Справа №336/3476/22
Провадження № 2/336/353/2023
про обов'язкову явку учасника справи
04 липня 2023 2023 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,-
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання банківських послуг №б/н від 22.07.2020 сумі 40899,01 гривень станом на 07.12.2021.
Ухвалою суду від 09.08.2022 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження із викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 03.10.2022 розгляд цивільної справи № 336/3476/22 за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг було зупинено до набрання законної сили вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у кримінальній справі №336/9915/21 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.185, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України.
06.03.2023 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя було розглянуто справу №336/9915/21 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.1 ст.185, ч.1 ст.200, ч.1 ст.361 КК України з постановленням вироку.
Вирок у кримінальній справі набрав законної сили 06.04.2023.
Згідно вказаного вироку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була визнана винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1,2 ст. 361, ч. 1,2 ст. 200 КК України за те, що маючи прямий умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, шляхом несанкціонованого втручання в роботу автоматизованих систем Інтернет-банкінгів, встановлених на мобільному телефоні «Хіаоmі Redmi Note 9», викраденому у потерпілого ОСОБА_1 , та ініціювання створення платіжних доручень від імені ОСОБА_1 , без відома останнього, з метою особистого збагачення, з банківських карткових рахунків відкритих в AT КБ «Приватбанк», AT «ПУМБ» та AT «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім'я потерпілого ОСОБА_1 , вчинила крадіжку грошових коштів. В подальшому повторно ініційовувала переказ грошових коштів з банківських рахунків ОСОБА_1 на свої банківські рахунки та на рахунок ОСОБА_4 .
Ухвалою суду від 14.04.2023 - відновлено провадження по вказаній справі, розгляд якої призначено на 16.05.2023. Копію ухвали направлено сторонам.
В судове засідання 04.07.2023 представник позивача повторно не з'явився. З заявою про розгляд справи без його участі чи відкладенні справи до суду не звертався.
В судовому засіданні 16.05.2023 представником відповідача - адвокатом Колєсніковою Т.А. заявлено клопотання про визнання явки представника АТ «Універсал банк» обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Завданням цивільного судочинства у контексті статті 2 ЦПК України є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних справ, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Виконання завдань цивільного судочинства залежить від встановлення судом у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права.
При цьому слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.
У відповідності ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно п.4 ч.5 ст.12 ЦПК України, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Об'єктивний, повний та всебічний розгляд цивільної справи в значній мірі залежить від ефективного та всебічного дослідження судом доказів, які надаються сторонами конфлікту та аргументують їхню позицію по справі і тим самим надають судді можливість вивчити обставини, які спричинили конфлікт.
Процес доказування та докази, які надаються в обґрунтування позиції сторін, використовуються сторонами для того, щоб довести свою правоту в конфліктних правовідносинах і захистити чи відновити свої права. І саме, від якості та повноти, поданих доказів, залежить майбутня позиція суду у вирішенні цього конфлікту між сторонами і прийняття мотивованого рішення.
Доказування в цивільному процесі тісно пов'язане з реалізацією принципу цивільного судочинства «змагальності сторін». Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», п. 63).
Разом з тим, принцип змагальності сторін у цивільному процесі нерозривно пов'язаний і з принципом рівності сторін.
Для справедливого судового розгляду в контексті належного доказування непересічне значення має, з погляду Європейського суду з прав людини, наявність у судовому рішенні достатніх підстав та аргументів, на основі яких воно було ухвалене. Підтвердження цього відображено у цілій низці судових прецедентів Європейського суду з прав людини. Так, у рішенні в справі «Руіс Торіа проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року Європейський суд наголосив, що «у відповідності зі встановленим прецедентним правом, яке відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином вказані підстави, за якими вони були ухвалені. Пункт 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод людини зобов'язує судові інстанції вказувати мотивацію ухвалених ними рішень» [1, с. 13-14].
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження;
5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.
Положеннями ст.92 ЦПК України передбачено, що сторони, треті особи та їхні представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.
Згідно п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно ст.258 ЦПК України, викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 212 ЦПК України, учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов'язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи..
Згідно з ч.4 ст.212 ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Наказом Державної судової адміністрації України від 08.04.2020 № 169 затверджений Порядок роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду (далі - Порядок № 169).
У п. 2 розділу ІІ Порядку № 169 зазначено, що системою відеоконференцзв'язку є комплекс технічних засобів і програмного забезпечення «EаsyCon».
Крім цього, у розділах ІІ, ІІІ вказаного Порядку № 169 встановлено процедуру подання заяви про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, форму та зміст такої заяви, визначено механізм призначення та проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Відповідно до п. 1 розділу ІІІ Порядку № 169 для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватись з використанням власного електронного підпису в Системі на офіційному вебпорталі судової влади України за адресою www.court.gov.ua та перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, наведеним в додатку 1 до цього Порядку.
Враховуючи, що право на участь в розгляді справи гарантоване Конвенцією, Конституцією України та ЦПК України, приймаючи до уваги впровадження обмежувальних заходів пов'язаних з введенням карантину на території України, а також відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 введенням на території України з 24.02.2022 воєнного стану, дія якого станом на час розгляду справи у суді, не скасована, позивач, не маючи можливості бути особисто присутнім в судовому засіданні може скористатися своїм правом та звернутись до суду з відповідним клопотанням про надання йому можливості брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів.
Таким чином, враховуючи, що представник позивача в судові засідання не з'являється, не надає заяв щодо розгляду справи, суд вважає, що для повного та всебічного розгляду справи, для встановлення у справі об'єктивної істини та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для об'єктивного розгляду справи та необхідністю отримання від представника позивача особистих пояснень, суд визнає його явку обов'язковою та відкладає судове засідання.
Керуючись ст. 43, 92, 128, 213, 223, 240, 258, 260, 261, 353 ЦПК України, суд, -
Розгляд справи за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг - відкласти.
Визнати обов'язковою явку представника позивача Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» у судове засідання, призначене на 09.30 годину 21 липня 2023 року в залі Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд. 117-А, каб. 24.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua.отримати інформацію щодо справи, що розглядається http://court.gov.ua.
Суддя: Н.С. Звєздова