04 липня 2023 року Справа № 915/563/23
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши заяву про забезпечення позову компанії “Маліеро Лімітед”, код НЕ 408472 (вулиця Еолу, 4, 3020, Лімасол, Кіпр), представник - адвокат Колєсніков О.А. ( АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), пред'явленого до відповідача ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), про визнання недійсними договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Рент УМБ",
14.04.2023 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просив визнати недійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю “Рент УМБ” укладений 24.02.2021 року.
01.05.2023 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
30.06.2023 року від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошовi кошти відповідача, розміщених на усіх його рахунках в ycix банкiвських або iнших фiнансово-кредитних установах та на майно відповідача у межах суми 3700000,00 доларiв США, що за курсом НБУ на дату подання заяви становить 135303820,00 грн., які були сплачені позивачем відповідачу на виконання умов договору купівлі-продажу від 24.02.2021 року.
Тобто, у разі задоволення позову у відповідача в силу положень ст. 216 ЦК України виникне зобов'язання повернути позивачу у натурі все, що відповідачем одержано на виконання цього правочину.
Ризики ускладнення або унеможливлення виконання рішення суду позивач вбачає у тому, що відповідач з метою приховування власного майна вчинить дії по перепродажу нерухомого майна третім особам. Тому, невжиття заходів забезпечення позову фактично ускладнить або ж унеможливить виконання рішення у данiй справi, що вплине на ефективний захист та ускладнить повернення позивачем грошових коштiв, сплачених за договором.
Суд, оцінивши доводи, на які послався заявник в обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову, дійшов висновку, що подана заява задоволенню не підлягає.
Частиною 3 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Саме такий обов'язок виникає на підставі ст. 216 ЦК у разі недійсності правочину, на який посилається позивач.
Тобто, відповідне зобов'язання ґрунтуватиметься на приписах норм ЦК України, а не рішенні суду.
Вимога щодо застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення з відповідача у примусовому порядку оплачених за договором коштів позивачем не заявлялася.
Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Суд, виходячи із заявлених позовних вимог (предмета позову), не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Частиною 6 ст. 140 ГПК України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У забезпеченні позову за заявою компанії «Маліеро Лімітед» від 30.06.2023 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу може бути оскаржено протягом десяти днів до Південно-Західного апеляційного господарського суду.
Суддя А.П. Алексєєв