ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
29.06.2023Справа № 910/3307/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Рахункової палати
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ"
про стягнення 5213309,89 грн
представники сторін:
від позивача: Полишвайко А.А.
від відповідача: Лічман О.М., Нянченко Є.В.
Короткий зміст позовних вимог
Рахункова палата звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" про стягнення 5213309,89 грн. заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.03.2023 вказану позовну заяву залишено без руху.
24.03.2023 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Господарським судом міста Києва ухвалою від 28.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/3307/23, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 27.04.2023.
27.04.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовчому засіданні 27.04.2023 оголошено перерву до 18.05.2023.
15.05.2023 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позов.
У підготовчому засіданні 18.05.2023 суд постановив протокольні ухвали від 18.05.2023 про продовження підготовчого провадження у справі №910/3307/23 на 30 днів та відкладення підготовчого судового засідання на 08.06.2023.
31.05.2023 від через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
У підготовчому засіданні 08.06.2023 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду на 29.06.2023.
21.06.2023 через відділ діловодства від позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі від 01.03.2021.
26.06.2023 через відділ діловодства від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 29.06.2023 суд постановив протокольну ухвалу про долучення до матеріалів справи акту приймання-передачі від 01.03.2021 та заперечень відповідача.
У судовому засіданні 29.06.2023 представники сторін надали заяви про розгляд справи по суті.
Суд постановив протокольну ухвалу від 29.06.2023 про прийняття заяв сторін та розгляд справи по суті.
Представник позивача у судовому засіданні 29.06.2023 надав пояснення по суті позовних вимог.
Представники відповідача у судовому проти позову заперечили, надали пояснення по суті заперечень та заявили клопотання про зменшення штрафних санкцій до 10%.
Також у судовому засіданні представник відповідача заявив про повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження для призначення у справі судової експертизи.
Главою 6 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття, зокрема зі стадії судових дебатів.
Одночасно, відповідно до практики Верховного Суду (зокрема, постанова від 16.12.2021 у справі №910/7103/21), суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
У відповідності до ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Норми статті 99 Господарського процесуального кодексу України визначають, що суд для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та якщо жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.
Суд зазначає, що відповідачем у процесі розгляду справи не було наведено обґрунтувань щодо наявності заперечень з приводу обсягу невиконаного обсягу робіт, доказів на підтвердження виконання робіт у сумі, на яку здійснено нарахування штрафних санкцій (повністю чи частково), клопотання про призначення експертизи не заявлялося.
При цьому, заперечення відповідача були викладені у відзиві на позов, а матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду справи. До того ж, обґрунтованих доводів для повернення до стадії підготовчого провадження представником відповідача не наведено.
Окрім того, судом враховано, що за змістом ст.129 Конституції України, п.10 ч.3 ст.2 ГПК України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження, у зв'язку із чим, суд відмовив у задоволенні клопотанні представника відповідача.
У судовому засіданні 29.06.2023 відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між сторонами укладений договір про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021, у відповідності до умов якого відповідач взяв на себе зобов'язання виконати у строк до 24.12.2021 роботи з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, код ДК 021:2015 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи".
Відповідач виконав роботи на суму 4554131,15 грн, сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.
У зв'язку із простроченням відповідачем встановлених у договорі строків виконання підрядних робіт на суму 10343868,85 грн, позивач на підставі п.8.3., 8.4. договору, ч.2 ст.231 ГК України нарахував за період з 25.12.2021 по 24.06.2022 пеню у сумі 3765168,26 грн (10343868,85 грн (сума невиконаного зобов'язання) х 0,1% х 182 дні = 1882584,13 грн; сума подвоєння пені - 3765168,26 грн) та штраф у розмірі 7%, що за розрахунком позивача становить 1448141,64 грн (10343868,85 грн (сума невиконаного зобов'язання) х 7% = 724070,81 грн; сума подвоєння штрафу - 1448141,64 грн).
У відповіді на відзив позивач заперечуючи доводи відповідача зазначив, що не мав об'єктивної можливості погодити виконання додаткових робіт, оскільки відповідач не повідомив позивача про обставини, що призвели до виконання додаткових робіт, та відповідачем не було надано позивачу пропозицій з відповідними розрахунками щодо виконання тих чи інших додаткових робіт. Проти клопотання про зменшення штрафних санкцій заперечив.
Позиція відповідача
Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись зокрема на те, що затримка строків виконання робіт виникла не з вини відповідача, а саме через те, що позивач ігнорував письмові запити та пропозиції відповідача у необхідності виконання додаткових робіт не врахованих робочим проєктом, без яких неможливо виконувати наступні роботи.
Відповідачем до відзиву надані листи адресовані відповідачу про необхідність виконання додаткових робіт по договору, а саме: № 7 від 12.03.2021, № 84 від 22.06.2021, №13/7 від 13.07.2021, №24/9-1 від 06.10.2021, №27/10-1 від 27.10.2021, № 19/10-2 від 19.10.2021, № 19/10-3 від 19.10.2021, № 19/10-4 від 19.10.2021, № 19/10-5 від 19.10.2021, № 19/10-6 від 19.10.2021, №25/10-1 від 25.10.2021, №27/10-1 від 27.10.2021, №7/1 від 07.12.2021.
Зокрема, відповідач у листах зазначав, що ним допущено відставання від графіку виконання робіт, з таких підстав: не були якісно прораховані усі обсяги та види робіт; не якісно було зроблено аналіз стану фундаментів та самої споруди у зв'язку з чим відповідач не зміг повноцінно розпочати паралельні види робіт; закупівля та виконання суміжних робіт по монтажу інженерних систем стає неможлива через відсутність в тендерній документації до 50% обсягів, а це майже 2 400 000,00 грн; погодні умови, подорожчання металу та затримка початку робіт, яка виникла з вини служби позивача.
Окрім того, відповідач зазначав, що у листах №27/10 -1 від 27.10.2021 та № 02/11-1 від 03.11 2021 відповідач звертався до позивача з проханням надати проєктні рішення на виконання робіт таких робіт як теплопостачання будівлі, виконання підсилення, та виконання необхідного утеплення.
Відповідач зазначає, що позивач при проведенні розрахунку штрафних санкцій та нарахування пені зобов'язаний визначити етапи, перелік робіт, що невиконані, строки їх виконання та який саме з цих етапів є простроченим, чого зроблено ним не було.
Відповідачем також заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.
25.02.2021 між Рахунковою палатою (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (підрядником, відповідач) укладений договір про закупівлю підрядних робіт №107 (надалі - договір).
Договір набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 24.12.2021 - в частині виконання робіт, а в частині розрахунків - до повного виконання (п.11.1 договору).
Відповідно до п.1.1. договору підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик у 2021 році виконати та здати замовнику в установлений цим договором, строк роботи з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, код ДК 021:2015 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи" (далі - роботи), з матеріалів підрядника та його засобами, а замовник зобов'язується надати підряднику вільний доступ до об'єкту реконструкції, передати проектну документацію - робочий проект "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці", затверджений наказом секретаря Рахункової палати-керівника апарату від 14.07.2020 № 49 (далі - робочий проєкт/проєктна документація), прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх.
Згідно із п.1.1. договору об'єкт будівництва: адміністративна будівля Рахункової палати за адресою: Вінниця, вул. Пирогова, 45 (далі - об'єкт/об'єкт реконструкції/об'єкт будівництва).
Склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені робочим проектом (п.1.6. договору).
У відповідності до п.4.1. договору загальна вартість робіт за договором (договірна ціна) становить 14 898 000,00 грн відповідно до договірної ціни (додаток 2 до договору) та обсягів, передбачених локальними кошторисами на будівельні роботи (додатки 3 - 39 до договору) і включає в себе кошти на покриття ризиків, сплату усіх податків і зборів, обов'язкових платежів, що сплачуються або мають бути сплачені та інші витрати, пов'язані з виконанням робіт за договором.
Договірна ціна за договором встановлена як тверда договірна ціна (пункт 4.3 договору).
Сторонами у пп.6.1.1. п.6.1 договору погоджено, що підрядник розпочинає виконання робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з дня підписання сторонами акту приймання-передачі фронту робіт - об'єкту реконструкції.
Згідно із актом приймання-передачі від 01.03.2021 року позивач передав, а відповідач прийняв будівельний майданчик на земельній ділянці площею 0,0401 га, кадастровий номер 0510100000:02:082:0197, що знаходиться за адресою: Вінниця, вул. Пирогова, 45 та проєктну документацію по об'єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці".
Відповідно до пп.6.1.3 п.6.1 договору строк початку та закінчення робіт визначено відповідно до Календарного плану-графіку виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці. Строк закінчення робіт (здачі закінченого будівництвом об'єкта замовнику) не пізніше 24 грудня 2021 року.
Підпунктом 6.7.1 пункту 6.7. договору встановлено, що підрядник забезпечує виконання робіт згідно із Календарним планом-графіком виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці.
Здавання та приймання робіт після закінчення їх виконання здійснюється відповідно до законодавства України, із залученням уповноважених замовником осіб, які здійснюють авторський та технічний нагляд. Здавання та приймання робіт оформлюється довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, актом приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в.
Відповідно до Календарного плану-графіку виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, що є додатком № 40 до договору, відповідач зобов'язався виконати усі передбачені договором роботи у термін не пізніше грудня 2021 року.
Згідно пп.7.1.1 п.7.1. договору підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки, встановлені договором.
За змістом підпункту 7.1.18 пункту 7.1 договору підрядник зобов'язаний передати замовнику в порядку, передбаченому законодавством України та договором, закінчені роботи.
Згідно з п.5.1 договору розрахунки за виконані роботи здійснюються протягом 10 (десяти) банківських днів в безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок підрядника на підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3, підписаних сторонами.
До актів приймання виконаних будівельних робіт додаються виконавча документація, накладні, сертифікати, інші документи які підтверджують обсяги та якість виконаних робіт та застосованих матеріалів, відповідно до будівельних норм, державних стандартів та правил.
Проміжні платежі за виконані роботи здійснюються в межах не більш як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною.
Кінцеві розрахунки за виконані роботи з підрядником здійснюються протягом 5 банківських днів після виконання і приймання всіх передбачених договором будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, відповідно до робочого проекту.
Пунктом 5.2 договору встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться відповідно до Календарного плану-графіку виконання робіт та фінансування робіт з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці.
Замовник протягом трьох робочих днів після одержання Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою КБ-3 зобов'язаний розглянути, підписати акт виконаних будівельних робіт та передати його підряднику, або надати мотивовану відмову з переліком необхідних доробок (пункт 5.3 договору).
На виконання умов договору відповідач виконав у період з березня 2021 року по грудень 2021 року підрядні роботи, які прийняті замовником, а саме згідно:
акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2021 року на суму 212009,72 грн;
акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року, акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2021 року на загальну суму 441024,81 грн;
акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року, акту №3 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2021 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2021 року на загальну суму 854968,14 грн;
акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року, акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за червень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2021 року на загальну суму 473424,83 грн;
акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року, акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2021 року на загальну суму 405152,41 грн;
акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року на суму 354414,98 грн;
акту № 2 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2021 року на суму 679119,17 грн;
акту №1-9/21 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2021 року та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2021 року на суму 410455,87 грн;
акту №1-10/21 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, акту №2-10/21 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року, акту № 3-10/21 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2021 року на загальну суму 390185,31 грн;
акту № 1-11/21 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року, акту №2-11/21 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2021 року загальну на суму 218629,74 грн;
акту № 1-12/21 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року, акту № 2-12/21 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року загальну на суму 114746,19 грн.
24.12.2021 у зв'язку з закінченням строку дії договору, відповідач передав, а позивач прийняв виконавчу документацію щодо сконання підрядником робіт за договором підряду від 25.02.2021 № 107: загальний журнал виконання будівельних робіт, копії актів огляду прихованих робіт; проєктну документацію (том 1 - том 6 робочого проекту) по об'єкту: "Реконструкція адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці" в одному примірнику, що оформлено актом приймання-передачі від 24.12.2021.
Додатком до цього акту є Відомість обсягів виконаних/невиконаних робіт реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці згідно договору підряду від 25.02.2021 № 107 ТОВ "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" станом на 24.12.2021.
В пункті 3 акту приймання-передачі від 24.12.2021 сторонами визначено, що обсяг виконаних робіт здійснено на суму 4554131,15 грн; сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.
Відповідно до пункту 8.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством та цим договором.
У разі несвоєчасного або неякісного виконання зобов'язань підрядник несе перед замовником відповідальність, відповідно до статті 231 ГК України (п.8.3 договору).
Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань подвоюється на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (п.8.4 договору).
Посилаючись на прострочення відповідачем встановлених у договорі строків виконання підрядних робіт на суму 10343868,85 грн, позивач на підставі п.8.3., 8.4. договору, ч.2 ст.231 ГК України нарахував пеню у сумі 3765168,26 грн (період нарахування з 25.12.2021 по 24.06.2022) та штраф у розмірі 7%, що за розрахунком позивача становить 1448141,64 грн.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч.2 ст.837 Цивільного кодексу України).
Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).
Згідно із ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 ЦК України).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У розумінні статті 875 Цивільного кодексу України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18, від 25.02.2020 у справі № 910/3920/18.
Як встановлено судом, основним зобов'язанням підрядника за договором є виконання передбачених у пункті 1.1 договору робіт, а саме: роботи з реконструкції адміністративної будівлі з прибудовою сходової клітини по вул. Пирогова, 45 в м. Вінниці, код ДК 021:2015 45450000-6 "Інші завершальні будівельні роботи". Тобто, основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором будівельних робіт, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору - закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору, що оформляються кінцевим актом виконаних робіт по об'єкту.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт та актом приймання-передачі від 24.12.2021 за період березень - грудень 2021 року відповідач виконав, а позивач прийняв підрядні роботи на суму 4554131,15 грн; сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.
За змістом статей 13, 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Як встановлено судом, сторони погодили, що строк закінчення робіт (здачі закінченого будівництвом об'єкта замовнику) не пізніше 24 грудня 2021 року (пп.6.1.3 п.6.1 договору).
Отже, відповідач допустив порушення зобов'язання з виконання робіт на суму 10343868,85 грн.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач заперечуючи позовні вимоги посилався на те, що затримка строків виконання робіт виникла не з вини відповідача, оскільки виникла необхідність у виконанні додаткових робіт не врахованих робочим проєктом.
Оцінюючи наведені відповідачем заперечення, дослідивши представлені у матеріали справи докази, судом встановлено таке.
Згідно із п.6.1.7. договору строки виконання робіт можуть переглядатись сторонами за наявності умов: зменшення обсягу фінансування; необхідності виконання додаткових робіт; виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили та/або потребують перегляду строків виконання робіт, на підставах та у порядку, визначених Законом "Про публічні закупівлі".
Відповідно до пункту 2.4 договору якщо під час виконання робіт виникне потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих робочим проєктом, підрядник зобов'язаний письмово повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, у строк, не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня виникнення таких обставин, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника. Виконання та оплата додаткових робіт здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури".
Так, відповідачем до відзиву надані листи адресовані відповідачу про необхідність виконання додаткових робіт по договору, а саме: № 7 від 12.03.2021, № 84 від 22.06.2021, №13/7 від 13.07.2021, №24/9-1 від 06.10.2021, №27/10-1 від 27.10.2021; № 19/10-2 від 19.10.2021; № 19/10-3 від 19.10.2021; № 19/10-4 від 19.10.2021; № 19/10-5 від 19.10.2021; № 19/10-6 від 19.10.2021; №25/10-1 від 25.10.2021, №27/10-1 від 27.10.2021, №7/1 від 07.12.2021 (докази направлення відсутні).
Дослідивши зміст вказаних листів, судом встановлено, що лист № 7 від 12.03.2021 містив відомості про можливість додаткового фінансування послуг з вивезення сміття, що свідчить про безпідставність посилання відповідача на повідомлення про необхідність виконання додаткових робіт. Листи № 84 від 22.06.2021, №13/7 від 13.07.2021 також не містили переліку додаткових робіт.
При цьому, як вбачається зі матеріалів справи, з метою дотримання умов договору сторонами, прискорення виконання робіт відповідно до календарного план графіка, обговорення питань, пов'язаних з виконанням умов договору проводилися технічні наради за участі представників підрядника та замовника.
Так, на технічній нараді 22.06.2021 представником підрядника повідомлено, що затримання строків виконання робіт пов'язане з погодними умовами та через виникнення додаткових робіт, на що було прийнято рішення, зокрема про оформлення додаткових робіт у відповідності до пункту 2.4 договору, а саме: письмово повідомляти замовника про обставини, що призвели до виникнення таких робіт, у строк не пізніше 3 робочих днів з дня виникнення таких обставин, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками для прийняття рішення по суті.
На технічних нарадах 30.06.2021, 14.07.2021, 21.07.2021, 28.07.2021, 04.08.2021 та 02.09.2021 ухвалювалися рішення про невідкладне вжиття підрядником заходів для зменшення наявного відставання від строків виконання робіт.
На технічній нараді 21.07.2021 ухвалено опрацювання підрядником з проєктною організацією переліку та вартості додаткових робіт.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідь на листи відповідача від 06.10.2021 №24/9-1, від 19.10.2021 № 19/10-2, від 19.10.2021 №19/10-3, від 19.10.2021 №19/10-4, від 19.10.2021 №19/10-5, від 19.10.2021 №19/10-6 позивач листом від 02.11.2021 № 14-2726 просив відповідача повідомити конкретні обставини (із наданням підтверджуючих документів), що призвели до виникнення додаткових робіт, надати пропозиції з відповідними розрахунками.
З метою підтвердження існування необхідності у виконанні додаткових робіт не включений у початковий проєкт, їх видів, обсягів, вартості та причин виникнення Рахункова палата звернулась з відповідними листами від 02.11.2021 № 14-2727 до Вінницької філії ДП "Державний науково-дослідний та проектно-вишукувальний інститут "НДІпроектреконструкція" (авторський нагляд) та від 02.11.2021 № 14-2728 до ФОП ІТН Колесніченко І. О. (технічний нагляд).
Листом від 10.11.2021 № 98 авторським наглядом зазначено про необхідність додаткових загально-будівельних робіт та робіт з будівництва зовнішніх інженерних мереж, які не були передбачені робочим проєктом. Також замовника повідомлено, що вартість додаткових робіт, з виключенням робіт, які не будуть виконуватися, буде в межах затвердженої кошторисної документації. Технічний нагляд листом від 02.11.2021 №14-2728 підтвердив необхідність виконання погоджених ним додаткових робіт та зазначив, що вони знаходяться в початковій стадії виконання.
Отже, дослідивши представлені сторонами у матеріали справи докази, судом встановлено, що відповідачем не було дотримано порядку встановленого договором щодо повідомлення замовника у необхідності виконання додаткових робіт, не врахованих робочим проєктом, як і не було надано обґрунтованих замовнику пропозицій із відповідними розрахунками. Відтак, незважаючи на необхідність виконання додаткових робіт, встановленими вище обставинами щодо порушення відповідачем порядку встановленого договором спростовуються доводи відповідача про неможливість виконання договору з незалежних від нього причин.
Більш того, підписаним між сторонами актом приймання-передачі від 24.12.2021 сторонами було погоджено без жодних заперечень, що сума невиконаних робіт становить 10343868,85 грн.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника згідно закону невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.
Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у разі стягнення неустойки (пені, штрафу).
Відповідно до частини 2 статті 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).
Так, у п.8.3 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасного або неякісного виконання зобов'язань підрядник несе перед замовником відповідальність, відповідно до статті 231 ГК України.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).
Частиною другою статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:
за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);
за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Виходячи з положень зазначеної норми матеріального права, застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу, передбачених абзацом 3 частини 2 статті 231 ГК України, можливо при сукупності відповідних умов, а саме: якщо інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачений договором або законом; якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення, пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України, якщо допущено прострочення виконання не грошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконаних робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір пені за кожний день прострочення виконання такого зобов'язання та за прострочення його виконання понад тридцять днів додатково вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу з вказаної вартості. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі № 903/545/17.
Судами встановлено, що Рахункова палата є державним колегіальним органом, юридичною особою і діє від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. Отже, позивач належить до державного сектора економіки.
Договір про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021 укладений між сторонами на виконання підрядних робіт відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Джерелом фінансування робіт є кошти Державного бюджету України.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для нарахування позивачем неустойки (пені та штрафу), оскільки позивачем доведено належним чином факт прострочення виконання робіт.
При цьому, суд зазначає, що із системного аналізу викладених норм законодавства вбачається, що відповідальність підрядника за умовами укладеного між сторонами у цій справі договору та ч.2 ст.231 ГК України у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання. Наведені висновки узгоджуються із позицією Верховного суду у постанові від 31.05.2022 у справі №910/4235/20.
Окрім того, у відповідності до календарного плану - графіка сторонами не визначено строків виконання окремих етапів, а лише встановлено періоди виконання.
У контексті наведеного, суд враховує позицію Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 24 січня 2020 року у справі №910/3362/18 згідно із якою відсутність у договорі підряду окремо погоджених строків виконання кожного з видів (етапів) робіт та їх вартості не позбавляє позивача права на застосування до боржника відповідальності передбаченої договором, виходячи з загальної вартості невиконаних робіт та з урахуванням загального терміну їх виконання.
З огляду на викладене суд відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача, що підставою для розрахунку штрафних санкцій та пені має бути відповідний (прострочений) етап робіт, його обсяг, найменування, вартість етапу.
У відповідності до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.
Розмір штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань подвоюється на підставі статті 551 Цивільного кодексу України (п.8.4 договору).
Оскільки матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем підрядних робіт на суму 10343868,85 грн, у позивача виникло право на нарахування та стягнення пені у сумі 3765168,26 грн (період нарахування з 25.12.2021 по 24.06.2022) та штрафу у розмірі 7% у сумі 1448141,64 грн за порушення виконання не грошового зобов'язання.
Розрахунки пені та штрафу є арифметично правильними та відповідають умовам договору і законодавства.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідачем у відзиві на позов, а також представником відповідача у судовому засіданні 29.06.2023 було заявлено про зменшення розміру штрафних санкцій до 10%.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе зменшити розмір пені та штрафу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до 50% з наступних підстав.
Положенням ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
При цьому, ні в зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки).
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. За відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Аналогічні за змістом висновки щодо застосування приписів статті 551 Цивільного кодексу України та статті 233 Господарського кодексу України викладено Верховним Судом у постановах, зокрема від 22.01.2019 у справі №908/868/18, від 27.03.2019 у справі №912/1703/18, від 06.11.2019 у справі №917/1638/18, від 17.12.2019 у справі №916/545/19, від 26.02.2020 у справі №925/605/18, від 17.03.2020 №925/597/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19 від 14.04.2021 у справі №922/1716/20.
Дослідивши та надаючи оцінку за правилами статті 86 ГПК України зібраним у справі доказів та обставин у сукупності, як встановлено судом вище, у межах виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю підрядних робіт №107 від 25.02.2021 виникла необхідність у виконанні додаткових загально-будівельних робіт та робіт з будівництва зовнішніх інженерних мереж, які відповідно до листа від 10.11.2021 № 98 авторського нагляду не були передбачені робочим проектом. При цьому, у листі від 02.11.201 №14-2728 інженер технічного нагляду зазначив про необхідність виконання погоджених ним додаткових робіт та зазначив, що вони знаходяться в початковій стадії виконання.
Представлені у матеріали справи докази листування між сторонами підтверджують факт повідомлення відповідачем про необхідність додаткових робіт, хоч із порушенням порядку визначеного договором (п.2.4. договору).
Відтак, як підтверджено наявними у матеріалах справи доказами та не заперечується позивачем, під час виконання відповідачем договору виникла необхідність у виконанні додаткових робіт, що також вплинуло на своєчасність загального обсягу виконання робіт.
Також суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 вказала таке: справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин; закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах; господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань; якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків.
Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 910/9767/19.
Отже, вирішуючи у цій справі питання щодо можливості зменшення суми пені, що заявлена до стягнення позивачем, суд, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, бере до уваги інтереси сторін, що заслуговують на увагу, і оцінює співвідношення розміру заявленої до стягнення пені, зокрема, із розміром збитків позивача.
Позивачем у відповідності до п.8.4. договору нараховані та заявлені до стягнення суми пені та штрафу у подвоєному вигляді, а саме сума подвоєння пені - 3765168,26 грн та сума подвоєння штрафу - 1448141,64 грн.
Однак, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає, що штрафні санкції у подвоєному вигляді є нерозумними з огляду на їх непропорційність наслідкам правопорушення та фактично спричиняють додатковий тягар для відповідача і є несправедливими.
Враховуючи вище викладене та зважаючи на необхідність дотримання співвідношення інтересів сторін, користуючись правом, наданим суду ст. 551 Цивільного кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, беручи до уваги те, що позивач не надав суду доказів понесення ним збитків через невиконання відповідачем робіт або погіршення матеріального стану товариства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов вищевказаного договору, з огляду на встановлені вище обставини щодо вжиття відповідачем заходів для виконання договору, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафних санкцій до 50%, що становить 2 606 654,94 грн (1882584,13 грн пені та 724070,81 грн штрафу), сума яких і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що у п.58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
З урахуванням встановлених обставин, відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Рахункової палати про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" штрафних санкцій у сумі 2 606 654,94 грн, з яких: пеня у сумі 1882584,13 грн та штраф у сумі 724070,81 грн.
Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
За приписами ч.9 ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ "УКРАЇНСЬКІ БУДІВЕЛЬНІ РІШЕННЯ" (04053, місто Київ, ПРОВУЛОК БЕХТЕРІВСЬКИЙ, будинок 4, ідентифікаційний код 40114213) на користь Рахункової палати (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО, будинок 7, ідентифікаційний код 00013540) штрафні санкції у сумі 2 606 654,94 грн та витрати зі сплати судового збору 78199,65 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 04.07.2023.
Суддя С.О. Турчин