07 червня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/8221/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Шпорт В.В.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - не з'явився,
Акціонерного товариства "Українська залізниця" - Редевич О.М.,
Кабінету Міністрів України - Лісовенко О.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 (суддя Плотницька Н.Б.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 (колегія суддів: Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до відповідачів:
1) Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Укрзалізниця" / Товариство),
2) Кабінету Міністрів України (далі - КМУ),
про визнання незаконними та скасування рішень, поновлення на роботі на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
1. У 2015 році ОСОБА_1 був призначений членом правління АТ "Укрзалізниця" на підставі постанови КМУ та відповідного наказу, з ним був укладений контракт.
2. У 2019 році він був відсторонений від здійснення повноважень члена правління рішенням наглядової ради товариства та наказом АТ "Укрзалізниця", пізніше - виведений зі складу правління на підставі постанови КМУ про припинення його повноважень та звільнений на підставі наказу АТ "Укрзалізниця".
3. У 2021 році ОСОБА_1 оскаржив у судовому порядку зазначені рішення наглядової ради, постанову КМУ, накази АТ "Укрзалізниця", просив суд поновити його на роботі та стягнути з товариства середній заробіток за час вимушеного прогулу.
4. Господарський суд міста Києва відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову. Суд апеляційної інстанції залишив це рішення без змін. ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.
5. Перед Верховним Судом у цій справі постало питання:
- чи підлягає скасуванню наказ акціонерного товариства про відсторонення його члена правління від роботи із посиланням на ст.46 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП), якщо він був виданий на виконання рішення наглядової ради про відсторонення від виконання повноважень на підставі ч.3 ст. 99 ЦК, за працівником зберігалася заробітна плата на весь період відсторонення, після чого працівника було звільнено на підставі п.5 ст.41 КЗпП.
6. Верховний Суд відмовив у задоволенні касаційної скарги, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи
7. КМУ у п.2 постанови "Про деякі питання правління АТ "Укрзалізниця" від 07.10.2015 №815 затвердив склад правління Товариства, до якого увійшов ОСОБА_1 - член правління.
8. ОСОБА_1 на підставі наказу АТ "Укрзалізниця" від 01.12.2015 №4/ос приступив до роботи на посаді члена правління АТ "Укрзалізниця" до укладання контракту в установленому порядку.
9. 23.08.2016 ОСОБА_1 та АТ "Укрзалізниця" уклали контракт з членом правління АТ "Укрзалізниця".
10. Строк дії контракту з 25.08.2016 до 25.08.2017 (п.8.1).
11. Після закінчення строку контракту, укладеного з ОСОБА_1 , трудові відносини фактично тривали, і жодна із сторін не вимагала їх припинення.
12. 05.04.2019 на підставі звернень голови правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2019 наглядова рада прийняла рішення відсторонити ОСОБА_1 з 05.04.2019 від здійснення повноважень та надати пропозиції (подання) загальним зборам (КМУ) припинити повноваження члена правління ОСОБА_1 відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП. Про це ОСОБА_1 був повідомлений письмово, листом АТ "Укрзалізниця" від 08.04.2019.
13. АТ "Укрзалізниця" наказом від 05.04.2019 відсторонила ОСОБА_1 від здійснення ним повноважень члена правління.
14. КМУ постановою від 17.04.2019 №456 "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця" припинив його повноваження як члена правління та вивів ОСОБА_1 зі складу правління товариства.
15. АТ "Укрзалізниця" наказом (розпорядженням) від 03.06.2019 №1146/ос звільнило ОСОБА_1 у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи.
Короткий зміст позовних вимог
16. 24.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Укрзалізниця" та КМУ, у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття рішення наглядової ради АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом № А-10/7-19 Ком.т., в частині прийняття рішення про затвердження порядку денного засідання з урахуванням запропонованих змін, а саме: "замість питання Карт КПЕ членів правління AT "Укрзалізниця" за 2019 рік розглянути чотири звернення голови правління щодо діючих членів правління" та включити до порядку денного засідання питання №10: "Питання діючих членів правління"; в частині прийняття рішень по питанню №10: "Питання діючих членів правління" на підставі звернень голови правління від 02.04.2019 та вирішити такі питання: 1) надати пропозиції (подання) наглядової ради загальним зборам - КМУ щодо припинення повноважень члена правління AT "Укрзалізниця" ОСОБА_1 відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП; 2) відсторонити з 05.04.2019 члена правління ОСОБА_1 від здійснення ним повноважень члена правління АТ "Укрзалізниця" до прийняття КМУ рішення щодо його звільнення; 3) уповноважити голову наглядової ради підписати відповідну пропозицію (звернення) до Уряду, а також повідомити КМУ щодо рішення про відсторонення протягом 10 днів; 4) голові правління вжити невідкладних заходів щодо якнайшвидшого завершення процесу відбору кандидатур на посади членів правління, зокрема, відсторонених посад; 5) голові правління невідкладно здійснити перерозподіл обов'язків відсторонених членів правління та/або голови правління таким чином, щоб забезпечити безперервність діяльності Товариства; 6) голові правління забезпечити виконання цього рішення наглядової ради;
- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття наказ АТ "Укрзалізниця" "№723/ос від 05.04.2019 "По особовому складу", виданий головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 з 19 год. 00 хв. 05.04.2019 від здійснення ним повноважень члена правління АТ "Укрзалізниця" зі збереженням заробітної плати;
- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття рішення КМУ, прийняте у процесі виконання функцій загальних зборів АТ "Укрзалізниця" з питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів АТ "Укрзалізниця", оформлене постановою КМУ від 17.04.2019 №456"Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця" в частині виведення із складу правління Товариства, затвердженого постановою КМУ від 07.10.2015 №815 "Про деякі питання правління публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (Офіційний вісник України, 2015 року №82, ст.2719; 2016 року, №45, ст.1642), ОСОБА_1 та припинення відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП його повноважень як члена правління;
- визнати незаконним та скасувати з моменту прийняття наказ АТ "Укрзалізниця" від 03.06.2019 №1146/ос про припинення трудового договору (контракту), виданий головою правління Товариства ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління у зв'язку з припиненням повноважень посадових осіб за п.5 ч.1 ст.41 КЗпП на підставі постанови КМУ №456 від 17.04.2019;
- поновити ОСОБА_1 на роботі на посаді члена правління AT "Укрзалізниця" з 04.06.2019;
- стягнути з AT "Укрзалізниця" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.06.2019 по день ухвалення судового рішення.
17. Позивач стверджував, що його відсторонення, як і подальше звільнення, відбулося з порушенням норм чинного законодавства без належних правових підстав, а саме:
- оскаржуване рішення наглядової ради АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019, оформлене протоколом №А-10/7-19 Ком.т., прийнято на підставі звернень голови правління Товариства, однак серед повноважень зазначеного суб'єкта, визначених статутом Товариства, відсутні повноваження, які надають право останньому виносити на розгляд наглядової ради, тобто включати до порядку денного, питання про надання КМУ пропозиції про припинення повноважень членів правління Товариства на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та відсторонення від здійснення ним повноважень;
- зміною питань порядку денного наглядової ради безпосередньо на засіданні 05.04.2019, внаслідок якої винесено на розгляд питання №10, з якого прийнято оскаржуване рішення від 05.04.2019, оформлене протоколом №А-10/7-19 Ком.т., порушено порядок проведення засідань наглядової ради Товариства, передбачений статутом та Положенням про наглядову раду;
- протокол засідання наглядової ради Товариства від 05.04.2019 №А-10/7-19 Ком.т. не містить основні тези обговорень, висловлених аргументів та суджень щодо питання, з якого прийнято оскаржуване рішення, що є порушенням п.81 статуту Товариства;
- на засіданні наглядової ради Товариства порушено процедуру голосування за питання №10, адже один з членів - ОСОБА_5 не голосував;
- наглядова рада Товариства не має повноважень надавати безпосередньо голові правління обов'язкові до виконання рішення, зокрема оскаржуване; наслідком цього є видача, зокрема, головою правління наказу АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу";
- голова правління, видаючи наказ АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу", діяв поза межами своїх повноважень; у цьому випадку повноважним суб'єктом є наглядова рада Товариства;
- відсторонення ОСОБА_1 не могло здійснюватися на підставі ст.46 КЗпП, адже відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 у справі №1-рп/2010 та постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц тимчасове відсторонення члена виконавчого органу товариства від виконання його повноважень згідно з ч.99 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не є відстороненням працівника від роботи відповідно до ст.46 КЗпП; наслідком такого відсторонення ОСОБА_1 від роботи стало недопущення його до робочого місця;
- рішення КМУ, оформлене постановою КМУ від 17.04.2019 №456 "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця", є незаконним як похідний акт від незаконного рішення наглядової ради Товариства, оформленого протоколом від 05.04.2019 №А-10/7-19 Ком.т.; КМУ порушив процедуру прийняття зазначеного рішення, чим порушено права ОСОБА_1 ;
- відповідно до пар.30 гл.1 розд.4 Регламенту КМУ, затвердженого постановою КМУ від 18.07.2007 №950, рішення з кадрового питання щодо ОСОБА_1 . КМУ мав оформити у вигляді розпорядження, а не постанови;
- Міністерством економічного розвитку і торгівлі України (далі - Мінекономрозвитку) порушено процедуру підготовки проєкту акта та внесення його на розгляд КМУ, адже супровідний лист від 16.04.2019 № 2415-01/16216-01 не містить підстави, на якій підготовлено проєкт постанови КМУ "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця", а також не містить пропозиції включення цього проєкту акта до порядку денного засідання КМУ; зазначений проєкт постанови КМУ не відповідає п.1 пар.49 Регламенту КМУ, у зв'язку з цим скаржник посилається на п.4 пар.52 Регламенту КМУ, відповідно до якого секретаріат КМУ не пізніше ніж протягом двох робочих днів після надходження повертає його головному розробникові; відповідно до п.5 пар.33 Регламенту КМУ проєкт оскаржуваної постанови КМУ підлягав погодженню усіма заінтересованими органами, а також Міністерством фінансів України, Мінекономрозвитку та проведення Міністерством юстиції України правової експертизи; посилаючись на п.1 пар.17 Регламенту КМУ, скаржник зазначає, що оскаржувана постанова КМУ від 17.04.2019 №456 "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця" не була включена до порядку денного засідання КМУ від 17.04.2019; зазначена постанова КМУ не містить вступної частини, оскільки не зазначена мета прийняття та / або акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;
- всупереч п.п.11 п.57, п.п.3 п.93 статуту АТ "Укрзалізниця" КМУ своїм рішенням припинив повноваження члена правління Товариства ОСОБА_1 з посиланням на п.5 ч.1 ст.41 КЗпП, але не звільнив; звільнення відбулося на підставі наказу АТ "Укрзалізниця" від 03.06.2019 №1146/ос; постанова КМУ від 17.04.2019 №456 "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця" не відповідає п.96 статуту Товариства, адже не містить рішення щодо призначення нового члена правління Товариства;
- постанова КМУ від 17.04.2019 №456 "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця" оприлюднена з простроченням п'ятнадцятиденного строку, встановленого п.5 Указу Президента України "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
18. Господарський суд міста Києва рішенням від 01.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023, у задоволенні позову відмовив.
19. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, таким:
- твердження про те, що статут АТ "Укрзалізниця" не передбачає право ані правління, ані голови правління звертатися та вносити на розгляд наглядової ради питання, які стосуються припинення повноважень члена правління та відсторонення його від здійснення своїх повноважень, є необґрунтованими, адже відповідно до пп.1 п.15 Положення про наглядову раду АТ "Укрзалізниця", що затверджено постановою КМУ від 31.10.2018 №938 (далі - Положення про наглядову раду), п.59 статуту Товариства наглядова рада має право отримувати і враховувати будь-яку інформацію та документи, які стосуються діяльності правління у порядку контролю та регулювання діяльності правління Товариства; питання, з якого звернувся голова правління Товариства, попередньо розглянуто комітетом з винагород і призначень наглядової ради АТ "Укрзалізниця"; голова правління Товариства не є тим суб'єктом, яким особисто і за власної ініціативи включено до порядку денного засідання наглядової ради питання №10 щодо повноважень члена правління Товариства - ОСОБА_1 ;
- 05.04.2019 на черговому засіданні наглядова рада АТ "Укрзалізниця", у присутності всіх членів наглядової ради та їх одноголосної згоди, внесла зміни до порядку денного засідання і розглянула питання щодо діючих членів правління АТ "Укрзалізниця"; питання №10 було включено до порядку денного самою наглядовою радою, а не головою правління;
- наглядова рада АТ "Укрзалізниця", відповідно до наданих їй повноважень, прийняла рішення щодо надання пропозиції припинити повноваження члена правління АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 відповідно до п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та відсторонити його з 05.04.2019 від здійснення повноважень члена правління Товариства до прийняття КМУ рішення щодо його звільнення;
- з протоколу засідання наглядової ради АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №А-10/7-19 Ком.т. вбачається, що під час прийняття рішення з питання №10 порядку денного, засідання наглядової ради Товариства було правомочним; рішення наглядової ради Товариства прийнято відповідно до Положення про наглядову раду;
- покладення на голову правління АТ "Укрзалізниця" виконання рішення наглядової ради з питання №10 узгоджується з нормами статуту (пп.11 п.128); саме голова правління Товариства має повноваження на підписання від імені Товариства розпорядчих документів (наказів), а виконання рішення наглядової ради передбачало видання наказів;
- позивач не надав доказів незаконності наказу АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу", виданого головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 від здійснення ним повноважень члена правління АТ "Укрзалізниця" зі збереженням заробітної плати;
- постанова КМУ від 17.04.2019 №456, якою було припинено повноваження ОСОБА_1 як члена правління АТ "Укрзалізниця", не є актом суб'єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, а є актом органу управління (загальних зборів) суб'єкта господарювання (АТ "Укрзалізниця"), до виключної компетенції якого належать відповідні повноваження; КМУ реалізував свої виключні повноваження як орган, який здійснює управління корпоративними правами держави;
- відповідно до п.5 пар.33 та п.1 пар.44 Регламенту КМУ проект акта КМУ з кадрових питань не потребує погодження із заінтересованими особами та проведення правової експертизи Міністерством юстиції України; постанова КМУ від 17.04.2019 №456 є актом, який прийняв уряд в межах повноважень, передбачених чинним законодавством;
- з кадрових та інших питань організаційно-розпорядчого характеру видаються розпорядження КМУ (п.2 пар.30 Регламенту КМУ), проте невідповідність назви акту не є підставою для визнання його незаконним та скасування; обрання позивача членом правління АТ "Укрзалізниця" відбулося на підставі акту КМУ у формі постанови, припинення його повноважень також оформлено у вигляді постанови, що відповідає п.25 Правил підготовки проектів актів КМУ, затверджених постановою КМУ від 06.09.2005 №870 (далі - Правила підготовки проектів актів КМУ);
- для скасування рішення загальних зборів учасників господарського товариства щодо припинення повноважень керівника виконавчого органу товариства мають бути наявними одночасно дві умови: 1) порушення вимог закону та / або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; 2) порушення вимог закону та / або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства вплинули на прийняття загальними зборами такого рішення; у цій справі вказані умови відсутні;
- наказ від 03.06.2019 №1146/ос виданий на підставі постанови КМУ "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця" від 17.04.2019 №456, якою припинені повноваження позивача як члена правління та звільнено його на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП;
- вимоги про визнання незаконним та скасування з моменту прийняття наказу АТ "Укрзалізниця" від 03.06.2019 №1146/ос та про поновлення ОСОБА_1 на роботі і стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з 04.06.2019 по день ухвалення судового рішення є похідними, а тому задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
20. 10.02.2023 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
21. 20.03.2023 до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла уточнена редакція касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 27.02.2023, яка подана 09.03.2023.
22. ОСОБА_1 в уточненій касаційній скарзі на виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК як на підставу касаційного оскарження посилається на п.1 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права (ч.3 ст.99 ЦК, п.5 ч.1 ст.41 КЗпП) без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 15.09.2020 у справі №205/4196/18, від 12.01.2021 у справі №127/21764/17.
23. ОСОБА_1 , зокрема, вказує:
- при розгляді спору щодо розірвання трудового договору на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління передбаченої процедури ухвалення рішення про таке припинення;
- суди попередніх інстанцій не здійснили оцінку дотримання органом управління АТ "Укрзалізниця" передбаченої процедури ухвалення рішення щодо відсторонення та припинення повноважень члена правління; дійшли необґрунтованого висновку, що питання підготовки пропозицій (подання) до КМУ щодо припинення повноважень та відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень до прийняття рішення КМУ щодо його звільнення, було винесене на розгляд наглядової ради уповноваженою особою (головою правління) (посилається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 справі №510/456/17);
- відповідно до п.128 статуту АТ "Укрзалізниця" голова правління не має повноважень звертатися з пропозиціями та виносити на розгляд наглядової ради, тобто включати до порядку денного, питання щодо надання пропозицій КМУ про припинення повноважень членів правління АТ "Укрзалізниця"; правління як колегіальний орган може включати до порядку денного наглядової ради питання, які віднесені до компетенції правління;
- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не надали оцінку, що всупереч п.81 статуту АТ "Укрзалізниця" та Положення про наглядову раду, оскаржуване рішення наглядової ради не містить основних тез обговорень, висловлених аргументів та суджень під час обговорення питання, на підставі яких члени наглядової ради за зверненням неуповноваженої особи вирішили надати пропозицію до КМУ про припинення повноважень ОСОБА_1 на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та відсторонення його від здійснення повноважень члена правління до прийняття КМУ рішення щодо його звільнення;
- наглядова рада незаконно передоручила голові правління свої повноваження щодо проведення відбору кандидатів на посади членів правління; такі повноваження належать до виключної компетенції наглядової ради АТ "Укрзалізниця" та відповідно до п.72 статуту не можуть передоручатися іншим органам товариства;
- суди попередніх інстанцій всупереч висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 справі №510/456/17, не здійснили оцінку законності дій дотримання наглядовою радою БT "Укрзалізниця" положень статуту під час процедури ухвалення рішення щодо відсторонення та припинення повноважень члена правління;
- наказ АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу" видано на підставі ст.46 КЗпП, що не відповідає рішенню наглядової ради Товариства від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т., адже цим рішенням скаржника відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління, а не від роботи;
- ОСОБА_1 під час виконання повноважень члена правління не вчиняв дій, які б завдали шкоди АТ "Укрзалізниця" та були б підставами для відсторонення від здійснення ним повноважень члена правління; в порушення вимог закону ОСОБА_1 був незаконно відсторонений від здійснення повноважень на підставі ст.46 КЗпП та рішення наглядової ради від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т. (посилається на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц);
- постанова КМУ від 17.04.2019 №456 в частині виведення зі складу правління АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 є незаконною як похідна від незаконного рішення наглядової ради АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т.;
- КМУ мав прийняти розпорядження щодо звільнення з посади члена правління, а не постанову, оскільки це рішення стосується кадрових питань; суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що невідповідність форми акту не є підставою для визнання його незаконним;
- Мінекономрозвитку порушило процедуру підготовки проекту акта та внесення його на розгляд КМУ;
- повноваженнями щодо звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління були наділені виключно загальні збори АТ "Укрзалізниця", функції яких виконує КМУ; суди не встановили, що голова правління перебрав на себе повноваження, які належать до виключної компетенції загальних зборів АТ "Укрзалізниця", та видав наказ про звільнення члена правління на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП.
24. 24.04.2023 надійшов відзив АТ "Укрзалізниця", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
25. У відзиві АТ "Укрзалізниця", зокрема, зазначає:
- Велика Палата Верховного Суду у постановах, на неврахування висновків у яких посилається ОСОБА_1 , не вирішувала спір по суті, їх результатом було закриття провадження у справі (крім постанови від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц);
- постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц та від 15.09.2020 у справі №205/4196/18 не можуть бути застосовані, оскільки спірні правовідносини у справах не подібні тим, що мають місце у цій справі;
- Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі №510/456/17 зробила висновок, відповідно до якого ч.3 ст.99 ЦК надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена правління виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав; аналогічний висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц;
- ОСОБА_1 не вказав, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права (ст.99 ЦК та п.5 ч.1 ст.41 КЗпП), які саме висновки Верховного Суду не застосували суди попередніх інстанцій під час розгляду справи та як саме ці висновки впливають на правильність вирішення справи; позивач бажає змінити встановлені судами обставини та надати іншу оцінку зібраним доказам, що є недопустимим з огляду на ч.2 ст.300 ГПК;
- твердження ОСОБА_1 про те, що голова правління АТ "Укрзалізниця" не має права звернутися до наглядової ради, є хибним, оскільки відсутня відповідна заборона, а таке право випливає з положень статуту АТ "Укрзалізниця", оскільки передбачає комунікацію між наглядовою радою та правлінням Товариства, яке контролює та діяльність якого регулює наглядова рада; дії наглядової ради відповідають нормам Положення про наглядову раду;
- зміст протоколу засідання наглядової ради №А-10/7-19 Ком.т. від 05.04.2019 відповідає ст.81 статуту АТ "Укрзалізниця" та п.43 Положення про наглядову раду;
- обрання ОСОБА_1 членом правління відбулося на підставі акту КМУ у формі постанови, припинення його повноважень також оформлено у вигляді постанови, що відповідає п.25 Правил підготовки проектів актів КМ;
- ОСОБА_1 пропустив строк звернення до суду з вимогою про поновлення на роботі, що є підставою для відмови у задоволенні позову; із наказом АТ "Укрзалізниця" від 03.06.2019 №1146/ос ОСОБА_1 ознайомився особисто 11.06.2019, а з позовними вимогами щодо поновлення на роботі звернувся 24.05.2021, тобто майже через 2 (два) роки після вручення копії наказу від 03.06.2019 №1146/ос.
26. 26.04.2023 надійшов відзив КМУ, в якому просить касаційне провадження закрити на підставі п.5 ч.1 ст.296 ГПК, а у разі відмови у закритті касаційного провадження, касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
27. У відзиві КМУ, зокрема, вказує:
- ч.3 ст.99 ЦК надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав; така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права (посилається на постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц та від 10.04.2019 у справі №510/456/17);
- постанова КМУ від 17.04.2019 №456, якою припинені повноваження ОСОБА_1 як члена правління АТ "Укрзалізниця", не є актом суб'єкта владних повноважень, прийнятим на виконання владних управлінських функцій, а є актом органу управління (загальних зборів) суб'єкта господарювання (АТ "Укрзалізниця"), до виключної компетенції якого належать вказані повноваження, передбачені статутом АТ "Укрзалізниця", і має статус протоколу загальних зборів акціонерного товариства;
- оскарження постанови КМУ від 17.04.2019 №456 з підстав невідповідності назви акту чи порушення процедурних питань його прийняття не є підставою для визнання його незаконним, з огляду на відповідність акту нормам законодавства та статуту АТ "Укрзалізниця", а також враховуючи специфічний статус члена виконавчого органу, який позивач отримав від уповноваженого органу Товариства право на управління; адже за природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень;
- ОСОБА_1 не є тією особою, яка наділена повноваженнями звертатися до суду з позовом до акціонерного товариства про оскарження рішення його загальних зборів, оскільки 1) єдиною особою, яка може оскаржити в судовому порядку рішення загальних зборів акціонерного товариства, є власне самі акціонери, і ніхто інший крім них не може звернутися з відповідним позовом до суду; 2) якщо допущені порушення не порушують законні права акціонера, суд має право з урахуванням усіх обставин справи залишити в силі оскаржуване рішення;
- прийнявши оскаржувану постанову від 17.04.2019 №456, КМУ реалізував свої виключні повноваження, визначені статутом, як органу, який здійснює управління корпоративними правами держави, адже реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством;
- постанова КМУ від 17.04.2019 №456 є актом, який прийнятий урядом в межах повноважень, передбачених законодавством, з дотриманням передбаченої статутом АТ "Укрзалізниця" процедури, з урахуванням норм, передбачених Регламентом КМУ;
- ОСОБА_1 не обґрунтував та не довів подібність правовідносин у наведених ним правових висновках Верховного Суду; цитування окремих висновків Верховного Суду не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої п.1 ч.2 ст.287 ГПК, а зміст перелічених скаржником постанов не свідчить про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків, викладених у цих постановах; зазначене є підставою для закриття касаційного провадження з цієї підстави (посилається на постанову Верховного Суду від 14.02.2023 у справі №906/184/22).
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
28. Верховний Суд ухвалою від 22.04.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною ОСОБА_1 , розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 24.05.2023, у якому оголошено перерву до 07.06.2023.
Щодо наказу про відсторонення скаржника від здійснення повноважень члена правління
29. Скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій всупереч висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 справі №510/456/17, не здійснили оцінку законності дій дотримання наглядовою радою БT "Укрзалізниця" положень статуту під час процедури ухвалення рішення щодо відсторонення та припинення повноважень члена правління.
30. Вказує, що наказ АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу" видано на підставі ст.46 КЗпП, що не відповідає рішенню наглядової ради Товариства від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т., адже цим рішенням скаржника відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління, а не від роботи.
31. Також стверджує, що під час виконання повноважень члена правління скаржник не вчиняв дій, які б завдали шкоди АТ "Укрзалізниця" та були б підставами для відсторонення від здійснення ним повноважень члена правління; в порушення вимог закону ОСОБА_1 був незаконно відсторонений від здійснення повноважень на підставі ст.46 КЗпП та рішення наглядової ради від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т. (посилається на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц).
32. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування наказу, мотивуючи свої рішення таким:
- за змістом положень ч.3 ст.99 ЦК компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право не лише припиняти повноваження члена виконавчого органу, а і тимчасово відстороняти його від виконання своїх повноважень у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав чи без зазначення жодних підстав;
- згідно із абз.3 ч.1 ст.61 Закону "Про акціонерні товариства" підстави припинення повноважень голови та / або члена виконавчого органу встановлюються законом, статутом товариства, а також контрактом, укладеним з головою та / або членом виконавчого органу;
- згідно із п.7.4. укладеного між сторонами контракту від 23.08.2016, член правління може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень у будь-який час;
- У відповідності до пп.11 п.128 Статуту Акціонерного товариства "Українська залізниця", підписання розпорядчих документів у формі наказу є компетенцією голови правління; рішенням наглядової ради було делеговано голові правління забезпечити виконання прийнятого рішення;
- на підставі рішення наглядової ради Акціонерного товариства "Укрзалізниця" від 05.04.2019 (протокол № А-10/7-19 Ком.т.) Товариством видано наказ від 05.04.2019 №723/ос, яким ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 05.04.2019 було відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління АТ "Укрзалізниця" зі збереженням заробітної плати, про що останнього було повідомлено письмово, згідно із листом АТ "Укрзалізниця" від 08.04.2019;
- позивачем не надано суду доказів незаконності наказу Акціонерного товариства "Українська залізниця" №723/ос від 05.04.2019 "По особовому складу", виданого головою правління ОСОБА_2 та членом правління ОСОБА_3 про відсторонення ОСОБА_1 з 19 години 00 хвилин 05.04.2019 від здійснення ним повноважень члена правління АТ "Укрзалізниця" зі збереженням заробітної плати, а тому вимоги позивача про визнання незаконним та скасування вказаного наказу є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
33. Скаржник вважає так висновки помилковими, в обґрунтування своєї позиції посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, відповідно до якого правовідносини стосовно припинення повноважень і тимчасового відсторонення члена виконавчого органу товариства від виконання його повноважень згідно зі ст.61 Закону "Про акціонерні товариства" та ч.3 ст.99 ЦК у редакції, чинній з 01.06.2014, також не є відстороненням працівника від роботи у розумінні ст.46 КЗпП. Хоча відповідні рішення уповноваженого на їх прийняття органу товариства можуть мати наслідки і в межах трудових відносин, але визначальними за таких обставин є відносини корпоративні. Отже, припинення повноважень члена виконавчого органу чи його тимчасове відсторонення від виконання повноважень відповідно до ч.3 ст.99 ЦК, ст.61 Закону "Про акціонерні товариства" є діями уповноваженого органу відповідного товариства, необхідними для оперативного реагування на певні діяння такого члена й унеможливлення здійснення ним повноважень з управління товариством.
34. Верховний Суд щодо вказаних аргументів скаржника зазначає таке.
35. Відповідно до ч.3 ст.99 ЦК повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
36. Згідно зі ст. 46 КЗпП відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
37. Конституційний Суд України у рішенні від 02.01.2010 №1-рп/2010 у справі про офіційне тлумачення ч.3 ст.99 ЦК дійшов висновку, що усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов'язків згідно з вказаною частиною не є відстороненням працівника від роботи в розумінні ст. 46 КЗпП України. "Усунення" відповідно до ч.3 ст.99 ЦК є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надана можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень (абзац п'ятий пункту 2.3 мотивувальної частини).
38. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц (на яку посилається скаржник), від 29.05.2019 у справі №452/970/17 дійшла висновку, що усунення членів виконавчого органу товариства від виконання повноважень відповідно до ч.3 ст.99 ЦК за змістом правовідносин відрізняється від відсторонення працівника від роботи на підставі ст.46 КЗпП. Втім, такий висновок було зроблено при вирішенні питання щодо юрисдикційної належності спору.
39. Верховний Суд звертає увагу на те, що КЗпП не містить спеціальної норми, яка б регулювала відсторонення (усунення) працівника на підставі ч.3 ст.99 ЦК, а тому у наказі від 05.04.2019 №723/ос, який було видано головою правління на виконання рішення наглядової ради і яким ОСОБА_1 відсторонено від здійснення повноважень члена правління, було правомірно вказано ст.46 КЗпП, оскільки наслідки застосування цієї статті для працівника у трудових відносинах є максимально наближеними до наслідків, передбачених для відсторонення члена виконавчого органу відповідно до ч.3 ст. 99 ЦК, тобто у корпоративних відносинах. Таким чином, підставою для відсторонення позивача є ч.3 ст.99 ЦК (про що вказано у самому наказі), наслідки застосування якої максимально наближені до наслідків застосування ст.46 КЗпП.
40. Скаржник зазначає, що внаслідок застосування ст.46 КЗпП у відносинах між ним та роботодавцем він не був не допущений до робочого місця. Втім, такі самі наслідки має і усунення (відсторонення) від виконання повноважень члена правління на підставі ч.3 ст. 99 ЦК.
41. Отже, суди дійшли правильних висновків, що посилання у наказі у якості підстав для відсторонення на ст.46 КЗпП при відстороненні (усуненні) члена правління на підставі ч.3 ст.99 ЦК не є підставою для скасування оскаржуваного наказу. Верховний Суд також бере до уваги ту обставину, що протягом періоду після його відсторонення (05.04.2019) і до моменту звільнення (03.06.2019) ОСОБА_1 не виконував своїх функцій як член правління, втім, отримував заробітну плату, тобто його трудові права не були порушені.
42. Крім того, Верховний Суд враховує той факт, що наказом (розпорядженням) від 03.06.2019 №1146/ос АТ "Укрзалізниця" звільнило ОСОБА_1 у зв'язку з припиненням повноважень посадової особи на підставі постанови КМУ від 17.04.2019 №456 "Про зміну складу правління АТ "Укрзалізниця".
43. За таких обставин Верховний Суд вважає, що судами попередніх інстанцій були зроблені правильні висновки щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним та скасування з дати прийняття наказу Товариства від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу".
44. Верховний Суд не бере до уваги посилання скаржника на правові висновки, що містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду, ухвалених у справах №127/21764/17 та №205/4196/18, адже до спірних правовідносин у зазначених застосовано ч.3 ст.40 та п.8 ч.1 ст.36 КЗпП, які не підлягають застосуванню у цій справі.
Щодо дотримання процедури ухвалення рішень про відсторонення та звільнення
45. Скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційної скарги, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, вказує на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норми матеріального права, передбаченої ч.3 ст.99 ЦК, адже не враховано висновки щодо її застосування, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17 та від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц:
- припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до ч.3 ст.99 ЦК є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління;
- при розгляді спору щодо розірвання трудового договору на підставі п.5 ст.41 КЗпП має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством та установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішень про таке припинення, що підтверджує належний розгляд справи в порядку господарського судочинства.
46. Після цитування цих висновків, скаржник наводить низку процедурних порушень, яким на його думку суди попередніх інстанцій надали неправильну оцінку та власні міркування щодо того, чому правові висновки судів попередніх інстанцій є помилковими.
47. Зокрема зазначає:
- при розгляді спору щодо розірвання трудового договору на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління передбаченої процедури ухвалення рішення про таке припинення;
- суди попередніх інстанцій не здійснили оцінку дотримання органом управління АТ "Укрзалізниця" передбаченої процедури ухвалення рішення щодо відсторонення та припинення повноважень члена правління; дійшли необґрунтованого висновку, що питання підготовки пропозицій (подання) до КМУ щодо припинення повноважень та відсторонення ОСОБА_1 від здійснення повноважень до прийняття рішення КМУ щодо його звільнення, було винесене на розгляд наглядової ради уповноваженою особою (головою правління) (посилається на неврахування судами висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 справі №510/456/17);
- відповідно до п.128 статуту АТ "Укрзалізниця" голова правління не має повноважень звертатися з пропозиціями та виносити на розгляд наглядової ради, тобто включати до порядку денного, питання щодо надання пропозицій КМУ про припинення повноважень членів правління АТ "Укрзалізниця"; правління як колегіальний орган може включати до порядку денного наглядової ради питання, які віднесені до компетенції правління
- суди попередніх інстанцій не взяли до уваги та не надали оцінку, що всупереч п.81 статуту АТ "Укрзалізниця" та Положення про наглядову раду, оскаржуване рішення наглядової ради не містить основних тез обговорень, висловлених аргументів та суджень під час обговорення питання, на підставі яких члени наглядової ради за зверненням неуповноваженої особи вирішили надати пропозицію до КМУ про припинення повноважень ОСОБА_1 на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП та відсторонення його від здійснення повноважень члена правління до прийняття КМУ рішення щодо його звільнення;
- наглядова рада незаконно передоручила голові правління свої повноваження щодо проведення відбору кандидатів на посади членів правління; такі повноваження належать до виключної компетенції наглядової ради АТ "Укрзалізниця" та відповідно до п.72 статуту не можуть передоручатися іншим органам товариства;
- наказ АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019 №723/ос "По особовому складу" видано на підставі ст.46 КЗпП, що не відповідає рішенню наглядової ради Товариства від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т., адже цим рішенням скаржника відсторонено від здійснення ним повноважень члена правління, а не від роботи;
- ОСОБА_1 під час виконання повноважень члена правління не вчиняв дій, які б завдали шкоди АТ "Укрзалізниця" та були б підставами для відсторонення від здійснення ним повноважень члена правління; в порушення вимог закону ОСОБА_1 був незаконно відсторонений від здійснення повноважень на підставі ст.46 КЗпП та рішення наглядової ради від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т. (посилається на висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц);
- постанова КМУ від 17.04.2019 №456 в частині виведення зі складу правління АТ "Укрзалізниця" ОСОБА_1 є незаконною як похідна від незаконного рішення наглядової ради АТ "Укрзалізниця" від 05.04.2019, оформленого протоколом №А-10/7-19 Ком.т.;
- КМУ мав прийняти розпорядження щодо звільнення з посади члена правління, а не постанову, оскільки це рішення стосується кадрових питань; суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що невідповідність форми акту не є підставою для визнання його незаконним;
- Мінекономрозвитку порушило процедуру підготовки проекту акта та внесення його на розгляд КМУ;
- повноваженнями щодо звільнення ОСОБА_1 з посади члена правління були наділені виключно загальні збори АТ "Укрзалізниця", функції яких виконує КМУ; суди не встановили, що голова правління перебрав на себе повноваження, які належать до виключної компетенції загальних зборів АТ "Укрзалізниця", та видав наказ про звільнення члена правління на підставі п.5 ч.1 ст.41 КЗпП.
48. Верховний Суд відхиляє ці доводи скаржника з огляду на таке.
49. Всі ці доводи по суті збігаються із доводами позивача, викладеними в позивній заяві і апеляційній скарзі. Судами попередніх інстанцій було надано обґрунтовані відповіді щодо всіх ключових доводів позову та апеляційної скарги (див. п.19 цієї постанови).
50. Таким чином, аргументи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій не дослідили і не надали оцінки процедурі прийняття наглядовою радою АТ "Українська залізниця" та КМУ оскаржуваних рішень, за наслідками касаційного провадження не підтвердилися. Суди дослідили дотримання АТ "Укрзалізниця" встановленої законодавством та статутом процедури відсторонення та звільнення члена правління, тобто застосували ч.3 ст.99 ЦК, відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №683/351/16-ц, від 16.10.2019 у справі №752/10984/14-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17 та від 30.01.2019 у справі №145/1885/15-ц, на які посилається скаржник.
51. Верховний Суд звертає увагу скаржника на ту обставину, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
52. Розгляд скарг Верховним Судом покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження (зокрема, підставі касаційного оскарження, передбачені ч.2 ст.287 ГПК) вводяться для забезпечення ефективності судочинства.
53. Скаржник у касаційній скарзі послався на підставу, передбачену п.1.ч.2 ст.287 ГПК, а, отже, він має мотивувати неправильне застосування норм матеріального права та / або недотримання вимог процесуального права судами попередніх інстанцій посиланням на відповідні висновки Верховного Суду щодо застосування конкретних норм права у подібних правовідносинах, а не наводити власні міркування.
54. Тобто, для спростування будь-якого висновку, наведеного у оскаржуваних судових рішеннях скаржник має навести не особисті міркування щодо законності та обґрунтованості цих судових рішень, а довести, який саме висновок Верховного Суду щодо застосування якої саме норми права у подібних відносинах не був врахований судами попередніх інстанцій з урахуванням встановлених ними обставин справи.
55. Доводи позивача щодо порушення процедури ухвалення оскаржуваних актів, рішень та наказів в цілому зводиться до висловлення незгоди з встановленими судами обставинами справи, їх правовою оцінкою та прийнятими судовими рішеннями в цілому, є викладенням власного бачення у питанні застосування правових норм, не підкріпленого посиланням на правові висновки Верховного Суду.
56. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (ч.1 ст.300 ГПК).
57. Незгода скаржника з рішенням суду попередньої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчить про його незаконність.
58. За таких обставин, касаційна скарга, що ґрунтується на підставі п.1 ч.2 ст.287 ЦПК, задоволенню не підлягає.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
59. Згідно із ч.1 ст.309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених ст.300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
60. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Судові витрати
61. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, то судові витрати зі сплати судового збору за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 01.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі №910/8221/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
О. Кролевець