14.06.23№ 336/8443/21
Пр. № 1-кс/336/246/2023
14 червня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна,
ОСОБА_2 звернулася до суду з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30.12.2021 року на будинок АДРЕСА_1 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що вона є власником вказаного нерухомого майна, яке набула на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого нотаріусом. Вона приватизувала земельну ділянку, що розташована під нерухомим майном. Вказана нерухомість використовувалась безпритульними особами та особами з асоціальним способом життя для тимчасового проживання і реалізації залежності від алкоголю та наркотичних засобів, була повністю непридатна для використання за призначенням, перебувала в антисанітарному та аварійному стані, тому була знесена заявницею на підставі дозволу земельно-кадастрового проектно-будівельного центру. В теперішній час на земельній ділянці, що належить їй, вона звела нове будівництво, але зареєструвати право власності на нього не може через наявність накладеного ухвалою слідчого судді арешту.
Оскільки кримінальне провадження не здійснюється, жодній особі в ньому не повідомлено про підозру, між тим наявність вказаного заходу забезпечення провадження посягає на її права як власника новоствореного нерухомого майна, яке є відмінним від тієї нерухомості, яка була піддана арешту; необґрунтоване обмеження її в реалізації права власності, охоронюваного Основним Законом України, на майно, набуте на підставі правочину, чия правомірність презюмується, є таким, що не ґрунтується на законі, суперечить таким засадам кримінального судочинства, як законність та недоторканість права власності, просить про скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
В судове засідання заявник та представник відділу поліції № 3 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, який здійснює досудове розслідування кримінального провадження, не з'явилися.
Заявниця надала письмове звернення, яке містить прохання про задоволення заяви та вирішення клопотання без її участі.
Вказані обставини в силу ч. 2 ст.174 КПК України не є перешкодою для розв'язання клопотання у відсутність учасників судового розгляду.
Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з таких міркувань.
Однією з засад кримінального судочинства в силу ст. 16 КПК України є недоторканість права власності, згідно з якою (засадою), позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом
Виняток з цього правила становить накладення арешту на майно особи під час здійснення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
З наведених положень кримінального процесуального законодавства випливає, що застосування арешту за наявності для цього підстав призвано забезпечити ефективність та дієвість кримінального провадження.
Як випливає з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 6 жовтня 2021 року до ЄРДР внесено відомості за номером 12021087080001145 за ознаками ч. 1 ст. 162 КК України за фактом незаконного, на думку заявника ОСОБА_3 , проникнення до будинку АДРЕСА_1 невстановлених осіб.
Під час досудового розслідування слідчим суддею на підставі ухвали від 30.12.2021 року застосований захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на будинок АДРЕСА_2 .
Диспозицією частини 1 ст. 162 КК України, яка встановлює відповідальність за порушення недоторканості житла, передбачено такі дії, як, зокрема, незаконне проникнення до житла або іншого володіння особи.
Разом з тим слідчим суддею встановлено, що заявниця правомірно володіє садибою за вказаною адресою, яку вона набула на законних підставах, уклавши договір купівлі-продажу нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчено нотаріально.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 5 жовтня 2021 року до відділу поліції №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , невстановлена особа проникла до її житла, чим порушила право на недоторканість житла громадян.
Водночас з'ясовано, що згідно витягу з Державного реєстру нерухомого майна, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 (частка 1) є ОСОБА_2 . Відповідно до відомостей, які містяться у витягу з Державного реєстру нерухомого майна, державна реєстрація будинку за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2193746523101) була здійснена 9 червня 2021 приватним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу. Підставою внесення запису було рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 58639068 від 09.06.2021 12:07:40, приватний нотаріус ОСОБА_4 , Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізька область.
Відповідно до наданої копії договору купівлі-продажу цей договір було укладено 9 червня 2021 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посвідчено, ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу. Договір зареєстровано в реєстрі за № 799.
Заявник у встановленому законом порядку набула право власності на земельну ділянку, знесла нерухомість, що перебувала в непридатному для використання стані, на законних підставах здійснила будівництво нової нерухомості на вказаній земельній ділянці.
Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні, а із змісту ст. 391 ЦК України випливає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права володіння та розпорядження своїм майном.
В силу ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (частина 1 ст. 174 КПК України).
Вирішуючи клопотання на користь особи, яка з ним звернулась, суд виходить з того, що власник майна відповідно до положень статті 170 КПК України повністю довела відсутність підстав та будь-якої мети для застосування цього заходу на час вирішення клопотання на тлі того, що в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які фактичні дані про належність означеної нерухомості заявнику ОСОБА_3 або її спадкодавцям.
За вказаних обставин є такою, що викликає сумнів правильність кваліфікації кримінального провадження за ознаками незаконного проникнення до житла, оскільки законодавець в зазначеній статті Закону про кримінальну відповідальність припускає, що житло, незаконне проникнення до якого сталось, має належати певній особі, тобто для констатації складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 162 КК України, є необхідність не лише незаконності проникнення, але й наявності зареєстрованого у встановленому законом порядку права власності особи на вказане майно, оскільки право власності на нерухомість виникає з моменту державної реєстрації.
Відсутність ознак диспозиції кримінально караного діяння виключає здійснення кримінального провадження та потребує припинення застосованих у його забезпечення заходів.
Формальне ж існування кримінального провадження, яке не характеризується вчиненням процесуальних дій, в якому жодній особі не повідомлено про підозру, не повинно кореспондуватися з посяганням на цивільні права та інтереси особи.
За вказаних обставин слідчий суддя не вбачає жодної процесуальної передумови для збереження арешту, продовження застосування якого посягало б на охоронюване законом право на недоторканість права власності.
Керуючись ст. ст. 167-174, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати арешт будинку АДРЕСА_1 , застосований на підставі ухвали слідчого судді від 30.12.2021 року під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під номером 12021087080001145 за ознаками ч. 1 ст. 162 КК України .
Вказана дія підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1