Номер провадження: 22-ц/813/4618/23
Справа № 504/2289/22
Головуючий у першій інстанції Добров П. В.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
03.07.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,
на ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2022 року, постановлену судом у складі судді Доброва П.В.,
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування майна,
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування майна в якому просив визнати договір купівлі-продажу нерухомого майна, укладений між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та іншими особами недійсним, і повернути у власність в спадкоємцю ОСОБА_1 , повернути втрачене право власності ОСОБА_1 на нерухоме майно, яким є житловий будинок та земельна ділянка у розмірі 0,726 га за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача понесені матеріальні збитки.
Комінтернівський районний суд Одеської області ухвалою від 22.08.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
Комінтернівський районний суд Одеської області ухвалою від 01 листопада 2022 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, визнання права власності на житловий будинок та земельну ділянку, витребування майна повернув.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2022 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , посилається на те, що на виконання ухвали Комінтернівського районного суду Одеської області від 22.08.2022 року сплатив судовий збір, та всебічно сприяв розгляду цивільної справи. Постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви позбавляє скаржника права на судовий захист.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2023 року у вказаній справі визначено склад колегії суддів: Кутурланова О.В. головуючий суддя, судді: Орловська Н.В., Приходько Л.А.
Одеський апеляційний суд ухвалою від 08.05.2023 року відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, роз'яснив право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву не надходило.
Вища рада правосуддя рішенням від 30.05.2023 року № 567/0/15-23 вирішила достроково закінчити відрядження суддів Херсонського апеляційного суду, зокрема суддів Кутурланової О.В., Приходько Л.А., Орловської Н.В. до Одеського апеляційного суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.06.2023 року в даній справі визначено головуючим суддю Коновалову В.А. у зв'язку з закінченням відрядження суддею Кутурлановою О.В.
Копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги отримана ОСОБА_2 , ОСОБА_3 24.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження отримав 24.05.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21.06.2023 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Принцип справедливості судового розгляду в окремих рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) трактується як належне відправлення правосуддя, право на доступ до правосуддя, рівність сторін, змагальний характер судового розгляду справи, обґрунтованість судового розгляду тощо.
У рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95) ЄСПЛ зазначив: «Суд повторює, як він уже постановляв у багатьох випадках, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право подавати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, це положення, яке містить у собі «право на суд», з якого випливає право доступу до суду, тобто право порушувати провадження у суді в цивільних справах, становить лише один аспект; однак це є той аспект, який дійсно робить можливим використання подальших гарантій, закладених у пункті 1 статті 6. Такі характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено. І в цивільних справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду (див. рішення Суду «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. The United Kingdom) від 21 січня 1975 року, серія A, N 18, с. 18, п. 34 (у кінці) та 35 - 36; і «Z та інші проти Сполученого Королівства» (Z and Others v. the United Kingdom) (GC) N 29392/95 ECHR 2001-..., п. 91-93)» (пункт 52).
У рішенні від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» (Menshakova v. Ukraine, заява № 377/02) ЄСПЛ також виклав конвенційні стандарти стосовно доступу до суду: «Суд повторює, що п. 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом (див., наприклад, рішення у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЄСПЛ 2002-ІІ).
Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 22 серпня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про повернення та визнання права власності на спадкоємний житловий будинок та земельну ділянку залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали. В ухвалі зазначалося про не дотримання позивачем вимоги ст. 175 ЦПК України, а саме: до позову не додано доказів на підтвердження викладених в заяві обставин щодо права спадщини по закону на спірний житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; щодо домовленості про купівлю - продаж частини спірного житлового будинку та земельної ділянки за визначену у позові ціну та отримання вказаної суми позивачем, щодо будівельних робіт з 12.08.2022 року, та позивачем зазначено відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак не зазначено номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів. Крім того, позивачу необхідно сплатити судовий збір.
28 вересня 2022 року на виконання ухвали суду від 22 серпня 2022 року позивачем подано до суду першої інстанції квитанцію про сплату судового збору.
Також 28 вересня 2022 року на виконання вказаної ухвали суду надано заяву про доручення до матеріалів справи доказів: ксерокопію паспорта ОСОБА_1 довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, відомості з ДЗК про земельну ділянку, відповідь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 19.12.2016 року, відповіді Лиманського ВП ГУНП України в Одеській області, відповідь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 25.06.2016 року. При цьому, в заяві зазначено, що будуть подані клопотання про витребування документів, після допиту свідків.
Постановляючи ухвалу від 01 листопада 2022 року про повернення заяви позивачу, суд виходив з того, що станом на 01.11.2022 року позивачем не надані до суду документи на виконання ухвали суду, а саме: позивачем зазначено відповідачів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , однак не зазначено номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів.
Також, до заяви не додано доказів на підтвердження викладених в позові обставин щодо права спадщини по закону на спірний житловий будинок та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ; щодо домовленості про купівлю - продаж частини спірного житлового будинку та земельної ділянки за визначену у позові ціну та отримання вказаної суми позивачем, щодо будівельних робіт з 12.08.2022 року.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі від 22 серпня 2022 року, позивачем у визначений термін не усунуті, тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.
Проте, до такого висновку суд дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Із системного аналізу зазначеної норми права вбачається, що позивачем в позовній заяві зазначається номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти відповідачів у разі якщо такі відомості відомі позивачу.
Проте, постановляючи ухвалу від 01 листопада 2022 року суд першої інстанції не звернув уваги на зазначені вище положення норми права.
При цьому, 28 вересня 2022 року на виконання ухвали суду від 22 серпня 2022 року ОСОБА_1 надано заяву про доручення до матеріалів справи, зокрема ксерокопію паспорта ОСОБА_1 довідку про присвоєння ідентифікаційного номера.
З наведеного вбачається, що позивачем до суду надано докази, в яких міститься ідентифікаційний номер платника податків позивача та його номер і серія паспорта, а що стосується відповідачів, то дані відомості зазначаються в позовній заяві лише у разі якщо вони відомі позивачу.
За змістом п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
При цьому, положення вищевказаної статті не зобов'язують позивача додавати докази до позовної заяви.
За змістом статей 13 та 175 ЦПК України, позивач на власний розсуд обґрунтовує свої вимоги з викладом відповідних обставин та зазначенням доказів, що підтверджують такі обставини. Невідповідність зазначених у позовній заяві обставин чи доказів на підтвердження позовних вимог, неточність формулювань позовних вимог, їх неузгодження із способами захисту порушеного права, недоведеність підстав позову за кожною вимогою не перешкоджає розгляду справи, оскільки може бути підставою для відмови в задоволенні позову по суті, а не для визнання позовної заяви неподаною та її повернення.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Отже, зібрання доказів, якими обґрунтовуються позовні вимоги підлягає вирішення у порядку підготовчого провадження, а не шляхом залишення позовної заяви без руху.
Як зазначалося вище, 28 вересня 2022 року на виконання вказаної ухвали суду ОСОБА_1 надано заяву про доручення до матеріалів справи доказів: ксерокопію паспорта ОСОБА_1 довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, відомості з ДЗК про земельну ділянку, відповідь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 19.12.2016 року, відповіді Лиманського ВП ГУНП України в Одеській області, відповідь Крижанівської сільської ради Лиманського району Одеської області від 25.06.2016 року. При цьому в заяві зазначено, що будуть подані клопотання про витребування документів, після допиту свідків.
Однак суд першої інстанції вказані обставини не врахував, що в свою чергу позбавило позивача права на доступ до суду.
Верховний суд у постанові від 01 березня 2023 року по справі 761/33869/14-ц зробив висновок, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».
За таких обставин, достатніх підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу через не усунення недоліків. у суду першої інстанції не було, оскільки обставини, вказані в ухвалі суду від 01 листопада 2022 року, не можуть бути перешкодою в доступі до правосуддя.
Вимога скаржника про направлення справи для продовження розгляд справи іншому судді є необґрунтованою, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Отже, вирішення питання щодо розгляду даної справи іншим суддєю не відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції, а визначення судді для розгляду справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що питання про можливість відкриття провадження у справі вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, а тому відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Комінтернівського районного суду Одеської області від 01 листопада 2022 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 03 липня 2023 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді О.Ю. Карташов
Н.В. Стахова