Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 липня 2023 року № 520/8423/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОМ ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (далі по тексту - відповідач, Державної служби України з безпеки на транспорті), в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335974 від 30.03.2023, складену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_1 , якою накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.02.2023 року уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області складено Акт №336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого 14.02.2023 о 10 год 25 хв. на а/д Н-25 «Городише-Рівне-Старокостянтинів», 137 км. було проведено перевірку транспортного засобу марки Renault, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 (посвідчення водія НОМЕР_3 від 20.07.2016 року), шо належить ОСОБА_1 , під час якої виявлено порушення ст. 34. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», що виявилося у відсутності оформленої тахокарти за 14.02.2023.
30.03.2023 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій. Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_1 , складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335974 від 30.03.2023, яка набрала законної сили 30.03.2023, згідно якої 14.02.2023 о 10 год 25 хв. на а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів», 137 км, ФОП ОСОБА_1 було допущено порушення ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 ЗУ «Про автомобільний транспорт» та застосовано до останнього адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
На думку позивача, це призвело до порушення його прав, в зв'язку з чим вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок па дорозі), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі - Порядок № 1567), на підставі Щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області та направлення на перевірку № 015714 від 10.02.2023, 14.02.2023 співробітниками Відділу державного нагляду (контролю) у Рівненській області проводилась рейдова перевірка на 137 км а/д Н-25 «Городище-Рівне-Старокостянтинів».
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі - Порядок № 422).
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки RENAULT державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 який обладнано аналоговим тахографом.
В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується позивачем.
На момент проведення перевірки було встановлено: - відсутність оформленої тахокарти за 14.02.2023.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, виконуючи функції покладені на них державою, державними інспекторами було складено акт № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023, який відповідно до п. 21 Порядку № 1567 складаються в одному примірнику.
Водій зі змістом акту № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 був ознайомлений та підписав його без заперечень та зауважень.
Також відповідач зазначає, що повідомленнями № 18700/540 24-23 від 23.03.2023, направленим поштою рекомендованим повідомленням № 0600025019838, позивача було викликано для розгляду справи на 30.03.2023 з 9.00 до 12.00. Крім того повідомлення направлялось на адресу позивача вказану у ЄДРЮОФОП та ГФ.
За результатами розгляду акту № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023 за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приписами пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 335974 від 30.03.2023 направлено 31.03.2023 позивачу, разом із супровідним листом від 31.03.2023 № 20999/540/24-23.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки RENAULT державний реєстраційний номер НОМЕР_4 з напівпричепом, державний реєстраційний номер НОМЕР_5 під керуванням водія ОСОБА_2 який обладнано аналоговим тахографом.
На момент проведення перевірки було встановлено: - відсутність оформленої тахокарти за 14.02.2023.
У зв'язку з виявленням вищезазначеного порушення, державними інспекторами було складено акт № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023.
Водій зі змістом акту № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 був ознайомлений та підписав його без заперечень та зауважень.
Представником відповідача до матеріалів справи надано рекомендоване повідомленням № 0600025019838, яким позивача викликано для розгляду справи на 30.03.2023 з 9.00 до 12.00.
За результатами розгляду акту № 336984 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.02.2023 винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 335974 від 30.03.2023 за порушення статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з приписами пункту 29 Порядку № 1567, копію постанови № 335974 від 30.03.2023 направлено 31.03.2023 позивачу, разом із супровідним листом від 31.03.2023 № 20999/540/24-23.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови КМУ № 442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.
Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека).
Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У відповідності до п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене, Укртрансбезпека та її територіальні органи під час здійснення своїх повноважень діють як суб'єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов'язкових до виконання.
Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини, є Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 (далі - Закон № 2344-III), відповідно до статті 1 якого автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Статтею 6 Закону № 2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Відповідно до ст. 1 Закону № 2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об'єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт;
Постановою КМУ від 8 листопада 2008 року Про затвердження Порядку проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) №1567 (далі Порядок №1567) визначено, що рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.
Згідно зі п.п. 12, 13 Порядку №1567, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка. Графік проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) складається та затверджується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.
Відповідно до п.15 Порядку №1567, під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання приписів щодо усунення порушень вимог законодавства про автомобільний транспорт, винесених за результатами розгляду справ про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, які можливо перевірити під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі); виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.
Тобто, положення п.15 Порядку №1567 закріплюють вичерпний перелік предметів рейдової перевірки.
У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку № 1567.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 1567 у разі відмови уповноваженої особи суб'єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб'єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.
Відповідно до п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Відповідно до п. 26 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
З аналізу зазначених норм встановлено, що розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт передує повідомлення суб'єкта господарювання про час та місце такого розгляду. При цьому п.26 Порядку №1567 встановлює, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Натомість, право розгляду справи без участі уповноваженої особи суб'єкта господарювання надає неявка такої особи за умови її належного повідомлення про час та місце розгляду справи.
У постановах від 30.01.2020 у справі №308/12552/16-а (провадження №К/9901/32526/18) та у справі №482/9/17 (провадження №К/9901/38702/18) Верховний Суд вказав, що повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим органом справи, яка її стосується.
Суд зауважує, що суб'єкт господарювання, відносно якого вирішується питання про застосування адміністративно-господарської санкції, має право бути обізнаним про час та місце розгляду справи і бути присутнім під час такого розгляду, надавати докази, висловлювати свої заперечення тощо.
Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №742/3757/16-а, від 31 січня 2019 року у справі №760/10803/15-а, від 19 вересня 2019 року у справі №686/21230/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №486/92/17, від 14 листопада 2019 року у справі №815/1570/16, від 06 грудня 2019 року у справі №804/7725/17, від 24 грудня 2019 року у справі №360/403/19 та інших.
Позивач стверджує, що не був повідомлений про розгляд справ про порушення законодавства про автомобільний транспорт.
Разом з вказаним, матеріали справи містять копію Повідомлення відповідача від 23.03.2022 № 18700/540/24-23 року про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, про що складено акт № 336984 від « 14» лютого 2023р.
Також представником відповідача надано до матеріалів справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 06 000 250 198 38 та роздруківку з сайту «Укрпошти» - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html.
Дослідивши вказані документи, судом встановлено, що відправлення № 06 000 250 198 38 згідно з роздруківки з сайту «Укрпошти» - https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html передано на відправку 22.03.2023 року, втім матеріали справи містять Повідомлення відповідача від 23.03.2022 № 18700/540/24-23 року, що унеможливлює його відправлення 22.03.2023, оскільки його ще не було виготовлено.
Дослідивши надані відповідачем документи, судом встановлено, що відповідачем не було надано доказів направлення та отримання зазначеного повідомлення позивачем.
Таким чином, належних та допустимих, достатніх та достовірних в розумінні приписів ст. ст. 73-76 КАСУ доказів повідомлення позивача про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідачем суду не надано, а отже твердження позивача про те, що він не був повідомлений про розгляд справи, відповідач не спростував.
Таким чином вбачається, що відповідачем не повідомлено позивача про час та місце розгляду справи до початку такого розгляду, чим порушено право позивача на участь у процесі прийняття оскаржуваних постанов, внаслідок чого позивач не мав об'єктивної можливості висловити свої заперечення щодо відсутності підстав для притягнення до відповідальності на підставі абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», про які вказується у позовній заяві.
Отже, постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №335974 від 30.03.2023 прийнята передчасно, без повідомлення суб'єкта господарювання про час та місце розгляду справи та без урахування усіх обставин, що мають значення для її винесення, а тому є необґрунтованою та підлягає визнанню протиправною і скасуванню.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно зі частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідачем під час судового розгляду справи не надано до суду достатніх та беззаперечних доказів на підтвердження наявності з боку позивача порушень, на підставі яких прийнято оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Отже, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про задоволенню позовних вимог.
Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №335974 від 30.03.2023, складену Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , код згідно з ЄДРПОУ НОМЕР_1 , якою накладено адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях (вул. Антоновича, буд.51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) судові витрати з судового збору в сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03 липня 2023 року.
Суддя Бадюков Ю.В.