03 липня 2023 року
справа №380/13848/23
провадження № П/380/13955/23
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Костецького Н.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Зоряни Володимирівни (пр. В. Чорновола, 39, м. Львів, код ЄДРПОУ 35009232) про визнання протиправними дій, скасування постанови,-
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Зоряни Володимирівни, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львова) Кузьменко Зоряни Володимирівни, що до винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №71970902 від 16 червня 2023 року ОСОБА_1 у розмірі триста шістдесят дев'ять гривень;
- визнати протиправною, та скасувати постанову державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Зоряни Володимирівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №71970902 від 16 червня 2023 року з ОСОБА_1 в розмірі триста шістдесят дев'ять гривень.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 16.06.2023 року через електронний реєстр Автоматизованої системи виконавчого провадження позивач довідався про постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а також про постанову про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №71970902. Вважає, що оскаржувана постанова від 16.06.2023 ВП №71970902 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки позивачем, з метою виконання постанови Львівського апеляційного суду від 11.04.2023 у справі №466/7277/21 було сплачено 12.06.2023 поштовим переказом на користь стягувача кошти у розмірі 2000 грн., тобто до винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови. Просить суд задовольнити позов.
Ухвалою суду від 23.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін. Повідомлено сторони, що розгляд справи по суті розпочнеться 23.06.2023 та буде завершено в строк, передбачений ч. 4 ст. 287 КАС України, та надано можливість подання процесуальних документів та доказів протягом цього часу.
Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, не скористався. До суду від Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшов лист від 29.06.2023 №27283 у якому повідомлено, що на виконанні у Галицькому ВДВС у місті Львові перебувало виконавче провадження ВП №71970902 з примусового виконання виконавчого листа №466/7277/21, виданого 15.05.2023 року Шевченківським районним судом м. Львова про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. 09.06.2023 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Туриком Володимиром Сергійовичем, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 16.06.2023 року на адресу Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові надійшли матеріали ВП №71970902, оскільки було встановлено, що боржник проживає на території, підвідомчій Галицькому ВДВС. 16.06.2023 року державним виконавцем Галицького ВДВС у місті Львові, Кузьменко Зоряною Володимирівною, винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. 16.06.2023 року державним виконавцем, Кузьменко Зоряною Володимирівною, керуючись статтею 42 Закону України «Про виконавче провадження» та відповідно до пункту 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 винесено постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій. 16.06.2023 року державним виконавцем, Кузшенко Зоряною Володимирівною, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 16.06.2023 року державним виконавцем, керуючись статтею 56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт коштів та майна боржника. 26.06.2023 року на адресу Галицького ВДВС у місті Львові надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Львова від 22.06.2023 року по справі №466/6163/23, згідно якої постановлено: скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові. Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турика Володимира Сергійовича, місцезнаходження: м, Львів, вуя. Котлярська, 6 та зобов'язання до вчинення дій - задовольнити. Зобов'язати державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Турика Володимира Сергійовича повернути виконавчий лист стягувану. Виходячи з вищенаведеного, задля подальшого вчинення виконавчих дій, матеріали виконавчого провадження було передано у Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. 26.06.2023 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові, Туриком Володимиром Сергійовичем, винесено постанову про прийняття виконавчого провадження. 26.06.2023 року начальником Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові, Савойником Романом Петровичем, скасовано всі постанови, винесені в межах виконавчого провадження МІ №71970902.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.
На виконанні у Галицькому ВДВС у місті Львові перебувало виконавче провадження ВП №71970902 з примусового виконання виконавчого листа №466/7277/21, виданого 15.05.2023 року Шевченківським районним судом м. Львова про: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. 09.06.2023 року державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Туриком Володимиром Сергійовичем, у відповідності до вимог ст.ст. 3, 4, 24, 25 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 16.06.2023 року на адресу Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові надійшли матеріали ВП №71970902, оскільки було встановлено, що боржник проживає на території, підвідомчій Галицькому ВДВС.
16.06.2023 державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Зоряною Володимирівною при примусовому виконанні виконавчого листа №466/7277/21, виданого 15.05.2023 Шевченківським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 боргу у розмірі 2000,00 грн., у відповідності до ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» та п. 2 розділу VI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, винесено постанову ВП №71970902 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження. Вказаною постановою визначено для боржника ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат виконавчого провадження на загальну суму 369,00 грн., в тому числі: винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - 60 грн.; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 69 грн.; винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 111 грн.; винесення постанови про стягнення виконавчого збору - 60 грн.; винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) - 60 грн.
Позивач із оскаржуваною постановою не погоджується, оскільки, на виконання постанови Львівського апеляційного суду від 11.04.2023 у справі №466/7277/21, ним 12.06.2023 було здійснено переказ коштів на користь стягувача ОСОБА_3 у розмірі 2000,00 грн., що підтверджується квитанцією ПН 215600426655 від 12.06.2023. Про виконання рішення суду та сплату боргу на користь стягувача, позивач повідомив в телефонному режимі 13.06.2023 канцелярію Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові та засобами електронної пошти 16.06.2023 на адресу Галицького ВДВС.
16.06.2023 в телефонному режимі державний виконавець Кузьменко З.В. повідомила позивача про те, що їй нічого не відомо про виконання рішення суду. Повідомила, що позивачем надіслано квитанцію до канцелярії, а не на особисту скриньку державного виконавця, а тому позивач повинен сплатити кошти.
Не погоджуючись із такими діями державного виконавця та із оскаржуваною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У силу статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України від 02 червня 2016 року № 1403-VIII «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 1403-VIII).
Законом № 1403-VIII визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).
Згідно зі статтею 10 Закону № 1404-VIII заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Частиною п'ятою вказаної статті Закону № 1404-VIII встановлено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Відповідно до статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.
Закон № 1404-VIII є спеціальним законом, що регулює порядок вчинення виконавчих дій, натомість детально дії виконавців під час вчинення виконавчих дій регламентуються Інструкцією з організації примусового виконання рішень (затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5) (далі - Інструкція №512/5), розробленою відповідно до законів № 1403-VIII і № 1404-VIII, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону № 1404-VIII підлягають примусовому виконанню. Отже, положення цієї Інструкції слід розглядати як такі, що прийняті відповідно до вимог вказаних законів, та такі, що не можуть їм суперечити, у тому числі встановлювати нові вимоги, які прямо не передбачені законами, на виконання яких ця Інструкція затверджена.
Відповідно до положень пункту 2 розділу VІ Інструкції №512/5 витрати виконавчого провадження складаються з мінімальних та додаткових витрат виконавчого провадження. Виконавець виносить постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини) та надсилає її сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення. Мінімальні витрати виконавчого провадження складаються з плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження та витрат, пов'язаних з винесенням постанов про: відкриття виконавчого провадження; стягнення виконавчого збору (крім випадків, коли виконавчий збір не стягується); стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім випадків, коли основна винагорода не стягується); стягнення витрат виконавчого провадження; закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу). Витрати, пов'язані з винесенням постанов, включають такі види витрат виконавчого провадження: виготовлення постанов та супровідних листів до них (папір, копіювання (друк) документів, канцтовари); пересилання постанов (конверти, знаки поштової оплати (марки) або послуги маркувальної машини (послуги поштового зв'язку)). До додаткових витрат виконавчого провадження належать витрати виконавчого провадження, які не визначені цим пунктом як мінімальні витрати виконавчого провадження. Якщо під час примусового виконання рішення органом державної виконавчої служби (приватним виконавцем) було здійснено додаткові витрати виконавчого провадження, виконавець на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами Закону виносить постанову про визначення розміру додаткових витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає розміри та види додаткових витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Якщо у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6, 8 частини першої статті 37 Закону, чи закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 6, 7, 9-15 частини першої статті 39 Закону, витрати виконавчого провадження не були стягнуті, державний виконавець виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження (крім виконавчих проваджень щодо виконання рішень Європейського суду з прав людини), в якій зазначає види та суми витрат виконавчого провадження, що здійснені у відповідному виконавчому провадженні. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією. Державний виконавець зобов'язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її реєстрації в автоматизованій системі виконавчого провадження. Якщо у разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа витрати виконавчого провадження, які здійснювалися приватним виконавцем за рахунок власних коштів, не були стягнуті, приватний виконавець за потреби виносить постанову про стягнення витрат виконавчого провадження, яка підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом та цією Інструкцією. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.
В частині третій статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2830/5 (далі - Наказ №2830/5) затверджено види та розміри витрат виконавчого провадження.
Так, згідно з розділом І Наказу №2830/5 до витрат виконавчого провадження належать, зокрема, витрати на виготовлення документів виконавчого провадження (папір; копіювання, друк документів; канцтовари), пересилання документів виконавчого провадження (конверти; знаки поштової оплати (марки); послуги маркувальної машини; послуги поштового зв'язку), послуги осіб, залучених до проведення виконавчих дій (експертів; зберігачів; перекладачів; суб'єктів оціночної діяльності суб'єктів господарювання; суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до проведення виконавчих дій), плата за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статтею 8 Закону України № 1404-VIII «Про виконавче провадження» плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження, інші витрати виконавчого провадження, здійснені під час проведення виконавчих дій.
Відповідно до розділу ІІ Наказу №2830/5, розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 5 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості розшукових дій, визначених законодавством.
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 8 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до ставок судового збору, затвердженого Законом України «Про судовий збір».
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до встановленого Міністерством юстиції України розміру оплати.
Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пункті 9 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються: у разі звернення виконавця до державного нотаріуса - відповідно до підпункту «р» пункту 3 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року № 7-93 «Про державне мито»; у разі звернення виконавця до приватного нотаріуса - за домовленістю між нотаріусом та виконавцем.
Із матеріалів справи судом встановлено, що державним виконавцем Галицького ВДВС м. Львова Кузьменко З.В. 16.06.2023 винесено постанову у виконавчому провадженні №71970902 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження для боржника ОСОБА_1 на загальну суму 369,00 грн., в тому числі: винесення постанови про стягнення витрат виконавчого провадження - 60 грн.; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 69 грн.; винесення постанови про відкриття виконавчого провадження - 111 грн.; винесення постанови про стягнення виконавчого збору - 60 грн.; винесення постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) - 60 грн.
Таким чином, відповідач включив до загальної суми мінімальних витрат виконавчого провадження витрати у відповідності до Інструкції №512/5 та Наказу №2830/5.
Поряд з цим, суд звертає увагу, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 22.06.2023 року по справі №466/6163/23 задоволено скаргу ОСОБА_1 та, зокрема, зобов'язано державного виконавця Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Турика В.С. повернути виконавчий лист стягувачу.
Із листа Галицького ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 29.06.2023 №27283 судом встановлено, що постановами начальника Шевченківського ВДВС у м. Львові від 26.06.2023 ВП №719970902 про скасування процесуального документу, якими скасовано:
- «Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 16.06.2023, що видав ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчого листа №466/7277/21, виданого 15.05.2023 Шевченківським районним судом м. Львова;
- «Постанова про стягнення виконавчого збору» від 16.06.2023, що видав ОСОБА_4 при примусовому виконанні виконавчого листа №466/7277/21, виданого 15.05.2023 Шевченківським районним судом м. Львова.
Водночас, судом встановлено, що відповідачем не долучено до матеріалів справ будь-яких доказів про винесення начальником Шевченківського ВДВС у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) постанови про скасування процесуального документа - постанови державного виконавця Галицького ВДВС у м. Львові Кузьменко З.В. від 16.06.2023 ВП №71970902 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, яку оскаржує позивач.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що оскаржувана постанова від 16.06.2023 ВП №71970902 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження є протиправною, винесеною без дотримання вимог законодавства, з порушенням норм Закону №1404-VIII, а тому підлягає скасуванню.
Отже, враховуючи висновок про протиправність оскаржуваної постанови, суд висновує, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, висловленою, зокрема, у п. 45 рішення в справі «Бочаров проти України», п. 53 рішення в справі «Федорченко та Лозенко проти України», п. 43 рішення в справі «Кобець проти України», при оцінці доказів і вирішенні спору суду слід керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, встановлюючи істину в справі слід базуватися передусім на доказах, які належно, достовірно й достатньо підтверджують ті чи інші обставини таким чином, щоби не залишалося щодо них жодного обґрунтованого сумніву.
Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України, принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Щодо судового збору, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 6-10, 14, 72-77, 90, 132, 241-246, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львова) Кузьменко Зоряни Володимирівни, що до винесення постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №71970902 від 16 червня 2023 року ОСОБА_1 у розмірі 369,00 грн.
3. Визнати протиправною, та скасувати постанову державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Кузьменко Зоряни Володимирівни про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні №71970902 від 16 червня 2023 року з ОСОБА_1 в розмірі 369,00 грн.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 287 КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 03.07.2023 року.
Суддя Костецький Н.В.