Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" липня 2023 р. м. ХарківСправа № 922/1337/23
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Новікової Н.А.,
розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження справу № 922/1337/23
за позовом Акціонерного товариства “КРЕДОБАНК” (ідентифікаційний код 09807862, юридична адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Безмятежне” (ідентифікаційний код 30755465, юридична адреса: 63652, Харківська область, Шевченківський район, село Безмятежне)
про стягнення заборгованості по кредитному договору в розмірі 649577,71 грн,
АТ “КРЕДОБАНК” звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою (вх. № 1337/23 від 10.04.2023) до відповідачів: ТОВ “Безмятежне” та фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021 у розмірі 732172,79 грн, з яких: 678800,00 грн - неповернута сума кредиту та 53372,79 грн - прострочена сума процентів; а також просило судові витрати покласти на відповідачів, та просило розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Вказану позовну заяву обґрунтовано з посиланням на невиконання ТОВ “Безмятежне” (Позичальником) своїх зобов'язань по кредитному договору від 20.04.2021 № 14/04-2021, укладеному в рамках Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9”, в частині своєчасного внесення оплат з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, та на невиконання фізичною особою ОСОБА_1 (Поручителем) своїх зобов'язань за договором поруки від 20.04.2021, укладеним з метою забезпечення належного виконання зобов'язань ТОВ “Безмятежне” за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021.
На виконання вимог ч. 6, 7 ст. 176 ГПК України у зв'язку з тим, що одним з відповідачів у позовній заяві вказано фізичну особу, яка не є підприємцем ( ОСОБА_1 ), судом направлено запит про надання інформації про місце проживання (перебування) зазначеної фізичної особи до Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області.
Згідно з наданою на запит суду відповіддю Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області (вх. № 10808/23 від 01.05.2023), фізична особа ОСОБА_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , дата реєстрації - 04.06.1966.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.05.2023 у справі № 922/1337/23 відкрито провадження за позовною заявою АТ “КРЕДОБАНК” про стягнення солідарно з ТОВ “Безмятежне” та з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021 у розмірі 732172,79 грн, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено відповідачам 15-тиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзивів на позовну заяву та заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та позивачу - 5-тиденний строк з дня отримання відзивів для подання відповідей на ці відзиви.
ТОВ “Безмятежне” подало до суду заяву про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (вх. № 11472/23 від 09.05.2023), з посланням на те, що фізична особа ОСОБА_1 (поручитель) померла до подання АТ “КРЕДОБАНК” до суду даного позову, але в силу обставин, що не залежать від ТОВ “Безмятежне”, зазначену особу не було знято з реєстрації місця проживання, та зазначило, що докази на підтвердження зняття ОСОБА_1 з реєстрації місця проживання будуть надані суду після їх отримання в Управлінні реєстрації місця проживання Департаменту реєстрації Харківської міської ради за відповідною заявою, поданою 08.05.2023.
Ухвалою суду від 15.05.2023 у справі № 922/1337/23 заяву ТОВ “Безмятежне” про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення у зв'язку з тим, що спір у правовідносинах, які склались між сторонами по даній справі, відноситься до категорії спорів, пов'язаних з виконанням кредитного договору, та є спором незначної складності, щодо вирішення якого сформована стала та досить численна судова практика, ТОВ “Безмятежне” не надало жодних доказів, які б свідчили про складність цієї справи, матеріали справи не містять великої кількості доказів, які суд мав би дослідити з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, а намір в майбутньому подати додаткові докази після їх отримання не є підставою для постановлення ухвали про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, а також з огляду на те, що станом на момент прийняття судом даної ухвали строк на подання відзиву на позовну заяву не сплинув та ТОВ “Безмятежне” не позбавлене можливості реалізувати свої процесуальні права і добросовісно виконати свої обов'язки, передбачені законом, зокрема щодо подання у встановлені строки відзиву на позов.
Того ж дня ТОВ “Безмятежне” надало для долучення до матеріалів справи копію довідки Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 09.05.2023 за вих. № 10-04835-2023 (вх. № 12024 від 15.05.2023), згідно з якою фізичну особу ОСОБА_1 було знято 12.01.2022 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про смерть № 676.
23.05.2023 за вх. № 12987, тобто в межах встановленого судом 15-тиденного строку з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, ТОВ “Безмятежне” подало до суду відзив на позов, в якому не погоджується з доводами позивача, викладеними в позові, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на те, що у період з квітня 2021 року по вересень 2022 року Позичальник, ТОВ “Безмятежне”, виконував належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором щодо внесення платежів в рахунок повернення отриманих кредитних коштів та зі сплати процентів за користування кредитом, та у період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року Позичальник був позбавлений можливості здійснювати сплати за кредитним договором з причин, що не залежали від нього. Крім того, у період з лютого 2022 року по жовтень 2022 року ТОВ “Безмятежне”, яке розташоване між містами Куп'янськ та Ізюм Харківської області, перебувало в зоні бойових дій та в окупації ворожими військами. Втім, ще в березні 2023 року Товариство поновило внесення платежів за кредитним договором, зокрема сплатило: 07.03.2023 - 130500,00 грн на погашення заборгованості по кредиту за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року та 17019,94 грн на погашення заборгованості по нарахованим процентам за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року; 31.03.2023 - 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за березень 2023 року та 3031,36 грн в рахунок сплати нарахованих процентів за березень 2023 року; 01.05.2023 - 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за квітень 2023 року та 2730,46 грн в рахунок сплати нарахованих процентів за квітень 2023 року, що підтверджується доданими до відзиву копіями відповідних платіжних інструкцій. Отже, як вважає ТОВ “Безмятежне”, станом на дату подання АТ “КРЕДОБАНК” даного позову до суду (10.04.2023) прострочення платежів з повернення кредитних коштів було відсутнє, а тому позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ “Безмятежне” заборгованості за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021 у розмірі 732172,79 грн, з яких: 678800,00 грн - неповернута сума кредиту та 53372,79 грн - прострочена сума процентів, - є безпідставними та не підлягають задоволенню. Також, ТОВ “Безмятежне” у відзиві зазначає про необхідність закриття провадження у справі в частині позовних вимог до фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з її смертю, яка настала до моменту подання позивачем до суду даного позову, а саме: 12.01.2022, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідки Департаменту реєстрації Харківської міської ради від 09.05.2023 за вих. № 10-04835-2023 та свідоцтва про смерть від 12.01.2022 Серія НОМЕР_1 .
05.06.2023 за вх. № 14109 від позивача - АТ “КРЕДОБАНК” до суду засобами поштового зв'язку надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (вих. № 85-30052023 від 30.05.2023), в якій позивач, посилаючись на часткове погашенням Позичальником заборгованості за Кредитним договором, зменшує розмір вимог в частині стягнення заборгованості з ТОВ “Безмятежне”, а саме: просить стягнути з ТОВ “Безмятежне” на користь АТ “КРЕДОБАНК” заборгованість за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 649577,71 грн, з яких: 626600,00 грн - неповернута сума кредиту та 22977,71 грн - прострочена сума процентів.
Також позивач у заяві про зменшення розміру позовних вимог просить закрити провадження у справі № 922/1337/23 в частині вимог про стягнення заборгованості з фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п. 6 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв'язку з її смертю.
Крім того, 05.06.2023 за вх. № 14114, тобто в межах встановленого судом 5-тиденного строку з дня вручення відзиву, від позивача - АТ “КРЕДОБАНК” до суду засобами поштового зв'язку надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вих. № 85-30052023 від 30.05.2023), в якій позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, просить задовольнити подану ним заяву про зменшення розміру позовних вимог, стягнути з ТОВ “Безмятежне” заборгованість за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 649577,71 грн, з яких: 626600,00 грн неповернута сума кредиту та 22977,71 грн - прострочена сума процентів, в частині вимог про стягнення заборгованості з Фізичної особи ОСОБА_1 закрити провадження у справі. Зазначає, що в зв'язку з невиконанням Позичальником - ТОВ “Безмятежне” своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021, оскільки у Банку виникло право на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за договором кредиту відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, Банк направив на адресу Позичальника досудову вимогу від 05.01.2023, в якій повідомив суму наявної станом на 05.01.2023 заборгованості за кредитом та надав на її погашення 30-денний строк з моменту отримання цієї вимоги. Вказану вимогу Позичальник отримав 09.01.2023, проте не сплатив наявну у нього заборгованість у строк, визначений вимогою, тому, як вважає позивач, посилання Позичальника на відсутність прострочення за кредитним договором є безпідставним та не відповідає умовам договору і вимогам чинного законодавства.
Ухвалою суду від 12.06.2023 у справі № 922/1337/23 прийнято до розгляду заяву позивача - АТ “КРЕДОБАНК” про зменшення розміру позовних вимог від 30.05.2023 за вих. № 85-30052023 (вх. № 14109 від 05.06.2023) в частині стягнення з ТОВ “Безмятежне” на користь АТ “КРЕДОБАНК” заборгованості за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021 та встановлено, що в подальшому спір буде вирішуватись відповідно до зменшених вимог, а саме: про стягнення з ТОВ “Безмятежне” на користь АТ “КРЕДОБАНК” заборгованості за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 649577,71 грн, з яких: 626600,00 грн - неповернута сума кредиту; 22977,71 грн - прострочена сума процентів. В частині вимог про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021 провадження у справі № 922/1337/23 закрито. Також вказаною ухвалою суду прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи подані учасниками справи відзив на позов та відповідь на відзив.
Зазначену ухвалу відповідно до вимог ст. 122 ГПК України вчасно офіційно оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, та її копії в порядку ч. 3, 4 ст. 120, ч. 5 ст. 242 ГПК України направлено на юридичні адреси учасників справи.
АТ “КРЕДОБАНК” (позивач) та ТОВ “Безмятежне” (відповідач) копії зазначеної ухвали суду отримали 20.06.2023 та 19.06.2023 відповідно, що підтверджується наявними у справі зворотними рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень №№ 6102271268580, 6102271248678.
27.06.2023 за вх. № 16614 від ТОВ “Безмятежне” до суду надійшло заперечення на відповідь на позов, в якому відповідач посилається на те, що вимоги позивача у даній справі мотивовані умовами п. 2.8.5, пп. 6.3.1, 8.9.4 частини Б кредитного договору № 14/04-2021 від 20.04.2021 та положень ст. 1048-1050 ЦК України щодо права Позикодавця вимагати дострокового повернення всіх кредитних коштів у разі прострочення Позичальником внесення чергової частини позики, якщо договором передбачено повернення позики частинами (розстрочення). Відповідач зазначає, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі № 761/21719/22 в рамках кримінального провадження № 42022000000000615 було накладено арешт на рахунки ТОВ “Безмятежне” в АТ “КРЕДОБАНК”, у зв'язку з чим Товариство фактично не мало можливості для внесення чергових платежів за кредитним договором у період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року (5 місяців), протягом якого Товариство намагалось зняти арешту зі своїх рахунків в судовому порядку. Крім того, сам Позикодавець - АТ “КРЕДОБАНК” у січні 2023 року звертався до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про часткове скасування арешту з рахунків ТОВ “Безмятежне”, але ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2023 у справі № 761/1030/23 у задоволенні клопотання представника АТ “КРЕДОБАНК” про часткове скасування арешту майна, накладеного на рахунки ТОВ “Безмятежне” ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі № 761/21719/22 в рамках кримінального провадження № 42022000000000615 від 24.05.2022, - відмовлено. В березні 2023 року ТОВ “Безмятежне” відновило розрахунки за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 та повністю розрахувалося з Банком за весь період часу, коли через арешт рахунків не мало можливості своєчасно розрахуватись за Кредитом, а саме: 07.03.2023 сплатило 130500,00 грн (26100,00 * 5 місяців) в рахунок погашення заборгованості по кредиту за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року та 17019,94 грн в рахунок погашення заборгованості по нарахованим процентам за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року. У подальшому, 31.03.2023, відповідач сплатив 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за березень 2023 року та 3031,36 грн в рахунок сплати нарахованих процентів за березень 2023 року. А отже, як вважає відповідач, станом на дату по подання Банком позову до суду (10.04.2023) сума основного зобов'язання за Кредитним договором становила 657700,00 грн, а простроченої суми процентів у відповідача станом на 10.04.2023 взагалі не було, оскільки він сплатив нараховані Банком проценти в сумі 20051,30 грн (17019,34 грн - сплачено 07.03.2023 та 3031,34 грн - сплачено 31.03.2023).
Також відповідач у запереченні на відповідь на позов зазначає, що після подання Банком позову до суду, ТОВ “Безмятежне” здійснило наступні платежі за Кредитним договором: 01.05.2023 на суму 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за квітень 2023 року та на суму 2730,46 грн в рахунок сплати нарахованих процентів за квітень 2023 року; 29.05.2023 на суму 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за травень 2023 року; 01.06.2023 на суму 2704,94 грн в рахунок сплати нарахованих Банком процентів за травень 2023 року, а отже, як вважає відповідач, станом на дату подання до суду цього заперечення у ТОВ “Безмятежне” наявна заборгованість щодо основного зобов'язання за Кредитним договором у розмірі 600500,00 грн, а прострочені проценти за користування Кредитом відсутні, оскільки згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в Постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, нарахування Банком процентів мало бути припиненим з моменту пред'явлення останнім досудової вимоги Позичальнику. Але доказів на підтвердження здійснених платежів за Кредитним договором від 29.05.2023 та від 01.06.2023 відповідачем до заперечення на відповідь на позов не надано.
Крім того, відповідач у заперечені на відповідь на позов, з метою врегулювання спору враховуючи існування між Банком та Позичальником розбіжностей щодо існуючої суми заборгованості за Кредитним договором, з огляду на багаторічні взаємовідносини між сторонами та участь держави в частковій компенсації процентів за вказаним Кредитним договором в рамках Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9”, керуючись ст. 192 ГПК України, запропонував позивачу укласти мирову угоду у даній справі, в якій сторонами узгодити відновлення порядку погашення Кредиту Позичальником, встановленого Графіком, що є Додатком № 2 до кредитного договору № 14/04-2021 від 20.04.2021, та надати узгоджену сторонами Мирову угоду на затвердження до Господарського суду Харківської області в межах справи № 922/1337/23.
Станом на день ухвалення судом даного рішення учасниками справи не подано на затвердження суду укладеної між позивачем та відповідачем мирової угоди по справі № 922/1337/23.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, яка ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 10, 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
На підставі зазначеного, зважаючи на закінчення встановленого ст. 248 ГПК України строку розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що станом на день ухвалення судом даного рішення учасниками справи укладеної між позивачем та відповідачем Мирової угоди на затвердження до Господарського суду Харківської області в межах справи № 922/1337/23 не подано, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу й порушення прав учасників справи щодо розгляду спору впродовж розумного строку, суд дійшов висновку про необхідність розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи на надані позивачем до позовної заяви докази, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2021 між АТ “КРЕДОБАНК” (Банком) та ТОВ “Безмятежне” (Позичальником) в рамках Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9” укладено кредитний договір № 14/04-2021 (далі по тексту - Кредитний договір), згідно з п. 1.1 частини А якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти (далі по тексту - Кредит) у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язався повернути Кредит (Основну заборгованість), сплатити проценти, комісії та інші платежі, передбачені цим договором.
Згідно з пп. 2.1, 2.2, 2.3, 2.7 частини А Кредитного договору, встановлено, що Позичальнику надається Кредит на суму 1 253 000,00 грн строком до 19.04.2025 включно. Ціль кредитування - фінансування інвестиційних витрат Позичальника на придбання трактора «Беларус» 1221.2 відповідно до договору купівлі-продажу № В/352/21/П/ХА/СА від 04.02.2021, укладеного з ТОВ «Агроресурс» та фінансування інвестиційних витрат Позичальника на придбання трактора «Беларус» 1221.2 відповідно до договору купівлі-продажу № В/432/21/П/ХА/СА від 09.02.2021, укладеного з ТОВ «Агроресурс»
Відповідно до пп. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 п. 2.3 частини А Кредитного договору, від моменту видачі Кредиту проценти підлягають сплаті Позичальником за змінюваною процентною ставкою (далі по тексту - Змінювана Ставка), яка станом на дату укладення Кредитного договору та впродовж першого Періоду Дії Змінюваної Ставки становить 14,32% річних. Розмір Змінюваної Ставки для кожного Періоду Дії Змінюваної Ставки визначається за формулою: розмір Змінюваної Ставки (але не більше Максимального розміру Змінюваної Ставки) = Базова ставка + Маржа, де: Базовою ставкою є індекс, визначений згідно з п. 3.4.2 частини Б цього договору; Маржа становить 7% річних. Максимальний розмір Змінюваної Ставки не може перевищувати 30% річних. Для цілей п.10.8 частини Б цього договору встановлюється фіксована процентна ставка у розмірі 30% річних.
Згідно з п. 10.8 частини Б Кредитного договору, у разі, якщо після закінчення строку кредитування Кредит не буде повністю повернуто Банку, Банк, відповідно до ст. 625 ЦК України має право вимагати, а Позичальник зобов'язаний сплатити Банку залишок заборгованості за Кредитом, з урахуванням встановленого індексу інфляції (у випадках, коли це допускається згідно з законодавством України), а також проценти у розмірі, визначеному згідно з п. 2.3 Частини А цього договору від простроченої суми за весь час прострочення.
Відповідно до п. 2.11.1 частини А Кредитного договору, шляхом підписання цього Кредитного договору Сторони погодили, що Кредит (Основна заборгованість) надається Позичальнику в рамках Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікро- та малого підприємництва “Доступні кредити 5-7-9”, що затверджена Фондом розвитку підприємництва на виконання Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва та малого підприємництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 28 від 24.01.2020, зі змінами (далі по тексту - Програма) та відповідно до умов Договору про співробітництво за програмою “Доступні кредити 5-7-9”, що укладений між Банком та Фондом розвитку підприємництва № 11 від 18.05.2020.
Згідно з п. 2.11.2 частини А Кредитного договору, Фондом розвитку підприємництва надається компенсація нарахованих процентів за користування Позичальником кредитними коштами (далі по тексту - Державна підтримка), в розмірі та строки, визначені умовами Програми, та у разі дотримання Позичальником умов Програми та Договору. Компенсація нарахованих процентів за користування кредитними коштами надається Фондом розвитку підприємництва Позичальнику з метою зниження його фактичних витрат на сплату встановленої п. 2.3 частини А Кредитного договору процентної ставки за Кредитом, внаслідок чого такий позичальник має сплачувати лише частину платежу із погашення процентів за користування Кредитом у розмірі, визначеному п. 2.11.3 частини А Кредитного договору, з урахуванням інших умов цього договору.
Відповідно до п. 2.11.3 частини А Кредитного договору, у разі дотримання Позичальником умов Програми та/або умов цього Кредитного договору, Позичальник здійснює погашення процентів за користування Кредитом у розмірі, що розраховується за процентною ставкою, яка станом на дату укладення Кредитного договору становить 9% річних (далі по тексту - Компенсаційна процентна ставка). Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається та встановлюється Банком щоквартально згідно з процедурою, визначеною п. 2.11.4 частини А цього договору відповідно до умов Програми.
Пунктом 2.8.5 частини А Кредитного договору передбачене право Банку вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором відповідно до п. 8.9.4 частини Б цього договору.
У відповідності до пп. 6.3.1 п. 6.3 частини Б Кредитного договору, Банк має право припинити кредитування Позичальника у разі прострочення сплати Позичальником процентів, комісій та/або повернення Кредиту (частини Кредиту) чи інших платежів, передбачених Кредитним договором.
За умовами п. 8.9.4 частини Б Кредитного договору, Банк у випадках, передбачених п. 6.3 частини Б цього договору, вправі вимагати повного дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно з п. 8.9.5 частини Б Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 8.9.4 частини Б цього договору (про повне дострокове погашення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором), - достроково повністю повернути Кредит, сплатити проценти, комісії та інші належні до сплати Позичальником платежі за Кредитним договором у повному обсязі.
У Додатку № 2 «Графік погашення Позичальником Кредиту» до Кредитного договору сторони погодили строки та розміри платежів, які має вносити Позичальник на погашення основної суми Кредиту, а саме: по 26100,00 грн кожного місяця не пізніше останнього дня відповідного місяця.
На виконання умов укладеного між сторонами кредитного договору № 14/04-2021 від 20.04.2021 АТ “КРЕДОБАНК” перерахувало Позичальнику - ТОВ “Безмятежне” (відповідачу) кредитні кошти в сумі 1 253 000,00 грн, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви банківською випискою з рахунка ТОВ “Безмятежне” за період з 20.04.2021 по 24.03.2023 (а.с. 34-38).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у період з квітня 2021 року по вересень 2022 року ТОВ “Безмятежне” (відповідач)
виконувало належним чином свої зобов'язання за Кредитним договором щодо внесення платежів з повернення Кредиту та зі сплати процентів за користування Кредитом та починаючи з жовтня 2022 року по лютий 2023 року Позичальник не здійснював сплати за Кредитним договором.
Як повідомляє відповідач у запереченні на відповідь на відзив, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі № 761/21719/22 в рамках кримінального провадження № 42022000000000615 було накладено арешт на рахунки ТОВ “Безмятежне” в АТ “КРЕДОБАНК”, у зв'язку з чим у період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року (5 місяців) Товариство не мало можливості вносити платежі за Кредитним договором, що також підтверджується ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30.03.2023 у справі № 761/1030/23, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника АТ “КРЕДОБАНК” про часткове скасування арешту майна, накладеного на рахунки ТОВ “Безмятежне” ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2022 у справі № 761/21719/22 в рамках кримінального провадження № 42022000000000615.
Банк, скориставшись своїм правом, наданим п. 2.8.5 частини А та п. 8.9.4 частини Б Кредитного договору, у зв'язку з невиконанням ТОВ “Безмятежне” своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення Кредиту за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021, направив на адресу Позичальника досудову вимогу від 05.01.2023, в якій повідомив про наяву у Позичальника заборгованість за Кредитом, яка станом на 05.01.2023 становила 123383,87 грн, в т.ч.: 78300,00 грн - прострочена заборгованість по основному зобов'язанню; 6903,69 грн - нараховані та несплачені проценти за попередні періоди; 38180,18 грн - нараховані та несплачені проценти в поточному місяці; а також надав Позичальнику строк - 30 днів з моменту отримання цієї вимоги на погашення вказаної заборгованості за Кредитним договором.
Позичальник - ТОВ “Безмятежне” вимогу Банку отримав 09.01.2023, що підтверджується наданими позивачем до відповіді на відзив копіями списку згрупованих відправлень з описом вкладення у цінний лист від 05.01.2023 та роздруківкою довідки з офіційного веб-сайту АТ «УКРПОШТА» про відстеження поштового відправлення № 0504527291346 від 05.01.2023 (а.с. 125-127), тому, відповідно до умов п. 8.9.5 частини Б Кредитного договору, він був зобов'язаний у строк до 08.02.2023 (протягом 30 календарних днів з моменту отримання досудової вимоги Банку) достроково повернути Кредит у повному обсязі та сплатити проценти за користування Кредитом.
Однак протягом зазначеного строку ТОВ “Безмятежне” наявну у нього заборгованість за Кредитним договором не сплатило, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовною заявою (вх. № 1337/23 від 10.04.2023) про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.04.2021 № 14/04-2021 у розмірі 732172,79 грн, з яких: 678800,00 грн - неповернута сума кредиту та 53372,79 грн - прострочена сума процентів.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, 07.03.2023, тобто ще до подання вказаної позовної заяви до суду, відповідач - ТОВ “Безмятежне” відновив внесення платежів з погашення Кредиту за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 та погасив наявну у нього заборгованість за Кредитом за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року, протягом якого він через арешт своїх рахунків не мав можливості своєчасно розрахуватись за Кредитним договором, а саме сплатив:
- по платіжній інструкції № 2821 від 07.03.2023 (а.с. 100) - 147519,94 грн, з яких: 130500,00 грн (26100,00 * 5 місяців) - в рахунок погашення заборгованості по Кредиту за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року та 17019,94 грн - в рахунок погашення заборгованості по нарахованим процентам за 5 місяців за період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року.
Після подання Банком позовної заяви до суду відповідачем - ТОВ “Безмятежне” було внесено ще кілька платежів по Кредитному договору, зокрема сплачено:
- по платіжній інструкції № 2838 від 31.03.2023 (а.с. 101) - 29131,36 грн, з яких: 26100,00 грн - в рахунок повернення кредитних коштів за березень 2023 року та 3031,36 грн - в рахунок сплати нарахованих процентів за березень 2023 року;
- по платіжній інструкції № 2861 від 01.05.2023 (а.с. 102) - 28830,46 грн, з яких: 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за квітень 2023 року та 2730,46 грн в рахунок сплати нарахованих процентів за квітень 2023 року.
Крім того, відповідач - ТОВ “Безмятежне” у запереченні на відповідь на відзив посилається на те, що 29.05.2023 ним було сплачено 26100,00 грн в рахунок повернення кредитних коштів за Кредитним договором за травень 2023 року та 01.06.2023 - сплачено 2704,94 грн в рахунок сплати нарахованих Банком процентів за травень 2023 року. Проте відповідачем не було подано до суду жодного доказу на підтвердження здійснення ним платежів від 29.05.2023 та від 01.06.2023 по Кредитному договору.
Станом на момент прийняття судом даного рішення в матеріалах справи докази на підтвердження здійснення відповідачем платежів по Кредитному договору від 29.05.2023 на суму 26100,00 грн та від 01.06.2023 на суму 2704,94 грн або про здійснення відповідачем інших платежів по Кредитному договору після відкриття провадження у даній справі (02.05.2023) також відсутні, тому суд відхиляє посилання відповідача на сплату ним платежів по Кредитному договору від 29.05.2023 та від 01.06.2023, як безпідставні та не доведені належними та допустимими доказами.
Таким чином, враховуючи внесені відповідачем платежі по платіжній інструкції № 2821 від 07.03.2023 на суму 147519,94 грн, по платіжній інструкції № 2838 від 31.03.2023 на суму 29131,36 грн та по платіжній інструкції № 2861 від 01.05.2023 на суму 28830,46 грн, розмір неповернутої відповідачем - ТОВ “Безмятежне” частини Кредиту за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 становить 626600,00 грн.
Позивач - АТ “КРЕДОБАНК”, врахувавши здійснені відповідачем оплати від 07.03.2023, від 31.03.2023 та від 01.05.2023, звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог від 05.06.2023 за вх. № 14109, згідно з якою просить стягнути з ТОВ “Безмятежне” заборгованість за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 649577,71 грн, з яких: 626600,00 грн неповернутої суми кредиту та 22977,71 грн прострочених процентів.
Як вже зазначалося вище, ухвалою суду від 12.06.2023 у справі № 922/1337/23 прийнято до розгляду заяву позивача - АТ “КРЕДОБАНК” про зменшення розміру позовних вимог, у зв'язку з чим спір вирішується судом відповідно до вимог, викладених у зазначеній заяві, а саме: про стягнення з ТОВ “Безмятежне” на користь АТ “КРЕДОБАНК” заборгованості за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 649577,71 грн, з яких: 626600,00 грн - неповернута сума кредиту; 22977,71 грн - прострочена сума процентів.
Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, які стали предметом спору в даній справі, суд виходить з наступного.
У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
За змістом ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також як наслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання (ст. 174 ГК України).
Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами,встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Положеннями ч. 1-3 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені
ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.
Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З урахуванням вищезазначеного, проаналізувавши правовідносини, які склались між АТ “КРЕДОБАНК” (позивачем) та ТОВ “Безмятежне” (відповідачем) на підставі укладеного між ними кредитного договору № 14/04-2021 від 20.04.2021, суд дійшов висновку, що вказаний договір за своєю правовою природою є кредитним договором та відповідає вимогам ст. 205, 207, 638, 1048-1049, 1054 ЦК України та ст. 179-180 ГК України, сторонами досягнуто всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, у зв'язку з чим зазначений договір з огляду на положення ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що позивач - АТ “КРЕДОБАНК” на виконання умов кредитного договору № 14/04-2021 від 20.04.2021 перерахував відповідачу - ТОВ “Безмятежне” кредитні кошти в сумі 1 253 000,00 грн, що підтверджується наданою позивачем до позовної заяви банківською випискою з рахунка ТОВ “Безмятежне” за період з 20.04.2021 по 24.03.2023 (а.с. 34-38).
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, починаючи з жовтня 2022 року по лютий 2023 року відповідач не виконував належним чином своїх зобов'язань за Кредитним договором, платежі на погашення Кредиту не здійснював, у зв'язку з чим Банк направив Позичальнику досудову вимогу від 05.01.2023, в якій повідомив про наявну у Позичальника заборгованість за Кредитом, яка станом на 05.01.2023 становила 123383,87 грн, з яких: 78300,00 грн - прострочена заборгованість по основному зобов'язанню; 6903,69 грн - нараховані та несплачені проценти за попередні періоди; 38180,18 грн - нараховані та несплачені проценти в поточному місяці; а також надав Позичальнику строк - 30 днів з моменту отримання цієї вимоги на погашення вказаної заборгованості за Кредитним договором.
У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 525-526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Пунктом 2.8.5 частини А Кредитного договору передбачене право Банку вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором відповідно до п. 8.9.4 частини Б цього договору.
У відповідності до пп. 6.3.1 п. 6.3 частини Б Кредитного договору, Банк має право припинити кредитування Позичальника у разі прострочення сплати Позичальником процентів, комісій та/або повернення Кредиту (частини Кредиту) чи інших платежів, передбачених Кредитним договором.
За умовами п. 8.9.4 частини Б Кредитного договору, Банк у випадках, передбачених п. 6.3 частини Б цього договору, вправі вимагати повного дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором, про що письмово повідомляє Позичальника.
Згідно з умовами п. 8.9.5 частини Б Кредитного договору, Позичальник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту отримання повідомлення Банку, передбаченого п. 8.9.4 частини Б цього договору (про повне дострокове погашення Кредиту, сплати процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за Кредитним договором), - достроково повністю повернути Кредит, сплатити проценти, комісії та інші належні до сплати Позичальником платежі за Кредитним договором у повному обсязі.
На підставі зазначеного, враховуючи, що Позичальник (відповідач) не виконував належним чином своїх зобов'язань за Кредитним договором, платежі на погашення Кредиту у період з жовтня 2022 року по лютий 2023 року не здійснював, відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов п. 2.8.5 частини А, а також пп. 6.3.1 п. 6.3 та п. 8.9.4 частини Б Кредитного договору, у Банку виникло право вимагати від Позичальника (ТОВ “Безмятежне”) дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів за користування Кредитом.
Згідно з розрахунком заборгованості за Кредитним договором, який додано позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, станом на 22.05.2023 заборгованість ТОВ “Безмятежне” за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 становить 649577,71 грн, з яких: 626600,00 грн - неповернута сума кредиту та 22977,71 грн - прострочена сума процентів, нарахована позивачем за період прострочення з березня 2023 року по 22.05.2023.
Станом на дату ухвалення судом цього рішення в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем - ТОВ “Безмятежне” у повному обсязі основної заборгованості по кредитному договору № 14/04-2021 від 20.04.2021, яка станом на 22.05.2023 становила 626600,00 грн.
З урахуванням викладеного, перевіривши розрахунок заборгованості за Кредитним договором, наданий позивачем до заяви про зменшення розміру позовних вимог, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів щодо їх належності, допустимості та достовірності, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем всупереч ст. 73, 74 ГПК України не надано доказів, які б могли спростувати наявність у нього заборгованості перед позивачем за вказаним Кредитним договором, а також доказів, які б свідчили про повернення ним Основної суми Кредиту в розмірі 626600,00 грн, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача неповернутої суми кредиту за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 626600,00 грн, - є обґрунтованими та доведені належними і допустимими доказами, тому суд задовольняє позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.
Стосовно нарахованих позивачем до стягнення з відповідача процентів за користування Кредитом в розмірі 22977,71 грн за період прострочення з березня 2023 року по 22.05.2023, суд зазначає таке.
Як вказано Великою Палатою Верховного Суду в Постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).
Тобто позичальник (1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та (2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов'язання (1) повернути грошові кошти у встановлений строк та (2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом.
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів установлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу ч. 2 ст. 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту - в силу ч. 2 ст. 1057 цього Кодексу.
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, «користування кредитом» - це можливість позичальника за плату правомірно не повертати кредитору борг (кредит) протягом певного періоду часу, погодженого сторонами кредитного договору.
Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає ч. 2 ст. 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим, зі спливом строку кредитування чи пред'явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до ст. 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до ст. 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов'язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Отже, припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19).
Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов'язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов'язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов'язок боржника щодо їх сплати.
Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов'язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, враховуючи, що Банк - АТ “КРЕДОБАНК” направив Позичальнику - ТОВ “Безмятежне” досудову вимогу від 05.01.2023 про дострокове повернення усієї суми Кредиту протягом 30 днів з моменту отримання цієї вимоги, яку Позичальником отримано 09.01.2023, суд дійшов висновку, що право Банку нараховувати передбачені договором проценти за користування Кредитом припинилося після спливу встановленого Банком у досудовій вимозі строку на повернення Кредиту в повному обсязі (з 09.02.2023), у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача процентів за користування Кредитом в розмірі 22977,71 грн за період прострочення з березня 2023 року по 22.05.2023 є безпідставними та задоволенню не підлягають, тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в цій частині в повному обсязі.
Відповідно до ч. 3 ст. 13, ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ст. 78, 79 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку посилається сторона, як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі зазначеного, враховуючи, що позовні вимоги судом задоволені частково на суму 626600,00 грн, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України на відповідача покладаються витрати щодо сплати судового збору в розмірі 9399,00 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 73-74, 76-79, 86, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст. 236-242, 252 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Безмятежне” (ідентифікаційний код 30755465, юридична адреса: 63652, Харківська область, Шевченківський район, село Безмятежне) на користь Акціонерного товариства “КРЕДОБАНК” (ідентифікаційний код 09807862, юридична адреса: 79026, м. Львів, вул. Сахарова, буд. 78) заборгованість за кредитним договором № 14/04-2021 від 20.04.2021 у розмірі 626600,00 грн - неповернутої суми кредиту, а також судовий збір в розмірі 9399,00 грн.
3. У стягненні процентів у розмірі 22977,71 грн відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено і підписано 03.07.2023.
Суддя Н.А. Новікова