Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
21.06.2023м. ХарківСправа № 922/2530/22
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н. А.
за участю секретаря судового засідання Желтухіна А. М.
розглянувши матеріали справи № 922/2530/22 за позовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (код ЄДРПОУ 03359182, адреса: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 20, тел. (057)733-18-41, (057)733-17-41, електронна пошта: drs_city@ukr.net)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (код ЄДРПОУ 35329851, адреса: 08161, Київська область, Києво-Святошинський район, село Тарасівка(з), вул. Київська, буд. 1, офіс 4, тел. (055)246-05-57, електронна пошта: не відома)
про стягнення 133.424,26 грн.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Агеєвої Е. О.;
відповідача - Сонька В. В.,
Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "ШЛЯХРЕМБУД" (позивач по справі) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" (відповідач по справі), в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість за договором № 21/05-4 від 21.05.2018 в розмірі 133.424,26 грн., а саме: основну суму заборгованості 87.266,40 грн.; пеню в розмірі 15.882,48 грн.; штраф в розмірі 6.108,64 грн.; 3% річних в розмірі 2.481,71 грн.; інфляційне збільшення в розмірі 21.685,03 грн.; а також просить вирішити питання про розподіл судових витрат.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідачем не здійснено оплату за виконані позивачем і прийняті відповідачем без зауважень робіт за договором № 21/05-4 від 21.05.2018 на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт № 1246 від 01.06.2020 на суму 4 734,00 грн.; № 1768 від 01.06.2020 на суму 53 734,80 грн.; № 2975.1 від 01.06.2020 на суму 28 797,60 грн., на загальну суму 87 266,40 грн., що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу обумовлених договором штрафних санкцій, а також інфляційних витрат та 3 % річних на підставі статті 625 ЦК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.12.2022 прийнято до розгляду позовну заяву Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (вх. № 2530/22 від 15.12.2022) у справі № 922/2530/22; відкрито провадження у справі № 922/2530/22; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачеві згідно зі ст. 250, 251 ГПК України встановлено строк 15 днів з дня вручення ухвали для подання до суду та надсилання (надання) позивачу відзиву на позовну заяву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; позивачеві згідно зі ст. 251 ГПК України встановлено строк на подання до суду та надсилання (надання) відповідачу відповіді на відзив 5 днів з дня його отримання; роз'яснено сторонам, що у випадку неподанням відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також неподанням позивачем відповіді на відзив у строки, встановлені цією ухвалою, розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених ст. 248 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.02.2023 поновлено відповідачу ТОВ «СМК № 23» строк на подання відзиву на позовну заяву у справі № 922/2530/22, відзив відповідача на позовну заяву від 01.02.2023 б/н у справі № 922/2530/22 прийнято до розгляду, заяву відповідача із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від 01.02.2023 б/н (вх. № 2947 від 08.02.2023) задоволено, розгляд справи № 922/2530/22 вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, почато підготовче провадження та призначено підготовче засідання у даній справі на 01.03.2023.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував повністю, зокрема, посилався на те, що за результатами розгляду актів приймання виконаних будівельних робіт, наданих КП «ШЛЯХРЕМБУД», ТОВ «СМК № 23» було складено акти фіксації недоробок та дефектів виконаних робіт, зокрема, акт № 5 фіксації недоробок та дефектів виконаних робіт від 01 червня 2020 року. Також для перевірки усунення недоліків та дефектів у виконаних роботах, визначених при підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт ТОВ «СМК № 23» ініціювало проведення відбору проб вирубок асфальтобетону та направлення їх на лабораторні дослідження, і за результатами дослідження встановлено значне відхилення фактичної товщини шарів асфальтобетонного покриття від проектної та мінімально допустимої. Зазначені обставини, на думку відповідача, є підставою для відстрочки оплати виконаних позивачем робіт на підставі приписів пункту 4.8 укладеного сторонами договору.
Протокольною ухвалою суду від 01.03.2023 відкладено підготовче засідання по справі на 22.03.2023.
Водночас 01.03.2023 (вх. № 4988/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи, в якому останній просив суд призначити по справі будівельно-технічну експертизу.
13.03.2023 (вх. № 5807) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла відповідь на відзив позивача, в якій позивач заперечував проти доводів відповідача та вказував, що прийняття виконаних Субпідрядником робіт згідно актів безумовно підтверджує якість виконаних робіт, з огляду на відсутність зауважень з боку Генпідрядника, недоробків і дефектів, що мали б бути зафіксовані відповідним актом саме при прийомі виконаних робіт згідно з п. 4.8. Договору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.03.2023 розгляд справи було відкладено на 05.04.2023.
27.03.2023 (вх. № 7388/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшли заперечення проти відповіді на відзив відповідача, в яких відповідач зазначає про те, що надані до відзиву на позов дефектний акт № 5, складений до спірних актів виконаних робіт, а також листи позивача від 01.06.2020, роблять неспроможним посилання відповідача на первісні акти виконаних робіт, як належний доказ обґрунтування позовних вимог, оскільки питання щодо усунення фактично встановлених недоліків позивачем жодним чином не доведено і не усунуто.
31.03.2023 (вх. № 7888/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про витребування доказів, в якому представник просив господарський суд витребувати у позивача для вивчення та з'ясування дійсних обставин справи документи, що стосуються капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові, міст через р. Немишля.
Також 31.03.2023 (вх. № 7898/23) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про фальшивість доказів, в якому представник відповідача просив виключити акти виконаних робіт № 1246, № 1768, № 2975.1 від 01.06.2020 за червень 2020 року (з додатками) з числа доказів та розглядати справу на підставі інших доказів.
В судовому засіданні 05.04.2023 суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні клопотання відповідача про фальшивість доказів (про виключення доказу з числа доказів).
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.04.2023 в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 7888/23 від 31.03.2023) відмовлено.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.04.2023 в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 4988/23 від 01.03.2023) відмовлено.
04.05.2023 на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про відвід судді Новікової Н. А. (вх. № 11181/23), в якій директор ТОВ «СМК № 23» просив задовольнити заяву про відвід судді Новікової Н. А. по справі № 922/2530/22, розгляд заяви про відвід судді Новікової Н. А. здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, передавши розгляд справи іншому судді Господарського суду Харківської області, визначеного в порядку, передбаченому ст. 32 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 08.05.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (вх. № 11181/23 від 04.05.2023) про відвід судді Новікової Н. А. у справі № 922/2530/22 визнано необґрунтованою та передано на розгляд іншому судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу № 922/2530/22, якого буде визначено у порядку, встановленому частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2023 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про відвід судді Новікової Н. А. у справі № 922/2530/22 визначено суддю Буракову А. М.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.05.2023 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про відвід судді Новікової Н.А. (вх. № 11181/23 від 04.05.2023) відмовлено.
10.05.2023 (вх. № 11719) на адресу Господарського суду Харківської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи.
В судовому засіданні 10.05.2025 суд за участю представників сторін постановив протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи з мотивів, наведених в ухвалі суду від 26.04.2023, а також закрив підготовче провадження по справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.05.2023.
17.05.2023 (вх. № 12380) на адресу Господарського суду Харківської області надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.
Протокольною ухвалою суду від 17.05.2023 суд відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, проте з метою надання можливості представнику відповідача бути присутнім в наступному судовому засіданні суд протокольною ухвалою оголосив перерву в судовому засіданні на 14.06.2023.
В судовому засіданні 14.06.2023 суд за участю представників сторін перейшов до розгляду справи по суті.
Представник позивача мотивував фактичні та правові підстави для звернення до господарського суду з даним позовом. Зокрема, зазначив, що згідно актів № 1/958 від 08.08.2018 на суму 11 353,20 грн.; № 2975 від 19.12.2019 на суму 51 302,40 грн.; № 1246 від 01.06.2020 на суму 4 734,00 грн.; № 1768 від 01.06.2020 на суму 53 734,80 грн.; № 2975.1 від 01.06.2020 на суму 28 797,60 грн. на виконання умов договору № 21/05-4 від 21.05.2018 відповідачем прийнято без зауважень виконані позивачем роботи на загальну суму 149 922,00 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.04.2021 у справі № 922/476/21 задоволено позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства «Шляхрембуд» та стягнуто з ТОВ «Спеціалізована механізована колона № 23» суму боргу у розмірі 62 655,60 грн. на підставі актів № 1/958 від 08.08.2018 та № 2975 від 19.12.2019.
Поряд з цим, відповідачем не здійснено оплату за виконані позивачем і прийняті відповідачем без зауважень роботи на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт № 1246 від 01.06.2020 на суму 4 734,00 грн.; № 1768 від 01.06.2020 на суму 53 734,80 грн.; № 2975.1 від 01.06.2020 на суму 28 797,60 грн., на загальну суму 87 266,40 грн.
Додатком до вказаних Актів є Порядковий локальний кошторис на будівельні роботи (Форма № 1), Відомість ресурсів (Форма 5а), Розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до акту, Розрахунок № 5 Кошторисний прибуток та Розрахунок № 6 Кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій.
Виконання Позивачем робіт за Договором також підтверджено підписаною Сторонами довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми КБ-3) за червень 2020 року (вартість виконаних робіт з початку будівництва по звітний місяць включно - 149 922,00, у тому числі за звітний місяць - 87 266,40 грн.).
Позивач зауважує, що прийняття виконаних Субпідрядником робіт згідно вищезазначених актів також підтверджує якість виконаних робіт, з огляду на відсутність зауважень з боку Генпідрядника, недоробків і дефектів, що мали б бути зафіксовані відповідним актом при прийомі виконаних робіт згідно з п. 4.8. Договору. Відтак відповідно до п. 4.8. Договору підстави для відстрочення оплати виконаних Субпідрядником робіт згідно Договору відсутні.
Також, з урахуванням п. 4.7. Договору (розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником в міру надходження коштів), з метою визначення факту надходження (отримання) коштів Генпідрядником по договору будівельного підряду на виконання робіт, які, зокрема, були виконані позивачем, як Субпідрядником за Договором, Субпідрядник (позивач) звернувся до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради із запитом за вих. № 472 від 06.12.2022 про надання відповідної інформації.
У відповідь на вищезазначений запит (лист від 06.12.2022 № 695/0/66-22) Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради повідомив Субпідрядника про те, що між Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована механізована колона № 23» (Генпідрядник) було укладено договір № 914 від 31.10.2017, на виконання умов якого Генпідрядником було виконано роботу, що є предметом Договору № 21/05-4 від 21.05.2018 року, яка була прийнята Генпідрядником згідно актів приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року № 1246 від 01.06.2020.; за червень 2020 року № 1768 від 01.06.2020; за червень 2020 року № 2975.1 від 01.06.2020. Вказану роботу було прийнято Замовником та здійснено оплату в порядку і строк, передбачений Договором.
Проте відповідач своїх зобов'язань за Договором по оплаті за виконані роботи на підставі вищевказаного акту приймання виконаних будівельних робіт не виконав, що призвело до виникнення у нього заборгованості перед позивачем у розмірі 87 266,40 грн.
Відповідно до п. 4.1. Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 24.03.2020) оплата за роботи, виконані протягом 2020 року, здійснюються Генпідрядником на підставі підписаних Сторонами актів виконаних робіт (форми № КБ-2В, КБ-3) в термін до 31.12.2021.
Враховуючи, що Генпідрядник мав здійснити розрахунок за виконані Субпідрядником роботи та прийняті відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) № 1246 від 01.06.2020.; № 1768 від 01.06.2020; № 2975.1 від 01.06.2020 до 31.12.2021, то прострочення мало місце, починаючи з 01.01.2022.
Таким чином основна сума заборгованості складає 87 266,40 грн. На вказану суму позивачем нараховану відповідачу: пені 15 882,48 грн.; штрафу 6 108,64 грн.; трьох процентів річних 2 481,71 грн.; інфляційне збільшення 21 685,03 грн.
Відповідач надав суду аргументування заперечень проти позову. Зокрема вказав, що користуючись положенням п. 6.1.2 Договору, який передбачає обов'язок генпідрядника приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт, посадові особи КП «ШЛЯХРЕМБУД» наполягали на підписанні проміжних актів приймання виконаних підрядних робіт. Ці акти включали лише окремі види робіт з загального комплексу робіт. Відповідно проектно-кошторисної документації, загальний комплекс робіт з влаштування асфальтобетонного покриття передбачав влаштування тришарового покриття з обов'язковою товщиною кожного шару. Акти приймання виконаних будівельних робіт, що були передані до ТОВ «СМК № 23» включали лише окремі ділянки окремих шарів.
ТОВ «СМК № 23» кілька разів відмовляло у підписанні проміжних актів приймання виконаних будівельних робіт, оскільки вони надавалися без виконавчої документації, передбаченої п. 4.8 ДБН А.3.1-5.2016, а саме: Загальний журнал робіт, спеціальні журнали з окремих видів робіт, акти на закриття прихованих робіт, документи щодо якості, випробувань та лабораторного контролю матеріалів, виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2 тощо, що унеможливлювало належну перевірку цих актів.
Виконуючи умови договору, ТОВ «СМК № 23» змушене було розглянути надані акти приймання виконаних будівельних робіт та підписати їх з одночасним складанням актів фіксації недоробок та дефектів виконаних робіт. Представники КП «ШЛЯХРЕМБУД» від підписання таких актів відмовилися. За результатами розгляду актів приймання виконаних будівельних робіт, наданих КП «ШЛЯХРЕМБУД», було складено наступні акти: акт № 1 фіксації недоробок та дефектів виконаних робіт від 26 липня 2018 року, акт № 4 фіксації недоробок і дефектів виконаних робіт від 19 грудня 2019 року, акт № 5 фіксації недоробок та дефектів виконаних робіт від 01 червня 2020 року.
На ці акти КП «ШЛЯХРЕМБУД» надав письмові зобов'язання щодо проведення випробувань та надання повного комплекту виконавчої документації після повного завершення доручених йому видів робіт на об'єкті. За результатами випробувань та розгляду виконавчої документації КП «ШЛЯХРЕМБУД» зобов'язався провести коригування актів приймання виконаних будівельних робіт за фактичними показниками. На даний час КП «ШЛЯХРЕМБУД» роботи на об'єкті не виконуються. Повідомлень про завершення, припинення або призупинення робіт від субпідрядника не надходило.
ТОВ «СМК № 23» підписані із зауваженнями акти приймання виконаних будівельних робіт: Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за липень 2018р на суму 11 353,20 грн. (влаштування захисного шару 70,59 кв.м.); Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2975 за грудень 2019р на суму 51 302,40 грн.(влаштування захисного шару 164,08 кв.м., влаштування нижнього шару 76,05 кв.м.); Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2975.1 за червень 2020р на суму 28 797,60 грн. (влаштування нижнього шару 96,4 кв.м.), Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1768 за червень 2020р на суму 53 734,80 грн. (влаштування захисного шару 45,75 кв.м., влаштування нижнього шару 160,45 кв.м.), Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1246 за червень 2020р на суму 4 734,00 грн. (влаштування захисного шару 26,7 кв.м.).
Загальна площа виконання робіт на об'єкті за даними проектно-кошторисної документації складає 849 м2 нижнього шару та 550 м2 захисного шару.
На дати підписання зазначених актів роботи завершені не були і акти були підписані виключно під тиском посадових осіб КП «ШЛЯХРЕМБУД» та з їх зобов'язанням надати всю необхідну виконавчу та експертну документацію.
В подальшому, КП «ШЛЯХРЕМБУД» надсилав інші акти приймання виконаних будівельних робіт на окремі етапи робіт також без виконавчої документації. ТОВ «СМК № 23» відмовилось від їх підписання листом № 19/04-1 від 19.04.2021р. та повернуло акти без підпису.
ТОВ «СМК № 23» було отримано претензію № 2 від 05.01.2021р. від КП «ШЛЯХРЕМБУД» з вимогою про оплату основного боргу за Договором № 21/05-4 від 21.05.2018р. в сумі 149 922,00 грн. В претензії жодним чином не зазначалося про усунення недоліків та дефектів, які були визначені при підписанні актів, на оплату яких була сформована претензія.
Для перевірки усунення недоліків та дефектів у виконаних роботах, визначених при підписанні актів приймання виконаних будівельних робіт ТОВ «СМК № 23» ініціювало проведення відбору проб вирубок асфальтобетону та направлення їх на лабораторні дослідження. Листом № 01/03-1 від 01.03.2021 року КП «ШЛЯХРЕМБУД» було запропоновано направити уповноваженого представника для участі у відборі проб вирубок (кернів) асфальтобетону. Представники КП «ШЛЯХРЕМБУД» з'явились у призначений час та надали лист № 301 від 03.03.2021р., у якому КП «ШЛЯХРЕМБУД» заперечує проти проведення дослідження та випробувань дорожньо-будівельних матеріалів. Коли працівниками ТОВ «СМК № 23» було розпочато процес відбору проб, представники КП «ШЛЯХРЕМБУД» почали блокувати проведення цих робіт, про що було повідомлено правоохоронні органи (заява від 03.01.2021р.).
10 березня 2021 ТОВ «СМК № 23» було завершено проведення відбору проб вирубок (кернів) асфальтобетону. Головний випробувальний центр ДП «ДерждорНДІ» провів випробування з визначення товщини, середньої густини та водо насичення зразків-кернів, середньої густини та міцності за температури 20*С переформованих зразків, а також складу зразків-кернів.
Результати випробувань викладені в Протоколі випробувань матеріалів № 31/18 від 22.03.2021р. За результатами встановлено значне відхилення фактичної товщини шарів асфальтобетонного покриття від проектної та мінімально допустимої.
На початку 2021 року КП «ШЛЯХРЕМБУД», використовуючи підписані акти на суми 11 353,20 грн., 51 302,40 грн., звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за зазначеними актами. При цьому КП «ШЛЯХРЕМБУД» приховав від суду факт підписання актів з недоліками та їх не усунення на дату подання позову. Господарським судом Харківської області було відкрито провадження у справі № 922/476/21. З огляду на невеликий розмір суми позову розгляд справи проводився в порядку спрощеного позовного провадження.
До актів приймання виконаних будівельних робіт включено вартість матеріалів з розрахунку обсягу матеріалів, необхідних для влаштування проектних товщин шарів. Фактичні товщини шарів у деяких випадках на 24% менші за проектні. Відповідно, до актів приймання виконаних будівельних робіт включено на 24% більше матеріалів, ніж їх фактично використано при виконанні робіт. З огляду на значні площі шарів асфальтобетонного покриття, вартість таких матеріалів складає значні суми.
Таким чином, КП «ШЛЯХРЕМБУД», замовчуючи наявність недоліків та дефектів у виконаних роботах намагається стягнути з ТОВ «СМК № 23» значні суми коштів за роботи, які виконані з недоробками та дефектами, що не були усунуті підрядником на дату звернення до суду з даним позовом. При цьому КП «ШЛЯХРЕМБУД» свідомо не оформлює завершення робіт для того, щоб уникнути надання документів щодо фізичних показників результатів виконаних робіт. Невизначеність поточного стану завершення робіт на об'єкті дає КП «ШЛЯХРЕМБУД» можливість зловживання договірними зобов'язаннями ТОВ «СМК № 23» стосовно підписання актів приймання виконаних будівельних робіт. Відсутність передбаченого законодавством чіткого алгоритму встановлення та оформлення недоліків у виконаних роботах дає можливість КП «ШЛЯХРЕМБУД» замовчувати те, що акти приймання виконаних будівельних робіт підписані із зауваженнями, які мають бути усунені протягом строків, встановлених в актах недоліків та дефектів. Вважає, що в наявності правові підстави для відстрочки оплати виконаних позивачем робіт на підставі приписів пункту 4.8 укладеного сторонами договору.
Протокольною ухвалою суду від 14.06.2023 оголосив перерву в судовому засіданні на 21.06.2023. В судовому засіданні 21.06.2023 суд за участю представників сторін завершив розгляд справи по суті та після виходу з нарадчої кімнати проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду по даній справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заявлені позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
В силу статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За приписами частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до вимог статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 статті 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками.
Судом під час розгляду справи встановлено, що дійсно 21.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спеціалізована механізована колона № 23" (Генпідрядник, відповідач) та Комунальним підрядним спеціалізованим підприємством по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" (субпідрядник, позивач) було укладено Договір № 21/05-4, відповідно до умов п. 1.1. якого за завданням Генпідрядника Субпідрядник зобов'язується виконати роботи з влаштування асфальтобетонного покриття при виконанні робіт з капітального ремонту комплексу транспортних споруд по просп. Льва Ландау в м. Харкові. Міст через р. Немишля (код за ДК 021:2015 -45221000-2- Будівництво мостів і тунелів, шахт і метрополітенів) відповідно до проектно-кошторисної документації, а Генпідрядник - прийняти ці роботи та оплатити їх.
Відповідно до п. 1.2. Договору кількісні характеристики виконуваних за цим Договором робіт визначаються відповідно до проектно-кошторисної документації, узгодженої сторонами.
Розділом 2 Договору визначено вимоги щодо якості виконуваних робіт, зокрема, субпідрядник повинен виконати передбачені Договором роботи, якість яких відповідає умовам будівельних норм та правил. Відношення сторін, пов'язані з забезпеченням гарантійного строку якості робіт (експлуатації об'єкта) та усуненням виявлених недоліків (дефектів), будуть регулюватися положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668. Субпідрядник гарантує надійність і якість виконаних робіт і можливість експлуатації об'єкта протягом строків, встановлених законодавством України, та положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668. Субпідрядник гарантує відповідність виконаних робіт та конструкцій проектній документації (п. 2.1.- 2.4 договору).
Порядок здійснення оплати унормовано сторонами у розділі 4 договору, зокрема, у п. 4.1. договору зафіксовано, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).
Генпідрядник приймає виконані роботи на підставі акта виконаних робіт (№КБ-2в, КБ-3), підписаного уповноваженими представниками сторін. Акт виконаних робіт передається Субпідрядником уповноваженому представнику Замовника. (п. 4.6 договору).
Згідно п. 4.8. договору, якщо роботи виконані субпідрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Генпідрядник може відстрочити оплату цих робіт. На протязі встановлених цим актом строків Субпідрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.
Відповідно до п. 5.1 Договору, з урахуванням змін внесених до умов договору Додатковою угодою № 1 від 04.10.2019 року та Додатковою угодою № 2 від 24.03.2020, строк виконання робіт: початок робіт: травень 2018 року, завершення робіт: грудень 2020.
Місце виконання робіт є 61080, Харківська область, м. Харків, просп. Льва Ландау (п.5.2. договору).
Розділом 6 договору визначено права та обов'язки сторін, зокрема, генпідрядник зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи; приймати виконані роботи згідно з актом виконаних робіт (КБ-2в, КБ-3) (п. 6.1. договору), при цьому генпідрядник має право, зокрема, контролювати виконання робіт у строки, встановлені цим Договором; здійснювати контроль за якістю робіт, матеріалів, устаткування згідно з нормативними вимогами та положеннями Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005р. № 668 (п. 6.2.2., 6.2.5.3 Договору).
Відповідно до п. 10.1. Договору Договір укладається та набирає чинності з дня його підписання та діє до, з врахування додаткової угоди № 2 до договору, 31.12.2021 року, а в частині розрахунків та гарантійних зобов'язань - до повного виконання зобов'язань за цим договором.
Додатковою угодою № 1 до Договору від 04.10.2019 внесено зміни в розділи 5 та 13 договору, а Додатковою угодою № 2 до договору від 24.03.2023 внесено зміни в розділ 5 Договору, в частині строку дії договору; визначено також, що оплата за роботи, виконані протягом 2020 року, здійснюється Генпідрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (форми № КБ-2В, КБ-3) в термін до 31.12.2021; також викладено в новій редакції розділ 13.
Проаналізувавши умови вказаного договору суд констатує, що такий за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно до частини 7 статті 179 ГПК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів
Частиною 1 статті 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами частини 1 статті 843, статті 844 ЦК України у договорі підряду встановлюється ціна роботи або спосіб її визначення, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
Відповідно до статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як вбачається з Актів приймання виконаних будівельних робіт № 1246 від 01.06.2020 на суму 4 734,00 грн., № 1768 від 01.06.2020 на суму 53 734,80 грн., № 2975.1 від 01.06.2020 на суму 28 797,60 грн. (форми КБ-2в), які без жодних зауважень та заперечень підписані сторонами та комунальним підприємством "Шляхрембуд", як субпідрядником, належним чином виконана передбачена Договором частина робіт, на загальну суму 87 266,40 грн.
Як вбачається з положень п. 4.1 договору, сторонами обумовлено, що оплата за виконані роботи проводиться після підписання актів приймання передачі робіт, а умовами Додаткової угоди № 2 до договору від 24.03.2023 визначено, що оплата за роботи, виконані протягом 2020 року, здійснюється Генпідрядником на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт (форми № КБ-2В, КБ-3) в термін до 31.12.2021.
Проте, станом на момент розгляду справи вартість виконаних та прийнятих робіт за період 2020 року за договором № 21/05-4 від 21.05.2018 відповідачем не оплачена, у зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду з вимогами про стягнення заборгованості.
Водночас відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що 10 березня 2021 ТОВ «СМК № 23» було завершено проведення відбору проб вирубок (кернів) асфальтобетону. Головний випробувальний центр ДП «ДерждорНДІ» провів випробування з визначення товщини, середньої густини та водо насичення зразків-кернів, середньої густини та міцності за температури 20*С переформованих зразків, а також складу зразків-кернів. Результати випробувань викладені в Протоколі випробувань матеріалів № 31/18 від 22.03.2021р. За результатами встановлено значне відхилення фактичної товщини шарів асфальтобетонного покриття від проектної та мінімально допустимої.
Відповідно до частин 2-3 статті 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Аналізуючи вказану норму права суд зазначає, що законодавцем визначено два види недоліків робіт, явні та приховані недоліки, основною відмінністю яких є спосіб їх виявлення. Так, на відміну від явних недоліків, виявлення яких здійснюється на етапі прийняття робіт згідно акту приймання передачі, законодавцем виокремлено приховані недоліки, які можуть бути виявлення вже після прийняття відповідних робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, виконані позивачем у 2020 році роботи за Договором № 21/05-4 від 21.05.2018 на загальну суму 87 266,40 грн. прийняті відповідачем без зауважень, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами № 1246 від 01.06.2020 на суму 4 734,00 грн., № 1768 від 01.06.2020 на суму 53 734,80 грн., № 2975.1 від 01.06.2020 на суму 28 797,60 грн. (форми КБ-2в), які підписані повноважними представниками позивача та відповідача.
При цьому суд констатує, що виявлені відповідачем недоліки, на які той посилається в якості заперечень на позов, відносяться до прихованих недоліків, процедура виявлення яких передбачена статтею 853 ЦК України та положеннями пунктів 106-107 Постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
Так, положеннями п. 107 Постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві» передбачено, що у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) протягом гарантійних строків, він зобов'язаний у порядку, визначеному договором підряду, повідомити про це підрядника і запросити його для складення відповідного акта про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Якщо підрядник відмовився взяти участь у складенні акта, замовник має право в порядку, визначеному договором підряду, скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його підряднику.
Пунктом 108-109 вказаної постанови передбачено, що підрядник зобов'язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення. У разі відмови підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти) замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб у порядку, визначеному договором підряду. У такому разі підрядник зобов'язаний повністю компенсувати замовнику витрати, пов'язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки.
Якщо між замовником і підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу. Фінансування витрат, пов'язаних з проведенням такої експертизи, покладається на підрядника, крім випадків, коли за результатами експертизи буде встановлено відсутність порушень умов договору підряду підрядником або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками (дефектами). У такому випадку витрати, пов'язані з проведенням експертизи, фінансує сторона, яка вимагала її проведення, а якщо експертизу проведено за згодою сторін, такі витрати покладаються на обидві сторони в рівних частинах, якщо інше не передбачено договором підряду.
Статтею 858 ЦК України, якою передбачена відповідальність підрядника за неналежну якість робіт, визначено, що якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.
При цьому, п. 2.5-2.6 договору сторонами погоджено, що у разі виявлення в термін гарантійного строку, у закінчених роботах або в об'єкті ремонту недоліків (дефектів) Субпідрядник, за письмовою вимогою Генпідрядника зобов'язаний усунути за свій рахунок недоробки, що виникли протягом гарантійного строку і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов Договору, Перелік недоробок і дефектів визначається дефектним актом, що укладається Сторонами. В акті в обов'язковому порядку фіксується дата виявлення дефектів і строк їх усунення. При відмові Субпідрядника брати участь у складанні дефектного акта він може складатись з залученням спеціалістів незаінтересованих органів (спеціалістів архбудконтролю).
Якщо Субпідрядник на протязі строку, визначеного в акті, не усуне недоліки у виконаних роботах, Генпідрядник має право усунути недоліки силами іншого виконавця з оплатою цих витрат Субпідрядником.
Здійснивши аналіз положень чинного законодавства та умов договору щодо обсягу дій сторін, а також наслідків та відповідальності за виявлені приховані недоліки, суд констатує, що встановлення факту наявності прихованих недоліків у виконаних роботах має своїм наслідком усунення підрядником (позивачем) за свій рахунок недоробки, що виникли протягом гарантійного строку і зумовлені виконанням робіт з порушенням діючих норм і правил, умов Договору, а у випадку відмови підрядника від усунення визначених недоліків, усунути недоліки самостійно силами іншого виконавця з оплатою цих витрат підрядником (п. 2.5-2.6 договору), і жодним чином не звільняє відповідача від обов'язку здійснити оплату за вже прийняті роботи, строк оплати яких настав до виявлення таких недоліків.
Таким чином, заперечення відповідача проти позову щодо відсутності його зобов'язання по оплаті виконаних робіт у 2020 році, які ґрунтуються на твердженнях про неналежну якість виконаних робіт, наявності прихованих недоліків у виконаних роботах, є необґрунтованими та спростовується вищевикладеним.
Також слід зазначити, що відповідач в ході розгляду справи судом наполягав на призначенні по справі судової будівельно-технічної експертизи для підтвердження невідповідності якості виконаних КП «ШЛЯХРЕМБУД» робіт під час виконання своїх зобов'язань за договором.
Разом із тим суд відповідною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання відповідача з огляду на те, що спір у даній справі стосується виключно наявності чи відсутності обов'язку сплати вартості виконаних та прийнятих робіт за договором № 21/05-4 (що не потребує спеціальних знань), а не виник з приводу недоліків виконаних робіт за договором між замовником та підрядником, тобто дослідження якості проведених робіт не входить до предмету доказування у даній справі.
Відтак суд наголошує, що факти виконання позивачем робіт неналежної якості, для ТОВ "Спеціалізована механізована колона № 23" є підставою для захисту своїх прав в порядку, визначеному у договорі (п. 2.4-2.5 договору), в тому числі шляхом звернення з позовом до суду, водночас в будь-якому випадку вказані обставини не є безпосередньо пов'язаними з предметом даного спору та обставинами, що підлягають доказування в межах спору у цій справі.
Суд звертає увагу також на те, що за даних обставин справі відсутні фактичні та правові підстави для відстрочки оплати виконаних робіт на підставі пункту 4.8 укладеного сторонами договору, на що посилається відповідач.
Дійсно, пунктом 4.8 договору передбачено, що якщо роботи виконані Субпідрядником з недоробками і дефектами, що зафіксовано відповідним актом при прийомі виконаних робіт, Генпідрядник може відстрочити оплату цих робіт; на протязі встановлених цим актом строків Субпідрядник повинен усунути виявлені порушення і після цього Замовник перераховує утримані суми.
Разом із тим надані сторонами документальні докази та пояснення представників сторін, надані в судовому засіданні, свідчать про те, що акти виконаних робіт № 1246 від 01.06.2020 на суму 4 734,00 грн., № 1768 від 01.06.2020 на суму 53 734,80 грн., № 2975.1 від 01.06.2020 на суму 28 797,60 грн. (форми КБ-2в) за червень 2020 року підписані 01 червня 2020 року і до них не складались будь-які акти про недоробки (дефекти) в момент їх підписання сторонами, тобто роботи прийняті сторонами без жодних зауважень.
Щодо акту № 5 фіксації недоробок, дефектів виконаних робіт від 01.06.2020, на який посилається відповідач в обґрунтування заперечень на позов, то він стосується не тільки актів виконаних робіт № 1246, № 1768 та № 2975.1 (форми КБ-2в), які є предметом спору по даній справі, а й численних інших актів виконаних робіт, тобто вказаний акт недоробок стосується значно більшого обсягу робіт, ніж по спірних актах виконаних робіт, які розглядаються у даній справі. При цьому вказані спірні акти виконаних робіт є проміжними, відтак посилання відповідача на відсутність шарів покриття, ненадання виконавчої документації в якості наявності недоліків виконаних позивачем робіт є неспроможними, а безпосередньо сам акт № 5 фіксації недоробок, дефектів виконаних робіт від 01.06.2020 не містить в собі конкретних вичерпних документально встановлених та зафіксованих недоробок чи дефектів виконаних позивачем робіт в червні 2020 року.
Крім того, вказаний акт № 5 фіксації недоробок, дефектів виконаних робіт від 01.06.2020 складений одноосібно відповідачем, без участі позивача, окремим документом та поза процедурою прийняття виконаних робіт за договором № 21/05-4, передбаченою безпосередньо умовами договору, в зв'язку з чим вказаний акт не може бути належним в розумінні вимог чинного законодавства доказом будь-яких дефектів чи недоробок, виконаних позивачем робіт саме за червень 2020 року.
Також суд зауважує, що надані відповідачем акт № 1 фіксації недоробок та дефектів виконаних робіт від 26 липня 2018 року, акт № 4 фіксації недоробок і дефектів виконаних робіт від 19 грудня 2019 року взагалі не стосуються предмету спору по даній справі, адже ці акти складені за інші періоди часу та не стосуються робіт, виконаних в червні 2020 року.
Крім того, посилання відповідача на Протокол випробувань матеріалів № 31/18 від 22.03.2021, в якому встановлено відхилення фактичної товщини шарів асфальтобетонного покриття від проектної та мінімально допустимої, не може бути належним доказом недоліків (дефектів) виконаних позивачем відповідачу робіт саме в червні 2020 року, адже дослідження здійснювалось із спливом значного періоду часу, а сам по собі зміст дослідження вказує лише на можливе відхилення товщини шару покриття, тобто не встановлює будь-яких інших недоліків (дефектів) виконаних позивачем робіт за конкретний період часу (в червні 2020 року робіт) та на конкретній ділянці робіт саме по спірним актам виконаних робіт № 1246, № 1768 та № 2975.1 (форми КБ-2в).
Відтак суд приходить до переконливого висновку про те, що відсутні жодні підстави для відстрочки оплати виконаних робіт на підставі пункту 4.8 укладеного сторонами договору, в зв'язку із чим суд відхиляє заперечення відповідача про настання обставин, передбачених пунктом 4.8 договору, оскільки матеріалами справи такі припущення відповідача спростовуються.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У даному разі, в матеріалах справи наявні: акти №№ 1246, 1768, 2975.1 від 01.06.2020, підписані з боку відповідача без будь-яких претензій та зауважень, додатками до актів є Порядковий локальний кошторис на будівельні роботи (Форма № 1), Відомість ресурсів (Форма 5а), Розрахунки.
Згідно частини 1 статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Умовами договору, зокрема п. 4.1. договору, зафіксовано, що розрахунки проводяться шляхом оплати Генпідрядником після підписання сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3), відповідач в силу умов Додаткової угоди № 2 до договору від 24.03.2023 виконані протягом 2020 року зобов'язаний оплатити в строк до 31.12.2021
Разом із тим відповідач не надав суду доказів в підтвердження оплати відповідачем заборгованості за виконані роботи у повному обсязі та доказів які б спростовували наявності перед позивачем заборгованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що сума основного боргу у зазначеному розмірі є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Штраф, 3 % річних та інфляційні витрати.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання зобов'язань» розмір пені, передбачений п. 1 цього Закону обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Водночас пунктом 7.1 укладеного сторонами договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання свої зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену Законами, цим Договором, а пунктом 7.3.3 укладеного сторонами договору визначено, що за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня в розмірі 0,1 від вартості робіт, за якими допущене прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
На підставі вказаних норм законодавства та умов договорів, позивачем нараховану відповідачу: пені 15 882,48 грн.; штрафу 6 108,64 грн.; трьох процентів річних 2 481,71 грн.; інфляційне збільшення 21 685,03 грн.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми пені, 3% річних, штрафу та суми інфляційного збільшення дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 15 882,48 грн., штрафу в розмірі 6 108,64 грн., трьох процентів річних в розмірі 2 481,71 грн., суми інфляційного збільшення в розмірі 21 685,03 грн., є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно зі статтею 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Із зазначеного вище вбачається, що відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.
З огляду на вищевикладене, беручи до уваги наведені положення законодавства, встановлені судом обставини, зміст доводів учасників процесу та наявних доказів, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи документальними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
Враховуючи, що спір по справі виник саме з вини відповідача та на підставі статті 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 20, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 ГПК України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спеціалізована механізована колона № 23» (код ЄДРПОУ 35329851, адреса: 08161, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Тарасівка, вул. Київська, буд. 1, оф. 4) на користь Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова «ШЛЯХРЕМБУД» (код ЄДРПОУ 03359182, адреса: 61004, м. Харків, вул. Москалівська, буд. 20) 133 424,26 грн. за договором № 21/05-4 від 21.05.2018, в тому числі основну суму заборгованості в розмірі 87 266,40 грн., пеню в розмірі 15 882,48 грн., штраф в розмірі 6 108,64 грн., трьох процентів річних в розмірі 2 481,71 грн., суму інфляційного збільшення в розмірі 21 685,03 грн., а також 2.481,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 04.07.2023.
Суддя Н.А. Новікова