Справа № 752/6154/23
Провадження №: 3/752/3255/23
Іменем України
19 червня 2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Дмитрук Н.Ю. розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
13.03.2023 о 01-30 год. в м. Києві по вул. Антоновича, 127, водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом Мерседес н.з. НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому порядку зі згоди водія, результат 0,76 проміле, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Косянчук В.В. клопотав про закриття провадження по справі.
ОСОБА_1 були подані письмові пояснення, у яких він просив закрити провадження по справі та які були ним підтримані у судовому засіданні.
Так, ОСОБА_1 зазначає про те, що в його діях відсутня подія і склад адміністративного правопорушення на підставі наступного. Зазначене у протоколі не відповідає дійсності, 13.03.2023 він затримався на роботі до пізньої години та в цей день не вживав алкоголь. Його орієнтовно о 01-15 його зупинив патрульний екіпаж, у якого не виникло жодної підозри щодо можливого керування ним транспортним засобом у стані сп'яніння. Вони лише перевірили його документи та сказали, що він може їхати далі. Однак о 01-30 його повторно зупинили працівники поліції, які в ході перевірки документів, повідомили, що вбачають у нього ознаки сп'яніння та запропонували пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою Драгер. За результатами огляду показало 0,76 проміле. Після цього, його запитали чи бажає він пройти огляд у лікаря-нарколога. Перед наданням відповіді він спитав у поліцейських, з означає 0,76 проміле, однак відповіді працівник поліції не надав. Працівник склав Драгер, направився до поліцейського автомобілю та запропонував йому чекати у власному автомобілі. Як потім він дізнався на нього склади протокол. Йому жодного разу не роз'яснили права, не попередили про наслідки складення протоколу складення протоколу, не запропонували скористатись правовою допомогою. Незважаючи на те, що йому було запропоновано пройти освідчування у лікаря-нарколога, це було здійснено формально, без надання реальної можливості спростувати результати технічного засобу. Він запитав, що означає 0,76 проміле, однак поліцейський не чекаючи його відповіді склав відносно нього протокол. Відсутність реальної правової допомоги позбавило його можливості спростувати показання технічного засобу. Зокрема працівники поліції повідомили йому, що він може у суді надати всі необхідні докази, розуміючи, з суд здійснює розгляд протоколу на основі зібраних матеріалів, чим ввели його в оману. Незважаючи на результати Драгеру, його не відсторонили від керування транспортним засобом, після вручення протоколу він продовжив рух на власному автомобілі, перебуваючи за кермом.
Оскільки йому не роз'яснили права, то в силу правового принципу «плодів отруйного дерева», вказане дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, таке як ця норма стосується прав у судовому засіданні.
На відео події відсутня його категорична відмова як водія від проходження медогляду у лікарні. Відео фіксація здійснена епізодично, факт керування ним транспортним засобом не зафіксовано, відеозапис не відтворює подій перед зупинкою автомобіля та саму зупинку, якщо це мало місце у дійсності. З відео неможливо встановити усю хронологію та повну картину обставин викладену у протоколі, а таку поведінку поліцейських слід розцінювати як вчинення психологічного тиску на особу для прийняття ним рішення про відмову від спростування результатів Драгеру.
Матеріали провадження, на думку ОСОБА_1 не містять достатніх та достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт керуванням ним транспортним засобом. Матеріали справи не містять передбачені ст.. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» підстави для зупинки транспортного засобу, а тому ОСОБА_1 вважає, що обставини визначені законом, які б давали право поліцейському проводити огляд його на стан сп'яніння були відсутні.
Вважав, що не відсторонення його від керування авто свідчить про незаконність складеного протоколу.
Крім того, до результатів Драгеру не надано копію свідоцтва про його повірку, лише зазначено дату останнього градуювання, без надання відповідного підтвердження, позбавляє її юридичної сили.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2.9.а ПДР водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усі зазначені ОСОБА_1 обставини спростовуються наявними матеріалами (протоколом, роздруківкою алкотесту Драгер, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, витягом із «армору», довідки УПП) та переглянутим у судовому засіданні відеозаписом із нагрудних камер поліцейського, а наявні недоліки при складенні матеріалів не є істотними та такими, що не дозволяли б суду прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Щодо прізвища вказаного у протоколі та акту огляду як ОСОБА_1 , замість вірного ОСОБА_1 , то до протоколу додано довідку УПП м. Києва, у якій вказано, що при складанні не вірно було вказано прізвище правопорушника, оскільки ст. 256 КУпАП не передбачено можливості внесення змін до протоколу або складення нового додаткового протоколу за те ж саме правопорушення. просять вважати вірним прізвище « ОСОБА_1 ».
Щодо доводів про те, що працівники поліції ввели в оману ОСОБА_1 , зазначаючи, що останній може у суді надати всі необхідні докази на спростування показників Драгеру, розуміючи, що суд здійснює розгляд протоколу на основі зібраних матеріалів; відсутність реальної правової допомоги; не чекання відповіді на пропозицію пройти огляд у лікаря нарколога; не роз'яснення прав та не попередження про наслідки складення протоколу, не пропонування скористатись правовою допомогою.
Вказане спростовується як матеріалами справи, так і відеозаписом із нагрудних камер поліцейського.
Так, із відеозапису слідує, що поліцейським роз'яснювалось ОСОБА_1 про те, що показник Драгеру вище 0,2 проміле означає стан алкогольного сп'яніння, після результату Драгеру у 0,76 проміле, поліцейським зазначається про те, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та запитується в останнього чи згоден він із результатом та пропонується пройти огляд у лікаря нарколога. Про те, що із результатами огляду ОСОБА_1 згоден та не бажає пройти огляд у лікаря нарколога свідчить його підпис у графі «з результатами згоден» в акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а також підпис в протоколі, де зазначено, що ОСОБА_1 роз'яснені його права та обов'язки. Крім того, нормативно-правовими актами не передбачено обов'язку поліцейського пропонувати особі скористатись правовою допомогою.
Щодо епізодичної фіксації, відсутності факту керування ОСОБА_1 та зупинки транспортного засобу.
Зазначене спростовується відеозаписом із бодікамер поліцейського тривалістю 47 хв. 13 сек.
Так на відео зафіксовано, як поліцейські рухаються на автомобілі, зупиняють транспортний засіб, який стоїть у крайній лівій полосі. Поліцейськими зазначається, що вказаний транспортний засіб зупинено на Антоновича , 127, перевіряють підстави перебування у комендантську годину, зазначають про виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та пропонують пройти водію огляд на стан сп'яніння, вказують, що показник вище 0,2 проміле вважається станом алкогольного сп'яніння, пройшовши огляд, на питання ОСОБА_1 що означає показник 0,76 проміле поліцейським повідомляється, що той перебуває у стані сп'яніння та питається його чи згоден він із результатом та чи поїде ОСОБА_1 до лікаря.
Щодо достатніх та достовірних відомостей, з яких можна було б беззаперечно, за принципом «поза розумним сумнівом» встановити факт керуванням транспортним засобом ОСОБА_1 та відсутності в матеріалах підстав передбачених ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію» для зупинки транспортного засобу, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022, який в подальшому неодноразово продовжений.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Також на всій території України введено комендантську годину, яка відповідно до п.5 ч.1 ст. 8 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», є забороною перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень.
Вказане кореспондується із п.7 ч. 1 ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію» згідно якого поліцейський може зупиняти транспортний засіб у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.
Відтак, на переконання суду в умовах воєнного стану під час комендантської години зупинка транспортного засобу є законною.
Щодо не відсторонення від керування транспортним засобом, що свідчить про незаконність складеного протоколу.
На відеозаписі зафіксовано, як поліцейські, пропонують провести транспортний засіб ОСОБА_1 до місця стоянки, щоб не евакуювати авто.
Саме по собі не відсторонення ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння в порушення вимог ст. 266 КУпАП не дає підстав стверджувати про незаконність протоколу або проведеного огляду на виявлення стану сп'яніння.
Не надання до результатів Драгеру копії свідоцтва про його повірку, за наявності дати останнього градуювання, не ставить під сумнів та не спростовує результати огляду. Крім того, Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не містить обов'язку поліцейського надати сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, а самим ОСОБА_1 такої вимоги під час огляду пред'явлено не було.
З приводу психологічного тиску поліцейських, то вказане спростовується відеозаписом на якому поліцейські не вчиняють жодних дій, які можна було б розцінити як психологічний тиск.
Також слід відмітити, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом Мерседес н.з. НОМЕР_1 , як і виявлені поліцейським ознаки алкогольного сп'яніння у нього, ОСОБА_1 не заперечувались.
Таким чином, вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, та підтверджується відомостями, відображеними в протоколі про адміністративне правопорушення, відеозаписі з нагрудної камер поліцейського, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів, результатом алкотесту Драгер, витягом з Армору, довідкою УПП.
На підставі вищевикладеного та враховуючи характер вчиненого порушення, особу ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом. Стягнути згідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 130, 283-285 КУпАП , -
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, та позбавити права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовій збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536(п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.Ю. Дмитрук