справа № 753/11346/23
провадження № 1-кс/753/2285/23
"04" липня 2023 р. слідчий суддя Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020002558 від 03 липня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, -
Слідчий слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення. Вважаючи, що підозрюваний обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років, у зв'язку із чим, розуміючи тяжкість покарання у разі визнання винним у вчиненні інкримінованого злочину, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання. Також, може вплинути на свідків, що фактично створить умови для здійснення впливу на них, у тому числі, шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Окрім цього, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки, ризик втечі для нього, як військовослужбовця, маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців, може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків.Імовірність впливу на свідків за допомогою насилля складатиме суть ризику вчинити інше кримінальне правопорушення або перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким чином. Крім цього, підозрюваний, перебуваючи на волі, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому підозрюється, як військовослужбовець, може умисно вчинити самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування. З - поміж іншого, виконуючи бойові завдання в складі свого підрозділу, має доступ до зброї на бойових позиціях в умовах воєнного стану, що само по собі утворює реальний ризик вчинити кримінальне правопорушення із застосування зброї. Крім того, бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває вказане кримінальне провадження № 12023100020002558 відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідуваньвід 03 липня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 відповідно до військового квитка серії НОМЕР_2 на час вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу у військовій частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат».
Тобто, під час проходження служби, ОСОБА_5 керується, окрім іншого вимогами ст. ст. 6, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які вимагають від неї свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованою, не допускати негідних вчинків.
Так, 02 липня 2023 року приблизно о 23 год. 00 хв., ОСОБА_5 , знаходився на вулиці за адресою: АДРЕСА_1 , де побачив ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які проходили поруч, та в цей час ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_7 , та коли останній підійшов до нього, ОСОБА_5 наніс йому один удар своєю головою в область голови ОСОБА_7 .
Після чого ОСОБА_5 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин взяв до рук невстановлений досудовим розслідування предмет та керуючись виниклим злочинним умислом, направленим на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, наніс один цілеспрямований удар невстановленим досудовим розслідування предметом в область голови потерпілого ОСОБА_7 , спричинивши таким чином останньому тяжкі тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, уламкового перелому зовнішньої пластини тім'яної кістки справа.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
З огляду на особу підозрюваного, злочин, який ним вчинений, наявність вказаних ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до такого підозрюваного строком на 60 днів з утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ), без права на внесення застави, посилаючись на ч.4 ст. 183 КПК України, як щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства та/або погрозою його застосування.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування найбільш суворого заходу, посилаючись на ризики, визначені п.п.1, 2, 3, 5 ст. 177 КПК України.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав, що ризики слідчим не обґрунтовані вцілому, просив обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме - домашній арешт у нічний час доби.
Підозрюваний підтримав доводи та аргументи свого захисника, просив у задоволенні клопотання слідчого відмовити. Вважаючи, що підстав для застосуваного найсуворішого запобіжного заходу - тримання під вартою, немає.
Вивчивши клопотання слідчого та матеріали, додані до клопотання, з'ясувавши думку осіб, що приймали участь у розгляді клопотання слідчого, зокрема, міркування прокурора та слідчого щодо доведеності наданими слідчому судді доказами обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, думку підозрюваного, проаналізувавши надані стороною обвинувачення доказів підозри, у їх сукупності з наданим до клопотання обґрунтуванням, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що у провадженні слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві перебуває кримінальне провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020002558 від 03 липня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:
-протоколом про прийняття заяви про вчинення правопорушення;
-протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
-консультаційним висновком спеціаліста КНП «Київський міський центр дитячої нейрохірургії;
-протоколом огляду місця події від 03.07.2023 року:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від. 03.07.2023 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від .03.07.2023 року;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 03.07.2023 року,
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності на даному етапі досудового розслідування.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
При цьому правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.
Тобто, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Описана у клопотанні слідчого фабула злочину у сукупності з наданими прокурором поясненнями та матеріалами кримінального провадження, доданими до клопотання, на даному етапі провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, у діях ОСОБА_5 .
Так, ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Підозра ОСОБА_5 ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують такого підозрюваного із обумовленим кримінальним правопорушенням.
Таким чином, дослідженими в судовому засіданні доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_5 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих слідчим до клопотання матеріалів.
03.07.2023 року о 00 год. 47 хв ОСОБА_5 затримано в порядку п. 2 ч. 2 ст. 208 КПК України, й 03.07.2023 року йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
В порядку ст.177 КПК України слідчим обгрунтовані та слідчим суддею встановленні ризики, які вказують на те, що підозрюваний може ухилитись від виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Так, як підозрюваний, усвідомлюючи невідворотність реального покарання за вчинений тяжкий злочин, санкція якого передбачає позбавлення волі від 5 до 8 років, намагатиметься уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого та суду; вчинення нових злочинів, у тому числі, пов'язаних з приховуванням вчиненого злочину, незаконий вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Слід враховувати, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, тому лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів слідчий суддя визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування, та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування, або продовження застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.
Застосовуючи найсуворіший запобіжний захід при його обранні, слідчий суддя вважає доведеним слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваним від органу досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на свідків у даному кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Метою застосування до підозрбюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити вказані ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні таким підозрюваним кримінального правопорушення, а також ризиків, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, й ці ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що є підставою для обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, йіснування таких ризиків породжують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, адже судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, оскільки такий підозрюваний вчинив суспільно-небезпечне діяння за кваліфікуючими ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, на які слідчий суддя звертає особливу увагу у сукупності з обґрунтованими ризиками.
Так, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991 року).
ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння (ч. 1 ст. 121 КК України), будучи військовослужбовцем, що вказує на високий ступінь небезпеки загальносуспільних прав та інтересів.
Щодо питання уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з тримання особи під вартою (більш м'якого), серед яких й пропонованого підозрюваним та його захисником у вигляді домашнього арешту, то у світлі факторів пов'язаних з особою підозрюваного, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками, його військовий статус, вважає недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів, й у тому числі пропонованого - домашнього арешту, для запобігання обгрунтованим слідчим ризикам.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.
Підстави, які б свідчили про неможливість утримання підозрюваного в установах попереднього ув'язнення за станом здоров'я, не встановлені.
З урахування сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, тяжкого злочину, який ним вчинений, в силу характеру вчиненого ним діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, слідчий суддя приходить до висновку про те, що слідчий довів дійсні підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу, а саме тримання під вартою, й вважає, що лише такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку вказаного підозрюваного з урахуванням обставин правопорушення та його особи, адже підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на вчинений ним злочин, усвідомлення наслідків покарання, його військовий статус, може вплинути на його процесуальну поведінку - переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконий вплив на свідків в даному кримінальному провадженні, вчинення інших кримінальних правопорушень, у тому числі, пов'язаних з приховуванням вказаного кримінального правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обговорюючи питання наявності ризиків щодо переховування підозрюваного від органів досудового розслідування й суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.
Так, підозрюваний хоча і є раніше не судимою особою, разом із тим підозрюється у вчиненні тяжкого злочину,а саме вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, що вказує на високий ступінь небезпеки загальносуспільних прав та інтересів, й те, що він здатен до агресії, неконтрольованої поверки, його ролі у вчиненні такого злочину, й усвідомлення наслідків покарання є достатньо вагомими підставами для прийняття спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від органу досудового розслідування.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Строк тримання під вартою щодо ОСОБА_5 не виходить за межі, визначені КПК України, та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході розгляду було встановлено наявність передумов, регламентованих ст. 194 даного Кодексу, тобто строк утримання під вартою відповідає критерію розумності згідно ст. 197 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч.1 ст. 197 КПК України).
Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше (ч.2 ст. 197 КПК України).
Відповідно, зважаючи на вказані норми процесуального закону, строк дії цієї ухвали відраховувати з 00 год. 47 хв. 03.07.2023 року, дія якої завершиться 01.09.2023 року о 00 год. 47 хв.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст. 177, 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства (ч. 4 ст. 183 КПК України).
Розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.2 ч.5 ст. 183 КПК України).
З огляду на наявність обгрунтованих слідчим ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, враховуючи те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, що згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином, проте він є особою, яка раніше не судима, має постійне місце проживання та реєстрації, слідчий суддя враховує ознаки такого підозрюваного, й вважає не застосовувати до нього обмеження у праві застави, визначеному положенням ч.4 ст.183 КПК України, й надати йому право на заставу у середньовизначеному розмірі, зважаючи на те, що він працевлаштований, його майновий стан, статус війсовослужбовця, - сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 грн. 00 коп.(2 684 грн. х 40 прожиткових мінімумів = 107 360 грн. 00 коп.).
Норма статті 194 КПК України передбачає необхідність визначення обов'язків, з передбачених цією статтею, які будуть покладені на підозрюваного.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 194, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , за матеріалами кримінального провадження відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100020002558 від 03 липня 2023 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, який проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 03 липня 2023 року до 01 вересня 2023 року 00 год. 47 хв. включно, з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ). з правом на внесення застави у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 107 360 грн. 00 коп.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власносності.
У випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , наступні обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду, а також виконувати наступні обов'язки до 01.09.2023 року:
-не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну,
-утримуватися від спілкування зі свідками, потеплілим у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.