1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 23 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року,
за участі: захисника підозрюваної ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 42021102070000011 від 26 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що хоча пунктом 10 ч. 1 ст. 303 КПК України і передбачено право оскарження повідомлення про підозру, втім кримінальним процесуальним законодавством не визначено критеріїв та підстав, які можуть бути покладені в основу скасування повідомлення слідчого, прокурора про підозру у вчинені особою злочину.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_6 від 01 лютого 2023 року про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, що було вручено 15 березня 2023 року.
Захисник вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає, що вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 здійснено слідчим, яка не мала відповідні процесуальні повноваження на здійснення такої процесуальної дії.
Крім того, вказує, що вручення ОСОБА_6 повідомлення про підозру наступного дня за днем його складання є недійсною процесуальною дією, виконаною поза граничним строком, а отже за відсутності права на її вчинення.
За таких обставин сторона захисту вважає, що підозра фактично не була вручена, а ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваної.
Також, захисник зазначає про необґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри. Стверджує про відсутність в діях підзахисної ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Вважає, що у повідомленні про підозру не розкрито спосіб вчинення кримінального правопорушення, який є необхідним елементом об'єктивної сторони у кримінальному законодавстві. У повідомленні лише описані обставини оголошення та проведення публічної закупівлі, а яким чином ОСОБА_6 заволоділа бюджетними коштами та якими доказами це підтверджується не вказано.
На переконання захисника сторона обвинувачення не визначилась щодо форми злочинного діяння. Зауважує, що у всіх трьох формах злочинного діяння винною особою вчиняються дії щодо вилучення, витрачання, обертання чужого майна тільки на неоплатній основі. Однак у даному випадку між замовником та переможцем конкурсу було укладено господарський договір на оплатній основі, з дотриманням всіх умов тендерної документації та законодавства України, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків у цивільно-правових відносинах (господарських правовідносинах) визначених цивільним та господарським законодавством України.
Наголошує, що повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри фактично доповнено єдиним абзацом про завищення ТОВ «АТ Біофарм» вартості вакцини, та як наслідок на рахунок Товариства перераховано на 13,8 млн. гривень більше (різниця між імпортом та реалізацією). При цьому, зауважує, що сторона обвинувачення спочатку зазначає про неможливість використання вакцини за призначенням, а надалі погоджується з поставкою вакцини, але зазначає, що дії ТОВ «АТ Біофарм» призвели до завищення вартості вакцини на 13,8 млн. гривень і зрештою робить висновок про заволодіння бюджетними коштами, шляхом укладення договору закупівлі вакцини, на загальну суму 29,8 млн. гривень, що знову ж таки підтверджує необґрунтованість підозри.
Прокурор у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовано Подільську окружну прокуратуру міста Києва. Від заступника керівника Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду, у зв'язку з зайнятістю прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні в іншому судовому засіданні, однак не долучено доказів на підтвердження поважності причин неявки прокурора в судове засідання. З огляду на викладене, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів провадження, в рамках кримінального провадження № 42021102070000011, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26 березня 2021 року ОСОБА_6 01 лютого 2023 року повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, станом на дату вчинення кримінального правопорушення, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
15 березня 2023 року ОСОБА_6 вручено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України.
14 квітня 2023 року захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва зі скаргою на згадані повідомлення про підозру та зміну раніше повідомленої підозри.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року відмовлено у задоволенні скарги захисника.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 309 КПК України під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.
Норми щодо повідомлення про підозру регулюються Главою 22 КПК України.
Зокрема, частинами 1-3 ст. 276 КПК України визначено вичерпний перелік підстав, при яких в обов'язковому порядку здійснюється повідомлення про підозру та осіб, яким надано право вручати особі повідомлення про підозру, до яких відносяться слідчий чи прокурор.
Зміст письмового повідомлення про підозру має відповідати вимогам, передбаченим ч. 1 ст. 277 КПК України, а саме містити наступні відомості: прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; зміст підозри; правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; права підозрюваного; підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
За змістом ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається затриманій особі в день його складання слідчим або прокурором не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Виходячи з аналізу зазначених норм кримінального процесуального закону колегія суддів вважає, що тільки порушення вимог наведених КПК України, а саме порушення випадків, змісту та порядку повідомлення особі про підозру може бути предметом для оскарження повідомлення про підозру.
Згідно зі ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
З наявних у суді матеріалів провадження убачається, що повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, відповідає вимогам ст. 277 КПК України.
При цьому, слід зазначити, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Доказів на підтвердження доводів щодо необґрунтованості пред'явленої ОСОБА_6 підозри, а також порушень допущених при врученні повідомлень про підозру та зміну раніше повідомленої підозри стороною захисту не надано та матеріали судового провадження не містять.
Також, відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру може бути оскаржено після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно зі ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Зважаючи на вищевикладене, та враховуючи факт оскарження стороною захисту повідомлення про підозру, колегія суддів вважає, що відсутні підстави стверджувати, що ОСОБА_6 не набула статусу підозрюваної.
З урахуванням наведеного, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, а тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника, навіть з урахуванням усіх викладених у ній доводів - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 303, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Києва від 26 квітня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 на повідомлення про підозру в кримінальному провадженні № 42021102070000011 від 26 березня 2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 758/4173/23 Справа № 11-сс/824/3026/2023 Категорія: ст. 303 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_8 Доповідач: ОСОБА_1