Справа № 758/7736/22
03 липня 2023 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Якимець О. І.,
за участю секретаря судового засідання Карпишиної К. С.,
учасників справи не викликались,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Києві заяву представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Волощук В. В. та Москалюк Т. В. у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, зміна черговості права на спадкування, визнання права власності у порядку спадкування за законом, виділ частки у натурі та визнання права власності, припинення права спільної часткової власності, компенсація вартості частки у праві власності,
рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 червня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, зміна черговості права на спадкування, визнання права власності у порядку спадкування за законом, виділ частки у натурі та визнання права власності, припинення права спільної часткової власності, компенсація вартості частки у праві власності задоволено частково.
Представниками відповідача подано до суду заяву-розрахунок судових витрат у цій справі щодо питання розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу понесених відповідачем у розмірі 8700,00 грн, які просять стягнути з позивача та таке не вирішено судом, адже заявлено заяву у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
Відповідна заява направлена позивачу та останнім подано до суду заперечень у якій просить заяву відповідача задовольнити частково та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2900,00 грн, виходячи із пропорційності задоволення позовних вимог щодо нерухомого майна.
У судове засідання учасники справи не викликались, у зв'язку із відсутністю необхідності, а тому у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, суд вважає за можливе провести засідання без виклику учасників справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши дійсні обставини справи щодо вирішення заявленого питання, суд прийшов наступного.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Із матеріалів справи убачається, що 26 вересня 2022 року між відповідачем та Адвокатським об'єднанням «Волощук та Партнери» укладено договір про надання правової допомоги, що підтверджено копією такого договору.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаннях з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 ст. 137 цього Кодексу за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Тобто, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише у тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася у справі тими особами, які одержали за це плату.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Повертаючись до матеріалів справи, яка розглядається, суд зазначає про те, що відповідно до укладеного договору відповідач за надання правової допомоги здійснює оплату (фіскальний розмір) послуг Адвокатського об'єднання у сумі 8700,00 грн (п. 1.7 договору). Дані обставини також підтверджено актом здачі-приймання фактично наданих правових послуг від 08.06.2023.
Суд зазначає, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно з ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи об'єктивно як складність цієї справи, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, предмет спору, з урахуванням ціни позову за майновою вимогою та застосовуючи при цьому принцип пропорційності при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу; складання заяв по суті, участь у судових засіданнях, а також з огляду на приписи п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вбачає наявність підстав для часткового задоволення заяви представника відповідача про стягнення з позивача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 2900,00 грн, що відповідає критерію співмірності та пропорційності заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, а заяву представника відповідача задовольнити частково.
Керуючись ст. ст. 76-81, 259, 264, 265, 270, 273, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
заяву представників відповідача ОСОБА_1 - адвокатів Волощук В. В. та Москалюк Т. В. у справі № 758/7736/22 - задовольнити частково.
Ухвалити у справі за позовом за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання майна спільною сумісною власністю та його поділ, зміна черговості права на спадкування, визнання права власності у порядку спадкування за законом, виділ частки у натурі та визнання права власності, припинення права спільної часткової власності, компенсація вартості частки у праві власності - додаткове судове рішення щодо вирішення питання про судові втрати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2900 (дві тисячі дев'ятсот) гривень 00 копійок.
Додаткове судове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Учасники справи:
позивач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє відоме місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 03 липня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець