65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"29" червня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3702/22
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретарі судового засіданні Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Засядьвовк А.І.,
від відповідача: Михайленко А.І.,
розглянувши зареєстровану 20.06.2023 р. за вх. № 2-866/23
заяву Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню
по справі № 916/3702/22
за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"
до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі"
про стягнення 641587,59 грн.
Встановив:
Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (далі - ДПЗД "Укрінтеренерго", Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення з Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Одеські електромережі", Відповідач) 641587,59 грн збитків, з яких 535789,45 грн за послуги з постачання електричної енергії за період з січня 2019 р. по 2 класу напруги ТОВ “Завод “Полімер”, 85000,00 грн витрат на правничу допомогу за рішенням Господарського суду Одеської області, 8500,00 грн витрат по сплаті виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, 12298,14 грн сплаченого судового збору за подання позову до ТОВ “Завод Полімер”.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 29.12.2022 р. позовній заяві ДПЗД "Укрінтеренерго" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/3702/22 та визначено суддю Гута С.Ф. для розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.01.2023 р. прийнято позовну заяву ДПЗД "Укрінтеренерго" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3702/22, ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 р. позовні вимоги ДПЗД "Укрінтеренерго" задоволено частково, стягнуто з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" 101998,35 грн та 2481,00 грн.
20.06.2023 р. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" звернулось до господарського суду із заявою про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи наявністю у ДПЗД "Укрінтеренерго" заборгованості перед АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2019 р. у справі № 916/2711/19 та надсиланням ДПЗД "Укрінтеренерго" листа від 12.06.2019 р. № 21/3191 про зарахування зустрічних однорідних вимог у відповідності до статті 601 ЦК України в частині стягнення заборгованості на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 р. у справі № 916/3702/22 та рішення Господарського суду Одеської області від 15.11.2019 р. у справі № 916/2711/19 в сумі 104479,35 грн.
Крім того, АТ "ДТЕК Одеські електромережі" просить зупинити виконання за виконавчим документом, виданого на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 15.05.2023 р. у справі № 916/3702/22.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 р. призначено розгляд заяви АТ "ДТЕК Одеські електромережі" в судовому засіданні на 29.06.2023 р.
22.06.2023 р. Господарським судом Одеської області видано наказ на примусове виконання рішення від 18.05.2023 р. у справі № 916/3702/22.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.06.2023 р. після звернення ДПЗД "Укрінтеренерго" із відповідною заявою забезпечено участь його представника у призначеному на 29.06.2023 р. судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
28.06.2023 р. від ДПЗД "Укрінтеренерго" надійшла заява, в якій заперечує проти задоволення заяви АТ "ДТЕК Одеські електромережі" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та доводить до відома господарського суду, що 19.06.2023 р. засобами поштового зв'язку надіслано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 р.
В судовому засіданні, призначеному на 29.06.2023 р. представник АТ "ДТЕК Одеські електромережі" підтримував подану заяву та наполягав на її задоволенні, представник ДПЗД "Укрінтеренерго" натомість заперечував проти поданої заяви та наполягав на відмові у її задоволенні.
Відповідно до статті 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. Суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання. Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Вказані положення кореспондуються з частиною 2 статті 13 Закону України “Про судоустрій та статус суддів”.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Вказані положення кореспондують зі статтею 18 ГПК України.
Як передбачено статтею 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини на державу покладено позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пункту 1 статті 6 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі "Чижов проти України", заява № 6962/02). За практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення пункту 1 статті 6 Конвенції ("Корнілов та інші проти України", заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть строк у два роки та сім місяців не був визнаний надмірним і не вважався таким, що суперечить вимозі стосовно його розумної тривалості, передбаченої у статті 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі "Крапивницький та інші проти України", заява № 60858/00).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Савіцький проти України” (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. судом наголошено, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.
Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі “Фуклев проти України”, заява № 71186/01, п. 84).
Приписами статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року по справі № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року по справі № 11-рп/2012).
Приписи статті 601 ЦК України передбачають, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
У той же час, частина 2 статті 598 ЦК України встановлює, що припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому частина 2 статті 509 ЦК України встановлює, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В свою чергу, приписами статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Так, відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень Господарським судом Одеської області 15.11.2019 р. ухвалено рішення у справі № 916/2711/19, за яким стягнуто з ДПЗД «Укрінтеренерго» на користь Акціонерного товариства «Одесаобленерго» (юридичною особою в подальшому змінено назву на АТ «ДТЕК Одеські електромережі») заборгованість зі сплати вартості наданих послуг з розподілу електричної енергії в розмірі 784947,40 грн та судовий збір в розмірі 11774,21 грн.
В контексті наведених приписів законодавства та правової конструкції статей 11,509,598,601 ЦК України рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, адже є результатом реалізації права на відновлення порушеного іншою стороною зобов'язання права, тобто в господарського суду відсутні правові підстави вважати, що стягнуті з ДПЗД «Укрінтеренерго» на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» за рішенням Господарського суду Одеської області від 15.11.2019 р. у справі № 916/2711/19 кошти та стягнуті з АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на користь ДПЗД «Укрінтеренерго» за рішенням Господарського суду Одеської області від 18.05.2023 р. у справі № 916/3702/22 кошти є зобов'язаннями щодо оплати грошових коштів, які мають одну правову природу, та, які відповідно можуть припинитися шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Стосовно зупинення виконання за виконавчим документом, господарський суд зазначає, що заявником не доведено наявності правих підстав для відповідного зупинення вчинення виконавчих дій, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», у той же час, ДПЗД «Укрінтеренерго» представлено докази надсилання апеляційної скарги на рішення господарського суду, після прийняття якої до розгляду відповідне виконавче провадження зупиняється.
Керуючись ст.ст.232,233,234,235,328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви (20.06.2023 р. за вх. № 2-866/23) Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" про визнання виконавчого документа, таким, що не підлягає виконанню по справі № 916/3702/22 відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 04 липня 2023 р.
Суддя С.Ф. Гут