26 червня 2023 року м. Харків Справа № 905/585/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А. , суддя Россолов В.В.,
при секретарі судового засідання Ярош В.В.,
за участі представників сторін:
від відповідача: Чуйко О.В.,
від позивача: Кваша І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, за вх. №482 Д/1 на рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2022 (повний текст складено 30.12.2022, суддя Паляниця Ю.О.) у справі № 905/585/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центренергозбут", м.Черкаси,
до Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя,
про стягнення 7241724, 80 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут», м.Черкаси звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя, м.Маріуполь про стягнення заборгованості у розмірі 13104239,83 грн, з яких 10526085,92 грн борг за спожиту електричну енергію в січні та лютому 2022 року, 1208882,78 грн пеня, 1252825,54 грн інфляційні нарахування, 116445,59 грн 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов договору №1 від 01.01.2022р. про постачання електричної енергії споживачу, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у січні та лютому 2022 року електричну енергію в розмірі 10526085,92 грн, що стало підставою для нарахування пені, інфляційних та процентів річних.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.08.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/585/22, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.
У зв'язку зі сплатою відповідачем заборгованості за зобов'язаннями січня 2022 року, 09.08.2022р. представник позивача звернувся до суду з заявою б/н від 09.08.2022р. (в редакції заяви б/н від 06.10.2022р.) про зменшення розміру позовних вимог, згідно з якою заявив до стягнення заборгованість у розмірі 7241724,80 грн, з яких 4663570,89 грн борг за спожиту електричну енергію, 1208882,78 грн пеня, 1252825,54 грн інфляційні нарахування, 116445,59 грн 3% річних.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2022 у справі №905/585/22 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя (87528, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Спаська, 18, код ЄДРПОУ 03342638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» (18001, м.Черкаси, бул.Шевченка, 208, код ЄДРПОУ 43888596) борг за спожиту електричну енергіюв сумі 4663570,89 грн , пеню 1208882,78 грн, інфляційні нарахування 1252825,54 грн, 3% річних 116445,59 грн, а також судовий збір у розмірі 108327,39 грн.
Повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» (18001, м.Черкаси, бул.Шевченка, 208, код ЄДРПОУ 43888596) з Державного бюджету України судовий збір в сумі 87937,74 грн, сплачений на підставі платіжного доручення №647 від 22.07.2022р.
Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та з клопотанням про відстрочення сплати судового збору. Просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2022 по справі № 905/585/22 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції без урахування усіх обставин справи. Наполягає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3 % річних є неприпустимими з огляду на військові події.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Геза Т.Д.
У зв'язку з перебуванням судді Гези Т.Д. на лікарняному на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Сгара Е.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2023 р. поновлено відповідачу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2022 р. у справі № 905/585/22, задоволено клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційним судом рішення по справі, відкрите апеляційне провадження за апеляційної скаргою відповідача на рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2022 у справі № 905/585/22, встановлено учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи з господарського суду Донецької області.
23.03.2023 р. від позивача по справі на адресу Східного апеляційного господарського суду надійшло відзив на апеляційну скаргу в якому просили рішення по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
У зв'язку з відпусткою судді Сгари Е.В., яка входила до складу колегії суддів, на підставі розпорядження керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями за наслідками якого визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Гетьман Р.А., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13/06/23 розгляд справи призначено на 26.06.2023 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 26.06.2023 р. в режимі відеоконференції приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Відповідно до приписів ч. 1 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022, затвердженим Законом України №2119-IX від 15.03.2022, продовжено строк дії воєнного часу в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб. Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 строком на 30 діб. Законом України № 7300 від 25.04.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» , відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 25.05.2022 строком на 30 діб. Законом України №2500-ІХ від 15.08.2022 затверджено Указ Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», відповідно до якого строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. В подальшому дію воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи
01.01.2022р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» (постачальник) та відповідачем, Підприємством електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» (споживач) укладено договір №1 про постачання електричної енергії споживачу шляхом підписання заяви-приєднання б/н від 01.01.2022р., за змістом п.2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
До вказаного договору були підписані додатки: №1 «Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу» з додатком №1 «Перелік об'єктів та точок комерційного обліку споживача», №2 «Комерційна пропозиція №1».
01.01.2022р. та 08.02.2022р. сторони укладали додаткові угоди №1 і №2, згідно з якими внесли зміни до договору №1 від 01.01.2022р. та комерційної пропозиції, а також визначили набрання змінами чинності з 01.01.2022р.
У відповідності до п.5.1 укладеного сторонами правочину (в редакції додаткової угоди №2 від 08.02.2022р.) споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Загальна вартість всього обсягу поставки складає 18289563,29 грн з ПДВ з урахуванням ПДВ 3048260,55 грн (місцевий бюджет).
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника (додаток №2 до договору) (п.5.2 договору №1 від 01.01.2022р.).
Згідно з п.3.1 комерційної пропозиції (в редакції додаткової угоди №2 від 08.02.2022р.) специфікація товару відповідає наступним параметрам: кількість електричної енергії 5261500 кВт*год, ціна за одиницю 2,89676 грн без ПДВ, ціна за одиницю 3,476112 грн з ПДВ, всього 18289563,29 грн з ПДВ.
У заяві-приєднанні визначено, що операторами системи розподілу, з якими споживач уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, є Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі».
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції (додаток №2), яку обрав споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком №1 до цього договору (п.13.2 вищезазначеного правочину).
За приписами розділу 11 комерційної пропозиції цей договір набирає чинності із дати його підписання і діє до 31.03.2022р., а в частині взятих на себе зобов'язань сторонами до повного його виконання.
Як вказує позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» поставило Підприємству електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя електроенергію:
- у січні 2022 року в обсязі 1686515 кВт/год на суму 5862515,03 грн з ПДВ (ціна 2,89676 без ПДВ) акт купівлі-продажу електричної енергії №217 від 31.01.2022р.,
- у лютому 2022 року в обсязі 1434400 кВт/год на суму 4663570,89 грн з ПДВ (ціна 2,89676, 2,22834, 2,60287 без ПДВ) акт купівлі-продажу електричної енергії №479 від 28.02.2022р.
Згідно з платіжними дорученнями №1 від 20.07.2022р., №25 від 20.07.2022р. на загальну суму 5862515,03 грн відповідач оплатив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями січня 2022 року.
Поряд з цим, Підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя вважає передчасними вимоги позивача про стягнення 4663570,89 грн за поставкою лютого 2022 року, оскільки наразі відсутня можливість підтвердити обсяг та вартість електричної енергії за лютий 2022 року.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги було задоволено у повному обсязі. Рішення обґрунтовано доведеністю позовних вимог.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції враховуючи нижче викладене.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із продажом електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018р. і безпосередньо договором.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. ( ст.275 ГК України)
Згідно з частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
З матеріалів справи убачається, що між сторонами було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 01.01.2022 р.
Як зазначає позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» поставило Підприємству електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя електроенергію:
- у січні 2022 року в обсязі 1686515 кВт/год на суму 5862515,03 грн з ПДВ (ціна 2,89676 без ПДВ) акт купівлі-продажу електричної енергії №217 від 31.01.2022р.,
- у лютому 2022 року в обсязі 1434400 кВт/год на суму 4663570,89 грн з ПДВ (ціна 2,89676, 2,22834, 2,60287 без ПДВ) акт купівлі-продажу електричної енергії №479 від 28.02.2022р.
Згідно з платіжними дорученнями №1 від 20.07.2022р., №25 від 20.07.2022р. на загальну суму 5862515,03 грн відповідач оплатив заборгованість перед позивачем за зобов'язаннями січня 2022 року.
Заборгованість за лютий 2022 року лишилася не сплаченою, оскільки відповідач вважає, що наразі відсутні можливість підтвердити обсяг та вартість електричної енергії.
З цього приводу судова колегія зазначає наступне.
За правилами п.13 комерційної пропозиції №1 обсяги спожитої електричної енергії визначаються оператором системи розподілу відповідно до чинного законодавства.
Для Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя постачальником послуг комерційного обліку є оператори системи розподілу Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі», Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Високовольтні мережі».
На запит позивача, вказані оператори системи розподілу надали інформацію про обсяги спожитої відповідачем у січні-лютому 2022 року електричної енергії, які і були відображені Товариством з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» у відповідних актах і рахунках.
При цьому, з 21.02.2022р. ціна визначалась з урахуванням механізму, наведеного у додатковій угоді №3 від 21.02.2022р.
Як свідчать матеріали справи, 16.02.2022р. Підприємство електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя направило Товариству з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» електронний лист та проект додаткової угоди до договору з пропозицією стосовно внесення змін щодо механізму визначення ціни на електричну енергію, зокрема щодо розрахунку вартості ціни на електричну енергію в розрізі за площадками вимірювання групи «а» (для електролічильників, які облаштовані автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) та за площадками вимірювання групи «б», (для електролічильників, в яких відсутня можливість їх автоматизованого дистанційного зчитування).
Згідно пояснень позивача, він опрацював пропозицію відповідача та 21.02.2022р. електронним листом направив узгоджену редакцію підписану зі сторони постачальника додаткової угоди №3 від 21.02.2022р. про внесення змін до договору №1 від 01.01.2022р. Проте, відповідач не повернув підписаний зі своєї сторони екземпляр додаткової угоди №3 від 21.02.2022р.
Враховуючи наявність оферти споживача щодо внесення змін до договору та його акцепту постачальником, з 21.02.2022р. електричну енергію споживачу було поставлено за заниженою ціною у відповідності до узгодженого в додатковій угоді №3 від 21.02.2022р. механізму.
Згідно з підпунктом 10 п.6.2 договору №1 від 01.01.2022р. споживач зобов'язався до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, підписувати та надсилати постачальнику скановану копію підписаного зі свого боку акту прийняття-передавання електричної енергії у розрахунковому періоді, шляхом направлення електронного листа з сканованою копією акта прийняття-передавання електричної енергії на електронні адреси постачальника, що вказані у розділі 14 договору. Оригінал акту прийняття-передавання електричної енергії споживач надає постачальнику до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. У випадку ненадання споживачем постачальнику оригіналу акту прийняття-передавання електричної енергії у встановлений строк такий акт вважається погодженим споживачем.
Доказів виконання відповідачем вказаного пункту договору щодо складання, підписання, надсилання постачальнику акту прийняття-передавання електричної енергії матеріали справи не містять, внаслідок чого, в силу його положень, відповідні акти вважаються погодженими споживачем.
Згідно із вимогами статті 525 та статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За правилами п.5.6 договору №1 від 01.01.2022р. оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 10 робочих днів з моменту отримання споживачем рахунку та акту прийняття-передачі електричної енергії, або протягом 10 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції.
Пунктом 5 комерційної пропозиції №1 визначено, що розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється споживачем за розрахунковий період, який, становить календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем за фактично відпущену електричну енергію відповідно показів засобів комерційного обліку за розрахунковий період. Рахунок на оплату спожитої електричної енергії надається споживачу до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, протягом 10 робочих днів з моменту отримання рахунку та акту приймання-передачі електричної енергії.
Акт купівлі-продажу електричної енергії №217 від 31.01.2022р. та рахунок на оплату №335 від 31.01.2022р. щодо зобов'язань січня 2022 року були направлені відповідачу 11.02.2022р. електронною поштою.
Акт купівлі-продажу електричної енергії №479 від 28.02.2022р. та рахунок на оплату №670 від 28.02.2022р. стосовно зобов'язань лютого 2022 року були направлені відповідачу 11.03.2022р. електронною поштою.
Факт отримання відповідних документів відповідачем у суді першої інстанції не заперечувався.
Таким чином, зобов'язання з оплати електричної енергії, що була поставлена у січні 2022 року мало бути виконано не пізніше 25.02.2022р. (включно), у лютому 2022 року не пізніше 25.03.2022р. (включно).
Посилання відповідача на те, що розрахунковим періодом за договором є календарний місяць, з огляду на що оплата електричної енергії, яка була поставлена у лютому 2022 року мала здійснюватися до 30.03.2022р. є безпідставними, оскільки п.5.4 комерційної пропозиції під розрахунковим періодом розуміє помісячний облік постачання електричної енергії, тоді як порядок оплати чітко визначено у вищенаведених положеннях вказаного пункту.
Судова колегія також зазначає, що постачання електричної енергії відповідачу здійснювалося до початку повномасштабного вторгнення, а заборгованість за спожиту електроенергії, виникла за січень- лютий 2022 року, тобто до окупації міста Маріуполь. Крім того, заборгованість за січень 2022 р. була погашена відповідачем після відкриття провадження у справі.
Щодо доказів, поданих позивачем, а саме фактичний ( звітний ) обсяг споживання за розрахунковий період лютий 2022 р., який було наданий ДТЕК «Донецькі електромережі» і який відповідач ( заявник апеляційної скарги) ставить під сумнів.
Відповідно до п.2.1.1. Кодексу комерційного обліку, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 за № 311 комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО ( адміністратором комерційного обліку) та здійснюється ППКО (постачальником послуг комерційного обліку) відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку.
Згідно п.2.1.1. ККО метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, випущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшої використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Відповідно до п.2.1.3 ККО, надання послуг комерційного обліку здійснюється ППКО на конкурентних засадах на умовах реєстрації ППКО та реєстрації його автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії АКО в порядку, установленому цим Кодексом.
Відповідно до п.12.4.4. ККО до дати записку інформаційного обміну між учасниками ринку через Датахаб, зокрема:
оператори системи забезпечують приймання даних комерційного обліку від ППКО (у ролі ОЗД та ОДКО) учасників ринку та / або споживачів, їх обробку. Формування, профілювання, валідацію та передачу для розрахунків на ринку за рахунок коштів, передбачених у тарифів на розподіл/ передачу електричної енергії. Зазначені функції виконуються операторами систем до дати початку їх виконання АКО з урахуванням поетапного записку функціонування центральної інформаційно-телекомунікаційної платформи Датахаб.
ППКО виконують функції та надають послуги із зчитування, обробки , формування, валідації, приймання та передачі даних комерційного обліку у межах своєї відповідальності та повноважень за рахунок замовників цих послуг.
Для підприємств електричних мереж зовнішнього освітлення «МІСЬКСВІТЛО» м.Маріуполь оператором системи розподілу електричної енергії ( транспортування) та постачальником послуг комерційного обліку ( розрахунок обсягів споживання електроенергії) є АТ «ДТЄК Донецькі електромережі» та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», що убачається з «Заяви-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу № 1 від 01.01.2022 ( Додаток № 1)
Облік електричної енергії на об'єктах Відповідача здійснюється за площадками вимірювання групи «а» ( для електролічильників, які облаштовані автоматизованою системою комерційного обліку енергії (АСКОЕ) та за площадками вимірювання групи «б» ( для електролічильників, в яких відсутня можливість їх автоматизованого дистанційного зчитування) , що також вбачається з Додатку 1 до Договору та даних, що надаються Операторами системи розподілу (ППКО)
Відповідно до пп.3) п.1.2.1 ККО автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) - різновид автоматизованої системи, що складається із засобів вимірювальної техніки, а також з устаткування, що забезпечує збір, обробку, збереження та відображення інформації, засобів зв'язку та синхронізації часу, функціонального об'єднаних для забезпечення комерційного обліку електричної енергії.
Згідно письмових пояснень позивача, в побутовому ( технічному) розумінні АСКОЄ - це лічильник електричної енергії з можливістю погодинного дистанційного передачі/ отримання даних щодо обсягів електричної енергії ( за допомогою мобільного інтернету та спеціальних програм. Оператору системи розподілу за точками комерційного обліку, де встановлено АСКОЕ, не потрібно особиста присутність для зняття показників засобів комерційного обліку. Ці дані надходили до адміністратора комерційного обліку автоматично без втручання працівників ОСР чи відповідача. Таким чином Оператором системи розподілу АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» дані комерційного обліку були відомі станом на кінець лютого 2022, тобто до фактичної окупації військами рф міста Маріуполь.
На підставі абз.5 п.8.6.11 ККО, у разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії, він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/ або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з Кодексом.
Згідно п.8.6.16 ККО, у разі виявлення у платіжному документі помилок показів лічильника споживач має повідомити про це відповідного оператора системи ППКО та електропостачальника та надати фактичні покази лічильника.
Відповідно до п.8.6.18 ККО, у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитою електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювання, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників , а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем.
У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/ або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії використаною споживачем від дня порушення вимірювання до дня відновлення вимірювання ( але не більше шести місяців) визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленою експертизою.
Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.
Заявником апеляційної скарги, не було вчинено жодних із вищеперечислених дій. Відповідач не звертався до оператора системи для здійснення контрольного зчитування та звірки показів.
Відповідач не визнає обсяги електроенергіях які були поставлені ще рік тому, однак за цей час жодного звернення щодо незгоди з обсягами позивачем отримано не було.
Як убачається з матеріалів справи та пояснення позивача дані комерційного обліку були передані постачальнику ( позивачу) відповідно до вимог діючого законодавства у сфері електроенергетики та на підстави них були виставлені рахунки на оплату електричної енергії споживачу. Відповідно до умов Договору про постачання електричної енергії споживачу та комерційної пропозиції, що є невід'ємною частиною договору Позивач здійснив нарахування за спожиту електроенергію виключно на підставі даних отриманих від операторів системного розподілу, які ж і виконують функції ППКО - АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» та ТОВ «ДТЄЕК Високовольтні мережі)
З огляду на наведене, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Центренергозбут» до Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 4663570,89 грн за лютий 2022 року є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст.611 ЦК України)
Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).
Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.7 комерційної пропозиції №1 за внесення платежів, передбачених умовами договору, з порушенням термінів, визначених цією комерційною пропозицією, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати.
З огляду на наведене, позивачем заявлено до стягнення 1208882,78 грн пені, а саме:
- за зобов'язанням січня 2022 року 713138,81 грн за період з 26.02.2022р. по 22.07.2022р.;
- за зобов'язанням лютого 2022 року 495743,97 грн за період з 26.03.2022р. по 22.07.2022р.
Розрахунок пені є арифметично вірним.
За приписами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на вищенаведене, позивач заявив до стягнення 3% річних у розмірі 116445,59 грн, а саме:
- за зобов'язанням січня 2022 року 70832,03 грн за період з 26.02.2022р. по 22.07.2022р.;
- за зобов'язанням лютого 2022 року 45613,56 грн за період з 26.03.2022р. по 22.07.2022р.
А також інфляційні в сумі 1252825,54 грн за наступними періодами:
- за зобов'язанням січня 2022 року 825358,22 грн за період березня 2022 року по червень 2022 року;
- за зобов'язанням лютого 2022 року 427467,32 грн за період з квітня 2022 року по червень 2022 року.
Вказані розрахунки є арифметично вірними.
Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо твердження заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних та інфляційних, оскільки на території міста Маріуполь проводилися активні бойові дії, а підприємство було переміщено у інше місто.
Стаття 617 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до приписів частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язання контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до п.п.12.1-12.5 договору №1 від 01.01.2022р. сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору. Строк виконання зобов'язань за цим договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом чотирнадцяти днів з дня їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до законодавства. Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови споживача від сплати постачальнику за електричну енергію, яка була надана до їх виникнення.
Отже, на особу, яка порушила зобов'язання, покладається обов'язок, у строк, визначений договором, доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов'язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв'язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов'язань).
Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема, загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна.
Листом № 2023/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022р. до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами, як для суб'єктів господарювання так і для населення. Відповідач вказаний лист надав до суду першої інстанції в якості доказу настання форс-мажорних обставин.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 19.08.2022р. у справі №908/2287/17 зазначив, що сертифікат Торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами.
У постанові Верховного Суду від 01.06.2021р. у справі №910/9258/20 вказано, що статтею 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання; саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
У матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем позивача про форс-мажорні обставини. Відсутні також докази засвідчення Торгово-промисловою палатою України для відповідача форс-мажорної обставини, що об'єктивно унеможливила виконання товариством зобов'язань за договором.
Крім того, порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманої електроенергії за січень 2023 р. відбулося до початку воєнної агресії та окупації міста Маріуполь.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги позивача як про стягнення пені, 3% річних, інфляційних збитків є такими, що підлягали задоволенню.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя, на рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2022 у справі № 905/585/22 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2022 у справі №905/585/22 - залишити без змін.
Стягнути з Підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м.Маріуполя, (вул.Спаська, 18, м.Маріуполь, Донецька область, 87528, код ЄДРПОУ 03342638) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 162 491, 08 грн. за звернення з апеляційною скаргою.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 04.07.2023
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя В.В. Россолов