Справа № 758/4894/21 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4043/2023 Доповідач: ОСОБА_2
28 червня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 ,
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_7 у ІНФОРМАЦІЯ_1 строк тримання під вартою до 11.08.2023 року включно.
Не погодившись з ухвалою суду, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу, постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації: АДРЕСА_1 з носінням електронних засобів контролю покладення на нього обов'язків, передбачених ч.4 ст. 194 КПК України.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_6 зазначає, що відсутні належні, допустимі та достовірні докази, які б вказували, що ним вчинено інкримінований злочин, передбачений ч. 1 ст. 187 КК України. ОСОБА_6 знаходиться в ДУ «Київський слідчий ізолятор» вже два роки і чотири місяці. Свідки та потерпілий не з'являються на судові засідання вже на протязі року. Разом з тим зазначає, що зазначені прокурором ризики побудовані лише на припущеннях сторони обвинувачення без жодного підтвердження належними та допустимими доказами.
Відповідно до ч. 4 ст. 422-1 КПК України розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження, крім випадків, якщо прокурор, обвинувачений, його захисник, законний представник заявив клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін.
Апелянтом такого клопотання про розгляд апеляційної скарги саме за участі сторін, як це визначено ч. 4 ст. 422-1 КПК України, не заявлено, у зв'язку із чим колегія суддів здійснює апеляційний розгляд без участі сторін кримінального провадження.
Вислухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, так само як і про його продовження, суд першої інстанції, для прийняття законного і обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 та ч. 1 ст. 187 КК України, що є тяжким.
Зі змісту клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу вбачається, що ОСОБА_6 раніше притягувався до кримінальної відповідальності в тому числі за збут наркотичних засобів за грошову винагороду, у нього відсутні законні джерела доходу. ОСОБА_6 в ході вчинення даного кримінального правопорушення застосовував фізичне насильство до потерпілого, а тому здатний вчиняти насильницькі дії у відношенні потерпілого та свідків.
Щодо доводів обвинуваченого про відсутність доказів вчинення злочинів, то вони є безпідставними, оскільки на даному етапі провадження встановлення наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення, причинно-наслідкового зв'язку між діями обвинуваченого та наслідками є завданням судового розгляду. При вирішенні питання щодо продовження строку запобіжного заходу суд повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування, продовження щодо особи обмежувальних заходів та не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину.
Доводи ОСОБА_6 про його перебування під вартою два роки і чотири місяці, з яких вже на протязі року свідки та потерпілий не з'являються на судові засідання, заслуговують на увагу. Проте, з відкритих джерел інформації вбачається, що судове засідання за обвинуваченням ОСОБА_6 призначено на 14 год. 00 хв. 21 липня 2023 року. Ухвалою від 23 травня 2023 року задоволено клопотання прокурора про примусовий привід свідків, що свідчить про вжиття необхідних заходів для якнайшвидшого розгляду кримінального провадження.
Надаючи оцінку настання ризику, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій. Ризик це подія, яка ймовірно може настати за наявності певних підстав, тому враховуючи тяжкість інкримінованих дій, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, висновки суду не є безпідставними. Апелянтомне наведено обґрунтованихобставин, які б свідчили про можливість на даний час обрати йомубільш м'який запобіжний захід, наявності у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, які б достатньою мірою свідчили про можливість уникнення встановленого ризику шляхом застосування іншого запобіжного заходу та гарантували в такому випадку належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції достатньо врахував всі обставини, надав їм правильну оцінку та дійшов вмотивованого висновку про неможливість на даний час застосування до обвинуваченого будь-якого іншого більш м'якого запобіжного заходу. Враховуючи, що будь-яких порушень КПК Українипри постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції не встановлено, колегія суддів за наслідками апеляційного розгляду, вважає за необхідне ухвалу суду залишити без змін.
Керуючись ст.ст.405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 13 червня 2023 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4