Справа № 946/4800/23
Провадження № 1-кс/946/1470/23
30 червня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Болград Одеської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні 3-х малолітніх дітей, офіційно не працюючого (займається реалізацією б/у будівельних матеріалів), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, на теперішній час перебувають на розгляді:
- у Ізмаїльському міськрайонному суді Одеської області обвинувальні акти по кримінальним провадженням 12015160150001268 за ч.2 ст. 309, ч. 2 ст. 263 КК України, 12015160150001550 за ч. 1 ст. 263 КК України;
- у Приморському районному суді м. Одеси Одеської області перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню 12022160000000090 за ч.2 ст. 307 КК України
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,-
Слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023162150000801 від 21.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
У клопотанні, погодженому з прокурором, слідчий вказує, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту, а також збут особливо небезпечних наркотичних засобів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, який в подальшому зберігав при собі з метою збуту.
Так, 24.08.2022 ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, знаходячись за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув за отримані від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 500 гривень, два полімерних zip- пакети із масою 2,579г., 2,855г., в яких знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено ? канабіс, маса якого в висушеному стані становить 2,353г., 2,605г., загальною масою 4,958г., який діяв в рамках проведення оперативної закупки.
В той же день ОСОБА_7 добровільно видав співробітникам поліції два полімерних zip- пакета масою 2,579г., 2,855г., в яких знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено ? канабіс.
Продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_5 з метою незаконного збагачення і протиправного отримання грошових коштів, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, час та у невстановлений спосіб придбав особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, а також психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, які в подальшому зберігав при собі з метою збуту.
Так, 29.06.2023 в період часу з 12:00 години по 13:38 годину в ході проведення обшуку за адресою проживання ОСОБА_5 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 у підсобному господарському приміщенні, на полиці було виявлено та вилучено 10 полімерних згортків із zip-замком, та 1 полімерний пакет рожевого кольору, в яких знаходиться речовина рослинного походження в сухому, подрібненому стані, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено ? канабіс,також один полімерний пакунок із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, який останній зберігав при собі з метою збуту.
29.06.2023 року ОСОБА_5 за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 307 КК України був затриманий відповідно до вимог ст. 208 КПК України.
29.06.2023 року та 30.06.2023 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні просили задовольнити клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та вважають, що є всі підстави для задоволення клопотання.
Крім цього, слідчим в судовому засіданні зазначено, що була допущена описка та вірною є дата 23.08.2022 року коли ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел на незаконне зберігання з метою збуту, а також на незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу, обіг якого заборонено - канабісу, знаходячись за місцем свого мешкання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , незаконно збув за отримані від ОСОБА_7 грошові кошти у сумі 500 гривень, два полімерних zip- пакети із масою 2,579г., 2,855г., в яких знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено ? канабіс, маса якого в висушеному стані становить 2,353г., 2,605г., загальною масою 4,958г., який діяв в рамках проведення оперативної закупки.
В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України не визнав та просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Захисник в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_5 тримання під вартою.
Вивчивши клопотання та матеріали які обґрунтовують доводи клопотання, а також вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним […] кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В ході судового засідання слідчий та прокурор зазначили, що необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у зв'язку з наявністю ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.
З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України
а саме: протоколом отримання добровільно наданого предмету від 23.08.2022 р.; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ; висновками експерта, протоколом обшуку від 29.06.2023 р.; протоколом огляду від 29.06.2023 р. та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та іншими доказами у сукупності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.
Враховую вказане, слідчий суддя вважає, що саме на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
В свою чергу, приймаються до уваги обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, що в цілому свідчить про те, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Таким чином, метою застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 є необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.
При розгляді зазначеного кримінального провадження, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», слідчий суддя застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до приписів ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пунктом 2 ч.5 ст.182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Слідчий суддя враховує зазначені вище норми законодавства та практику Європейського суду з прав людини.
Так, позиція Європейського суду з прав людини стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.10.2010 року. У цій справі, Суд, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, підтвердив, що внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
Враховуючи викладене, строк тримання під вартою обирається не більше 60 днів (в рамках строку досудового розслідування) і обчислюється з 29.06.2023 року. Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 28 серпня 2023 року.
Разом з тим, враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто тобто 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті ) гривень (50 х 2684 грн. = 134200 грн.).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського районного відділу поліції ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор».
Строк тримання під вартою обирається не більше 60 днів (в рамках строку досудового розслідування) і обчислюється з 29.06.2023 року
Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 28 серпня 2023 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 134200 (сто тридцять чотири тисячі двісті ) гривень (50 х 2684 грн. = 134200 грн.).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.
Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки строком до 28 серпня 2023 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з'явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 03 липня 2023 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1