30 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/145/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Представник позивача звернувся з позовом, в якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 до дня звільнення з військової служби грошової допомоги при звільненні в сумі 61701,50 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 385 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 10.12.2021 р. по 29.12.2022 р. включно обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.01.2023 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.23-24).
Ухвалою від 14.02.2023 року провадження у справ зупинялось (а.с.42).
Ухвалою від 30.06.2023 року провадження у справі поновлено та продовжено судовий розгляд.
Ухвалою від 30.06.2023 року провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дії військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 до дня звільнення з військової служби грошової допомоги при звільненні в сумі 61701,50 грн. закрито.
Позивач мотивував свою позицію тим, що при звільненні з 09.12.2021 року позивачу не була виплачена грошова допомога в сумі 61701,50 грн. Дана сума виплачена позивачеві 30.12.2022 року, тобто із затримкою в 385 дні.
У зв'язку з несвоєчасною виплатою грошової компенсації при звільненні позивач звернувся до суду з цим позовом.
20.02.2023 року до суду надійшов відзив на позов від відповідача в якому вказано, що від позивача не надійшло ніяких заперечень з приводу нарахованих при звільненні виплат та їх розмірів. Відповідач вважав відсутнім право на отримання такої грошової допомоги у позивача.
Однак, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі №340/2830/22, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2022 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 таку одноразову грошову допомогу.
Виплату допомоги в сумі 61721,50 грн. відповідач здійснив на користь позивача 30.12.2022 року (а.с.16).
Не заперечуючи самого факту наявності підстав для виплати середнього заробітку, відповідач посилається на позицію Верховного Суду та вказує, що при його нарахуванні треба застосовувати принцип пропорційності.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За правилами частини першої статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, роботодавець повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Статтею 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (частина друга статті 233 КЗпП України).
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Як обумовлено частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За змістом частини другої статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
У цій справі не є спірним те, що у день звільнення ОСОБА_1 зі служби відповідачем не проведено всіх належних йому виплат, а саме, грошової допомоги при звільненні. Вказані кошти перераховані відповідачем ОСОБА_1 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі №340/2830/22 лише 30 грудня 2022 року, у зв'язку із чим останній має право на застосування статті 117 КЗпП України у частині стягнення з відповідача середнього заробітку за весь час затримки розрахунку.
Позивач звернувся з позовом 05.01.2023 року, тобто в межах строків звернення до суду.
Згідно ст.233 КЗпП України в редакції, що діяла на день виплати грошової допомоги, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
У відповідності до до ст.117 КЗпП України в редакції, що діяла на день звільнення, в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до ст.117 КЗпП України в редакції, що діяла на день виплати грошової допомоги, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.
Отже, стягнення з роботодавця (власника або уповноваженого ним органу підприємства, установи, організації) середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується у розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).
Позивач просить суд зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за 385 днів затримки повного розрахунку при звільненні за період з 10.12.2021 р. по 29.12.2022 р. включно обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні.
Як описано вище, з 19.07.2022 р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-IX від 01.07.2022 р. (далі - Закон № 2352-ІХ), яким викладено в новій редакції норму ст.117 КЗпП України, а саме встановлено обмеження, згідно з якими виплати працівникові його середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку здійснюються не більш, як за шість місяців.
З урахуванням дати проведення остаточного розрахунку з позивачем (30.12.2022 р.), до спірних правовідносин підлягає застосуванню норма ст.117 КЗпП України в редакції Закону № 2352-IX. Відтак, позивач має право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні проте не більш як за шість місяців з 30.12.2022 р., а тому позовні вимоги в частині зобов'язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток поза межами шестимісячного строку є безпідставними.
Обчислення середнього заробітку за період затримки розрахунку проводиться із застосуванням Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100.
Відповідно до абз. 3 п. 2 Порядку № 100 у всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
За правилами п.8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У відзиві на позов відповідач обрахував розмір середнього одноденного заробітку позивача (481,99 грн.). Заперечень та інших обрахунків середнього одноденного заробітку позивач суду не подав.
Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні розраховується за шість місяців, тобто за період з 30.07.2022 року по 30.12.2022 року включно.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за затримку повного розрахунку при звільненні за період з 30.07.2022 року по 30.12.2022 року включно обчислений шляхом множення середньоденного розміру грошового забезпечення на кількість днів затримки виплати розрахунку при звільненні у вказаному періоді.
3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова