Номер провадження 2-а/754/56/23
Справа №754/1497/23
Іменем України
07 червня 2023 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора старшого лейтенанта поліції Охріменка Віталія Анатолійовича, Управління патрульної поліції України в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
01 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Ухвалою суду від 03.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху.
У встановлні суддею сторки позивачем було усунуто недоліки, ухвалою суду від 03.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Позов мотивований тим, що 25.01.2022 року відповідачем було складено постановуна позивача серії ЕАР №6456516 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1190 грн. Постанова мотивована тим, що позивач, 25.01.2023 о 16 год. 22 хв. в м. Києві по Кільцевій дорозі, 17-А, керував транспортним засобом КІА Sportge, д.н.з. НОМЕР_1 із забрудненими номерними знаками, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
З винесеною відносно нього постановою позивач не згоден, оскільки Правил дорожнього руху не порушував, під час винесення постанови відповідач взагалі не розібрався із ситуацією, яка сталася та належним чином не дослідив всіх обставин справи. Позивача було зупинено на заїзді на мийку самообслуговування, інспектор повідомив позивача, що не читається державний номер автомобіля, позивач одразу запропонував інспектору усунути правопорушення, адже його зупинили на заїзді на мийку, куди він і прямував, заїхавши з-за міста. В постанові вказано фото докази, з якими позивача не було ознайомлено також не було дотримано жодних вимог щодо процедури розгляду справи чи заміру відстані в 20 метрів, з якої не читався державний номерний знак автомобіля, а тому він звернувся до суду з адміністративним позовом.
03.04.2023 року на адресу суду від відповідача - Національної поліції України Департаменту Патрульної поліції надійшов відзив на позов, в якому просили в задоволені позову відмовити з підстав необґрунтованості, оскільки позивачем було порушення ПДР України.
Від відповідача - інспектора старшого лейтенанта поліції Охріменка В.А. відзив, пояснення або інші клопотання до суду не надходили.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, прийшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.01.2023 року інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві старшим лейтенантом поліції Охріменком В.А. . складено протокол про накладення адміністративного стягнення на позивача, відповідно до якого він о 16 год. 22 хв. в м. Києві по Кільцевій дорозі, 17-А, керував транспортним засобом КІА Sportge, д.н.з. НОМЕР_1 із забрудненими номерними знаками, чим порушив п. 2.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою позивач звернувся до суду з позовом, у якому зазначає, що обставини, наведені в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності.
Згідно ч. 1 ст. 286 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Зазначена постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Так, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2023 року відповідачам було роз'яснено їх обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення та зобов'язано надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на докази якими він обґрунтовується.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. поліцейський під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;
2) чи правильно складено протокол (якщо складання протоколу передбачено КУпАП) та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи повідомлено належним чином осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду (якщо справа не розглядається на місці);
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали, які потрібні для вирішення справи;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП.
Постановою ЕАР №6456516 від 25.01.2023 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121-3 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 1190 гривень. В постанові зазначено, що ОСОБА_1 порушив п.2.9 Правил дорожнього руху України.
До відзиву на позов відповідачем - Управлінням патрульної поліції України в м. Києві не надано жодних доказів порушення позивачем ПДР України, крім того, по тексту відзиву взагалі зазначена інша постанова та обставини, які не стосуються позивача ОСОБА_1 .
Згідно ч.1 ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів, показань свідків.
Законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується, - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Так, на підтвердження факту вчинення адміністративного правопорушення за цим фактом, відповідачами жодних доказів не надано.
Отже, відповідно до ч.1 ст.121-3 керування або експлуатація транспортного засобу без номерного знака, з номерним знаком, що не належить цьому засобу або не відповідає встановленим зразкам або вимогам, з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, перевернутим чи неосвітленим, закритим іншими предметами (в тому числі прозорими), з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, забрудненим номерним знаком, якщо така забрудненість не дає можливості чітко визначити символи або буквено-числову комбінацію номерного знака з відстані двадцяти метрів, а так само вчинення інших дій, спрямованих на умисне приховування номерного знака.
Стаття 10 КУпАП визначає, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Отже, суб'єктивна сторона правопорушення за ст. 121 КУпАП характеризується умисною формою вини, тобто особа, яка вчиняє такі дії, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Однак, матеріали справи не містять доказів умислу позивача на вчинення дій, передбачених диспозицією ч.1 ст. 121-3 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Враховуючи вищевикладене, в діях позивача відсутній склад правопорушення передбачений ч. 1 ст.121-3 КУпАП, оскільки у останнього не було умислу на здійснення правопорушення, а забруднення не перешкоджає та не ускладнює ідентифікацію номерного знака автомобіля.
Крім того, інспектор порушив права особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності не вживши жодних дій щодо надання водію можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, тому порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Отже оскаржена постанова відповідача підлягає до скасування.
Згідно ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: - залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; - скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); - скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; - змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, а постанова підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі на підставі п.3 ч.3 статті 286 КАС України.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 536,80 грн., а тому з відповідача - Управління патрульної поліції України в м. Києві підлягає стягненню судовий збір на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 122, 283, 287-289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 9, 241-250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора старшого лейтенанта поліції Охріменка Віталія Анатолійовича, Управління патрульної поліції України в м. Києві про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Скасувати постанову інспектора, старшого лейтенанта поліції Охріменка Віталія Анатолійовича БЗС бат. 1 роти серія ЕАР №6456516 від 25.01.2023 р., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1190 грн. за ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції України в м. Києві (вул. Святослава Хороброго, 9, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 39856296) на користь ОСОБА_1 витрати по оплаті судового збору в сумі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення через Деснянський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2023 року.
Суддя Н.Д.Буша