вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
04.07.2023м. ДніпроСправа № 904/1206/22
за позовом Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства", м. Покров, Дніпропетровська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод", м. Покров, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 587,20 грн., пені у розмірі 115,25 грн., інфляційної складової у розмірі 865,62 грн., 3% річних у розмірі 107,80 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Міське комунальне підприємство "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 587,20 грн., пені у розмірі 115,25 грн., інфляційної складової у розмірі 865,62 грн., 3% річних у розмірі 107,80 грн.
Ухвалою суду від 24.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1206/22 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Міським комунальним підприємством "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надалі - виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" (надалі - споживач) було укладено договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 432 від 01.02.2021 (надалі - договір).
Відповідно до пункту 1 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (надалі - послуги), а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 5 договору передбачено, що тарифи на послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону і становлять:
- на послугу з централізованого водопостачання - 21,40 грн. за 1 куб.метр;
- на послугу з централізованого водовідведення - 15,40 грн. за 1 куб.метр.
Позивач зазначив, що виконав умови договору, за період з 01.02.2021 по 31.10.2021 надав відповідачу послуги на загальну суму 6 587,20 грн.
Позивач вказав, що склав відповідні акти виконання робіт виставив відповідачу рахунки на оплату спожитих послуг (том 1 а.с. 12 - 22).
Згідно з п. 17 договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
За розрахунком позивача, з урахуванням положень пункту 17 договору, строк оплати відповідачем послуг, спожитих:
- у лютому 2021 року настав 20.03.2021;
- у березні 2021 року настав 20.04.2021;
- у квітні 2021 року настав 20.05.2021;
- у травні 2021 року настав 20.06.2021;
- у червні 2021 року настав 20.07.2021;
- у вересні 2021 року настав 20.10.2021;
- у жовтні 2021 року настав 20.11.2021.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив отримані послуги у встановлені строки.
За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" утворилась заборгованість перед Міським комунальним підприємством "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у розмірі 6 587,20 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував до сплати пеню у розмірі 115,25 грн., інфляційну складову у розмірі 865,62 грн. та 3% річних у розмірі 107,80 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзиву на позов не надав.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основного боргу за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 432 від 01.02.2021 у розмірі 6 587,20 грн., пені у розмірі 115,25 грн., інфляційної складової у розмірі 865,62 грн., 3% річних у розмірі 107,80 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи були надані послуги, на яку суму; в які строки і якому розмірі надані послуги мали бути оплачені), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи були оплачені відповідачем отримані послуги), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Між Міським комунальним підприємством "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (надалі - виконавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" (надалі - споживач) було укладено договір з індивідуальним споживачем у будівлі, приміщення якої є самостійними об'єктами нерухомого майна, про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 432 від 01.02.2021 (надалі - договір).
Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до п. 52 договору, договір укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на один рік.
Відповідно до пункту 1 договору, виконавець зобов'язується надавати споживачеві послуги з централізованого питного водопостачання та водовідведення (надалі - послуги), а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у порядку, строки та на умовах, передбачених договором.
Пунктом 5 договору передбачено, що тарифи на послуги встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону і становлять:
- на послугу з централізованого водопостачання - 21,40 грн. за 1 куб.метр;
- на послугу з централізованого водовідведення - 15,40 грн. за 1 куб.метр.
Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статті 202 Господарського кодексу України та статті 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Позивач виконав умови договору, за період з 01.02.2021 по 31.10.2021 надав відповідачу послуги на загальну суму 6 587,20 грн.
Позивач склав відповідні акти виконання робіт виставив відповідачу рахунки на оплату спожитих послуг (том 1 а.с. 12 - 22).
Згідно з п. 17 договору, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не визначено договором.
З урахуванням положень пункту 17 договору, строк оплати відповідачем послуг, спожитих:
- у лютому 2021 року настав 22.03.2021;
- у березні 2021 року настав 20.04.2021;
- у квітні 2021 року настав 20.05.2021;
- у травні 2021 року настав 22.06.2021;
- у червні 2021 року настав 20.07.2021;
- у вересні 2021 року настав 20.10.2021;
- у жовтні 2021 року настав 22.11.2021.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором і не оплатив отримані послуги у встановлені строки.
За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" утворилась заборгованість перед Міським комунальним підприємством "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" у розмірі 6 587,20 грн.
А отже, вимоги позивача про стягнення суми основного боргу у розмірі 6 587,20 грн. є обґрунтованими.
Пунктом 24 договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за послуги споживач сплачує пеню у розмірі 0,01 відсотків, але не більше як 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послуги.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 24 договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,01 відсотка від суми боргу за загальний період з 21.03.2021 по 11.05.2022 у розмірі 115,25 грн.
Розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Крім того, поданий розрахунок містить арифметичні помилки.
За розрахунком суду:
- пеня на суму боргу 294,40 грн. за період з 23.03.2021 по 22.09.2021 (184 дні) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 5,41 грн.;
- пеня на суму боргу 73,60 грн. за період з 21.04.2021 по 20.10.2021 (183 дні) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 1,35 грн.;
- пеня на суму боргу 110,40 грн. за період з 21.05.2021 по 20.11.2021 (184 дні) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 2,03 грн.;
- пеня на суму боргу 147,20 грн. за період з 23.06.2021 по 22.12.2021 (183 дні) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 2,69 грн.;
- пеня на суму боргу 73,60 грн. за період з 21.07.2021 по 20.01.2022 (184 дні) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 1,35 грн.;
- пеня на суму боргу 1 251,20 грн. за період з 21.10.2021 по 20.04.2022 (182 дні) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 22,77 грн.;
- пеня на суму боргу 4 636,80 грн. за період з 23.11.2021 по 11.05.2022 (170 днів) у розмірі 0,01% від суми боргу становить 78,83 грн.
Всього: 114,43 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 114,43 грн.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За порушення постачальником строків повернення авансу позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 107,80 грн. за загальний період з 21.03.2021 по 11.05.2022 та інфляційну складову у розмірі 865,62 грн. за загальний період (фактично) з березня 2021 року по квітень 2022 року.
Розрахунок 3% річних, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
За розрахунком суду:
- 3% річних на суму боргу 294,40 грн. за період з 23.03.2021 по 11.05.2022 становлять 10,04 грн.;
- 3% річних на суму боргу 73,60 грн. за період з 21.04.2021 по 11.05.2022 становлять 2,34 грн.;
- 3% річних на суму боргу 110,40 грн. за період з 21.05.2021 по 11.05.2022 становлять 3,23 грн.;
- 3% річних на суму боргу 147,20 грн. за період з 23.06.2021 по 11.05.2022 становлять 3,91 грн.;
- 3% річних на суму боргу 73,60 грн. за період з 21.07.2021 по 11.05.2022 становлять 1,78 грн.;
- 3% річних на суму боргу 1 251,20 грн. за період з 21.10.2021 по 11.05.2022 становлять 20,88 грн.;
- 3% річних на суму боргу 4 636,80 грн. за період з 23.11.2021 по 11.05.2022 становлять 64,79 грн.
Всього: 106,97 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення 3% річних є обґрунтованими у розмірі 106,97 грн.
Перевіривши розрахунок інфляційної складової суд встановив, що він не відповідає вимогам чинного законодавства.
Так, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
В Рекомендаціях Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що сума, внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.
За розрахунком суду:
- інфляційна складова на суму боргу 294,40 грн. за період з квітня 2021 року по квітень 2022 року становить 50,76 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 73,60 грн. за період з травня 2021 року по квітень 2022 року становить 12,09 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 110,40 грн. за період з червня 2021 року по квітень 2022 року становить 16,48 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 147,20 грн. за період з липня 2021 року по квітень 2022 року становить 21,64 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 73,60 грн. за період з серпня 2021 року по квітень 2022 року становить 10,74 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 1 251,20 грн. за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року становить 155,70 грн.;
- інфляційна складова на суму боргу 4 636,80 грн. за період з грудня 2021 року по квітень 2022 року становить 535,63 грн.
Всього: 803,04 грн.
А отже, позовні вимоги про стягнення інфляційної складової є обґрунтованими у розмірі 803,04 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення № 432 від 01.02.2021 (т. 1 а.с. 6 - 8), договором на відпуск води із комунального водопроводу та прийняття стоків в комунальну каналізацію № 432 від 01.01.2019 (том 1 а.с. 9 - 11), рахунками на оплату та актами виконання робіт (том 1 а.с. 12 - 22).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основного боргу у розмірі 6 587,20 грн., пені у розмірі 114,43 грн., інфляційної складової у розмірі 803,04 грн., 3% річних у розмірі 106,97 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 0,82 грн., інфляційної складової у розмірі 62,58 грн., 3% річних у розмірі 0,83 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Січеславський машинобудівний завод" (місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Тикви Григорія, 3-А, ідентифікаційний код: 39925212) на користь Міського комунального підприємства "Покровське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (місцезнаходження: 53300, Дніпропетровська область, м. Покров, вул. Заводська-2; ідентифікаційний код: 03341351) суму основного боргу у розмірі 6 587,20 грн., пеню у розмірі 114,43 грн., інфляційну складову у розмірі 803,04 грн., 3% річних у розмірі 106,97 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 460,24 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 0,82 грн., інфляційної складової у розмірі 62,58 грн., 3% річних у розмірі 0,83 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 04.07.2023.
Суддя М.О. Ніколенко