61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
03.07.2023 Справа № 905/3257/16
Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., розглянувши заяву б/н від 28.06.2023 про відвід судді Шилової О.М., у справі №905/3257/16
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ”, м.Донецьк
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Аджамяна Самвела Гришаєвича, с.Андріївка Волноваського району Донецької області
про стягнення 91800,00грн
правонаступник стягувача: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”, м.Київ
Без повідомлення (виклику) учасників справи,
Рішенням Господарського суду Донецької області від 19.12.2016 у справі №905/3257/16 позов Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” задоволений.
30.12.2016 на виконання вказаного рішення виданий наказ про стягнення з фізичної особи-підприємця Аджамяна Самвела Гришаєвича на користь Публічного акціонерного товариства “Комерційний банк “Український фінансовий світ” частини заборгованості за кредитом в розмірі 91800,00грн та 1378,00грн судового збору.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 справу №905/3257/16 передано судді Шиловій О.М. у зв'язку з надходженням заяви про заміну стягувача його правонаступником після закінчення повноважень судді, яка розглянула справу.
Ухвалою від 11.01.2021 суд замінив у справі №905/3257/16 вибулого стягувача - Публічне акціонерне товариство “Комерційний банк “Український фінансовий світ” на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста”.
Ухвалою від 05.04.2021 суд поновив з 12.04.2021 строк для пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Донецької області від 30.12.2016 у справі №905/3257/16 та постановив видати Товариству з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Інвестохіллс Веста” дублікат вказаного наказу.
27.04.2023 через підсистему “Електронний суд” до Господарського суду Донецької області надійшла заява б/н від 27.04.2023 (вх.№3820/23, з додатками) приватного виконавця Матвійчук Наталії Євгеніївни, м.Одеса, про видачу дубліката наказу у справі №905/3257/16.
01.05.2023 на електронну адресу Національної соціальної сервісної служби суд направив запит про наявність/відсутність факту реєстрації у якості внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 (боржника за наказом) з метою отримання відомостей про його місце реєстрації як внутрішньо переміщена особа, фактичне місце перебування та номер телефону. До відома вказаний запит також був направлений 02.05.2023 приватному виконавцю Матвійчук Н.Є. засобами електронного зв'язку.
Листом №0000-0501-4/2591-2023/19495 від 05.05.2023 (вх.№01-35/2199 від 08.05.2023) Національна соціальна сервісна служба України повідомила суд, що станом на 04.05.2023 в Єдиній інформаційній базі даних внутрішньо переміщених осіб інформація про ОСОБА_1 відсутня.
27.06.2023 ОСОБА_2 через підсистему “Електронний суд” направила клопотання б/н від 27.06.2023 про прискорення розгляду справи (заяви), яке через специфіку документообігу в суді передано судді 28.06.2023.
28.06.2023 ОСОБА_2 через підсистему “Електронний суд” подала заяву б/н від 28.06.2023 про відвід судді.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.06.2023 визнано необґрунтованою заяву б/н від 28.06.2023 про відвід судді Шилової О.М., справу №905/3257/16 передано на автоматичний розподіл для визначення складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України, з метою вирішення питання про відвід вказаної судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2023, справу №905/3257/16 передано судді Макарової Ю.В. для вирішення питання про відвід судді Шилової О.М.
Дослідивши заяву ОСОБА_2 б/н від 28.06.2023 про відвід судді Шилової О.М від розгляду справи №905/3257/16, суд не знайшов підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Частинами 1-3 статті 39 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частин 7 та 8 статті 39 ГПК України, питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Статтями 35 та 36 ГПК України визначений перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу та підлягає відводу (самовідводу).
ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, однак зазначає, що відвід повинен бути вмотивованим.
Частиною 4 статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
У якості підстав відводу заявник посилається на те, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Вказана заявником підстава відводу передбачена пунктом 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Судом встановлено, що мотиви заявленого відводу фактично зводяться до того, що суддею порушено встановлений пп.19.4 п.1 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України строк розгляду поданої приватним виконавцем Матвійчук Н.Є. заяви б/н від 27.04.2023 про видачу дубліката наказу у справі №905/3257/16. Так, заявник звертає увагу на тому, що вказана заява подана через систему “Електронний суд” 27.04.2023, однак станом на 28.06.2023 її не розглянуто, провадження у справі не відкрито, справу до розгляду не призначено.
Саме через цю обставину у приватного виконавця виникли сумніви в компетентності та об'єктивності судді Шилової О.М. при розгляді справи.
Суд зазначає, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участь у конкретній справі. Підстави відводу судді - це обставини, за наявності яких суддя не може брати участі в розгляді конкретної справи. Ці обставини можуть бути суб'єктивного характеру і стосуватися особистих зв'язків судді з особами, які беруть участь у справі, або його особистої поведінки щодо розгляду справи, чи об'єктивного характеру і стосуватися процесуального статусу судді у справі, яка розглядалася раніше.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Проаналізувавши заяву про відвід судом встановлено, що викладені в ній доводи не можна вважати об'єктивно обґрунтованими, оскільки вони не свідчать про упередженість або відсутність об'єктивності судді Шилової О.М. при розгляді заяви про видачу дублікату судового наказу, підстави для відводу судді від розгляду справи №905/3257/16. відсутні, враховуючи наступні обставини.
Щодо додержання процесуальних строків розгляду заяви про видачу дублікату судового наказу, суд зазначає наступне.
27.04.2023 через підсистему “Електронний суд” до Господарського суду Донецької області надійшла заява б/н від 27.04.2023 приватного виконавця Матвійчук Наталії Євгеніївни про видачу дубліката наказу у справі №905/3257/16.
За приписами п.19.4 Перехідних положень ГПК України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Положення ст. 64 Конституції України передбачено, що права і свободи людини та громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. У Конституції наголошується, що право на справедливий суд не може бути обмежене в умовах воєнного та надзвичайного стану. Відтак право на справедливий суд не може бути обмежене, проте при встановленні справедливого балансу між правом особи на безпечне для життя і здоров'я довкілля та правом на справедливий суд переважає природне право осіб на життя та безпечне довкілля, обов'язок щодо забезпечення якого покладено на державу Україна.
Місцезнаходженням Господарського суду Донецької області є місто Харків, яке знаходиться під постійними обстрілами, що загрожує життю, здоров'ю суддів та працівникам апарату суду під час знаходження у приміщенні суду.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” Харківська міська територіальна громада з 24.02.2022 включена до території, на яких ведуться бойові дії.
Згідно наказу Господарського суду Донецької області “Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області” №20 від 28.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану, тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмежено доступ до приміщення суду.
Суд також відзначає, що згідно з опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Приймаючи до уваги вищезазначені рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022, у зв'язку з існуванням реальної загрози життю, здоров'ю та безпеці суддів, працівників суду та учасників справи в умовах воєнної агресії проти України, господарський суд Донецької області тривалий час здійснює свою роботу у дистанційному режимі.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, востаннє відповідно до Указу Президента України від 1 травня 2023 року №254/2023 “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні” строк дії воєнного стану в Україні продовжувався з 05 години 2023 року 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб (тобто до 18 серпня 2023 року).
Таким чином, на теперішній час в Україні діє воєнний стан та, відповідно, продовжено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області.
В умовах постійних ракетних та артилерійських обстрілів, Господарський суд Донецької області працює в існуючих умовах, та намагається дотримуватися балансу між безпекою суддів, працівників апарату, учасників справи та дотриманням процесуальних прав учасників справи і засад судочинства.
Суд акцентує увагу на тому, що у зв'язку з активними бойовими діями у місті Харків, де розміщений Господарський суд Донецької області, значна частина апарату суду переїхала в інші більш безпечні регіони і відповідно через неможливість виконувати свої обов'язки за місцем розташування суду вимушена була звільнитися за власним бажанням.
Ситуація з відтоком кадрового потенціалу із судової системи також посилилася через вкрай низький рівень оплати праці найнижчої ланки державних службовців апаратів загальних місцевих та апеляційних судів, а саме секретарів судових засідань та помічників суддів.
Систематичне та масове звільнення працівників порушує нормальне функціонування судів, уповільнює роботу суду, наслідки чого призвели до оприлюднення 10.04.2023 електронної петиції №22/189076-еп на сайті Президента України, яка вже набрала необхідну кількість голосів (більше 25000) для її розгляду Президентом України.
У підтвердження викладених доводів, в тому числі помічник судді Шилової О.М. звільнилась з посади 19.04.2023, закріплена за вказаною суддею секретар судового засідання теж звільнилась 04.05.2023. Таким чином, тривалий час суддя виконує свої посадові обов'язки та обов'язки секретаря судового засідання та помічника судді одноособово.
Особливий режим суду під час военного стану, а також критична нестача кадрів в суді та відсутність бажаючих зайняти вакантні посади призвели до об'єктивної неможливості дотримуватись процесуальних строків розгляду заяви, що надходили на розгляді у судді, та водночас були відсутні передбачені ч.9 ст.32 ГПК України підстави для проведення повторного автоматизованого розподілу справ, що перебували в провадженні судді.
Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття “розумного строку” не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
У рішенні Європейського Суду з прав людини “Савенков проти України” від 02.05.2013 “Папазов проти України” від 15.03.2012 зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.
Отже, строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи, поведінка заявників та об'єктивна необхідність вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ст.26 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові, а також особливого (дистанційного) режиму роботи господарського суду Донецької області, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі суду з огляду на поточну ситуацію з міркувань безпеки, розгляд заяви про видачу дублікату наказу здійснюється судом у межах розумного строку в розумінні положень ГПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає ані об'єктивних, ані суб'єктивних обставин, які викликають сумніви в неупередженості або безсторонності (об'єктивності) судді. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (див. рішення Суду у справі Газета Україна-Центр проти України, no. 16695/04, від 15.07.2010).
Що ж до компетентності суддів, то ГПК України не надає учасникам господарського процесу права ставити її під сумнів та не визначає такий сумнів як підставу для відводу. Більше того, висловлення такого роду сумнівів є проявом неповаги до суду, що є неприпустимим.
Оскільки мотиви заявленого відводу фактично зводяться до незгоди приватного виконавця з процесуальними діями судді, пов'язаними зі строками розгляду заяви про видачу дублікату наказу, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, а відтак ця заява про відвід підлягає відхиленню.
Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявником не зазначено.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви б/н від 28.06.2023 про відвід судді.
Керуючись статтями 35, 36, 38, 39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд,
У задоволенні заяви б/н від 28.06.2023 про відвід судді Шилової О.М. по справі №905/3257/16 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана 03.07.2023.
Суддя Ю.В. Макарова