Справа № 755/10890/22
"04" липня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 12022105040001753, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.08.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, непрацевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України,
Судом визнано доведеним, що 21.08.2022 року близько о 18 год. 50 хв. ОСОБА_8 , перебував за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, буд. 3, навпроти магазину АТБ. В цей час у ОСОБА_8 виник умисел, спрямований на грубе порушення громадського порядку, ігноруючи правила поведінки у суспільстві, з мотивів явної неповаги та зневажливого ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалося особливою зухвалістю у вигляді пошкодження майна.
Реалізуючи свій умисел, в зазначений день, час та місці, діючи з прямим умислом, з мотивів явної неповаги до суспільства, які виразилися в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, що супроводжувалось особливою зухвалістю, в частині пошкодження майна, ігноруючи існуючі в суспільстві елементарні правила поведінки, обравши об'єктом своїх хуліганських дій припаркований автомобіль марки «Hyundai», моделі «Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , чорного кольору, який перебував у володінні потерпілої ОСОБА_5 , ОСОБА_8 підійшов до нього і наніс один цілеспрямований удар ногою по лівій дверці та один цілеспрямований удар по лівому дзеркалу заднього виду, внаслідок чого останнє відірвалося та впало на землю. Своїми умисними діями ОСОБА_8 завдав ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 36 727 гривень 62 копійок.
Продовжуючи реалізовувати свої умисні протиправні дії, ОСОБА_8 , висловлюючись нецензурною лайкою відносно ОСОБА_5 та підійшовши до останньої, штовхнув потерпілу двома руками в область плечей, внаслідок чого остання, втративши рівновагу, впала на асфальт, вдарившись при цьому головою об автомобіль, який знаходився позаду неї.
Внаслідок зазначених подій потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму - струс головного мозку; синці на заднє-зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині, на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступеневого суглобу, садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, закриту травму грудей, забій грудної клітки.
Вищевказані тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості, відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менше п'яти травматичних (синці - удар/тиснення; садна - удар/ковзання) дій тупих предметів, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю утворення можуть відповідати вказаному терміну, тобто 21.08.2022 р.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою провину визнав частково. Цивільний позов також визнав частково. Повідомив суду, що 21.08.2022 р. приблизно о 18.50 год. він з дружиною та дитиною у візку вийшов на прогулянку. Знаходився в районі Дарницької площі у м. Києві. На його шляху стояв транспортний засіб. Оскільки автомобіль потерпілої стояв у пішохідній зоні, посеред дороги та заважав йому проїхати із дитячим візком Це його обурило та він наніс один удар ногою по водійським дверцятам автомобілю. Після цього він хотів якомога швидше піти звідти, але потерпіла почала кричати та хапати за візок, від чого його дитина прокинулась. Хвилюючись за дитину, він наніс ще 2-3 удари та вдарив дзеркало заднього виду. Жінка при цьому схопила його. Він хотів піти, але жінка стала бігти за ними. Тоді він кілька раз відштовхнув її, але не бив. Жінка від поштовху впала. Потім він намагався знайти дружину, забіг за кіоск, де перечепився за бордюрний камінь. Крім того, зазначив, що він сказав свідкам, які його затримували, щоб викликали поліцію. Також повідомив, що після інциденту він підійшов до потерпілої і вибачився. Вважає, що потерпіла перебувала у стані сп'яніння, оскільки твереза людина від поштовху не мала б впасти. При цьому, зазначив, що щиро кається у скоєному. Бажає відшкодувати потерпілій кошти на лікування та завдані автомобілю пошкодження, однак наразі не має такої фінансової можливості, оскільки має заборгованість перед банком.
Потерпіла ОСОБА_5 показала суду, що 21.08.2023 р. вона на автомобілі «Hyundai», моделі «Elantra», д.н.з. НОМЕР_1 , який на той час їй не належав, перебувала в районі Дарницької площі, на виїзді з парковки магазину «АТБ». Проїзд їй загородив автомобіль «Audi», тому вона чекала, аби це авто від'їхало. Зрозумівши, що авто не їде, вона підійшла до автомобіля «Audi», однак в автомобілі нікого не було. Вона постукала по колесу, щоб спрацювала сигналізація, але ніхто не прийшов. Перехожий повідомив, що водій кудись відійшов, і вони стали чекати разом. При цьому, вона стояла спиною до своєї автівки та не бачила, що відбувається. Потім почула удар, повернулась до авто та побачила, що обвинувачений ОСОБА_8 , який був одягнений у шорти та синю футболку, наносив удари по її автівці, а саме - по двері, крилу та капоту, з боку водія. Потім побачила, як відлетіло дзеркало заднього виду. Вона стала кричати, зверталась по допомогу до людей, аби його зупинили, тоді обвинувачений підійшов до неї та став штовхати її у грудну клітину та бити по голові. Потім вона впала. Подальші події пам'ятає погано. Приїхала карета швидкої медичної допомоги, зробили їй якусь ін'єкцію, від медичної допомоги вона відмовилась. Коли ОСОБА_5 отямилась, її чоловік спілкувався із поліцейськими по телефону. Додому її відвезли друзі. Пізніше в цей день вона погано себе почувала, тому родичі викликали їй швидку медичну допомогу, після чого її забрали до лікарні. Внаслідок інциденту вона отримала забій грудної клітини, черепно-мозкову травму - струс головного мозку. Ліва частина була вся в синцях. В подальшому були проблеми із зором, запаморочення. До нанесення ОСОБА_8 ударів, він жодних зауважень щодо автомобіля не висловлював. Вона зрозуміла, що ОСОБА_8 йшов з лівого боку автомобіля по тротуару. Поряд з ним знаходилась жінка із дитячим візком. Обвинувачений шкоду не відшкодовував, не вибачався. Додатково повідомила, що непрацевлаштована, на момент кримінального правопорушення також офіційно не працювала. Вказаним автомобілем володіла на підставі переданого їй свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копію якого надала суду.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що приблизно в середині серпня 2022 року він перебував в районі Дарницької площі у м. Києві, біля магазину «АТБ», знаходився у своєму припаркованому авто, на відстані до 10 метрів від місця подій. Бачив, як з парковки «АТБ» на автомобілі «Hyundai» виїжджала дівчина. Оскільки їй перегородили дорогу, вона зупинилась на виїзді, перекривши пішохідний прохід, та вийшла з авто, аби з'ясувати, хто перекрив проїзд, шукаючи водія. Стояла перед автомобілем. В цей час повз проходив обвинувачений, та став наносити удари по авто, у скло з боку водія. Ногою вдарив дзеркало. Дівчина, побачивши це, підійшла до обвинуваченого ОСОБА_8 , почала кричати, голосно питала в обвинуваченого, що він робить і навіщо. Потім обвинувачений став наносити удари потерпілій. Після цього потерпіла впала. Обвинувачений спочатку знаходився на місці, а потім, коли почався галас, став бігти за кіоск. Свідок з іншим хлопцем наздогнали його та затримали, після чого перехожі викликали поліцію. Після удару обвинувачений до потерпілої не підходив, надавати допомогу не намагався. Свідок підійшов до потерпілої, коли вона вже сиділа на асфальті біля автомобіля «Matiz». Запаху алкоголю від потерпілої він не відчув.
Свідок ОСОБА_10 повідомив суду, що приблизно у серпні 2022 року він перебував в районі Дарницької площі у м. Києві. Він вийшов з магазину «АТБ» на алею та побачив автомобіль із заведеним двигуном, який перегородив дорогу, та жінку, що стоїть біля автомобіля і шукає водія автомобіля, який перекрив їй виїзд на головну дорогу. Після чого він пішов у своїх справах. При цьому, обійти автомобіль було цілком можливо, було достатньо місця. Назустріч йому проходив обвинувачений ОСОБА_8 з жінкою та візком. Свідок пройшов метрів 50 та почув шум. Обернувшись, побачив, як обвинувачений наніс кілька ударів по автомобілю в районі водійських дверей. Останній удар був по дзеркалу заднього виду, яке від удару відлетіло на проїзну частину. Поряд з автомобілем стояла жінка та кричала, не розуміючи, що відбувається. Потім він побачив, як жінка стала перед обвинуваченим, а той почав її штовхати. Також бачив, як обвинувачений вдарив потерпілу та вона впала між іншою автівкою і бордюром, та втратила свідомість. Обвинувачений намагався залишити місце події, але небайдужі громадяни його затримали, а свідок викликав карету швидкої медичної допомоги та повідомив поліцію. Обвинувачений надати потерпілій якусь допомогу не намагався. Свідок ОСОБА_10 не чув, аби обвинувачений просив поліцію зробити потерпілій тест на стан алкогольного сп'яніння. Також не чув, аби обвинувачений повідомляв про те, що викликає поліцію. Додатково зазначив, що потерпіла ударів обвинуваченому ОСОБА_8 не наносила. Лише кричала, звертаючись до перехожих по допомогу. Однак ОСОБА_8 падав при затриманні, тому на його лиці також були ушкодження. Після побиття потерпілої, свідок якийсь час знаходився біля неї. На її лиці були ушкодження, поза була неприродньою, вона сама була без свідомості. Запаху алкоголю від неї свідок не відчув. Потім він бачив потерпілу в автомобілі слідчого. Особистого контакту із потерпілою не мав.
Так, з досліджених судом, у порядку ст. 358 КПК України, у судовому засіданні, документів, тобто спеціально створених з метою збереження інформації матеріальних об'єктів, які містять зафіксовані за допомогою письмових знаків, зображення тощо відомостей, судовим слідством було встановлено наступне.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 21 серпня 2022 року та ілюстративної таблиці до нього в період з 19:20 до 19:45 годин 21.08.2022 р. за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, буд. 3, в присутності двох понятих здійснено огляд, в ході якого виявлено транспортний засіб «Hyundai Elantra», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_2 , із механічними пошкодженнями: пошкодження лівого дзеркала заднього виду (його відсутність на відповідному місці), дзеркало заднього виду зі слідами пошкоджень розташовується на лобовому склі, на дзеркалі наявні тріщини, відсутність деяких фрагментів та частин, пошкодження пластику корпусу та кріплення (а.с. 147-148).
Згідно з медичним висновком № М535-ТМ98-КР78-45ВР від 25.08.2022 р. пацієнт в період часу з 22.08.2022 р. по 30.08.2022 р. був непрацездатний внаслідок захворювання або травми загального характеру (а.с. 155).
Згідно з медичним висновком № Н27Е-Т5К6-4М32-ХМВ2 від 30.08.2022 р. пацієнт в період часу з 30.08.2022 р. по 01.09.2022 р. був непрацездатний внаслідок захворювання або травми загального характеру (а.с. 154).
Відповідно до рахунку-фактури № 0000007271 від 23.08.2022 р. вартість запчастин та робіт по ремонту автомобіля «Hyundai Elantra», д.н.з. НОМЕР_2 , зокрема, крила, дверей та дзеркала, становить 36 727,62 грн. (а.с. 156).
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 14.09.2022 р. оптичний диск із рентген-знімками потерпілої ОСОБА_5 від 14.09.2022 р. (а.с. 157) визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 158).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та додатку до нього, в період часу з 16:03 до 16:06 годин 14.09.2022 р. за адресою: АДРЕСА_2 , за участі потерпілої ОСОБА_5 та статиста ОСОБА_12 , в присутності понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 проведений слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення відомостей щодо механізму та обставин нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в ході якого остання повідомила, що їй було завдано удар рукою по голові та в грудну клітину, після чого внаслідок поштовху вона відлетіла на декілька метрів, впала на асфальт та вдарилась головою об автомобіль (а.с. 159-161).
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 14.09.2022 р. оптичний диск із відеозаписом проведеного 14.09.2022 р. за участі ОСОБА_5 слідчого експерименту визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 162).
Згідно відповіді в.о. директора КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф міста Києва» Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_15 від 29.08.2022 р. № 1926/Б, 22.08.2022 р. о 17:11 год. здійснено виїзд бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги № 0306 у складі фельдшера з медицини невідкладних станів ОСОБА_16 та молодшої медичної сестри (санітарки-виїзної) ОСОБА_17 за адресою: АДРЕСА_3 до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу «травматичного пошкодження» (а.с. 163).
Відповідно до карти виїзду швидкої медичної допомоги № 7040 від 22.08.2022 р. за адресою: АДРЕСА_3 , здійснено виїзд бригади швидкої медичної допомоги для надання допомоги ОСОБА_5 , встановлено попередній діагноз: закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забій лівого ліктьового суглобу. ЗТГК (а.с. 164).
Згідно висновку експерта № 042-1177-2022 від 14.10.2022 р. дані медичної документації ОСОБА_5 , з урахуванням даних, викладених у висновку експертного дослідження № 041-1125-2022 від 22.08.2022 р., свідчать про те, що під час звернення за медичною допомогою у неї мали місце тілесні ушкодження: а) закрита черепно-мозкова травма - струс головного мозку; б) синці на заднє-зовнішній поверхні лівого плеча в верхній третині, на внутрішній поверхні правого плеча у верхній третині, на зовнішній поверхні лівого стегна в середній третині, на зовнішній поверхні лівого гомілково-ступеневого суглобу; садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу.
Вищевказані тілесні ушкодження, за ступенем тяжкості, відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я на строк понад 6 але менш ніж 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Характер та морфологія виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились внаслідок не менше п'яти травматичних (синці - удар/тиснення; садна - удар/ковзання) дій тупих предметів, характерні властивості яких в ушкодженнях не відобразились, за давністю утворення можуть відповідати вказаному терміну, тобто 21.08.2022 (а.с. 165-175).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та додатку до нього (а.с. 181), в період часу з 15:40 до 15:45 годин 25.10.2022 р. за адресою: АДРЕСА_4 , у службовому кабінеті № 524, за участі свідка ОСОБА_10 , в присутності понятих ОСОБА_18 та ОСОБА_19 проведений слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення відомостей щодо механізму та обставин нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в ході якого свідок повідомив, що за адресою: АДРЕСА_2 , невідомий чоловік штовхав ОСОБА_5 , після чого наніс удар долонею правої руки по щоці, в результаті чого потерпіла впала та вдарилась головою об автомобіль, який стояв поруч, і втратила свідомість (а.с. 176-179).
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 25.10.2022 р. оптичний диск із відеозаписом проведеного 25.10.2022 р. за участі ОСОБА_10 слідчого експерименту визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 180).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та додатку до нього, в період часу з 11:25 до 11:28 годин 27.08.2022 р. за адресою: м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 14-а, у службовому кабінеті № 524, за участі свідка ОСОБА_9 , в присутності понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 проведений слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення відомостей щодо механізму та обставин нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в ході якого свідок повідомив, що за адресою: АДРЕСА_2 , невідомий чоловік наносив пошкодження автомобілю «Hyundai» - наніс удар правою ногою по правому дзеркалу заднього виду. Після того, як власниця автомобіля зробила йому зауваження, чоловік схопив жінку та став її штовхати, після чого наніс долонею правої руки удар по щоці, від удару впала на автомобіль, який стояв поруч, та вдарилась головою (а.с. 182-186).
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 29.08.2022 р. оптичний диск із відеозаписом проведеного 27.08.2022 р. за участі ОСОБА_9 слідчого експерименту визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 187).
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту та додатку до нього, в період часу з 11:15 до 11:19 годин 31.08.2022 р. за адресою: м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 14-а, у службовому кабінеті № 524, за участі свідка ОСОБА_22 , в присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_21 проведений слідчий експеримент з метою перевірки та уточнення відомостей щодо механізму та обставин нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , в ході якого свідок повідомила, що прогулюючись із чоловіком ОСОБА_8 та дитиною за адресою: м. Київ, пр. Гагаріна, буд. 3, поблизу магазину «АТБ» бачила, як в результаті конфлікту між невідомою жінкою та її чоловіком останній штовхнув жінку, в результаті чого остання впала на асфальт (а.с. 188-191).
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 31.08.2022 р. оптичний диск із відеозаписом проведеного 31.08.2022 р. за участі ОСОБА_22 слідчого експерименту визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 192).
Згідно з протоколом огляду відеозапису від 13.09.2022 р. дізнавачем ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_24 в період часу з 16:00 до 17:30 годин 13.09.2022 р. за адресою: м. Київ, вул. Ю. Поправки, буд. 14-а, у службовому кабінеті № 524 було здійснено перегляд відеозапису з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованої на фасаді будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , що міститься на диску (а.с. 195), на якому зафіксовано події, що відбувались за вказаною адресою 21.08.2022 р., та особу чоловічої статі, одягнену в шорти світло-блакитного кольору, синю футболку та чорні кросівки, ззовні схожу на ОСОБА_8 , яка штовхнула особу, схожу на ОСОБА_5 , внаслідок чого остання впала та знепритомніла (а.с.197-201).
Постановою дізнавача ВД Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_11 від 09.09.2022 р. оптичний диск із відеозаписом від 21.08.2022 р. з камери відеоспостереження, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні (а.с. 196).
Норми, передбачені частиною першою статті 296 КК України (хуліганство) визначають обсяг (стан, зміст, певну сукупність) суспільних відносин, які охороняються їх дією, й водночас визначають умови, характер, підстави застосування заходів примусу до суб'єктів, які порушили встановлений ними обов'язок утримуватися від учинення дій певного змісту.
Об'єктом захисту цих норм є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об'єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
У відповідності до постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. N 10 «Про судову практику у справах про хуліганство» хуліганством є умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом.
Водночас велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 288/1158/16-к вказала, що безпосереднім об'єктом кримінально-правової охорони за статтею 296 КК є громадський порядок, тобто суспільні відносини, що сформовані внаслідок дії правових норм, а також моральних-етичних засад, звичаїв, традицій та інших позаюридичних чинників і полягає в дотриманні усталених правил співжиття.
Підтримання громадського порядку є одним із важливих чинників захисту честі, гідності, здоров'я, безпеки громадян, їх спокійного відпочинку та безперешкодної праці, втілення інших природних, соціальних і культурних прав членів людської спільноти.
Для юридичної оцінки діяння за статтею 296 КК обов'язковим є поєднання ознак об'єктивної сторони цього злочину у виді грубого порушення громадського порядку, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, і суб'єктивної сторони, зокрема, мотиву явної неповаги до суспільства.
Зміст і спрямованість протиправного діяння, що має істотне значення для його правової оцінки, в кожному конкретному випадку визначається виходячи з часу, місця, обстановки й інших обставин його вчинення, характеру дій винного, а також поведінки потерпілого і стосунків, що склалися між ними.
З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю (хуліганство).
Згідно ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами.
Обираючи покарання ОСОБА_8 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 296 КК України, що вчинене ОСОБА_8 правопорушення відноситься до категорії проступків, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, непрацевлаштований, має постійне місце проживання, яке співпадає з місцем реєстрації, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває. Крім того, має на утримання малолітнього сина ОСОБА_25 , 2022 року народження, який зі слів обвинуваченого разом із мамою дитини перебувають за межами України.
Обставин, згідно ст. 66 КК України, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Обставин, що передбачені ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого та поведінку безпосередньо після вчинення правопорушення, враховуючи позицію сторін щодо призначення покарання, зокрема, потерпілої, яка наполягала на призначенні найсуворішого покарання, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, з метою його виправлення і попередження вчинення ним нових правопорушень, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_8 неможливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді арешту.
Суд вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_8 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
При цьому, суд враховує, що особа, засуджена за вчинення кримінального проступку, відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 89 КК вважається такою, що не має судимості, одразу після виконання будь-якого з призначених їй покарань, у тому числі у виді арешту. Натомість у разі звільнення від відбування більш суворих заходів примусу з випробуванням судимість згідно з п. 1 цієї норми погашається лише після закінчення іспитового строку, якщо впродовж цього терміну особа не вчинить нового кримінального правопорушення і рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням не буде скасоване з інших передбачених законом підстав.
Запобіжний захід ОСОБА_8 не обирався. Підстав для його обрання суд не вбачає.
Крім того, потерпілою ОСОБА_5 заявлений цивільний позов щодо стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди, витрат на професійну правничу допомогу та недоотриманого доходу - загалом в розмірі 136 000 грн. і моральної шкоди в розмірі 40 000 грн.
При вирішенні заявленого ОСОБА_5 цивільного позову до ОСОБА_8 , суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Згідно з вимогами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Водночас у відповідності до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Так, в судовому засіданні встановлено, що умисними діями ОСОБА_8 щодо потерпілої ОСОБА_5 завдано матеріальних збитків майну, а саме - транспортному засобу, який відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 належить на праві власності ОСОБА_26 , та перебуває у фактичному володінні ОСОБА_5 . З огляду на те, що ОСОБА_5 володіє та користується вказаним транспортним засобом та, відповідно, несе витрати, пов'язані із його утриманням, суд вважає доведеними та такими, що підлягають відшкодуванню за рахунок обвинуваченого, витрати на ремонт транспортного засобу, який було пошкоджено внаслідок протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_8 , що документально підтверджені відповідно до рахунку-фактури та становлять 36 727,62 грн. (постанова Верховного Суду у справі № 623/290/21 від 12 травня 2022 року).
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 Цивільного кодексу України (далі ЦК) фізична особа, яка завдала шкоди ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Розмір втраченого фізичною особою внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я заробітку (доходу), що підлягає відшкодуванню, визначається у відсотках від середнього місячного заробітку (доходу), який потерпілий мав до каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, з урахуванням ступеня втрати потерпілим професійної працездатності, а за її відсутності - загальної працездатності (абз. 1 ч.1 ст. 1197 ЦК України).
Тлумачення наведених норм дозволяє зробити висновок, що шкода, яка завдана здоров'ю, не може бути відшкодована в натурі та оцінена в грошовому еквіваленті. Саме тому об'єктом відшкодування є лише майнові втрати, що зазнала фізична особа, внаслідок завдання такої шкоди. До таких втрат законодавець відносить, зокрема, заробіток (дохід), втрачений потерпілим внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності (постанова Верховного Суду №191/48/16-ц від 11.09.2019 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до правової позиції, наведеної у постанові Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 468/46/18-к (провадження № 51-1447км21), позивач має право на відшкодування упущеної вигоди, однак зобов'язаний надати суду докази, які підтверджують той факт, що він міг і повинен був отримати відповідні доходи і лише неправомірні дії відповідача стали підставою, яка позбавила його можливості отримати прибуток.
Так, суд зазначає, що в судовому засіданні не було наведено доказів факту працевлаштування потерпілої, як на момент вчинення кримінального правопорушення, так і до цього чи після. Таким чином, вимоги про відшкодування втраченого потерпілою заробітку є необґрунтованими, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Разом з цим, про відшкодування потерпілій коштів, витрачених на лікування, питання не ставиться.
Також потерпілою ОСОБА_5 пред'явлені вимоги щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у даному кримінальному провадженні в розмірі 40 000 грн. за представлення інтересів під час досудового розслідування. Крім того, як зазначено в позові, додатково було обумовлено представлення інтересів у суді першої інстанції за гонорар в розмірі 4000 грн. за судове засідання та приблизний розрахунок щодо участі адвоката в судових засіданнях, що визначено в розмірі 20 000 грн.
Вирішуючи питання щодо задоволення позовних вимог в цій частині суд виходить з наступного.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу відносяться до процесуальних витрат.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
За висновком, викладеним у п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони (Постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року у справі № 753/10228/20, провадження № 51-5868км21).
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України»).
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо), що підтверджується відповідними висновками, викладеними у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16.
Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, до яких належать, зокрема, і витрати на правову допомогу, що, у відповідності до ст. 91 КПК України, є предметом доказування у кримінальному провадженні.
Відповідно до матеріалів справи, на підтвердження понесених потерпілою витрат на правничу допомогу представником потерпілого надано договір про надання правової допомоги від 25.08.2022 р. № 1, укладений між адвокатом ОСОБА_6 та потерпілою ОСОБА_5 , згідно якого сторонами узгоджено суму гонорару за представлення адвокатом інтересів клієнта в розмірі, що становить 40 000 грн., з попереднім описом послуг, які надаються.
При цьому, ані потерпілою, ані представником потерпілої не було надано жодного розрахунку на підтвердження вартості юридичних послуг, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правової допомоги в кримінальному провадженні, з урахуванням критеріїв дійсних адвокатських витрат, їх необхідності та розумності. Так само не надано і будь-яких підтверджень реального понесення потерпілою ОСОБА_5 витрат на правничу допомогу, тобто фактичної оплати таких послуг.
За таких обставин суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
В силу вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовуються особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Виходячи з положень п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року за № 4, розмір моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.
Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 709/1173/17 (провадження № 51-875км19), згідно з якою, зокрема, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд приходить до переконання, що заподіяні ОСОБА_5 внаслідок неправомірних умисних дій ОСОБА_8 тілесні ушкодження та переживання, подальше лікування та наслідки, що настали, заподіяли їй сильні фізичні та душевні страждання. З урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, відношення останнього до скоєного та, виходячи з вимог розумності, з урахуванням ступеню вини цивільного відповідача та наслідків, що настали для потерпілої, суд доходить висновку, що злочином потерпілій було завдано моральної шкоди, яку суд оцінює в розмірі 40 000 грн., що підлягає стягненню з обвинуваченого - цивільного відповідача.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.
Витрати на залучення експерта у розмірі 6 013 (шість тисяч тринадцять) грн. належать стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) місяців арешту.
Початок строку відбуття покарання ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з дня його фактичного затримання.
Стягнути з ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 6 013 (шість тисяч тринадцять) грн.
Цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в розмірі 36 727,62 грн. (тридцять шість тисяч сімсот двадцять сім гривень шістдесят дві копійки) та моральну шкоду в розмірі 40 000 грн. (сорок тисяч гривень).
Речові докази:
- 7 (сім) оптичних дисків із рентген-знімками, відеозаписами проведення слідчих експериментів та записами з камери відеоспостереження - зберігати при матеріалах кримінального провадження (а.с. 157, 161, 181, 186, 191, 195).
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя ОСОБА_27