Справа № 380/5658/23
03 липня 2023 року
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Желік О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» із вимогою стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 1655165,17 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач має заборгованість перед бюджетом, яка становить 1655165,17 грн. Вказана сума є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк. У зв'язку з цим просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою судді від 27.03.2023 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
02.05.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він частково визнав позовні вимоги, а саме: 593116,00 грн. - суму основного боргу по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів, яка станом на 01.05.2023 погашена повністю; 417294,54 грн. - суму основного боргу по податку на землю, яка, як зазначив представник відповідача, буде погашена в найкоротші терміни. При цьому, представник відповідача не визнає сум податкового боргу: 157970,85 грн. - згідно зворотної сторони облікової картки платника нарахована пеня по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів; 486828,78 грн. - згідно зворотної сторони облікової картки платника нарахована пеня по податку на землю, оскільки в позовній заяві позивач не надав розрахунків цієї суми пені (за який період і на які суми проведено нарахування пені). До відзив ну позовну заяву позивачем долучено платіжні інструкції про сплату податкового боргу на суму 600070,08 грн.
05.06.2023 від представника відповідача на адресу суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: платіжних інструкцій про сплату податкового боргу на суму 316580,52 грн. Окремо у клопотанні представник відповідача наголосив на не визнанні сум податкового боргу 157970,85 грн. - згідно зворотної сторони облікової картки платника нарахована пеня по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів; 486828,78 грн. - згідно зворотної сторони облікової картки платника нарахована пеня по податку на землю, оскільки в позовній заяві позивач не надав розрахунків цієї суми пені (за який період і на які суми проведено нарахування пені) та позивач не скеровував відповідачу податкові повідомлення-рішення про нарахування пені.
Розглянувши позов, подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» внесене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєний ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 30742131.
Старосамбірське ДЛГП «Галсільліс» має податковий борг перед бюджетом, який складається із сум податкових зобов'язань по рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів, що складається із основного платежу та пені, по платі за землю, що складається із основного платежу та пені.
Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість №2865/5/13-01-13-01-12 від 14.03.2023 року складає 2 209 007,16 грн. Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 1 655 165,17 грн. та виникла на підставі:
1. По рентній платі за спеціальне використання лісових ресурсів - 751 086,85 грн.:
Розрахунки з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування: I квартал 2021 (№9091440227 від 20.04.2021) - 26 318,00 грн.; II квартал 2021 (№9178395400 від 03.07.2021) - 142 787,00 грн.; III квартал 2021 (№9332043110 від 29.10.2021) - 56 008,00 грн.; IV квартал 2021 (№9422332422 від 19.01.2022) - 87 278,00 грн.; I квартал 2022 (№90946310582 від 10.04.2022) - 27 113,00 грн.; II квартал 2022 (№9131030138 від 17.07.2022) - 138 871,00 грн.; III квартал 2022 (№9214357465 від 19.10.2022) - 114 741,00 грн. Та згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 157 970,85 грн.
2. По платі за землю - 904 078,32 грн.: Податкові декларації з плати за землю: №9025920245 від 12.02.2021 року на суму 123 349,01 грн.; №9036141773 від 19.02.2022 року на суму 94 470,24 грн.; №9036141773 від 19.02.2022 року на суму 41 766,05 грн.; №9036183474 від 19.02.2022 року на суму 68 874,69 грн.; №9036182177 від 19.02.2022 року на суму 55 808,99 грн.; №9027355321 від 12.02.2023 року на суму 9 053,39 грн.; №9027353956 від 12.02.2023 року на суму 6 003,88 грн.; №9027359672 від 12.02.2023 року на суму 9 900,74 грн.; №9027359350 від 12.02.2023 року на суму 8 022,55 грн. Та згідно зворотного боку облікової картки платника пеня на суму 486 828,78 грн.
Податковим органом приймалась податкова вимога від 28.03.2014 року №157-13, яка була отримана його уповноваженим представником відповідача.
Несплата відповідачем у встановлений законом строк узгоджених сум грошових зобов'язань обумовила позивача на звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи справу суд керується таким.
Відповідно до положень статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з п. 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Пунктом 57.3 статті 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України).
Згідно з п. 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п. 59.3 статті 59 ПК України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Згідно з п. 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суд встановив, що вказана сума податкового боргу у відповідача виникла на підставі самостійно задекларованих сум з рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів в частині деревини, заготовленої в порядку рубок головного користування та плати за землю.
На адресу відповідача згідно п.п.59.1. ст.59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу від 28.03.2014 року №157-13.
У зв'язку з тим, що сума податкового боргу за податковою вимогою від 28.03.2014 року №157-13 не була погашена відповідачем у повному обсязі, нова податкова вимога на адресу відповідача не скеровувалась.
Доказів оскарження податкової вимоги суду не надано.
Відтак, враховуючи, що сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.
Щодо тверджень відповідача про не надіслання на його адресу податкових повідомлень-рішень в частині нарахування пені суд зазначає таке.
Відповідно до пп. 14.1.162 ПКУ пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджено наказом Міністерства фінансів України №5 від 12.01.2021 (далі - Порядок).
При цьому Порядком не передбачено відображення у податкових повідомленнях-рішеннях, які надсилаються платнику податків за наслідками перевірки, сум пені відповідно до пп. 129.1.1 ПКУ, оскільки на момент їх надіслання (вручення) платникам податків відсутні всі необхідні дані для визначення її суми, зокрема, дата закінчення нарахування пені. Нарахування пені на суму грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами перевірки, здійснюється в інтегрованій картці платника засобами ІТС «Податковий блок».
Нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.3.1 ПКУ).
За змістом п. 129.4 ПКУ пеня, визначена пп. 129.1.1 ПКУ, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Зазначеними положеннями законодавства не передбачено обов'язку контролюючого органу щодо необхідності прийняття та надсилання платнику податків окремого рішення про нарахування пені на суму несвоєчасно погашеної узгодженої суми грошового зобов'язання.
При цьому, суд також враховує й те, що згідно зворотної сторони облікової картки платника визначено розрахунок сум нарахованої позивачем пені.
Таким чином, за відповідачем обліковується сума узгоджених та несплачених грошових зобов'язань, які мають статус податкового боргу у загальній сумі 1655165,17 грн. (несплачена сума податкового боргу), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідкою про наявність податкового боргу, розрахунком суми податкового боргу та обліковою карткою такого платника податків.
Заразом суд зазначає про часткову сплату відповідачем сум податкового боргу: 600070,08 грн. відповідачем було сплачено згідно платіжних інструкцій №115 від 30.03.2023 на суму 180000,00 грн., №116 від 30.03.2023 на суму 20000,00 грн., №151 від 27.04.2023 на суму 94225,27 грн., №152 від 27.04.2023 на суму 108710,81 грн., №153 від 27.04.2023 на суму 86634,00 грн., №157 від 27.04.2023 на суму 110500,00 грн., №210 від 23.05.2023 на суму 123225,60 грн., №209 від 23.05.2023 на суму 6920,71 грн., №212 від 24.05.2023 на суму 86434,21 грн. та №221 від 29.05.2023 на суму 100000,00 грн. (загальна сума 916650,60 грн.)
З огляду на вищевикладене, несплачена відповідачем сума податкового боргу становить 738514,57 грн., яка і підлягає стягненню до бюджету.
Згідно п. 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Верховний Суд у постанові від 04 червня 2020 року по справі №826/11455/15 дійшов висновку, що не виконання платником податків обов'язку щодо повідомлення контролюючого органу про зміну податкової адреси позбавляє його можливості посилатися у спорі з контролюючим органом, що документи, правомірності яких стосується спір, не були йому вручені, якщо буде встановлено, що документи були направлені в установленому законом порядку на його податкову адресу, навіть у випадку повернення цих документів підприємством поштового зв'язку через неможливість їх вручення. Такий правовий наслідок висновується з норми п. 42.2 статті 42 ПК України. Однак, цей наслідок не може бути поширений на випадок, коли контролюючий орган володіє достовірною інформацією про зміну платником місця проживання.
З урахуванням того, що у контролюючого органу відсутні відомості щодо зміни податкової адреси відповідача, а матеріалами справи не встановлена будь-яка інша адреса платника податків, направлення податкової вимоги на адресу місця реєстрації відповідача свідчить про дотримання вимог п. 42.2 статті 42 ПК України.
Відтак, визначені контролюючим органом грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу та підлягають стягненню з відповідача в судовому порядку.
Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).
У відповідності до пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 41.4 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.
Положеннями пп. 20.1.34 п. 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду, у тому числі подавати позови про стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Таким чином, беручи до уваги наведене, з метою забезпечення належної правової реалізації визначених законом повноважень позивача на звернення до суду з такими вимогами, суд дійшов до висновку про можливість задовольнити даний позов шляхом стягнення з відповідача до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі несплаченої суми податкового боргу.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Так як позивачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а при її розгляді не було залучено свідків та/або проведено експертиз, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
позов задовольнити частково.
Стягнути з Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства «Галсільліс» (ЄДРПОУ 30742131) до бюджету кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника в розмірі 738514 (сімсот тридцять вісім тисяч п'ятсот чотирнадцять) грн. 57 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.