03 липня 2023 року № 640/10572/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції м. Києві про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 , РНОКПП: відсутній, адреса: АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ НП у м. Києві, ЄДРПОУ: 40108583, адреса: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 15), в якому просить суд:
- визнати протиправними та касувати накази ГУ НП у м. Києві №472 від 21.06.2022 «Про застосування дисциплінарних стягнення до окремих поліцейських» та №999 о/с від 29.06.2022 «Щодо особового складу», якими позивачку було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- зобов'язати відповідача поновити позивачку на службі в поліції на посаді інструктора роти №4 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» зі спеціальним званням сержанта поліції шляхом видання відповідного наказу про це;
- стягнути з відповідача на користь позивачки середній заробіток за весь час вимушеного прогулу станом на день поновлення на посаді.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила про протиправність оскаржуваних наказів у зв'язку з відсутністю в її діях складу дисциплінарного проступку у виді порушення пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; позивачка зазначила, що не могла приступити до виконання покладених на неї обов'язків поліцейського з підстав, що не залежали від її волі, а саме, у зв'язку з усуненням її від виконання службових обов'язків з 08.11.2022, після чого впродовж понад 7 місяців відповідач безпідставно не допускав ОСОБА_1 до їх виконання, не доводив жодної інформації, наказів до відома позивачки у належний спосіб про подальше несення нею служби. В оскаржуваних наказах не конкретизовано, які саме норми законодавства порушено позивачкою та не вказано, у чому саме полягало порушення нею присяги поліцейського, якщо воно мало місце. У період з 08.11.2021 по 01.03.2022 ОСОБА_1 не могла виконувати покладені на неї обов'язки поліцейського не з власної ініціативи, а у зв'язку із відстороненням її відповідачем від виконання обов'язків. В свою чергу, позивачка зазначає, що готова була виконувати усі свої обов'язки, проте, виконувала наказ від 08.11.2021 про відсторонення, з посиланням на незаконність такого відсторонення, яке оскаржується нею у судовому порядку та вказала, що мала б змогу приступити до виконання своїх обов'язків лише після скасування підстави відсторонення та видання відповідного наказу. На думку позивачки, відсторонення її від виконання обов'язків у зв'язку з відмовою від примусової участі в медичному досліді над людьми у вигляді примусової вакцинації експериментальними вакцинами від COVID-19 не може свідчити про самоусунення від виконання обов'язків. Крім того, у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні вимога щодо вакцинації була скасована (призупинена) на другий день після початку війни, а в нормативно-правових актах відмова від вакцинації не визнавалася порушенням трудової чи службової дисципліни. У зв'язку із зупиненням наказом МОЗ України від 25.02.2022 №350 на період дії воєнного стану свого попереднього наказу №2153 від 04.10.2021, яким визначався перелік осіб, до яких вимагалось обов'язкове щеплення та який набрав чинності 01.03.2022 усунуто причини, що зумовили відсторонення позивачки від виконання обов'язків, а тому вона мала законні підстави бути допущеною до служби наказом, проте, такого наказу позивачка не одержувала жодним способом, незважаючи на неодноразові усні та письмові звернення. Про наявність наказу від 10.03.2022 про допуск до виконання службових обов'язків позивачка дізналася лише 06.06.2022 в ході розгляду адміністративної справи про оскарження наказу від 10.03.2022 про відсторонення у справі №640/36275/21. Проте, цією ж датою (10.03.2022) було видано наказ про звільнення позивачки, про що її повідомлено повідомленням від 08.04.2022 від невідомої особи. З листа від 16.05.2022, отриманого ОСОБА_1 28.05.2022, їй стало відомо про скасування наказу про звільнення від 12.05.2022 та про початок з 12.05.2022 службового розслідування з пропозицією прибути 23.05.2022 для надання пояснень. Тобто, відповідальність за відсутність позивачки на службі у період з 01.03.2022 по 28.05.2022 покладається на відповідача. Позивачка вказує на вину відповідача щодо неможливості її приступити до виконання обов'язків з 28.05.2022 у зв'язку з тим, що її не було ознайомлено з наказом від 12.05.2022 про призначення службового розслідування, не надано накази, які виносились у відношення ОСОБА_1 за спірний період, що свідчить про незаконні та неадекватні дії відповідача та неможливість виконувати свої службові обов'язки позивачкою. Позивачка вважає, що до неї неправомірно застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення та вказує про вірогідність використання підроблених офіційних документів.
Ухвалою окружного адміністративного суду міста Києва від 19.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); витребувано у відповідача докази.
Відповідач надіслав до Окружного адміністративного суду міста Києва відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що до позивача правомірно застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, оскільки останньою порушено положення Закону України «Про Національну поліцію», Дисциплінарного статуту Національної поліції України, встановлено безпідставну відсутність на службі, що є свідомим самоусуненням ввід виконання посадових обов'язків та грубим порушенням службової дисципліни, підтримавши зазначені у висновку службового розслідування від 09.06.2022 висновки.
У відповіді на відзив, поданій позивачкою до суду звернуто увагу на не доведення до неї жодним способом інформації щодо того, що особовий склад підрозділів ГУ, його територіальних (відокремлених) підрозділів було піднято за сигналом «Тривога» відповідно до наказу від 24.02.2022 №219, вказано про відсутність такого наказу в матеріалах справи; відповідачем не надано жодних положень, інструкцій, наказів, які б врегульовували питання про те, яким чином вводиться сигнал «Тривога», ким та в якому порядку доводиться до поліцейського такий сигнал, не надано доказів сповіщення позивачки в будь-який спосіб про сигнал «Тривога» і про те, що вона має прибути до місця несення служби. Щодо відсутності на службі з 28.05.2022 позивачка вказує, що не могла приступити до виконання службових обов'язків у зв'язку з протиправними діями відповідача, оскільки з цього часу намагалася через представника з'ясувати, коли та на підставі якого наказі їй виходити на службу. Також позивачка вказує на недоліки службової записки від 11.05.2022, на підставі якої призначено службове розслідування.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали справи №640/10572/22 до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу №640/10572/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2023 прийнято до провадження адміністративну справу №640/10572/22 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 27.06.2018 прийнята на службу до Національної поліції України відповідно до наказу ГУНП від 27.06.2018 №620 о/с відповідно до запису у трудовій книжці позивачки НОМЕР_1 від 24.05.2012.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 08.11.2021 №1679 о/с щодо особового складу відповідно до статті 60 Закону України «Про Національну поліцію», статті 10 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я», статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 04.10.2021 №2153, зареєстрованим Міністерством юстиції України 07.10.2021 за №1306/36928, постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 (зі змінами) та статті 46 Кодексу законів про працю України позивачку відсторонено від виконання службових обов'язків з 08.11.2021 до усунення причин, що зумовили таке відсторонення. Підстава: акт про ознайомлення з вимогами законодавства щодо захисту населення від інфекційних хвороб та про можливе відсторонення від виконання службових (посадових) обов'язків (роботи) вих. №287/125/41-2021 від 08.11.2021. У пункті 2 вказаного наказу зазначено про припинення виплати грошового забезпечення поліцейським на період їх відсутності на службі через невиконання вимог законодавства щодо захисту населення від інфекційних хвороб без поважних причин. Такий наказ оскаржується позивачкою в межах адміністративної справи №640/36275/21.
Матеріали справи містять копію доповідної записки від 10.03.2022, складеної командиром полку ПСПОП «Київ» ГУ НП у м. Києві В. Саратенком про невихід на службу окремих поліцейських, в якій він доповідає начальнику ГУ НП у м. Києві генералу поліції третього рангу І. Вигівському про те, що після введення в Україні воєнного стану особовий склад полку ПСПОП «Київ» ГУ НП у м. Києві було піднято по сигналу «Бойова тривога». По прибуттю особовий склад озброєно табельною вогнепальною, автоматичною зброєю та засобами індивідуального захисту і залучені до комплексу завдань із виконання бойових розпоряджень. Окремі поліцейські підрозділу із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану до місця дислокації не прибули, не озброїлись та від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини та честі держави самоусунулись, серед яких і ОСОБА_1 . З метою з'ясування обставин відсутності зазначених поліцейських за місцем проходження служби просить призначити службове розслідування.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 08.03.2022 №411 призначено службове розслідування у зв'язку з надходженням інформації про те, що окремі поліцейські з 24.02.2022 по теперішній час безпідставно відсутні на службі.
За наслідками проведеного службового розслідування складено висновок від 10.03.2022, в якому Комісія зазначила, що позивачку за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушення вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», самоусунення від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, Комісія вважає, що, зокрема, до позивачки необхідно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Актами про відсутність на службі від 24.02.2022-10.03.2022 підтверджується відсутність позивачки на службі.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 10.03.2022 №219, зокрема і до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Відповідно до витягу з наказу ГУ НП у м. Києві від 10.03.2023 №392 о/с про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою сержанта поліції ОСОБА_1 позивачку допущено до виконання службових обов'язків за посадою інструктора роти №3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» з 10.03.2022
Наказом ГУ НП у м. Киві від 10.03.2022 №399 о/с щодо особового складу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) частини першої статті 77 сержанта поліції ОСОБА_1 , інструктора роти №3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» 10.03.2022.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 12.05.2022 №315 про скасування наказу головного управління про застосування дисциплінарних стягнень, керуючись вимогами частини сьомої статті 20 Дисциплінарного статуту Національної поліції України скасовано дисциплінарні стягнення, застосовані наказами ГУ НП у м. Києві від 10.03.2022 №219, від 15.03.2022 №222, від 31.03.2022 №231, від 15.04.2022 №250, а також висновки службових розслідувань від 10.03.2022, від 15.03.2022, від 31.03.2022 та від 15.04.2022, які стали підставою для видання вказаних наказів.
Листом ГУ НП у м. Києві від 16.05.2022 позивачку повідомлено, що 12.05.2022 наказ ГУ НП у м. Києві про звільнення ОСОБА_1 скасовано. Водночас, відповідно до наказу ГУ НП у м. Києві від 12.05.2022 №531 розпочато службове розслідування за фактом можливого самоусунення від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні позивачкою; запропоновано прибути 23.05.2022 о 10:00 год. для надання дисциплінарній комісії пояснень за фактом можливого порушення службової дисципліни.
Листом ГУ НП у м. Києві від 01.06.2022 №2572/125/67-2022 за результатами розгляду адвокатського запиту представника позивачки повідомлено, що наказами від 12.05.2022 №315 та №760 о/с накази ГУ НП у м. Києві про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції та його реалізацію, скасовано. Відтак, права ОСОБА_1 щодо проходження нею служби в поліції в цілому та предмет запиту зокрема, повністю відновлено. Водночас, проінформовано про початок службового розслідування відносно позивачки на підставі наказу від 12.05.2022 №531.
Відповідно до Витягу з наказу ГУ НП у м. Києві від 21.06.2022 №472 про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Головного управління за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», самоусуненні від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУ НП у м. Києві від 29.06.2022 №999 о/с щодо особового складу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції згідно з пунктом 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту національної поліції України) частини першої статті 77 сержанта поліції ОСОБА_1 , інструктора роти №3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» 29.06.2022.
Зазначені накази винесені на підставі висновку службового розслідування за фактом самоусунення окремих поліцейських підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів, від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в України правового режиму воєнного стану від 09.06.2022 (далі по тексту - Висновок).
Підставою проведення службового розслідування є наказ ГУ НП у м. Києві від 12.05.2022 №531 про призначення та проведення службового розслідування у зв'язку з надходженням до управління головної інспекції ГУ НП у м. Києві інформації про те, що окремі поліцейські підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів самоусунулись від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в України, у зв'язку з чим, відповідно до статей 14, 15, з урахуванням вимог розділу V Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пункту 8 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції за здобувачам освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 за вказаним фактом призначено службове розслідування; для проведення службового розслідування утворено дисциплінарну комісію; відсторонено від виконання службових обов'язків поліцейських, відносно яких проводиться службове розслідування згідно додатку до цього наказу, на час проведення службового розслідування. У пункті 15 вказаного додатку зазначено про ОСОБА_1 .
В ході службового розслідування комісією встановлено, що 11.05.2022 до Управління Головної інспекції ГУ НП у м. Києві надійшли доповідні записки керівників підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів про те, що окремі підпорядковані їм поліцейські самоусунулись від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, та в період з 24.02.2022 відсутні на службі. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05.00 24.02.2022, строком на 30 діб, в Україні введено воєнний стан. На виконання зазначених організаційно-розпорядчих актів наказом Головного управління від 24.02.2022 №219 особовий склад Головного управління переведено на посилений варіант службової діяльності. З урахуванням зазначених обставин, 24.02.2022 о 05.00, особовий склад підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) підрозділів було піднято за сигналом «Тривога». По прибуттю до місць несення служби, особовий склад було озброєно вогнепальною, автоматичною зброєю та залучено до комплексу завдань із виконання посиленого варіанту службової діяльності. Однак, окремі поліцейські підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) підрозділів із введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану, до місць дислокації підрозділів за місцем проходження служби не прибули, не озброїлись та від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини та честі держави самоусунулись. Крім нього, керівниками підрозділів та районних управлінь поліції Головного управління поліцейським, які безпідставно були відсутні на службі, було доведено вимоги наказу Національної поліції України від 10.03.2022 №190 та наказу Національної поліції від 07.04.2022 № 239, що скасовує попередній. Встановлено, що інструктор роти №3 полку патрульної служби особливого призначення «Київ» ГУ НП у м. Києві сержант поліції ОСОБА_1 наказом ГУ НП у м. Києві від 08.11.2021 №1679 о/с, з 08.11.2021 була відсторонена від виконання посадових обов'язків у зв'язку із відсутністю щеплення проти коронавірусної хвороби, знаходилась за місцем проживання та з 24.02.2022 не виходила на службу. Разом з тим, наказом ГУ НП у м. Києві від 10.03.2022 №392 о/с ОСОБА_1 було дозволено приступити до виконання службових обов'язків з 10.03.2022. Листом ГУ НП у м. Києві від 16.05.2022 №2175/125/05/67-2022 ОСОБА_1 було запропоновано о 10:00 23.05.2022 прибути до адміністративної будівлі ГУ НП у м. Києві для надання пояснень за фактом можливих порушень службової дисципліни, однак остання не прибула. Лише 31.05.2022 ОСОБА_1 прибула до ГУ НП у м. Києві для надання пояснень, пояснивши, що вищевказаний лист отримала лише 28.05.2022. з дати отримання листа - 28.05.2022 по теперішній час ОСОБА_1 відсутня на службі без поважних причин. Опитана ОСОБА_1 пояснила, що наказом ГУ НП у м. Києві від 08.08.2021 №1679 о/с, з 08.11.2021 була відсторонена від виконання посадових обов'язків у зв'язку із відсутністю щеплення проти коронавірусної хвороби; знаходилась за місцем проживання; з 08.11.2021 не виходила на службу, будь-яких вказівок та розпоряджень щодо порядку проходження служби від керівництва полку не отримувала. 28.05.2022 отримала лист ГУ НП у м. Києві, з якого їй стало відомо про те, що 12.05.2022 наказ ГУ НП у м. Києві про її звільнення зі служби поліції скасовано. Опитаний командир роти №3 ППСПОП «Київ» ГУ НП у м. Києві капітан поліції Дядик С.В пояснив, що після видання наказу ГУ НП у м. Києві про скасування відсторонення ОСОБА_1 від виконання службових обов'язків, останній було здійснено телефонні дзвінки для з'ясування місцезнаходження та виклику на службу. Жодного разу на телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповіла. Під час проведення службового розслідування встановлено, що, зокрема, позивачка по теперішній час відсутня на службі без поважних причин, що свідчить про порушення вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», самоусунення від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану. Таким чином, під час проведення службового розслідування та на підставі зібраних матеріалів установлено, що зазначені у висновку поліцейські, зокрема і позивачка, своїми діями допустили дискредитацію високого звання поліцейського, що полягає у вчиненні проступку, який підриває довіру громадськості до поліцейських та авторитет Національної поліції України в цілому, та є несумісним з подальшим проходженням служби в поліції. Скоєний проступок є діянням проти інтересів служби, яке суперечить взятим на себе обов'язкам, присягнувши на вірність українському народові.
За наслідками проведеного службового розслідування у висновку вказано про підтвердження відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування; за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушення вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», самоусунення від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії в Україні правового режиму воєнного стану, Комісія вважає, що, зокрема, до позивачки необхідно застосувати дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Актами про відсутність на службі від 30.05.2022- 28.06.2022 зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на службі з 09:00 год до 18:00 год. за вказаний період.
Вважаючи оскаржувані накази відповідача про звільнення її зі служби в поліції протиправними, позивачка звернулася до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон № 580-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону № 580-VIII визначено, що Національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
У своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 Закону № 580-VIII).
Згідно з частиною першою статті 64 Закону №580-VIII особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
«Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 580-VIII поліцейський зобов'язаний:
1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;
2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;
3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;
4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;
5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;
6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно зі статтею 24 Закону №580-VIII виконання інших (додаткових) повноважень може бути покладене на поліцію виключно законом.
У разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введений воєнний стан.
Частинами першою та другою статті 19 Закону № 580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, серед іншого, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення (частини друга статті 77 Закону № 580-VIII).
Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною третьою статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону №580-VIII, зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України (пункт 1); знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки (пункт 2); поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень (пункт 3); безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону (пункт 4); знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку (пункт 8).
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
За порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (частина перша статті 11 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно з частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частинами першою - четвертою статті 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
За змістом частини першої, пункту 1 частини дев'ятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.
Уповноважений член дисциплінарної комісії, що проводить службове розслідування, має право, зокрема, одержувати пояснення щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб
Згідно із частинами першою та другою статті 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право, зокрема: надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; користуватися правничою допомогою.
Частинами першою та третьою статті 19 Дисциплінарного статуту визначено, що у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: дата і місце складання висновку, прізвище та ініціали, посада і місце служби членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку.
Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.
У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції (частина сьома статті 19 Дисциплінарного статуту).
Відповідно до частин першої та другої статті 21 Дисциплінарного статуту Дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.
У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.
Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу (частина третя статті 22 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 4 розділу V Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893) визначено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Згідно з пунктом 7 розділу V Порядку №893 розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку №893 у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту.
Суд зазначає, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну). Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі.
Адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Зазначена позиція суду відповідає позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 06.04.2023 у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22.02.2023 у справі № 200/11036/20-а.
Досліджуючи питання щодо правомірності оскаржуваних наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності в частині, що стосується позивачки, суд виходить з наступного.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російською Федерацією проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Виходячи з положень статті 24 Закону № 580-VIII, які передбачають участь органів та підрозділів, що входять до системи поліції, у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення та підпорядкування їх відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві, суд вважає, що всі поліцейські з 24.02.2022 зобов'язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України.
З доповідної записки т.в.о командира полку ПСПОП «Київ» ГУ НП у м. Києві Д. Бондарчука від 11.05.2022, адресованої начальнику ГУ НП у м. Києві І. Вигівському, про деякі питання проходження служби поліцейськими полку, зазначено, що у зв'язку з військовою агресією РФ проти України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 на території України введено воєнний стан; особовий склад полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» 24.02.2022 о 06:00 був піднятий по сигналу «Бойова тривога», але окремі поліцейські не прибули до пункту постійної дислокації полку за адресою: АДРЕСА_2 і в подальшому відмовилися прибувати до підрозділу для несення служби, у тому числі ОСОБА_1 . Із зазначеними вище поліцейськими телефонні дзвінки, переписку та інші повідомлення проводила начальник відділення кадрового забезпечення поліції забезпечення полку ПСПОП «Київ» майор поліції ОСОБА_2 . Пізніше в ході телефонного дзвінка ОСОБА_2 було встановлено, що 14.03.2022 вона перетнула державний кордон та перебуває за межами країни, за дозволом на виїзд за межі України не зверталася, у зв'язку з чим останню звільнено зі служби в поліції наказом від 17.03.2022 №443 о/с.
У зв'язку з надходженням інформації до відповідача про те, що окремі поліцейські підрозділів Головного управління, його територіальних (відокремлених) та окремих підрозділів самоусунулись від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в України наказом від 12.05.2022 №531 призначено службове розслідування за вказаним фактом, зокрема, і відносно ОСОБА_1 .
У висновку службового розслідування від 09.06.2022 зафіксовано, що ОСОБА_1 з дати отримання листа - 28.05.2022 по теперішній час відсутня на службі без поважних причин.
В наказі від 21.06.2022 №472 вказано про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 № 580-VIII.
Тобто, з матеріалів службового розслідування вбачається, що позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби у поліції за відсутність на службі без поважних причин з 28.05.2022.
При цьому, відсутність ОСОБА_1 у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 не покладена в основу оскаржуваних рішень, з урахуванням чого відсутні підстави для дослідження судом доводів позивача у цій частині як таких, що не відносяться до предмету оскарження, зокрема, доводів щодо неможливості приступити до виконання покладених на неї обов'язків поліцейського з підстав, що не залежали від волі позивачки, а саме, у зв'язку з усуненням її від виконання службових обов'язків з 08.11.2022, після чого впродовж понад 7 місяців відповідач не допускав ОСОБА_1 до їх виконання, не доводив жодної інформації, наказів до відома позивачки у належний спосіб про подальше несення нею служби.
Актами про відсутність на службі, складеними за період з 30.05.2022 по 28.06.2022 у приміщенні полку ПСПОП «Київ», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 7, зафіксовано відсутність на службі ОСОБА_1 за вказані дати з 09:00 год. до 18:00 год.
При цьому, позивачка не заперечує обізнаність з 28.05.2022 з листа відповідача від 16.05.2022 про скасування 12.05.2022 наказу про її звільнення та про порушення з 12.05.2022 службового розслідування за фактом можливого її самоусунення від захисту Українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні; з 06.06.2022 про наявність наказу від 10.03.2022 №392 о/с, копію якого долучено нею до матеріалів справи, про допуск до виконання службових обов'язків за посадою інструктора роти №3 полку патрульної служби поліції особливого призначення «Київ» сержанта поліції ОСОБА_1 та який вона отримала від відповідача разом із додатковими поясненнями в межах адміністративної справи №640/36275/21, в рамках якої оскаржується відсторонення її від виконання службових обов'язків.
З урахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги доводи ОСОБА_1 стосовно не вручення їй такого наказу як на підставу для визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, оскільки такі дії відповідача не є предметом розгляду у цій справі, а факт неналежного вручення позивачці наказу від 10.03.2022 про допуск її до виконання службових обов'язків за займаною посадою не може бути самостійною підставою для задоволення позовних вимог в межах даної справи.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що відсторонення її від виконання обов'язків у зв'язку з відмовою від примусової участі в медичному досліді над людьми у вигляді примусової вакцинації експериментальними вакцинами від COVID-19 не може свідчити про самоусунення від виконання обов'язків не досліджуються судом, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваних рішень, враховуючи той факт, що з 10.03.2022 позивачку допущено до виконання службових обов'язків наказом від 10.03.2022 №392 о/с, оцінку якому надано судом вище.
У спростування доводів щодо відсутності в оскаржуваних наказах конкретизації у розрізі порушених норм законодавства та не зазначення, у чому саме полягало порушення нею присяги поліцейського, якщо воно мало місце, суд зазначає, що в оскаржуваних наказах містяться посилання на порушення пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», які полягають у самоусуненні ОСОБА_1 від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, до позивачки застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
У відповіді на відзив, поданій позивачкою до суду зазначено, що відповідачем не надано жодних положень, інструкцій, наказів, які б врегульовували питання про те, яким чином вводиться сигнал «Тривога», ким та в якому порядку доводиться до поліцейського такий сигнал, не надано доказів сповіщення позивачки в будь-який спосіб про сигнал «Тривога» і про те, що вона має прибути до місця несення служби. Водночас, як вже зазначалося судом, доводи позивачки, які стосуються відсутності її на службі у період з 24.02.2022 по 27.05.2022 не досліджуються, оскільки вони не були покладені в основу оскаржуваного рішення, оскільки особовий склад полку ПСПОП «Київ» ГУ НП у м. Києві, в якому проходила службу ОСОБА_1 було піднято по сигналу «Бойова тривога» 24.02.2022.
Додатково суд зазначає, що частинами другою та третьою статті 24 Закону №580-VIII установлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Отже, з вищенаведених положень чинного законодавства слідує, що всі поліцейські з 24.02.2022 зобов'язані були знаходитися за місцем дислокації підрозділу, в якому проходять службу та виконувати свої безпосередні функціональні обов'язки, в тому числі і завдань щодо захисту, пов'язаних із захистом територіальної цілісності України, незалежно від обізнаності про застосування сигналу «Бойова тривога».
Щодо посилань ОСОБА_1 на вину відповідача щодо неможливості її приступити до виконання обов'язків з 28.05.2022 у зв'язку з тим, що її не було ознайомлено з наказом від 12.05.2022 про призначення службового розслідування, не надано накази, які виносились у відношення ОСОБА_1 за спірний період, що свідчить про незаконні та неадекватні дії відповідача та неможливість виконувати свої службові обов'язки позивачкою та намагання з цієї дати через представника з'ясувати, коли та на підставі якого наказі їй виходити на службу, суд зазначає наступне.
Норми чинного законодавства не визначають обов'язку дисциплінарної комісії повідомляти поліцейського про призначення щодо нього службового розслідування, ознайомлювати його з відповідним наказом про призначення службового розслідування про створення дисциплінарної комісії, з висновками службового розслідування, водночас поліцейський має право надавати письмові пояснення щодо обставин службового розслідування, що, в свою чергу, передбачає право поліцейського бути обізнаним про наявність службового розслідування.
Суд враховує, що позивачкою після 28.05.2022 не вчинялося жодних дій, спрямованих на повернення до місця дислокації підрозділу та несення служби.
Судом не приймається в якості доказу вчинення дій, спрямованих на повернення до місця дислокації підрозділу та несення служби направлення адвокатського запиту від 07.06.2022 з проханням повідомити чи відповідає дійсності інформація про те, що ОСОБА_1 була звільнена в рамках дисциплінарного провадження та надання документів, пов'язаних зі звільненням, оскільки станом на 28.05.2022 позивачці вже було відомо про скасування 12.05.2022 наказу про звільнення від 10.03.2022 та рапорт від 03.06.2022, яким ОСОБА_1 просить довести до відома наказ про службове розслідування та/або наказ про допуск до виконання службових обов'язків за займаною посадою, направлений засобами поштового зв'язку 04.06.2022 у зв'язку з тим, що вони не направлені на повернення до місця дислокації підрозділу та несення служби.
Суд зазначає, що поліцейському не надано повноважень самостійного, вільного визначення ним місця несення служби, зміну підрозділу, самостійного усунення поліцейським від виконання обов'язків за основним місцем несення служби без відповідного наказу прямого керівника.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам відсутності позивачки на службі нею не наведено та судом під час розгляду справи не встановлено.
З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Присяга поліцейського передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно. Порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05.03.2020 у справі №815/4478/16.
Додатково суд зазначає, що Верховним Судом у постанові від 02.10.2018 по справі №815/4463/17 сформована правова позиція щодо того, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Звежинський проти Польщі» (заява №34049/96), рішення ЄСПЛ від 19 квітня 2007 року у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Горовенки та Бугара проти України» зазначив, що уряди та правоохоронні органи забезпечують те, щоб усі посадові особи з підтримання правопорядку мали відповідні моральні, фізичні та психологічні якості для ефективного виконання своїх функцій і проходили безперервну та ретельну професійну підготовку. Необхідно періодично здійснювати перевірку їхньої придатності для виконання таких функцій.
Суд повторив, що від держав очікується встановлення високих професійних стандартів у рамках їх правоохоронних систем і забезпечення того, щоб особи, які перебувають на службі в таких системах, відповідали необхідним критеріям (рішення від 17 червня 2008 року у справі «Абдулла Їлмаз проти Туреччини»).
Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв'язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.
За встановлених обставин суд вважає обґрунтованим оскаржуваний наказ ГУ НП у м. Києві від 21.06.2022 №472 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, як таких, що прийняті на підставі підтверджених висновків службового розслідування щодо вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у порушенні вимог пунктів 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», самоусуненні від захисту українського народу, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні.
Пунктом 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Зважаючи на правомірність наказу від 21.06.2022 №472 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції, суд дійшов висновку про правомірність наказу від 29.06.2022 №999 о/с по особовому складу в частині звільнення позивачки зі служби в поліції за пунктом частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» та, відповідно, відсутності підстав для поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Доводи, наведені позивачем в адміністративному позові та відповіді на відзив висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення позову не спростовують.
Крім того, суд зазначає, що не приймає в якості доказу фотокопію повідомлення, надісланого позивачці 18.04.2022 про її звільнення наказом від 10.03.2022, проте зазначає, що відсутність та/або наявність такого повідомлення не впливає на результати розгляду справи, оскільки наказ від 10.03.2022, яким позивачку звільнено зі служби в поліції, скасовано відповідачем 12.05.2022.
Щодо доводів позивачки про неправомірне застосування найсуворішого виду дисциплінарного стягнення, суд вважає, що встановлена у ході проведення службового розслідування поведінка позивачки дискредитує звання працівника поліції, що, відповідно, свідчить про недотримання ним вимог законодавства, а також присяги працівника поліції і посадових обов'язків.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а застосоване до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку, внаслідок чого позовні вимоги про визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів, поновлення позивача на посаді та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем доведено правомірність оскаржуваних наказів, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2023.
Суддя Панченко Н.Д.