Номер провадження: 33/813/992/23
Справа № 947/2649/23
Головуючий у першій інстанції Федулеєва Ю. О.
Доповідач Стахова Н. В.
05.06.2023 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Стахової Н.В., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
Постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Не погоджуючись з даною постановою суду, 13.03.2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Постановою Одеського апеляційного суду від 24 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернуто особі, яка її подала.
Не погодившись із постановою Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року адвокат Тонкошкур І.В. подав на неї апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Постановою Одеського апеляційного суду від 12 травня 2023 року відмовлено в задоволенні клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Тонкошкур І.В. про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 23 лютого 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
12 травня 2023 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року та закрити провадження у справі, а також звернувся з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку зазначає, що 23 лютого 2023 року судом не було проголошено постанову і виходячи з Київського районного суду м.Одеси він не знав чи суддя надала можливість запросити адвоката та надати можливість ознайомитись з матеріалами справи. Можливість ознайомлення з матеріалами справи була надана після спливу строку на апеляційне оскарження.
Вирішуючи питання, чи були причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови поважними, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Отже, законодавець пов'язує початок відліку строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції з моментом її винесення, а не з моментом отримання особою копії постанови.
Правило дотримання десятиденного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб справи про адміністративні правопорушення розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи органи влади та інших зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності.
Це правило надає особі, яка має право на апеляційне оскарження, достатній строк для роздумів стосовно того, чи подавати апеляційну скаргу, для чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції, і визначає період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Строк на апеляційне оскарження, пропущений із поважних причин, може бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи.
Поважними причинами слід вважати лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, яка подала апеляційну скаргу, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений строк. Такі обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Київського районного суду м. Одеси постановлена 23 лютого 2023 року за участі ОСОБА_1 , який в судовому засіданні надав пояснення, а саме, що він не керував транспортним засобом у момент ДТП, а керувала його дівчина.
Довід скаржника про те, що судом не було проголошено постанову, спростовується матеріалами справи та не може слугувати підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови, отже ОСОБА_1 повинен був проявити обачність та у визначений законом строк здійснити дії, пов'язані з оскарженням постанови, чого не зробив.
Інших доводів, які б свідчили про існування непереборних обставин, які заважали ОСОБА_1 подати апеляційну скаргу у визначений законом строк, скаржником не наведено, що свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання апелянта про поновлення строку.
У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.
В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 зазначено, «що від судів вимагається вказувати підстави для поновлення права на оскарження судового рішення, однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі, проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки вказується на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження». Тобто сторона, яка належним чином повідомлена по час і місце розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, у зв'язку з ненаданням доказів щодо існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд приходить до висновку про відсутність законних підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді першої інстанції.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Керуючись ст.294 КУпАП,
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м. Одеси від 23 лютого 2023 року відмовити.
Апеляційну скаргу повернути особі, що її подала, разом з доданими до неї документами.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Н.В. Стахова