нп 2/490/1474/2023 Справа № 490/1632/23
Центральний районний суд м. Миколаєва
27 червня 2023 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Романовій К.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник АТ КБ «Приватбанк» звернувся у суд із вказаним позовом. В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 19.04.2011 року підписала заяву № б/н, згідно якої їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому відповідачем збільшувався. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі. Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 24.01.2023 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 41823,10 грн.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 13.03.2023 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в наданій на адресу суду заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, надала заяву, у котрій позовні вимоги визнала в повному обсязі, просила справу розглядати за її відсутності.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ч.1 ст. 3 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч.ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України).
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Правовідносини, що иникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та умовами кредитного договору.
ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 19.04.2011 року підписала Заяву № б/н, згідно якої їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт, який в подальшому відповідачем збільшився до 56 000,00 грн. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Позивач свої зобов'язання за вказаним договором б/н від 19.04.2011 року виконав у повному обсязі, а саме, надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Згідно Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, а також виписки по картковому рахунку в період з 26.12.2013 року по 22.10.2021 року кредитний ліміт збільшено до 56000,00 грн.
Відповідно до виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за договором №б/н, за період з 26.12.2013 року по 24.03.2022 року нею активно використовувалися кредитні кошти та здійснювалися грошові операції, зокрема зняття готівки та перерахування грошей на іншу картку.
Відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконала, не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв'язку з чим станом на 24.01.2023 року має заборгованість по кредитному договору в розмірі 41823,10 грн., яка складається з наступного: 35986,45 грн. - заборгованість за кредитом; 5836,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконувала в повному обсязі.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов'язаний повертати позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконує свої зобов'язання передбачені кредитним договором належним чином, суд вважає за необхідне стягнути з нього на користь позивача суму заборгованості по кредиту № б/н від 19.04.2011 року в сумі 41823,10 грн.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин, враховуючи порушення позичальником умов договору, а також враховуючи відсутність будь-яких заперечень щодо заявлених позовних вимог з боку відповідача, суд приходить до висновку, що цивільне (майнове) право позивача по отриманню від відповідача кредитної заборгованості, підлягає судовому захисту, тому позов АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості є обгрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and other sv. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн. стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк», відповідно до ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 141, 279, 280 ЦПК України, ст.ст. 525, 612, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-
Позовну заяву акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19.04.2011 року в сумі 41 823,10 грн., з яких: 35986,45 грн. - заборгованість за кредитом; 5836,65 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства Комерційний Банку «Приватбанк» 2684,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Реквізити сторін:
Позивач - Акціонерне товариство Комерційний Банк "ПРИВАТБАНК"(01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд.1Д, UA083052990000029092829003111, МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено: 27 червня 2023 року.
Суддя Н.П. Черенкова