Справа № 947/14322/23
Провадження № 2/947/2607/23
22.06.2023 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий - суддя Луняченка В.О.,
при секретарі Макаренко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-
З позовом про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття, до суду звернувся ОСОБА_1 . Позовні вимоги мотивовані тим, що він з ОСОБА_2 пребували у зареєстрованому шлюбі, від якого народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Шлюб в подальшому розірваний рішенням Київського районного суду м.Одеси від 13.10.2021. Після розірвання шлюбу, син залишився проживати з батьком та знаходиться на його утриманні, оскільки сторони не дійшли згоди щодо утримання спільного сина, дійсне стало підставою для вернення до суду з позовом про стягнення аліментів в судовому порядку.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Луняченку В.О.
Ухвалою суду від 06.06.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання сина та просить їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнала, зазначила, що проживає окремо від сина, згодна на сплату аліментів у розмірі від доходу.
Допитаний в судовому засіданні, неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у присутності батьків, пояснив, що мешкає з батьком за адресою АДРЕСА_1 .
Суд, дослідивши докази у справі, прийшов до наступного висновку.
Так у судовому засіданні встановлено, що сторони з 01.06.2001 року перебували шлюбі, який рішенням Київського районного суду м.Одеси №947/23998/21 від 13.10.2021 року розірваний.
Від даного шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу між батька, залишився проживати разом з батьком. Дійсне сторонами ані документально, ані наданими у судовому засіданні поясненнями не спростоване.
Оскільки між батьками не досягнуто угоди щодо утримання дитини, а в добровільному порядку відповідач не приймає участі в її утриманні, позивач звернувся до суду з дійсним позовом.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Він визначається за умови, що батько чи мати, які проживають окремо, не мають достатньої кількості коштів, аби здійснювати більші виплати.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
У відповідності до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Пунктами 4 ч.1 ст.161 ЦПК України передбачено, що судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Згідно статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, діючої на Україні з 27.09.1991 року, держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Верховний суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про застосування судом окремих норм сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року за № 3 роз'яснив, що «...відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них...».
Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов'язку по утриманню дитини.
Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 5 статті 183 Сімейного кодексу України наголошує на те, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно зі ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування та найважливішим обов'язком батьків.
Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши встановлені обставини та беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.
Суд роз'яснює, що відповідно до положення ст. 192 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд роз'яснює, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів (постанова Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 червня 2019 року в справі № 61-51сво18).
Відповідно до ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: 1) стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у межах суми платежу за один місяць.
В зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог позивача також підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 354-355,430 ЦПК України, ст. ст. 180-185 СК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку ( доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з моменту подачі позову до суду - 10.05.2023 року та до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 гривень.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу на один місяць.
Повне судове рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 03.07.2023 року.
Суддя Луняченко В. О.