Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
03 липня 2023 року № 520/7969/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в приміщенні суду в м. Харкові в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області при проведенні з 01.03.2023 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168, без застосування підвищення: пенсії, цільової грошової допомоги, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених законодавством та з обмеженням пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.03.2023 року як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, з врахуванням: підвищення пенсії в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлене ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; цільової грошової допомоги на прожиття інваліду II групи у розмірі 50 грн., передбаченої ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» та додатковою пенсією за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановленої ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження максимальним розміром , з урахуванням раніше прийнятих судових рішень і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії.
Позов обґрунтований тим, що відповідач, здійснивши з 01.03.2023 перерахунок пенсії позивача протиправно обмежив розмір його пенсії 10 прожитковими мінімумами.
Ухвалою суду від 14.04.2023 року відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач надав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Згідно положень ст. ст. 12, 257 КАС України даний спір віднесено до категорії справ, що підлягають розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, враховуючи, що відповідача повідомлено належним чином про наявність позову щодо оскарження його рішення.
Згідно ч. 5 ст. 262 КАСУ суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.
Відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 від 23.04.2008 позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни II групи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 року по справі № 520/1861/22 адміністративний позов задоволено та вирішено: «Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження призначеної ОСОБА_1 пенсії максимальним розміром з 01.04.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням виплачених сум, з 01.04.2019.»
Як вказує позивач у позовній заяві, в лютому 2023 року на виконання постанови №168 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача з 01.03.2023, з якої позивач дізнався, що ГУ ПФУ під час проведення обчислення пенсії не були враховані підвищення пенсії, цільова грошова допомога, пенсії за особливі заслуги, пенсія була обмежена максимальним розміром.
Згідно з перерахунком пенсії за пенсійною справою № 2001011437 позивачу перераховано пенсію з 01.04.2019 відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992, розмір якої обчислено із посадового окладу; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років 50%; надбавки за кваліфікацію, інші авіаспеціалісти МНС, 2 клас 3%; особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% 15%; надбавка за специфічні умови проходження служби 65%; премія 35%. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 16686,92. З урахуванням доплати 20858,65, в т.ч. збільшення основного розміру пенсії (25%) від суми 16686,92 - 4171,73. Вид підвищення або надбавка до пенсії: інвалід війни 2 групи/при виконання обов'язків в/с інвалід війни 2 грн. (ст.7) (з 01 по 30); 1 категорія ЧАЕС інвалід 2 гр.; інвалід війни 2гр./при виконанні обов'язків в/с.
Згідно протоколу за пенсійною справою позивача № 2001011437 від 01.03.2023 позивачу перераховано пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992, розмір якої обчислено із посадового окладу; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років 50%; надбавки за кваліфікацію, інші авіаспеціалісти МНС, 2 клас 3%; особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% 15%; надбавка за специфічні умови проходження служби 65%; премія 35%. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 16686,92. З урахуванням індексації: 21107,13. Вид підвищення або надбавка до пенсії: інвалід війни 2 групи/при виконання обов'язків в/с інвалід війни 2 грн. (ст.7) (з 01 по 30); 1 категорія ЧАЕС інвалід 2 гр.; інвалід війни 2гр./при виконанні обов'язків в/с. Всього призначено 26545,66 грн. Загальний розмір пенсії призначено з 01.03.2023 довічно - 21887,05 грн.
Листом від 07.04.2023 № 2000-0203-8/45413 на запит позивача ГУ ПФУ в Харківській області повідомило, що у листопаді 2022 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2022 по справі № 520/1861 22 (далі-рішення суду), головним управлінням здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року без обмеження максимальним розміром.
Розмір пенсії, встановлений станом на 01.04.2019 без обмеження максимальним розміром, було зафіксовано на дату проведення перерахунку за рішенням суду. У подальшому, у зв'язку із проведенням перерахунків згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням зафіксованого розміру.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2022 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат га додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - Постанова 168) з 01 березня 2023 розміри пенсій, призначених відповідно до статей ІЗ. 21 і 36 Закону (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 р. включно, підвищуються на коефіцієнт, збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом.
Відповідно до зазначеної вище постанови розмір збільшення в результаті перерахування не може перевищувати 1500 гривень.
Після перерахунку підсумок пенсії з 01.03.2023 встановлено з урахуванням вимог Постанови 168 у межах зафіксованого розмірі пенсії.
Надаючи оцінку вимогам позивача, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон №2262-ХІІ).
Згідно з частиною третьою статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Водночас, як визначено статтею 2 Закону України від 08.07.2011 №3668-VІ "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (з урахуванням змін, внесених Законами від 24.12.2015 №911-VIII, від 06.12.2016 №1774-VIII /надалі Закон №3668-VI/, максимальний розмір пенсії (...) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до (...) законів України (...) "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", (...), не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Закон №3668-VІ набрав чинності з 01.10.2011, як те передбачено пунктом 1 Прикінцевих та перехідних положень.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Законом №3668-VI частину п'яту статті 43 Закону №2262-ХІІ викладено у такій редакції: "Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність".
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону №2262-XII зі змінами, а саме: - частини сьомої статті 43, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оспорює правомірність дій ГУПФ України в Харківській області щодо обмеження його пенсійної виплати максимальним розміром після проведення перерахунку пенсії з 01.03.2023.
Слід зазначити, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром у спірних відносинах передбачено частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ та статтею 2 Закону №3668-VI.
Однак, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".
У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Згідно з частинами першою та другою статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Системний аналіз норм законодавства з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 дає підстави для висновку, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, а саме 10 прожитковими мінімумами для непрацездатної особи, є нечинною та не підлягає застосуванню у спірних відносинах.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 16.04.2020 у справі №620/1285/19, від 09.02.2021 у справі №1640/2500/18.
Внесені Законом України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до частини сьомої 43 Закону №2262-ХІІ, яка визнана неконституційною і втратила чинність, зміни (щодо періоду, протягом якого діють обмеження пенсії), самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такий висновок узгоджується з позицією, що викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №522/16882/17, від 31.01.2019 у справі №638/6363/17, від 09.11.2020 у справі №813/678/18.
З огляду на викладене, частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій військовослужбовців максимальним розміром, втратила чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016.
Суд визнає безпідставною наявність у статті 2 Закону №3668-VI положень стосовно можливості обмеження пенсії максимальним розміром, оскільки Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності військовослужбовців як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена, зокрема, тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (абзац другий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20.03.2002 №5-рп/2002, абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 17.03.2004 №7-рп/2004).
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 зазначив, що обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 №7-рп/2016 надав оцінку правовому регулюванню спірних відносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнав таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому, положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних відносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних відносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Суб'єктом владних повноважень у спірних відносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 дійшла висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі "Щокін проти України" зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що прийнята Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18, із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових "прогалин" щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі належить застосувати норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі №400/2085/19.
За таких обставин, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, приймаючи до уваги те, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, суд доходить висновку, що управління застосовуючи обмеження пенсії при здійсненні перерахунку пенсії позивача з 01.03.2023 з урахуванням індексації діяло протиправно та всупереч вказаним вище правовим нормам.
Таким чином, з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії позивачу з 01.03.2023 з обмеженням її максимальним розміром та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області при проведенні з 01.03.2023 року перерахунку пенсії ОСОБА_1 як особі з інвалідністю внаслідок війни II групи на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року № 168, без застосування підвищення: пенсії, цільової грошової допомоги, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених законодавством та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з 01.03.2023 року як особі з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, з врахуванням: підвищення пенсії в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлене ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; цільової грошової допомоги на прожиття інваліду II групи у розмірі 50 грн., передбаченої ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» та додатковою пенсією за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановленої ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням раніше прийнятих судових рішень і виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Судовим розглядом встановлено, що згідно протоколу за пенсійною справою позивача № 2001011437 від 01.03.2023 позивачу перераховано пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992, розмір якої обчислено із посадового окладу; окладу за військове звання; процентної надбавки за вислугу років 50%; надбавки за кваліфікацію, інші авіаспеціалісти МНС, 2 клас 3%; особи, які працюють в умовах режимних обмежень 15% 15%; надбавка за специфічні умови проходження служби 65%; премія 35%. Основний розмір пенсії: 80% грошового забезпечення у розмірі 16686,92. З урахуванням індексації: 21107,13. Вид підвищення або надбавка до пенсії: інвалід війни 2 групи/при виконання обов'язків в/с інвалід війни 2 грн. (ст.7) (з 01 по 30); 1 категорія ЧАЕС інвалід 2 гр.; інвалід війни 2гр./при виконанні обов'язків в/с. Всього призначено 26545,66 грн. Загальний розмір пенсії призначено з 01.03.2023 довічно - 21887,05 грн.
Вказані обставини підтверджуються довідкою ГУ ПФУ в Харківській області №1072 від 29.03.2023.
Разом з тим, доказів на підтвердження неврахування відповідачем при перерахунку пенсії позивача підвищення пенсії в розмірі 40% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлене ч.4 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; цільової грошової допомоги на прожиття інваліду II групи у розмірі 50 грн., передбаченої ст. 1 Закону України «Про поліпшення матеріального становища учасників бойових дій та інвалідів війни» та додатковою пенсією за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановленої ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», матеріали справи не містять.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову у цій частині позовних вимог.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з обмеженням її максимальним розміром.
Зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) з 01.03.2023 з урахуванням індексації, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", без обмеження максимальним розміром, із врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 03 липня 2023 року.
Суддя Бадюков Ю.В.