Справа № 577/2469/23
Провадження № 2/577/647/23
04 липня 2023 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі:
головуючого судді Гетьмана В.В.,
при секретарі Лиховоз Л.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Конотоп справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за борговою розпискою від 07.08.2022 р. в сумі 219360 грн. Вимоги обгрунтовує тим, що 07.08.2022 р. позичив відповідачу 6000 доларів США. Передача грошей відбувалася під час написання розписки, згідно якої ОСОБА_2 вказав, що поверне кошти до 07.11.2022 р. Однак, своєчасно гроші не повернув. На неодноразові звернення повернути борг,відповідач ігнорує його прохання. Станом на дату звернення з позовом до суду борг в сумі в еквіваленті національної валюти України гривні становить 219360 грн., що змусило звернутися із даним позовом до суду.
ОСОБА_1 в судове засідання не з”явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав, просить задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з”явився, про місце, дату та час розгляду справи належним чином повідомлений.
Суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін в порядку заочного розгляду справи на підставі зібраних у справі доказів, згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст. 282 ЦПК України.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст.1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, -незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона - позичальник зобов'язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона - позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.
Досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів - робити відповідні правові висновки.
Таких правових висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 січня 2019 року у справі № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З копії договору позики від 07.08.2022 р. вбачається, що ОСОБА_2 взяв у борг у ОСОБА_1 06 тис. доларів США строком до 07.11.2022 року (а.с.6).
Факт наявності у позивача оригіналу розписки на підтвердження укладення договору позики та його умов з позичальником, згідно ч.2 ст.1047 ЦК України, свідчить лише про невиконання умов угоди останнім.
Суд погоджується з наданим позивачем розрахунком, згідно якого борг за договором позики станом на 18.05.2023 р. складає 219360 тис. грн.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача борг за договором позики в сумі 219360 грн.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2193,60 грн. судового збору.
Керуючись 536, 625, 1048 ЦК України, ст.ст. 3, 5, 7, 9-13, 81, 89, 141, 137, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 заборгованості за договором позики в сумі 219360 (двісті дев'ятнадцять тисяч триста шістдесят) грн. та судовий збір 2193 (дві тисячі сто дев'яносто три) грн. 60 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду або до дня функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи через Конотопський міськрайонний суд Сумської області.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано.
Суддя Гетьман В. В.