6/754/179/23
Справа № 754/14604/16-ц
Іменем України
03 липня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді - Панченко О.М.,
за участю секретаря судових засідань - Сарнавського М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа, -
ОСОБА_1 ( в особі представника - адвоката Коваленка Я.О.) звернулася до суду з заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа від 20.02.2017 по справі № 754/14604/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
Сторони в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися судом про день, час та місце розгляду заяви, від представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Коваленка Я.О. надійшла заява про розгляд справи без участі заявника та її представника, заяву про видачу дубліката виконавчоголиста підтримують в повному обсязі та просять задовольнити.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви з наступних підстав.
Так, відповідно до пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція).
Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом "Провиконавче провадження" (далі Закон).
Статтею 1Закону визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини 1 статті 160 та частини 3 статті 431 ЦК та пункту 1-1 частини 1 статті 3 Закону судовий наказ є особливою формою судового рішення та одночасно виконавчим документом
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відповідно до частини 3 статті 12 Закону виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Дублікатом називається документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Від останнього його відрізняє спеціальна позначка «Дублікат». При розгляді питання про видачу дубліката перевіряється чи не виконано рішення, чи не втратило воно законної сили. У випадку часткового виконання змінювати у дублікаті загальну суму не можна. Це враховується в ході подальшого виконавчого провадження.
Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом у постанові від 9 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, провадження № 61-11034св19.
Судом встановлено, що 20.02.2017 року Деснянським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист на виконання рішення Деснянського районного суду м.Києва від 06.02.2017 з про стягнення з стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.
На виконання вказаного рішення ОСОБА_1 направила з метою примусового стягнення аліментів до Деснянського РВДВС м.Київ ГУЮ. Як вбачається з Автоматизованої системи виконачих проваджень (АСВП) Деснянським РВДВС м.Київ ГТУЮ у м.Києві було відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВП №53546676 з примусового виконання виконавчого листа та направлено за адресою місця реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .
З початку повномаштабного вторгнення рф на територію України, в тому числі на територію Чернігівської області заявник не мала доступу до місця свого проживання, де зберігалися документи через постійні обстріли м.Ніжина. Разом з тим після вигнання окупаціних військ з півночі України, прибувши за адресою свого проживання стягувач виявила відсутність оригіналу виконавчого листа.
З огляду на викладене, вкинавчий лист Деснянського районного суду м.Києва по справі №754/14604/16-ц втрачений і ОСОБА_1 позбавлена можливості повторно звернутися до виконавчої служби з метою примусового стягнення алміентів на дитину.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчого листа, як виконавчого документу, до примусового виконання не сплинув, а тому посилання заявника на втрату цього документу є достатньою підставою для видачі дублікату судового наказу відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК.
Як зазначалось вище, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача свідчить про те, що його було втрачено, а матеріали справи не спростовують посилання стягувача на необхідність видачі дублікату виконавчого документу.
При цьому судове рішення про стягнення аліментів за загальним правилом не може вважатись виконаним, за винятком припинення права на аліменти або зміни порядку виплати (статті 181, 190 СК) протягом всього періоду, на який присуджені ці платежі, тобто до досягнення донькою повноліття ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Враховуючи те, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання заявником не пропущено, рішення суду не виконано, оригінал судового наказу втрачений, а його відсутність у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує права в першу чергу дитини, якій належить аліменти, суд вважає за необхідне видати стягувачу дублікат судового наказу замість втраченого.
При цьому слід зазначити, що видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений виконавчий документ, у тому числі містити й дату його видачі.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 258-261, 263-265, 268, 273, 431 п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа виданого 20.02.2017 року Деснянським районним судом м. Києва у справі № 754/14604/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення алміентів.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя: О.М. Панченко