Номер провадження: 22-ц/813/1983/23
Справа № 495/9317/18
Головуючий у першій інстанції Шевчук Ю. В.
Доповідач Драгомерецький М. М.
29.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Драгомерецького М.М.,
суддів: Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.,
при секретарі: Узун Н.Д.,
за участю: позивача ОСОБА_1 ,
у відкритому судовому засіданні переглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2021 року за заявою ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,-
01 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу.
Рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 року позов було задоволено в повному обсязі.
24 грудня 2020 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами вказаного рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи вимоги своєї заяви тим, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачки грошові кошти у сумі 100 000 грн та судових витрат у сумі 1 000 грн.
Натомість заявник ОСОБА_2 зазначає, що ніколи не брав кошти у ОСОБА_1 та ніколи не підписував розписки від 20 січня 2014 року, згідно якої він разом з ОСОБА_3 взяли в борг у позивачки ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100 000,00 грн та заяви про визнання позову від 21 січня 2019 року. Йому взагалі не було відомо про те, що в провадженні суду перебуває зазначена вище цивільна справа.
На думку заявника дані обставини є нововияленими, тому він звернувся до суду із вказаною заявою та просив суд задовольнити його вимоги в повному обсязі.
Позивач ОСОБА_1 надала до суду відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, згідно якого просила відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , оскільки обставини, на які посилається заявник не є нововиявленими у розумінні діючого законодавства та не можуть бути підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
В судове засідання сторони по справі не з'явились.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2021 року заяву ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 року - задоволено.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 420,40 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Сторони про розгляд справи сповіщались належним чином та завчасно. Відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судові повістки неодноразово надсилались на усі відомі суду адреси, однак поштова кореспонденція поверталась до суду із відміткою «адресат відсутній».
Відповідно до ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Явка сторін не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі №361/8331/18.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін, освідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у даному судовому засіданні за відсутності належним чином сповіщених відповідачів.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заяви та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Частинами першою, другою статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких обставин.
Підставою для перегляду судового рішення у порядку передбаченому главою 3 розділу V ЦПК України, можуть бути лише обставини, передбачені в статті 423 цього Кодексу.
Відповідно до статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, зокрема, є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом рішення (п. 1 ч. 2).
Перевіряючи обґрунтованість заяви, суд має виходити із загальних положень про докази, у тому числі про належність і допустимість засобів доказування, обов'язку доказування і подання доказів.
Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об'єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду.
Такий висновок ґрунтується на роз'ясненнях, які містяться у пунктах 3, 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами», указується, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 424, 426 ЦПК України.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.
Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишалися невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами.
Отже, нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи в порядку, встановленому статтями 423-429 ЦПК України.
Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, наданих у пункті 7 постанови «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30 березня 2012 року №4, обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу та стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивачки грошові кошти у сумі 100 000 грн та судових витрат у сумі 1 000 грн.
В матеріалах справи міститься копія розписки від 20.01.2014, згідно якої відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 взяли у позивачки ОСОБА_1 в борг грошові кошти у сумі 100 000 грн та клопотання відповідачки ОСОБА_3 від 19.11.2018 про розгляд справи за її відсутності та визнання позову, а також клопотання відповідача ОСОБА_2 від 14.05.2019 про розгляд справи за його відсутності та визнання позову.
Під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, на підтвердження доводів сторони відповідача ОСОБА_2 про те, що останній не підписував зазначених вище документів, а саме розписки від 20.01.2014, клопотання від 14.05.2019 було заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи по даній справі.
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 27 січня 2021 року було призначено судову почеркознавчу експертизу по даній справі, для проведення якої сторонам необхідно надати документи, перелічені в зазначеному вище клопотанні, проте стороною позивачки ОСОБА_1 не надано до суду документів, зазначених в даному клопотанні.
На підставі вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов до висновку, що ненадання стороною позивачки ОСОБА_1 документів для експертного дослідження, висновки якого могли підтвердити чи спростувати позовні вимоги за позовом, є підставою для застосування судом наслідків, передбачених ч. 10 ст. 84, ст. 109 ЦПК України, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне визнати факт виконання підпису, проставленого на документах: розписці від 20.01.2014, клопотання від 14.05.2019, не заявником ОСОБА_2 , а іншою особою. Вказані обставини стали підставою для задоволення заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 року за нововиявленими обставинами.
Однак, колегія суддів не погоджується із даним висновком суду першої інстанції та наголошує, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена Цивільним процесуальним кодексом України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими особами заявник зазначив, що про розгляд спору по суті він не був обізнаний, та заперечує написання ним розписки від 20 січня 2014 року та заяви про визнання позову від 21 січня 2019 року.
Таким чином, усі доводи заявника ОСОБА_2 , викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, є необґрунтованими, а зазначені нею обставини не є нововиявленою, оскільки вони зводиться до переоцінки доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, а отже не є підставами для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Правєдная проти Росії» від 18 листопада 2004 року зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов'язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу суду першої інстанції, що відповідно до ч. 4 ст. 429 ЦПК України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд:
1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду;
2) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала суду;
3) приймає постанову - якщо переглядалася постанова.
Таким чином, прийняття судом першої інстанції ухвали про задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами та відмову у задоволенні позовних вимог, є грубим порушенням норм процесуального права.
Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення, або змінює рішення.
За приписами частини першої статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
За встановлених обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване судове рішення слід скасувати, з ухваленням нового про відмову в задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 1, 375, 382-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 30 вересня 2021 року скасувати.
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 травня 2019 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складено: 29 червня 2023 року.
Судді Одеського апеляційного суду: М.М.Драгомерецький
А.І.Дришлюк
Р.Д.Громік