4.6.У судовому засіданні, що відбулося 05.04.2023 колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 26.04.2023.
4.7.ПАТ "Центренерго" подало відзив на касаційну скаргу ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг", в якому зазначило про те, що у суду апеляційної інстанції були обґрунтовані підстави для зменшення розміру штрафу, у зв'язку з чим просило залишити касаційну скаргу позивача за первісним позовом без задоволення. Зазначений відзив було подано в межах строку, встановленого Судом в ухвалі від 20.04.2023.
4.8.У судовому засіданні, що відбулося 26.04.2023 колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 07.06.2023.
4.9.У судовому засіданні, що відбулося 07.06.2023 колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 21.06.2023.
4.10.21.06.2023 від представника позивача надійшли додаткові пояснення до касаційної скарги, в яких скаржник зазначає про додаткові до тих, що були викладені ним у касаційній скарзі, обставини безпідставності зменшення штрафу. Зокрема, посилається на судові рішення у справах №910/2457/20 та №910/12527/19, в яких з ПАТ "Центренерго" було стягнуто грошові кошти на користь ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг", однак які не виконуються відповідачем, що на думку ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" свідчить про систематичне зловживання своїми зобов'язаннями ПАТ "Центренерго". Також посилається на те, що незважаючи на надзвичайно складний фінансовий стан позивача, пов'язаний з активними бойовими діями на території Донецької області, що фактично унеможливило його роботу, позивач продовжує активно допомагати безпосередньо Збройним Силам України та благодійним фондам. Однак, в силу приписів частини другої статті 118, частини п'ятої статті 161, частини першої статті 298 та частини другої статті 300 ГПК України, Верховним Судом залишаються без розгляду такі пояснення, оскільки вони подані без дозволу суду та виходять за межі доводів касаційної скарги та аргументів відзиву, а саме доповнюють аргументи та доводи за межами встановлених законом і судом строків на касаційне оскарження та подання відзиву. Суд звертає увагу ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" і на те, що суд касаційної інстанції не має права збирати та приймати до розгляду нові докази.
5.Позиція Верховного Суду
Щодо якості вугілля та щодо стягнення основної заборгованості
5.1.Відповідно до частини першої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
5.2.До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга статті 712 ЦК України).
5.3.Згідно з положеннями статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.
5.4.Продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (частина перша статті 673 ЦК України).
5.5.За змістом статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів (частина перша). У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми (частина п'ята). Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів (частина сьома).
5.6.Відповідно до частини другої статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
5.7.За умовами договору від 23.04.2019 №111/20 якість та асортимент вугілля, що поставляється за договором, повинні відповідати вимогам, наведеним у розділі 6 цього договору.
5.8.Також умовами договору передбачено, що покупець має право не приймати і не оплачувати вугілля, якщо будь-який з його якісних показників виходить за межі, встановлені в пункті 6.1 договору допустимого діапазону (пункт 3.4.3 договору).
5.9.Відповідно до частини першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
5.10.Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 73 ГПК України).
5.11.Відповідно до частини першої статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
5.12.За змістом статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
5.13.У постановах Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №922/1909/17, від 09.09.2020 у справі №910/10458/19, від 03.12.2020 у справі №910/12527/19 зазначено, що оскільки спір виник у зв'язку з поставкою неякісного товару (вугілля), суду необхідно було вирішити питання про призначення судом відповідної експертизи для вирішення питання щодо якості поставленого товару.
5.14.З матеріалів справи вбачається, що ПАТ "Центренерго" у суді першої інстанції, в обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову та в обґрунтування своїх вимог за зустрічним позовом про розірвання договору від 23.04.2019 №111/20, посилалося на те, що вугілля, яке постачалося позивачем за вказаним договором, було нижчої якості, ніж передбачалося умовами договору, і подальше використання такого вугілля в процесі виробництва електроенергії на теплоелектростанціях завдало відповідачу значних витрат (збитків). Тому з метою визначення якості поставленого вугілля, його ринкової вартості, а також дійсної суми заборгованості за договором, відповідачем за первісним позовом було заявлено клопотання про призначення у справі товарознавчої та економічної експертиз.
5.15.На обґрунтування відмови у задоволенні клопотання про призначення комплексної економічної та товарознавчої експертизи щодо визначення якості поставленого відповідачу за первісним позовом вугілля, місцевий господарський суд указав, що заявник не зазначає конкретно яка партія товару на його думку не відповідає якості та не посилається на жоден доказ в підтвердження цього.
5.16.Однак, суд першої інстанції не врахував, що сторона спору може ставити питання про неналежну якість як частини, так і всього обсягу поставленого товару, і зі змісту наведених відповідачем доводів, викладених у зустрічному позові про розірвання договору (т.2 а.с.31-34), відзиві на первісну позовну заяву (т.2 а.с.147-152), відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву (т.4 а.с.71-76), клопотань про призначення судової експертизи (т.2 а.с.74-76, 322-324, т.4 а.с.28-31, 69-70), долученої ПАТ "Центренерго" до матеріалів справи копії заяви про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 191, частиною другою статті 367 Кримінального кодексу України (т.4 а.с.89), вбачається оспорення останнім якості усього обсягу поставленого за договором від 23.04.2019 №111/20 вугілля, на підтвердження чого ПАТ "Центренерго" і просило призначити судову експертизу. Крім того, місцевий господарський суд не врахував, що висновок експерта, який може бути складений за результатами проведення експертизи, є самостійним доказом, отримання якого не ставиться в залежність від необхідності подання інших доказів на підтвердження обставин поставки неякісного товару, про що зазначає сторона спору.
5.17.Отже, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання про призначення експертизи не навівши обґрунтованих мотивів такої відмови, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 310 ГПК України, є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
5.18.Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження своїх доводів про поставку вугілля неналежної якості, ПАТ "Центренерго", як до місцевого господарського суду, так і до суду апеляційної інстанції, було подано звіт про інспекцію №1 (т.4 а.с.101, т.6 а.с.376), зміст якого, за доводами відповідача за первісним позовом, підтверджує обставини невідповідності поставленого вугілля вимогам ДСТУ 4083:2012 та специфікацій до договору від 23.04.2019 №111/20. Однак, будь-якої оцінки судами першої та апеляційної інстанції цей доказ взагалі не отримав.
5.19.В обґрунтування висновку про недоведення відповідачем за первісним позовом обставин поставки вугілля неналежної якості, апеляційний суд послався на те, що ним було призначено комплексну експертизу матеріалів та речовин та товарознавчу судову експертизу, яка не була проведена по причині ненадання зразків вугілля позивачем.
5.20.Втім, апеляційний суд належним чином не оцінив умови пунктів 6.2, 6.3 договору від 23.04.2019 №111/20 та зміст наявних у справі актів відбору проб (т.6 а.с.72-121), відповідно до яких було відібрано три контрольні проби вугілля, одна з яких відбиралась для постачальника, і, відповідно, не перевірив можливість встановлення дійсних обставин справи щодо якості вугілля на підставі проб, що були відібрані для постачальника.
5.21.Суди також не з'ясували чи було використано вугілля, поставлене ПАТ "Центренерго", та чи можливо з'ясувати якість вказаного вугілля не на підставі контрольних проб.
5.22.Разом з тим, дійшовши висновків про те, що належна якість вугілля підтверджується посвідченнями якості, на які містяться посилання в актах приймання-передачі вугільної продукції та актах звіряння кількості та якості, суди не оцінили та не спростували наведені відповідачем за первісним позовом доводи про те, що зазначені посвідчення якості не відповідають вимогами абзацу другого пункту 2.3 договору, з огляду на невідображення в них усіх показників якості вугілля, які узгоджені сторонами в договорі.
5.23.Отже, висновки попередніх судових інстанцій про належну якість поставленого вугілля за договором від 23.04.2019 №111/20 зроблено виключно на підставі факту його прийняття відповідачем за первісним позовом, без надання належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам щодо вказаних обставин та без належного спростування відповідних доводів та заперечень останнього.
5.24.Водночас з'ясування дійсної якості поставленого за договором вугілля має значення як для правильного вирішення первісного позову (визначення обґрунтованості нарахованої позивачем основної заборгованості, з'ясування підстав для повної/часткової оплати покупцем отриманого вугілля, з'ясування підстав для застосування знижок, визначених розділом 7 договору, визначення періоду нарахування неустойки, наявності підстав для її стягнення та питання щодо наявності/відсутності підстав для її зменшення відповідно до положень статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України), так і для правильного вирішення зустрічних позовних вимог щодо розірвання договору, обставини припинення якого судами не встановлено.
Щодо стягнення штрафу
5.25.Пунктом 8.13 договору від 23.04.2019 №111/20 установлено, що у випадку невиконання покупцем зобов'язання щодо приймання вугілля на зазначених у договорі умовах (що спричинене, зокрема, але не тільки, невчасним оформленням покупцем передбачених договором документів), покупець зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 50% вартості неприйнятого вугілля. У разі сплати такого штрафу, покупець звільняється від зобов'язання прийняти відповідний обсяг вугілля, а постачальник втрачає право вимагати прийняти та оплатити обсяг вугілля, за який було сплачено штраф. Неприйняте вугілля, яке прибуло в місця надходження покупець зобов'язується повернути постачальнику.
5.26.Отже, зазначений пункт договору: по-перше, відсилає до умов договору щодо приймання вугілля, а саме до розділу 4 договору; по-друге, визначає, що приймання вугілля є зустрічним обов'язком до його доставлення у місце призначення.
5.27.Відповідно до пункту 4.1 договору (розділ 4 "Приймання вугілля") приймання вугілля здійснюється спільно вантажоотримувачем і уповноваженими представниками постачальника в місці надходження - на території і на обладнанні вантажоотримувача (тобто - ПАТ "Центренерго").
5.28.Також згідно з пунктом 2.1 договору поставка вугілля по договору здійснюється залізничним транспортом на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з "Інкотермс 2010. Правила ICC з використання термінів для внутрішньої та міжнародної торгівлі", з урахуванням передбачених договором особливостей.
5.29.Таким чином, наведеними умовами договору визначено, що приймання вугілля здійснюється виключно на території вантажоотримувача, що відповідає умовам поставки DDP згідно з "Інкотермс 2010". Отже, позивач за первісним позовом мав доставити вугілля на станцію призначення і вже після цього відбувається приймання вугілля відповідачем.
5.30.Однак, суди першої та апеляційної інстанцій не дослідили та не встановили обставини того, чи дійсно позивач за первісним позовом доставив відповідачу відповідний обсяг вугілля, яке на переконання позивача у подальшому не було прийнято відповідачем.
5.31.Крім того, ПАТ "Центренерго" зазначало, що ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" у спірних правовідносинах не є виробником вугілля. Отже, позивач мав можливість поставити певні обсяги вугілля після їх придбання у виробників. Відповідні умови передбачені і договором, згідно з якими вантажовідправником вугілля виступає ДП "ВК "Краснолиманська".
5.32.Разом з тим, судами залишено поза увагою, що ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" не надано жодних доказів придбання ним вугілля у ДП "ВК "Краснолиманська", а також доказів наявності вказаних обсягів вугілля взагалі.
5.33.Так само залишено поза увагою судів, що ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" не надано жодних доказів, що підтверджують понесені ним витрати на доставку вугілля, яке не було прийнято відповідачем - бронювання вагонів тощо.
5.34.Наведене вище зазначалось ПАТ "Центренерго" в обґрунтування своїх заперечень проти первісних позовних вимог. Останнє вказувало, що позивачем не доведено належними доказами наявність у нього вугілля, яке він нібито пропонував поставити ПАТ "Центренерго", а також вжиття ним або ДП "ВК "Краснолиманська" заходів до поставки належних обсягів вугілля на адресу відповідача. Крім того, ПАТ "Центренерго" зазначало, що оскільки позивачем вугілля не було доставлене, то і зобов'язання з його приймання не виникало, а, отже, і застосування пункту 8.13 договору про нарахування та стягнення штрафу є безпідставним.
5.35.Втім, зазначені доводи були залишені попередніми судовими інстанціями без будь-якої оцінки.
5.36.Тож суди дійшли висновку про наявність підстав для стягнення з ПАТ "Центренерго" штрафу, передбаченого пунктом 8.13 договору, пославшись на непогодження відповідачем замовлення позивача в автоматизованій системі "МЕСПЛАН" на перевезення вантажу.
5.37.При цьому суди не навели положень нормативних актів чи умов договору поставки, які визначають зобов'язання ПАТ "Центренерго" погоджувати замовлення у вказаній автоматизованій системі, як підстави для поставки йому вугілля, та не спростували доводи відповідача про те, що електронне замовлення на перевезення вантажів не може бути належним доказом на підтвердження обставин фактичної доставки вугілля до станції вантажоодержувача та стягнення штрафу відповідно до пункту 8.13 договору.
5.38.Крім того, попередні судові інстанції не врахували, що штраф, визначений умовами пункту 8.13 договору, передбачений саме за неприйняття поставленого вугілля, а не за нездійснення замовлення вугілля.
Щодо застосування до спірних правовідносин статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України
5.39.Верховний Суд виходить з того, що стосовно зменшення штрафних санкцій судом на підставі статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, Суд неодноразово висловлював правові позиції.
5.40.Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.
5.41.При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19)).
5.42.Верховний Суд відзначає, що поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3), частина перша статті 3 ЦК України також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6).
5.43.Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).
5.44.Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
5.45.Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 ЦК України).
5.46.Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності.
5.47.ПАТ "Центренерго", мотивуючи клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, включаючи 3% річних, указувало, що:
- загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення;
- відсутні збитки, понесені позивачем у зв'язку із простроченням оплати ПАТ "Центренерго" придбаного товару, а також відсутні докази, що свідчать про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення господарської діяльності для кредитора;
- ПАТ "Центренерго" має стратегічне значення для економіки і безпеки держави, оскільки є однією з найбільших енергогенеруючих компаній України та на даний час здійснює накопичення вугілля для проходження осіннього - зимового періоду;
- до складу компанії входять три теплові електростанції - Вуглегірська, Зміївська та Трипільська, які, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, неодноразово зазнавали пошкоджень. В підтвердження вказаного, відповідач надав акт про пожежу від 13.09.2022, протокол огляду місця пожежі від 13.09.2022 та перелік пошкоджених об'єктів критичної інфраструктури на 28.11.2022;
- накладення непомірних штрафних санкцій призведе до неможливості закупівлі і накопичення вугілля, і як наслідок - неможливості забезпечити виробництво електроенергії;
- застосування передбаченого договором штрафу не відповідає вимогам справедливості, добросовісності та розумності, адже є надмірно великим.
5.48.Разом з тим зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд апеляційної інстанції не оцінював ні наведені ПАТ "Центренерго" доводи в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, ні заперечення ТОВ "Укрдонінвест Трейдінг" щодо застосування приписів статей 233 ГК України та 551 ЦК України. Натомість апеляційний суд відмовив у задоволенні клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій пославшись на те, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, зменшення розміру штрафних санкцій на 99% фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов'язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін. Суд зазначив, що, заявляючи про зменшення розміру штрафних санкцій на 99%, відповідач фактично просить не зменшити розмір неустойки, а звільнити відповідача від її сплати, що не відповідає наведеним вище правовим нормам, судовій практиці та умовам укладеного між сторонами договору.
5.49.Колегія суддів вважає правильним врахування судом апеляційної інстанції правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 04.02.2020 у справі №918/116/19, щодо неможливості зменшення розміру неустойки на 99%, однак, зазначає, що відсутність підстав для зменшення розміру неустойки на 99%, не звільняє суд від обов'язку надання оцінки доводам сторін, наведеним в обґрунтування відповідного клопотання, надання оцінки поданих на його обґрунтування доказів, та вирішення питання про наявність/відсутність підстав для часткового задоволення такого клопотання за наведених стороною обставин.
5.50.Отже, суд апеляційної інстанції не надав оцінки всім викладеним ПАТ "Центренерго" доводам в обґрунтування необхідності зменшення штрафних санкцій, а, вирішуючи питання про зменшення штрафних санкцій з власної ініціативи, зосередив свою увагу лише на наявність/відсутність виняткових обставин, що не відповідає викладеним вище правовим позиціям.
5.51.Водночас необхідно також взяти до уваги те, що для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (пункт 8.24) та від 26.06.2019 у справі №761/9584/15-ц (пункт 85)).
5.52.Також, Суд вважає за необхідне наголосити, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що Конституційний Суд України у рішенні від 11.07.2013 №7-рп/2013 вказав, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
5.53.Тож, вирішуючи питання стосовно зменшення неустойки (відхилення відповідного клопотання про зменшення), суди мають враховувати, серед іншого, її мету, яка полягає у стимулюванні боржника до виконання основного зобов'язання та не покликана на отримання кредитором внаслідок стягнення штрафних санкцій невиправданих додаткових прибутків.
5.54.Втім, вирішуючи питання щодо стягнення штрафних санкцій з відповідача за первісним позовом, суд першої інстанції не врахував зазначені висновки Верховного Суду та не надав будь-якої оцінки тим обставинам, що розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій більш ніж вдвічі перевищує суму основної заборгованості.
5.55.При цьому колегія суддів також враховує, що для вирішення питання щодо можливості зменшення штрафних санкцій та обсягу такого зменшення, важливе значення має встановлення обставин якості товару, що був поставлений ПАТ "Центренерго", які (обставини), як уже було зазначено вище, належним чином не були перевірені попередніми судовими інстанціями. Водночас, до моменту визначення належної ціни вугілля та перевірки обґрунтованості нарахованої позивачем основної заборгованості, з'ясування підстав для повної/часткової оплати покупцем отриманого вугілля, з'ясування підстав для застосування знижок, визначених розділом 7 договору, оцінка доводів сторін, викладених в обґрунтування доводів та заперечень щодо застосування статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, є передчасною.
5.56.З цих же підстав неналежного з'ясування судами обґрунтованості заявленої суми заборгованості за договором поставки №111/20 від 23.04.2019, колегія суддів вважає передчасними й висновки судів попередніх інстанцій про стягнення з відповідача 3% річних.
5.57.Відповідно до положень статті 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.58.Згідно з частиною першою статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
5.59.Враховуючи викладене у цій постанові вище, судові рішення попередніх інстанцій в частині первісних позовних вимог та в частині зустрічних позовних вимог про розірвання договору з підстав поставки вугілля неналежної якості, зазначеним вимогам процесуального закону (статті 236, 237 ГПК України) не відповідають.
Щодо вимог про визнання недійсним договору поставки №111/20 від 23.04.2019
5.60.Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5.61.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
5.62.Частиною першою статті 300 ГПК України встановлено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.63.Оскільки зміст касаційної скарги не містять будь-яких доводів щодо порушення та/або неправильного застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права в частині вимог щодо визнання недійсним договору поставки №111/20 від 23.04.2019, у цій частині судові рішення підлягають залишенню без змін, оскільки скаржником не наведено підстав для їх зміни або скасування.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
6.2.Згідно з приписами пунктів 1, 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
6.3.За змістом частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
6.4.Господарські суди першої та апеляційної інстанцій припустились порушень норм процесуального права, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для розгляду справи в частині первісних позовних вимог та в частині зустрічних позовних вимог про розірвання договору, відтак дійшли передчасних висновків про задоволення первісного позову та про відмову в задоволенні указаної частини зустрічних вимог.
6.5.Враховуючи викладене вище, касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвалені у справі судові рішення - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції в частині первісних позовних вимог та в частині зустрічного позову про розірвання договору №111/20 від 23.04.2019. В частині зустрічних позовних вимог щодо визнання недійсним договору №111/20 від 23.04.2019, судові рішення першої та апеляційної інстанцій про відмову в позові підлягають залишенню без змін.
6.6.Під час нового розгляду справи суду слід врахувати наведене, дослідити та об'єктивно оцінити аргументи учасників справи і всі зібрані у справі докази в їх сукупності, всебічно і повно з'ясувати фактичні обставини справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
6.7.Відповідно до статті 129 ГПК України у зв'язку із скасуванням ухвалених судових рішень і передачею справи на новий розгляд у зазначених вище частинах, розподіл судових витрат у справі (судового збору та витрат на правничу допомогу) здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
6.8.Разом з тим, оскільки Верховний Суд залишає касаційну скаргу ПАТ "Центренерго" в частині вимог за зустрічним позовом про визнання недійсним договору поставки №111/20 від 23.04.2019 без задоволення, судовий збір за подання касаційної скарги на цю частину позовних вимог, у порядку статті 129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрдонінвест Трейдінг" задовольнити частково.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/13114/19 скасувати в частині первісних позовних вимог про стягнення 1 441 917 680,87 грн, з яких 642 535 914,01 грн - вартість фактично поставленого вугілля, 59 377 904,52 грн - вартість доставки вугілля, 19 330 118,18 грн - пеня, 3 418 944,16 грн - 3% річних та 717 308 800,00 грн - штраф, а також у частині зустрічних позовних вимог про розірвання договору поставки вугілля №111/20 від 23.04.2019, і в цих частинах направити справу №910/13114/19 на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3.У іншій частині постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 03.07.2020 у справі №910/13114/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді Н.М. Губенко
О.М. Баранець