1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 12 червня 2023 року апеляційні скарги прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , кожного окремо, на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року, відносно
ОСОБА_7 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в рф, громадянка рф, неодружена, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, -
за участю: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, продовжено домашній арешт, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби, строком до 17 липня 2023 року, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прямування до укриття цивільного захисту від надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного чи природного характеру на два місяці, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , кожен окремо, подали апеляційні скарги в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року. Прокурор також просить постановити нову ухвалу, якою продовжити підозрюваній запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у тому числі не відлучатися з населеного пункту де проживає підозрювана, без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Прокурор зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Метою застосування запобіжного заходу є запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Так, сторона обвинувачення вважає, що ОСОБА_7 може переховуватися від органу досудового розслідування з мотивів уникнення від кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, за яке в разі доведення її винуватості, може бути призначено покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк понад 10 років з конфіскацією майна.
Вказує на те, що інкриміновані злочини підозрювана вчинила в групі зі своєю близькою особою - сином ОСОБА_8 , якому 29 грудня 2022 року також повідомлено про підозру у вчиненні тих самих кримінальних правопорушень. Родинні зв'язки підозрюваних у цьому провадженні сприяли переховуванню ОСОБА_7 від органу досудового розслідування, оскільки після отримання іншим підозрюваним повістки про виклик до Офісу Генерального прокурора для вручення повідомлення про підозру, остання зникла з місця свого проживання та переховувалась у Полтавській області.
Окремо звертає увагу на те, що ОСОБА_7 є громадянкою російської федерації, через що існує реальний ризик перетину нею державного кордону, у тому числі поза межами пунктів пропуску, з метою переховування на території країни-агресора, що унеможливить вчиняти будь-які розшукові заходи. Незважаючи на викладене, слідчий суддя суду першої інстанції не взявши до уваги доводи сторони обвинувачення та наявні в матеріалах кримінального провадження докази, не продовжив строк дії раніше покладеного на ОСОБА_7 обов'язку не відлучатися з населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
На переконання сторони обвинувачення зміна режиму відбування домашнього арешту у сукупності з відсутністю обтяження вищенаведеним обов'язком сприятиме переховуванню ОСОБА_7 від органу досудового розслідування та перешкоджанню проведенню досудового розслідування під надуманими підставами, як то лікування в медичних та санаторних закладах за межами м. Києва та Київської області без нагальної потреби. Про вказане свідчить сама позиція підозрюваної, яка, звертаючись до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу та обстоюючи свою позицію під час розгляду клопотання про його продовження, обґрунтовувала свої доводи неможливістю отримання нею медичної допомоги попри відсутність будь-якої підтверджуючої медичної документації та відсутність в ухвалі слідчого судді відповідного обмеження на отримання медичної допомоги під час виконання запобіжного заходу.
З огляду на викладене на думку прокурора запобігти вищевказаним ризикам, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної можливо лише шляхом продовження ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення. Вважає, що докази обвинувачення є неспівставними між собою, спростовуються доказами наданими стороною захисту та вказують на наявність цивільно-правових відносин між підозрюваним та потерпілими.
Вказує, що інкримінований ОСОБА_7 злочин є кримінальним правопорушення проти власності, тому основним предметом доказування є спричинені збитки (шкода) і взагалі їх встановлення у справі. У висновках експертів наданих стороною обвинувачення в якості доказів суду наявні експертизи де результатом дослідження є визначення вартості об'єктів нерухомості, однак визначені експертами суми вартості об'єктів не визначені та не вказані експертами як збитки. Тобто, збитки по справі відсутні і не встановлені, але встановлена вартість оспорюваного за визначеними чинним законодавством законом нерухомого майна, яке наявне та право власності за яким також визначене законом і договорами про іпотеку і іншими належними документами, але ці правовідносини не можуть бути предметом кримінального провадження.
Також, захисник вважає, що прокурором не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявленим ризикам.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, пояснення прокурора, яка підтримала свою апеляційну скаргу, просила її задовольнити та залишити без задоволення апеляційну скаргу захисника, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 20 січня 2019 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019100100000548, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ст. 356, ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 365-2 КК України.
30 грудня 2022 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
09 березня 2023 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 191 КПК України та того ж дня ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, строк яких продовжено до 22 травня 2023 року.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 29 вересня 2023 року.
17 травня 2023 року прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року задоволено частково клопотання прокурора, застосовано відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив про наявність обґрунтованої підозри та ризиків, які не зменшилися та продовжують існувати. Разом з цим, враховуючи особу підозрюваної, належну процесуальну поведінку останньої, її похилий вік та необхідність у періодичному відвідуванні медичних закладів, визнав за можливе змінити час перебування підозрюваної під домашнім арештом з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний період доби.
З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.
Згідно з ч. 6 даної статті у разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та умови, за яких таке продовження можливе.
Під час розгляду клопотання органу досудового розслідування слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
Зокрема, слідчий суддя дослідивши клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 згаданого кримінального правопорушення.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Також, з матеріалів судового провадження вбачається, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які оцінено слідчим суддею в межах КПК України наданих на даній стадії кримінального провадження, що дає законні підстави для обмеження свободи підозрюваної, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Крім того, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді щодо відсутності підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 саме цілодобового домашнього арешту, оскільки прокурором не доведено, що інші більш м'які запобіжні заходи, зокрема, домашній арешт у певний період доби, не можуть запобігти встановленим під час розгляду ризикам, не спростовують такий висновок слідчого судді і доводи викладенні в апеляційній скарзі прокурора, а тому з урахуванням викладеного, даних про особу підозрюваної у їх сукупності, стану її здоров'я, відносно підозрюваної цілком можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, і саме такий запобіжний захід, у даному випадку буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною, покладених на неї процесуальних обов'язків, та запобіганню встановленим ризикам.
На думку колегії суддів прокурором не доведено настання негативних наслідків від скасування слідчим суддею такого обов'язку, як не відлучатися з населеного пункту, де проживає підозрювана, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а зазначені в апеляційних скаргах доводи та підстави, з яких прокурор та захисник просять скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, з матеріалів судового провадженні не вбачається.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 181, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , характеризуючих даних про її особу в їх сукупності, застосував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 181, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 17 травня 2023 року, якою задоволено частково клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 про продовження підозрюваній ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, продовжено домашній арешт у певний період доби, строком до 17 липня 2023 року, залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 , кожного окремо, -без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/19807/23-к Справа №11-сс/824/3426/2023 Категорія: ст. 181 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1