Справа № 947/21065/23
Провадження № 1-кс/947/8389/23
03.07.2023 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162480000857 від 02.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке було виявлено та вилучено 02.07.2023 року під час проведення огляду у приміщенні аптеки «Анкор-Заріна», розташованого за адресою: м. Одеса, вул.. Академіка Корольова, 34 «а».
Прокурор ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду клопотання в судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив, будь-які заяви та клопотання від останнього на адресу суду не надходили.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження
Діючий Кримінальний процесуальний кодекс України не містить вказівки слідчому судді на те, яким чином необхідно діяти в разі неявки в судове засідання з розгляду клопотання про арешт майна прокурора, який погоджував таке клопотання.
Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
П. 15 ч. 1 ст. 7 КПК України встановлено, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Разом з цим, виходячи з аналізу загальних засад кримінального процесуального законодавства можна зробити висновок про те, що неявка без поважної причини прокурора свідчить про фактичне не підтримання заявленого клопотання та не доведення викладених у клопотанні обставин, що в свою чергу має оцінюватись як підстава для відмови у задоволенні такого клопотання без розгляду його по суті.
Враховуючи те, що прокурор не з'явився до судового засідання, тим самим не підтримав клопотання про арешт майна у судовому засіданні з належним його обґрунтуванням, з урахуванням принципу диспозитивності, передбаченого ст. 26 КПК України, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність повернення клопотання про арешт майна прокурору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 7, 26, 132, 170-173 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Київської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12023162480000857 від 02.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 199 КК України - повернути прокурору.
Встановити строк для усунення недоліків в сімдесят дві години.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1