28.06.2023 м. Дніпро Справа № 912/1480/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А., Верхогляд Т.А.,
секретар судового засідання Саланжій Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційних скарг Знам'янського психоневрологічного інтернату та Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 по справі № 912/1480/22 (суддя Кабакова В.Г.), повний текст рішення складено 30.01.2023
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м. Київ
до відповідача Знам'янського психоневрологічного інтернату, м. Знам'янка, Кіровоградської області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
про стягнення 348319,51 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
В жовтні 2022 року до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (далі - позивач, або ТОВ "ГК "Нафтогаз України") до Знам'янського психоневрологічного інтернату (далі - відповідач) про стягнення 348319,51 грн, з яких 263709,60 грн основного боргу, 31934,15 грн пені, 4595,05 грн 3% річних, 48080,71 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті спожитого природного газу під час постачання ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" в період з 01.11.2021 до 21.11.2021.
Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто із відповідача на користь позивача 263709,60 грн основного боргу, 29723,32 грн пені, 4226,58 грн 3% річних, 44079,46 грн інфляційних втрат та 5126,04 грн судового збору. В решті позову відмовлено.
2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржує його в апеляційному порядку до Центрального апеляційного господарського суду.
В апеляційній скарзі відповідач просить апеляційний господарський суд скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга відповідача мотивована не відповідністю обставинам справи висновків суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
На думку апелянта, висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення позову зроблені виключно на припущеннях і є помилковими, адже судом неповно встановлено обставини, які мають значення для справи, неправильно визначено правовідносини сторін, внаслідок чого прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- судом першої інстанції не враховано викладені у відзиві на позовну заяву заперечення відповідача, внаслідок чого зроблено помилковий висновок про обізнаність останнього з постачанням на його об'єкти природного газу у спірний період саме позивачем - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії".
31.10.2021 між позивачем та відповідачем укладено угоду про розірвання договору з поставки природного газу № 101/ПГ-2654-Б від 01.09.2021 у зв'язку з проведенням повної оплати за надані послуги із постачання газу відповідачем та у зв'язку із проведенням 27.10.2021 процедури закупівлі газу у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" (третя особа у справі) на період з жовтня 2021 до 31.12.2021.
08.11.2021 між ТОВ ГК "Нафтогаз Трейдинг" та Знам'янським психоневрологічним інтернатом укладено Договір № 10-1064/21-БО-Т про постачання природного газу в обумовлених обсягах в розрахунковий період з жовтня 2021 по 31.12.2022;
- судом першої інстанції не враховано, що на виконання умов вказаного Договору ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" постачало, а Знам'янський психоневрологічний інтернат, починаючи з листопада 2021 року отримував природний газ і здійснював його оплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу № 12 від 20.12.2021 за листопад 2021 року на суму 116953,98 грн та платіжним дорученням від 23.12.2021 про сплату вказаного рахунку, що виключає наявність будь-якої заборгованості за поставлений позивачем газ;
- судом не враховано правові позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 19.02.2019 по справі № 911/5309/14, від 04.11.2019 по справі № 905/49/15, від 29.11.2019 по справі № 914/2267/18 про те, що фактичне здійснення господарської операції, у випадку заперечення однією із сторін факту здійснення такої господарської операції, повинно підтверджуватися, у тому числі, наявністю у продавця у власності товару, вибуття із власності такого товару, оприбуткуванням товару іншою стороною та іншими непрямими доказами;
- судом не враховано, що розрахунок на оплату за використаний природний газ за період 1-30 листопада 2021 № 32492 від 10.12.2021, на загальну суму 263709,60 грн, не містить зазначення об'єктів, по яких здійснювалось постачання природного газу та вузлів обліку за ЕІС - кодом, не містить зазначення номеру та дати договору на постачання газу, акт звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою відповідача не підписувався. Тобто у даному випадку, заборгованість відповідача на суму 263709,60 грн не підтверджена належними первинними документами та не може становити зазначену суму, оскільки поставка газу на цю суму не відбувалася.
Оскільки у позивача не виникло зобов'язань перед відповідачем з оплати природного газу, то останній не допустив порушення зобов'язань, а тому суд не мав підстав для стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання відповідачем умов Договору;
- судом не надано правової оцінки доводам відповідача, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, фінансування бюджетних установ відбувається в обмеженому та неповному обсязі, що може зумовити породження заборгованості перед контрагентами не з вини відповідача, а з об'єктивних обставин, що містять ознаки форс-мажорних обставин та підтверджені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1. від 28.02.2022. Вказане, на думку відповідача, може спричинити неможливість подальшого ним виконання зобов'язань. Підтверджені форс-мажорні обставини позбавляють права позивача здійснювати нарахування пені, інфляційних та відсотків річних в період дії воєнного стану.
Крім того, з рішенням суду частково не погодився позивач по справі - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та оскаржує його в апеляційному порядку до ЦАГС.
На думку апелянта, висновки місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат, помилково пов'язані зі строком виконання позивачем зобов'язань за договором щодо оплати за поставлений природний газ з датою отримання відповідачем рахунку на оплату, з огляду на наступне.
Так, порядок здійснення відповідачем оплат визначений п. 4.4. Типового договору, яким передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Тобто визначальним для обрахунку перебігу строку оплати є місяць, в якому мав місце факт постачання газу. Саме кінець місяця поставки є початком обрахунку наступного (місячного) строку, впродовж якого повинен бути здійснений платіж.
На думку позивача, з огляду на положення п. 4.4. розділу ІV Типового договору відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за листопад 2021 року до 31.12.2021.
Відповідно до п. 4.2., розділу ІV Типового договору, об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Кількість отриманого газу доведена споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу, на підставі якого складені акти приймання-передачі послуг з розподілу газу. Така інформація доступна відповідачу на інформаційній платформі Оператора ГТС за ЕІС-кодом, як суб'єкту ринку природного газу у межах прав на перегляд відображених відомостей.
У письмових поясненнях позивач зазначає про те, що хоча в Договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом ст. 692 ЦК України та п. 4.4. Типового договору така умова не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується "з дня отримання товару", а не рахунку.
За своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом який містить лише платіжні реквізити, на які в якості оплати за наданий товар перераховуються грошові кошти, тобто носить виключно інформаційний характер.
Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.
Таким чином, неотримання відповідачем рахунку на оплату товару не впливає на обов'язок покупця оплатити його вартість.
З урахуванням зазначеного, позивач вважає правильним здійснений ним розрахунок сум пені, 3% річних та інфляційних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з 01.01.2022, а тому просить скасувати оскаржуване ним рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у сумі 2210,83 грн, 3 % річних у сумі 368,47 грн та інфляційних втрат у сумі 4001,25 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" задовольнити у повному обсязі.
3. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (далі - Постачальник, Постачальник "останньої надії") відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 04.07.2017 № 880 здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», постачальник «останньої надії» - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.
26.10.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 та від 09.12.2020 № 1236".
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 1102 визначено зобов'язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров'я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров'я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Відповідач є бюджетною установою (відповідно до Бюджетного кодексу України).
Позивач зазначає, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і відповідно, спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених позивачем.
На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого відповідачем газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивач надав до матеріалів справи лист оператора ГТС від 05.07.2022 № ТОВВИХ-22-7030 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XT000035A9Y00N; інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма № 10); відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56XT000035A9Y00N (надано у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС).
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу) договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС).
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та Знам'янським психоневрологічним інтернатом укладено Типовий договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" (а. с. 14-15 т 1).
Згідно з п. 2.1. Типового договору Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
За п. 3.1., 3.3. Типового договору постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу ГТС. Період безперервного постачання природного газу Постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу Споживачу Постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.
Відповідно до п. 4.2. - 4.5. Типового договору об'єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ/оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі Оператора ГТС та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу. Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. У разі порушення побутовим Споживачем строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Згідно з підп. 1 п. 5.1. та пп. 1 п. 5.2. Типового договору Споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому Договорі та зобов'язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 11.1. Типовий договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу ГТС.
Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов'язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором.
Як стверджує позивач, нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу проведено ним виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які він отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС. Вартість природного газу визначена шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, відповідно до встановленого тарифу.
З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 809 в редакції постанови № 1102.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1102 на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.
За твердженням позивача, протягом листопада 2021 року розрахована за формулою ціна природного газу перевищувала 16,8 грн за 1 м3, отже у цей період застосовується гранична ціна в 16,8 грн за 1 м3.
Як стверджує позивач, ним виконано належним чином та в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов укладеного з відповідачем Типового договору.
На виконання умов Типового договору, позивач з 01.11.2021 по 21.11.2021 поставив відповідачу природний газ в об'ємі 15,697 тис.м3 на загальну суму 263709,60 грн, згідно з рахунком на оплату (природного газу) № 32492 від 10.12.2021.
Відповідач свої зобов'язання за спірним договором щодо оплати за отриманий природний газ не виконав, у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем становить 263709,60 грн.
Позивач звертався до відповідача із вимогою №119/4.3-7552-2022 від 15.06.2022, в якій просив сплатити заборгованість за природний газ (основний борг) в сумі 263709,60 грн до 14.06.2022 на поточний рахунок ТОВ "ГК "Нафтогаз України".
Факт надсилання вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією від 15.06.2022 та списком згрупованих відправлень (а. с. 60-62 т 1).
Відповідач на вимогу позивача жодним чином не відреагував.
У зв'язку з несвоєчасною сплатою заборгованості позивач окрім суми основного боргу, нарахував та просить суд стягнути з відповідача: 31934,15 грн пені, 4595,05 грн 3% річних та 48080,71 грн інфляційних втрат.
Відповідач в свою чергу заперечує проти вищевикладеного та посилається на те, що з 31.10.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та Знам'янським психоневрологічним інтернатом укладено угоду про розірвання договору постачання природного газу № 101/ПГ-2654-Б від 01.09.2021 у зв'язку з проведенням повної оплати за надані послуги із постачання газу відповідачем та у зв'язку із проведенням 27.10.2021 процедури закупівлі газу у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" за переговорною процедурою відповідачем на період з жовтня 2021 року до 31.12.2021 (а. с. 100 т 1).
08.11.2021 між ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг» (третя особа, постачальник) та Знам'янським психоневрологічним інтернатом (споживач) укладено Договір № 10-1064/21-БО-Т на постачання природного газу (далі - Договір від 08.11.2021).
Відповідно до умов Договору від 08.11.2021 постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1.).
Відповідності до п. 1.5 Договору від 08.11.2021 у разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор (и) газорозподільних мереж, а саме: Знам'янська УЕГГ, ТОВ "Кіровоградгаз", з якими споживач уклав відповідний договір.
Згідно пп. 2.1., 2.1.3. Договору від 08.11.2021 постачальник передає споживачу на умовах цього Договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно) газ обсягом 96,8 тис. куб. м., в тому числі по місяцях (помісячні об'єми наведено у відповідній таблиці п. 2.1. Договору).
Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (далі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 Договору від 08.11.2021).
Відповідно до п. 3.5. Договору від 08.11.2021 приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Згідно пп. 6.2., 6.4. Договору від 08.11.2021 споживач зобов'язаний, зокрема, самостійно контролювати власне використання природного газу за цим Договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі: невключення/виключення споживача до/з Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС.
Постачальник зобов'язаний забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у Реєстрі при дотриманні споживачем умов цього Договору.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору від 29.11.2021 року).
Відповідач стверджує, що на виконання умов Договору від 08.11.2021 ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" постачало, а відповідно Знам'янський психоневрологічний інтернат, починаючи з листопада 2021 отримував газ для власних потреб в обумовленому обсязі та здійснював оплату за спожитий газ, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу № 12 від 20.12.2021 за період листопада 2021 року на загальну суму 116953,98 грн та платіжним дорученням з відміткою банку від 23.12.2021 (а. с. 104-112 т 1).
Вищевказане, на думку відповідача є свідченням наявності договірних відносин у відповідача з іншим постачальником газу у вказаний період, а не з позивачем.
Отже, відповідач вважає, що повністю розрахувався за спожитий в листопаді 2021 року природний газ з безпосереднім постачальником ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», відповідно до умов укладеного з ним Договору на постачання природного газу №10-1064/21-БО-Т від 08.11.2022.
У судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції, представник ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" Пронюк В.Я., який брав участь в судовому засіданні у режимі відеоконференції, спростував доводи відповідача щодо постачання у спірний період (01.11.2021-21.11.2021) природного газу третьою особою у справі, оскільки на виконання укладеного з відповідачем Договору від 08.11.2021, постачання газу на об'єкти відповідача відбувалося лише з 22.11.2021 - після реєстрації ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в реєстрі постачальників "останньої надії". Представник ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" Пронюк В.Я. підтвердив, що поставки газу на об'єкти споживача у спірний період здійснювало саме ТОВ "ГК "Нафтогаз України", як постачальником "останньої надії" для споживача, що підтверджується листом Оператора ГТС від 05.07.2022 № ТОВВИХ-22-7030.
Вказані вище обставини також були встановлені судом першої інстанції, про що зазначено в рішенні.
Доказів реєстрації ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в Реєстрі постачальників "останньої надії" природного газу для Споживача (відповідача по справі) у спірний період матеріали справи не містять.
Всі вищезазначені обставини стали підставою для звернення до суду позивача з даним позовом.
4. Мотиви з яких суд апеляційної інстанції відхиляє/задовольняє доводи апеляційних скарг та змінює рішенням суду.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.
Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Згідно з визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
В ч. 1 ст. 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).
Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.
Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.
Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI вказаних Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Колегія суддів зауважує, що Реєстр споживачів постачальника "останньої надії" є відкритим для доступу 24 години 7 днів на тиждень, а тому будь-який споживач має вільний доступ до інформації в Реєстрі за наявності у нього ЕІС-коду.
Відповідно до абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.
Згідно з абзацом 10 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС реєстрація споживача, що не є побутовим (крім споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, та оператора гарозподільної системи), здійснюється автоматично в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об'єкта у випадку, якщо діючому постачальнику було зупинено дію чи анульовано ліцензію на постачання природного газу.
Як зазначалося вище, матеріали справи не містять доказів реєстрації на інформаційній платформі Оператора ГТС третьою особою у справі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", як постачальника "останньої надії" для Споживача (відповідача по справі) у спірний період.
Відповідно до п. 2 глави 7 розділу XII Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Таким чином об'єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
З урахуванням зазначеного вище, Позивач має проводити нарахування вартості спожитого Споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого Споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
У зв'язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об'єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і відповідно спожитий природний газ віднесено до об'ємів, поставлених саме позивачем.
Отже, з урахуванням встановлених вище обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що між позивачем та відповідачем дійсно був укладений Договір на постачання природного газу, як між постачальником "останньої надії" та споживачем.
Надані відповідачем докази не спростовують факт того, що він отримував природний газ саме від постачальника "останньої надії", у даному випадку - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", а не від третьої особи.
Згідно приписів статей 11, 509, 525, 526, 530 ЦК України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, в силу яких договір є підставою виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно загальних положень про купівлю-продаж (ст. 662-663, 689, 691-692 ЦК України) продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк. В свою чергу, покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений строк.
Згідно з листом ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" щодо споживача з ЕІС-кодом 56XT000035A9Y00N зазначено, що у період з 01.11.2021 по 21.11.2021 обсяги природного газу, використані споживачем, внесені в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України", та становить 15697 куб. м.
На виконання умов Договору позивач виставив відповідачеві рахунок на оплату (природний газ) № 32492 за 15697,00 м3 на загальну суму (враховуючи послугу транспортування природного газу) - 263709,60 грн, який надісланий засобами поштового зв'язку на адресу відповідача 10.01.2022. Надіслання вказаного рахунку позивачем 10.01.2022 підтверджується списком рекомендованих направлень та фіскальним чеком (а. с. 21-22 т 1).
На підставі наявних в матеріалах справи документів, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач в період з 01.11.2021 по 21.11.2021 (відповідно до листа Оператора ГТС від 05.07.2022 № ТОВВИХ-22-7030) здійснив постачання відповідачу природного газу в об'ємі 15697,00 м3 на загальну суму 263709,60 грн, яка останнім не сплачена, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а. с. 36-44, 46-54, 56-62 т 1).
Отже, на підставі вищенаведеного, відповідач зобов'язаний оплатити повну вартість отриманого від позивача природного газу в установлений Договором строк, однак станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідач суду не надав.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у сумі 263709,60 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Доводи апелянта (відповідача) про те, що судом не надано правової оцінки тому, що у зв'язку з введенням на території України воєнного стану, фінансування бюджетних установ відбувається в обмеженому та неповному обсязі, що може зумовити породження заборгованості перед контрагентами не з вини відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У даному випадку сума боргу виникла у відповідача в період з 01.10.2021 по 21.10.2021, тобто до введення воєнного стану в Україні (24.02.2022).
В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору.
Відповідно до п. 6.2. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.
Таким чином, незважаючи на те, що Торгово-промислова палата України розмістила загальний офіційний лист щодо засвідчення форс-мажорних обставин, вказане не є безумовною підставою для звільнення сторони від відповідальності за невиконання зобов'язання.
З урахуванням вищезазначеного, викладені в апеляційній скарзі доводи відповідача не спростовують встановлених судом першої інстанції фактичні обставини справи, а тому відхиляються апеляційним господарським судом, як безпідставні.
В той же час колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову про стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
За змістом статей 549, 551 ЦК України , неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 4.5 Договору).
У зв'язку з несвоєчасним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань щодо оплати поставленого природного газу, позивачем нараховано для сплати відповідачем за зобов'язаннями листопада 2021 штрафні санкції, 3 % річних та інфляційні втрати, а саме:
- пеню на загальну суму 31934,15 грн, за період з 01.01.2022 по 30.06.2022;
3% річних на загальну суму 4595,05 грн за період з 01.01.2022 по 31.07.2022:
- втрат від інфляції на загальну суму 48080,71 грн за період з січня 2022 по липень 2022 року включно.
Місцевий господарський суд перевіривши період, за яким позивач здійснив нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат дійшов висновку про неправильне визначення останнім періоду нарахування враховуючи наступне.
Відповідно до п. 4.3., 4.4. Договору Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено). Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3. цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
В той же час, місцевим господарським судом було встановлено, що рахунок на оплату від 10.12.2021 № 32492 направлений позивачем рекомендованим листом відповідачу лише 10.01.2022, що в свою чергу виключало можливість оплати відповідачем вказаного рахунку до 31.12.2021.
З урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень (затверджених наказом Міністерства Інфраструктури України від 28.11.2013 № 958) суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач мав отримати рахунок від 10.12.2021, який направлений позивачем 10.01.2022 - 17.01.2022, а відповідно період початку прострочення заборгованості починається з 18.01.2022.
Здійснивши власний розрахунок штрафних санкцій, відсотків річних та втрат від інфляції, місцевим господарським судом встановлено, що початок періоду для здійснення розрахунків слід брати, починаючи з 18.01.2022, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині задоволено судом частково.
Колегія суддів вважає неправильними висновки суду першої інстанції в цій частині та погоджується з доводами апелянта (позивача), оскільки за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом який містить лише платіжні реквізити, на які в якості оплати за наданий товар перераховуються грошові кошти, тобто носить виключно інформаційний характер.
Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора у розумінні ст. 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов'язку оплатити товар.
Таким чином, неотримання відповідачем рахунку на оплату товару не впливає на обов'язок покупця оплатити його вартість.
Разом з тим, порядок здійснення відповідачем оплат визначений п. 4.4. Типового договору, яким передбачено, що споживач зобов'язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. Тобто визначальним для обрахунку перебігу строку оплати є місяць, в якому мав місце факт постачання газу.
З огляду на положення п. 4.4. розділу ІV Типового договору, колегія суддів погоджується з доводами позивача про те, що відповідач мав сплатити вартість поставленого природного газу за листопад 2021 року до 31.12.2021.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає наявними підстави для задоволення апеляційної скарги позивача по справі та задоволення у повному обсязі його позовних вимог, у тому числі в частині стягнення з відповідача сум пені, 3% річних та інфляційних за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання.
Рішення місцевого господарського суду в цій частині слід змінити та ухвалити нове рішення про задоволення ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у повному обсязі про стягнення з відповідача на користь позивача: 263709,60 грн - суми основного боргу, пені у сумі 31934,15 грн, 3 % річних у сумі 4595,05 грн та інфляційних втрат у сумі 48080,71 грн.
5. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права.
За вказаних вище обставин, апеляційна скарга Знам'янського психоневрологічного інтернату не підлягає задоволенню.
Натомість апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз України" слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
6. Розподіл судового збору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір підлягає відшкодуванню ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за рахунок Знам'янського психоневрологічного інтернату.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Знам'янського психоневрологічного інтернату - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - задовольнити у повному обсязі.
Рішення Господарського суду Кіровоградської області від 23.01.2023 по справі № 912/1480/22 - змінити та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Знам'янського психоневрологічного інтернату (вул. Соборна, буд. 148, м. Знам'янка, Кіровоградська область, 27403, ідентифікаційний код 03190358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 263709,60 грн - основного боргу, 31934,15 грн - пені, 4595,05 грн - 3% річних, 48080,71 грн - втрат від інфляції та 5224,79 грн - судового збору.
Видачу наказу доручити Господарському суду Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу
Повний текст постанови складено 04.07.2023.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Л.А. Коваль
Т.А. Верхогляд