1-кс/754/1816/23
Справа № 754/8590/23
Іменем України
04 липня 2023 року м. Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,
27 червня 2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту на майно накладеного ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 06.06.2023 року по справі № 754/7003/23, у кримінальному провадженні № 12023105030000548 від 25.05.2023 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання ОСОБА_3 зазначає, що 06.06.2023 року частково задоволено клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів, накладено арешт на майно, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та номер НОМЕР_1 , яке вилучене під час огляду місця події від 24.05.2023 за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 95 .
26 червням 2023 року дізнавачем ОСОБА_5 , вручено копію витягу з ЄРДР в даному кримінальному провадженні, з якого вбачається, що 26.06.2023 дане кримінальне провадження закрито, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
ОСОБА_3 просить слідчого суддю скасувати арешт з посвідчення водія виданого на його ім'я, з метою подальшого використання при працевлаштуванні.
До початку судового засідання від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності. Клопотання підтримав та просить задовольнити.
Прокурор ОСОБА_4 за клопотанням якого накладався арешт на вищезазначене майно, у судове засіданні не з'явився, про поважність причин відсутності слідчого суддю не сповістив, клопотань про відкладення судового розгляду не надходило.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
У судовому засіданні встановлено, що Деснянським УП ГНУП у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12023105030000548 від 25.05.2023 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2023 року частково задоволено клопотання прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 та накладено арешт на документи, з метою збереження речових доказів, до скасування арешту майна у встановленому Кодексом порядку, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та номер НОМЕР_1 , яке вилучене під час огляду місця події від 24.05.2023 за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 95 .
Далі, постановою дізнавача СД ВП №1 Деснянського УП ГУНП у м. Києві від ОСОБА_5 , 26.06.2023 кримінальне провадження № 12023105030000548 від 25.05.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Разом з тим, постанова про закриття кримінального провадження була винесена дізнавачем, а тому питання про скасування арешту майна вирішено не було.
Частиною 4 ст.174 КПК України, визначено право суду скасування арешту майна у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Частина 6 ст.9 КПК України визначає, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження.
Відповідно до ст.41 Конституції України, право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства та на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Зважаючи на наведене, дотримуючись засад кримінального провадження щодо законності, верховенства права та недоторканності права власності, приймаючи до уваги той факт, що кримінальне провадження на даний момент постановою слідчого закрито, досудове розслідування по справі завершено, приходжу до переконання, що потреби і надалі обмежувати власника у володінні майном немає, продовження такого арешту спричиняє збитки інтересам власника, оскільки на даний час відпали обставини, які стали підставою для арешту майна, передбачені ст. 170 КПК України.
Аналогічного висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року у справі N 727/2878/19 (провадження N 14-516цс19).
Так, згідно висновку Великої Палати Верховного Суду: частиною першою статті 1 КПК України 2012 року встановлено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Правовідносини щодо арешту майна, накладеного в межах кримінального провадження, регулюються главою 17 КПК України 2012 року. За змістом статті 173 цього Кодексу питання про накладення арешту на майно вирішують слідчий суддя або суд.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина перша статті 174 КПК України 2012 року).
Отже, у випадках, визначених вказаною статтею, власник або інший володілець майна під час досудового розслідування не позбавлений права звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Згідно із частиною третьою статті 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК України 2012 року є судовий контроль, який реалізує слідчий суддя, за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК України 2012 року), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК України 2012 року немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу. З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, Велика Палата Верховного Суду вважає, що для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких ухвалою слідчого судді за КПК України 2012 року накладений арешт у кримінальному провадженні, саме слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль, повноважний за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна в порядку, передбаченому частиною другою статті 174 цього Кодексу, вирішити питання про скасування такого арешту після закриття слідчим кримінального провадження.
Таким чином, у разі, якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право на майно, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, а останнє закрив своєю постановою слідчий, має право звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту права на майно є ефективним, оскільки забезпечить відновлення права власника або іншого володільця майна, на яке був накладений арешт слідчим суддею у кримінальному провадженні.
Зважаючи на вищенаведене, беручи до уваги правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30 червня 2020 року (справа N 727/2878/19), обставини встановлені в ході розгляду клопотання, приходжу до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170, 171-174, 309, 372 КПК України слідчий суддя,
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту, задовольнити.
Скасувати арешт з посвідчення водія на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії та номер НОМЕР_1 , накладений ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м.Києва від 06.06.2023.
Зобов'язати службових осіб Деснянського УП ГУНП у м. Києві, які проводили досудове розслідування кримінального провадження № 12023105030000548 від 25.05.2023 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України повернути ОСОБА_3 посвідчення водія на його ім'я, серії та номер НОМЕР_1 , яке вилучене під час огляду місця події від 24.05.2023 за адресою: м. Київ, просп. Броварський, 95 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1