Дата документу 27.06.2023
Справа № 334/3494/23
Провадження № 3/334/1524/23
27 червня 2023 року м. Запоріжжя
Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Коломаренко К.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 3 ст. 130 КУпАП,-
19 квітня 2023 року о 12 годині 53 хвилин, в м. Запоріжжя, Дніпровському районі, по вул. Вишневського, біля буд. 2, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом «ЗАЗ 1105», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, почервоніння очей, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Як слідує зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 390731 від 19.04.2023 року, ОСОБА_1 своїм особистим підписом засвідчив факт обізнаності щодо складання відносно нього протоколу, ознайомлення з його змістом та повідомлення про дату та місце розгляду справи, підтвердив правильність зазначеної в протоколі адреси його місця проживання. У відповідній графі в протоколі ОСОБА_1 було повідомлено про те, що протокол буде розглянутий 03.05.2023 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя .
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим судом про дату та час слухання справи у Ленінському районному суді м. Запоріжжя, в судові засідання 18.05.2023 року, 06.06.2023 року, 27.06.2023 року не з'явився, про що свідчить конверт, який повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», реєстри на відправлення простої пошти, довідки про доставку повідомлення у додаток «Viber»/
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява №3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вжити якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що право особи, щодо якої складено адміністративний протокол, на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, порушене не було. Особі повинно бути відомо про час і місце розгляду справи, оскільки є можливість стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду. З таким висновком погодився ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» № 12307/16.
Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Суд враховує те, що рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" доставляються відповідно до вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, а згідно п.991 згаданих Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім'ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім'ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв'язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка". Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з'явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка", працівник поштового зв'язку робить позначку "адресат відсутній за вказаною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.
Такі дії ОСОБА_1 суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому суд не вбачає підстав відкладати розгляд справи, оскільки правопорушник за період перебування на розгляді суду матеріалів справи не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколу про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, беручи до уваги той факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, а тому, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності правопорушника, на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №390731 від 19.04.2023 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.5 ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП (а.с.1);
- копією протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №390732 від 19.04.2023 року, в якому зафіксовано факт вчинення ОСОБА_1 порушення п. 2.1 «а» ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 126 КУпАП (а.с.2);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «ОКЗзНПД» ЗОР (а.с.3);
- рапортом інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 3 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Верещагіна Сергія (а.с.4);
- довідками з бази даних підсистеми «Адмінпрактика» (а.с. 5, 7-9);
Окрім цього, вина ОСОБА_1 підтверджується відеозаписом правопорушення, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення, з якого вбачається чітка відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, після чого співробітниками поліції були роз'яснені наслідки у вигляді складання протоколу про адміністративне правопорушення за порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР, за яке передбачена відповідальність за ст. 130 КУпАП.
Згідно з положеннями пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР), водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст.130 КУпАП.
Відповідно до ч. 3 ст. 130 КУпАП, адміністративна відповідальність настає за дії передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З Довідки згідно бази даних підсистеми «Адмінпрактика» вбачається, що ОСОБА_1 постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №332/2994/22 притягнутий до адміністративної відповідальності та підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, та постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №334/6091/22 притягнутий до адміністративної відповідальності та підданий адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, суддя встановив, що своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 ПДР, а саме відмовився у встановленому законом порядку пройти медичний огляд на стан сп'яніння, будучи особою, яка двічі протягом року була піддана адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП,
Відповідно до ст. 23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчинення нових правопорушень.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що пом'якшують відповідальність не встановлені. Обставини, що обтяжують відповідальність - не встановлені.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.03.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №332/2994/22 притягнутий до адміністративної відповідальності та позбавлений права керування на строк 10 років, а також постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 17.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №334/6091/22 притягнутий до адміністративної відповідальності та позбавлений права керування на строк 10 років.
Враховуючи характер та небезпечність вчиненого адміністративного правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки, дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху, є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, тяжкість ймовірних наслідків, неправомірні дії ОСОБА_1 мають системний характер, а тому суд вважає за необхідне накласти на правопорушника адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами та без конфіскації транспортного засобу, виходячи з наступного.
Згідно ч. 3 ст. 30 КУпАП, якщо особою, позбавленою права керування транспортним засобом, до закінчення строку дії такого стягнення вчинено нове адміністративне правопорушення, за яке застосовано стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення приєднується не відбута частина стягнення. При цьому загальний строк позбавлення права керування транспортним засобом може перевищувати гранично допустимий строк, передбачений частиною другою цієї статті.
З загальнодоступного сайту «Судова влада України», розділ «стан розгляду справ» встановлено, що ОСОБА_1 постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №332/2994/22 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та позбавлений права керування на строк десять років.
З огляду на вищевикладене стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами слід застосовувати з урахуванням ст. 30 КУпАП, а відбуття стягнення рахувати з дати набрання постановою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2023 року у справі про адміністративне правопорушення №332/2994/22 від 20 січня 2023 року законної сили, тобто з 14 березня 2023 року. На день прийняття постанови такий строк становить 9 (дев'ять) років 08 (вісім) місяців 10 (десять) днів.
Відтак, до стягнення за вчинення нового адміністративного правопорушення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років приєднати не відбуту частину стягнення, накладеного постановою Заводськогорайонного суду м. Запоріжжя від 20 січня 2023 року у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, яка станом на день розгляду справи становить 9 (дев'ять) років 08 (вісім) місяців 10 (десять) днів, остаточно наклавши на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 19 (дев'ятнадцять) років 08 (вісім) місяців 10 (десять) днів.
Крім того, суд не застосовує до ОСОБА_1 конфіскацію транспортного засобу, оскільки він не є власником автомобіля «ЗАЗ 1105» державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , про що свідчить реєстраційна картка транспортного засобу (а.с. 6).
Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день прийняття постанови складає 536,80 гривень.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 23,24,33-38,130,268,279,280,283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статі 130 КУпАП і накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 19 (дев'ятнадцять) років 08 (вісім) місяців 10 (десять) днів.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп.
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Коломаренко К. А.