Справа № 142/320/22
Провадження № 33/801/590/2023
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Нестерук В. В.
Доповідач: Береговий О. Ю.
03 липня 2023 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю.,
розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 08 червня 2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 324523 від 13 серпня 2022 року, цього ж дня о 22:32 год. в смт. Піщанка, вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5, 2.3, 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з нього судовий збір в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 324523 від 13 серпня 2022 року, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 серпня 2022 року, відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій вказуючи на порушення норм матеріального і процесуального права просить оскаржувану постанову скасувати, закрити провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта огляд на стан алкогольного сп'яніння був проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, оскільки йому не пропонували працівники поліції пройти такий огляд в закладі охорони здоров'я. При цьому, апелянт зазначає, що свідки, які б могли підтвердити факт його відмови від проходження огляду саме в закладі охорони здоров'я не залучалися. Відомості про видачу йому направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я або його відмову в отриманні матеріали справи не містять.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази причини зупинки транспортного засобу, не надано можливості для написання пояснень та отримання правової допомоги.
09 червня 2023 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, у зв'язку з тим, що він є військовослужбовцем та відповідно до копії довідки № 638 від 09 червня 2023 року в/ч НОМЕР_2 продовжує перебувати на військовій службі в зоні бойових дій.
Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.
Якщо певні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону).
01 травня 2022 набрав чинності Закон № 2201-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», яким були внесені зміни у чинний КПК щодо зупинення кримінального провадження. У КУпАП такі зміни цим законом не були внесені. Це свідчить про те, що законодавець мав на меті врегулювати виключно питання щодо зупинення кримінального провадження в умовах воєнного стану.
Це обумовлено тим, що статус обвинуваченого відрізняється від статусу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Так, відповідно до КПК участь обвинуваченого у розгляді кримінального провадження є обов'язковою, на відміну від провадження у справі про адміністративне правопорушення, де визначено, що участь особи є обов'язковою тільки при розгляді справ про адміністративні правопорушення, що передбачені частиною першою статті 44, статтями 51, 146, 160, 172-4 - 172-9, 173, частиною третьою статті 178, статтями 185, 185-1, статтями 185-7, 187 КУпАП. Стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить.
Враховуючи це, застосування норм КПК України до правовідносин у даній справі за аналогією закону не видається можливим.
Слід також зауважити, що строки притягнення до кримінальної відповідальності є більш тривалими ніж строки накладення адміністративного стягнення та порядок їх обчислення є різним. Так, у КУпАП не передбачено можливості зупинення строків накладення адміністративного стягнення, а сплив такого строку навіть за наявності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення є безумовною підставою для закриття провадження у справі.
Відповідно до положень п. 12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 17 жовтня 2014 року «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення, а при триваючому правопорушенні - починаючи з дня його виявлення. Можливість зупинення цього строку у зв'язку з перенесенням розгляду справи не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП.
Отже, чинним КУпАП передбачено лише можливість зупинення строків розгляду адміністративних справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, якщо особа, щодо якої складено протокол про таке правопорушення, умисно ухиляється від явки до суду або з поважних причин не може туди з'явитися (хвороба, перебування у відрядженні чи на лікуванні, у відпустці тощо) (частина 4 статті 277 КУпАП).
Відповідно до статті 6 ЄКПЛ кожна особа має право на розгляд її справи упродовж розумного строку судом встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти неї обвинувачення. Тому, розгляд даної справи без невиправданої затримки не буде відповідати інтересам особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі слід відмовити.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, співставивши їх з наявними в матеріалах справи доказами, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням положень, викладених у ст.ст. 251, 252 КУпАП, зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, керуючись законом та правосвідомістю, оцінити докази за своїм внутрішнім переконанням в їх сукупності.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення, докази, які містяться в матеріалах справи на предмет їх належності, достатності та допустимості, за результатами чого дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд апеляційної інстанції вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.
При апеляційному розгляді встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 324523 від 13 серпня 2022 року, цього ж дня о 22:32 год. в смт. Піщанка, вул. Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «CHEVROLET LACETTI» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5, 2.3, 2.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Даний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила.
За змістом частин 3, 4 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно ч. 2 цієї статті обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 324523 від 13 серпня 2022 року ОСОБА_1 в графах «особа, яка ознайомлена з місцем та часом розгляду справи» та «підпис особи яка притягується до адміністративної відповідальності» наявні записи «відмовився». Будь-яких зауважень щодо змісту зазначеного протоколу чи клопотань останній не заявляв. Права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП йому були роз'яснені.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Як передбачено п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вимог ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.
Так згідно з пунктом 2 розділу І зазначеної Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
З наведеного слідує, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на стан сп'яніння як на місці зупинки, так і в закладі охорони здоров'я, поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення.
Як вбачається з відеозапису нагрудної камери працівника поліції (0000000_000000020220813232549_0007) водій ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер» так і в закладі охорони здоров'я відмовився, що підтверджується також наявним в матеріалах справи направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.4) та актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.5). При цьому, як зафіксовано, працівником поліції водію роз'яснено порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду. Зазначене спростовує доводи апелянта про те, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі охорони здоров'я.
Доводи апеляційної скарги з приводу того, що працівниками поліції не було залучено свідків, які б могли підтвердити факт його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння саме в закладі охорони здоров'я на увагу не заслуговують, оскільки працівниками поліції відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП застосовано технічний засіб відеозапису, який долучено до матеріалів справи.
Апеляційним судом не встановлено порушень вимог статті 266 КУпАП щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, як про те наголошує апелянт.
Покликання апелянта на те, що йому не надано можливості надати письмові пояснення та отримати правову допомогу, спростовується даними відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (0000000_00000020220813234925_0008), де зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від надання чи написання пояснень, а вимогу про надання йому правової допомоги не висловлював.
У даному випадку суд звертає увагу, що відповідно до положень пунктів 1.3 та 2.5 ПДР України водій ОСОБА_1 зобов'язаний був на вимогу працівників поліції пройти в установленому законом порядку огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Вказані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 324523 від 13 серпня 2022 року та наявним в матеріалах справи відеозаписом, які узгоджуються між собою та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Інші доводи апеляційної скарги носять формальний характер та на увагу не заслуговують.
При накладені адміністративного стягнення судом відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, враховано характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Врахувавши вказані обставини суд призначив ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і мірою є справедливим.
Порушень застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції, що є безумовною підставою скасування судового рішення, не встановлено.
З огляду на викладене, проаналізувавши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд першої інстанції з яким погоджується суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУАП.
Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Піщанського районного суду Вінницької області від 08 червня 2023 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду О.Ю. Береговий